Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Подаляк 2016" - Нова програма

§23. ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ

Назвіть головні ознаки абсолютної монархії та країни, у яких вона панувала.

1. «Союз філософів і государів». У другій половині XVIII ст. абсолютизм з його необмеженою монархічною владою занепадав у Європі. Англійська революція показала, що королівську корону можна отримати вже не «милістю Божою», а милістю парламенту. Аби уникнути цього, государі Австрії, Пруссії, Росії та деяких інших країн почали проводити політику, спрямовану на зміцнення панування дворян в умовах становлення капіталізму.

На погляди цих монархів вплинули ідеї Просвітництва. Правителям подобалася думка про державу на чолі з освіченим государем, який радиться з філософами і перетворює суспільство на нових, розумних засадах. Вони пішли на здійснення поміркованих реформ, аби створити сприятливі умови для розвитку своїх країн і водночас укріпити власні позиції. Нова державна політика отримала назву освіченого абсолютизму.

У різних країнах політика освіченого абсолютизму мала багато спільного. Правлячі монархи активніше проводили політику меркантилізму. Вони піклувалися про стан освіти, науки і мистецтва, робили перші спроби обмежити станові привілеї і полегшити становище селян.

Активнішу позицію (особливо в католицьких країнах) зайняли короновані реформатори щодо церкви, поступово підпорядковуючи її державі. Було скорочено кількість монастирів і проведено часткову секуляризацію церковних земель. Правителі виганяли єзуїтів і присвоювали величезні багатства їхнього ордену. Поступово в суспільстві утверджувалася віротерпимість. Вона стала основою релігійної політики освічених монархів. Із судової практики викорінювався жахливий пережиток Середньовіччя - тортури, припинялося «полювання на відьом».

Разом з тим на ідею просвітителів про суспільний договір монархи дивились як на угоду, за якою народ повинен був повністю їм підпорядковуватись.

Подумайте! Як ви ставитеся до політики освіченого абсолютизму? Які позитивні та негативні риси вона мана?

2. У володіннях австрійських Габсбургів. У 1740 р. у Відні помер імператор Священної Римської імперії та ерцгерцог Австрії Карл VI. Єдиним його спадкоємцем залишилася донька - 23-річна Марія Терезія. Ще до її народження Карл VI, останній із чоловіків у роду Габсбургів, змінив закон про престолонаслідування, за яким його володіння, у разі відсутності сина, мали перейти в спадок до старшої дочки.

Молодій правительці довелося силою зброї доводити свої законні права на австрійський престол. Після закінчення військових дій в імператриці Марії Терезії (1740-1780) з’явилася можливість зайнятися реформами в дусі освіченого абсолютизму. Їхнім результатом стало створення в Австрії нових, нестанових органів влади. У руки держави перейшло стягування податків, причому податкові пільги дворян і духовенства було скасовано.

Імператриця провела перший в історії країни перепис населення і земельних володінь. Вона також полегшила становище кріпосного селянства, скоротивши панщину до трьох днів на тиждень. Держава отримала нове військо, сформоване з набраних на довічну службу рекрутів. Марія Терезія заборонила середньовічні тортури й обмежила застосування смертної кари. Величезне прогресивне значення мала шкільна реформа, яка заклала фундамент народної освіти. Унаслідок її здійснення виникла струнка система освіти - від сільських шкіл до університетів.

Подумайте! Прочитавши текст, дайте своє прозвання Марії Терезії.

Марія Терезія з родиною. 1754 р.

Австрійський імператор Йосиф II (1780-1790) слідом за своєю матір’ю Марією Терезією (вони правили разом до смерті імператриці в 1780 р.) намагався обмежити привілеї знаті й духовенства. Він керувався принципом «одне право для всіх» і встановив рівність підданих перед законом, незалежно від їхньої станової приналежності. Недворянам дозволялось обіймати будь-яку державну посаду, що відкривало широкі можливості перед здібними вихідцями з народу.

Важливе значення для багатонаціональної імперії Габсбургів мало оголошення віротерпимості. Припинилося переслідування протестантів і зневажання православної церкви, було знищено єврейське гетто (місце, куди виселяли євреїв, відокремлене від інших територій). Йосиф II розпустив релігійні ордени й монастирі, які не займалися корисною діяльністю - лікуванням хворих або навчанням дітей. Багатства монастирів він передав на потреби освіти. Імператор запровадив обов’язкову безкоштовну початкову освіту для народу.

Порівняйте зачіски та одяг правителів другої половини XVII та XVIII ст. Якими деталями підкреслювали велич короля або імператора?

Йосиф ІІ

Пофантазуйте, яке українське місто нагадує ця вулиця Відня?

Відень. XVIII ст.

Реформи Йосифа II були важливими, але часто не до кінця продуманими. Скасувавши кріпосне право, імператор звільнив селян від особистої залежності, але зберіг їхні повинності. Він прагнув створити в багатонаціональній Австрії зразок освіченого абсолютизму, але при цьому не брав до уваги інтереси окремих народів. Йосиф II хотів удосконалити управління своєю державою і тому зробив німецьку єдиною державною мовою. «Мрійник на троні» сподівався, що це допоможе різним народам його держави перетворитися на єдину націю. Проте така політика наштовхнулася на протест населення «клаптикової імперії» і викликала рух, спрямований на розвиток національних культур.

Подумайте! Прозвання «мрійник на троні» підходить Йосифу II чи ні?

XVIII ст. Зі спогадів сучасника про імператора Йосифа II

Його немає більше, государя, який робив честь усім людям, і людини, яка ще більше робила честь усім государям... Люди погано усвідомлюють, якої втрати вони зазнали... Лише через рік мандрівник скаже: «Який чудовий устрій шкіл, лікарень... освіти!». Мануфактурист: «Яке заохочення!». Землероб: «Він сам працював».

Єретик: «Він був нашим захисником»... Начальники всіх установ скажуть: «Він був нашим першим службовцем і водночас нашим керівником». Міністри: «Він убивав себе заради держави, першим підданим якої, за його словами, був сам...». Суспільство скаже: «Він був вірним, люб'язним; він приємно говорив; його бесіди були примітними; з ним можна було правдиво говорити про все».

Питання до документа. 1. Що найбільше цінує автор джерела в реформах Йосифа II? 2. Як сам імператор оцінював своє місце в державі й чим це, на вашу думку, пояснювалось?

Реформи освічених монархів позитивно впливали на становище в державі. Вони сприяли демократизації порядків і розвитку підприємництва. Проте нерідко нововведення мали тимчасовий характер і закінчувалися зі зміною правителя. Після смерті Иосифа II майже всі перетворення були скасовані його братом і наступником Леопольдом.

Чи зображений на портреті король справляє враження «фельдфебеля на троні».

Фрідріх Вайя. Фрідріх ІІ. 1790 р.

3. «Коронований філософ» Фрідріх II. Королівство Пруссія виникло на початку XVIII ст. Його перший король Фрідріх I Гогенцоллерн створив одну з найчисленніших і найкращих у Європі армій. Головними якостями прусського офіцера, як і прусського чиновника, стали вірність королю та беззаперечне виконання свого обов’язку. Ця традиція непохитно зберігалась і за правління Фрідріха II (1740-1786). Він був високоосвіченою людиною і листувався з Вольтером. Найближче оточення називало Фрідріха II «філософом на троні» і створило легенду, начебто його головна турбота полягала в постійному піклуванні про свій народ.

Насправді ж прусський король прагнув насамперед укріпити становище дворян. Вони повністю переважали у війську і державному апараті, більшість з них було звільнено від податків. Селянам Фрідріх II заборонив скаржитися на утиски з боку панів і надав лише обмежені судові права. Разом з тим, пам’ятаючи, що саме селяни є основними платниками податків, король намагався полегшити їхнє становище. Він обмежив панщину і не дозволяв дворянам зганяти селян із землі.

Фрідріх II активно заохочував розвиток виробництва й торгівлі: сприяв створенню нових мануфактур і банків, прокладанню доріг і розвитку внутрішнього ринку, забудові міст. Він запровадив загальну початкову освіту й налагодив професійне навчання ремесел, торгівлі, державної служби та ведення сільського господарства. У Пруссії було введено свободу друку і в іросповідання. Велику увагу король приділяв війську, через що здобув ще одне прозвання - «фельдфебель на троні». За його правління чисельність прусської армії зросла до 150 тис. чоловік, а її утримання важким тягарем лягло на народ.

Віденський палац Шенбрунн. ХVІІІ ст.

Із заповіту Фрідріха II

Я жив філософом і хочу бути похованим, як такий, - без розкоші і помпезності... Я ніколи не був ані скупим, ані багатим; не мав великих сум - на державні прибутки я дивився, як на святиню, торкнутися якої не сміє жодна нечестива рука; ніколи громадські прибутки не потрапляли в моє особисте користування...

Моє управління не порушувало спокою моєї совісті, і я б не побоявся звітувати про нього публічно.

Мої останні бажання в момент смерті будуть спрямовані на користь держави. Нехай завжди нею управляють із справедливістю, мудрістю і твердістю! Нехай буде вона найщасливішою з держав через м'якість законів, найсправедливіше управління фінансами, доблесний захист солдатом, який прагне лише честі та воєнної слави. Нехай живе вона, процвітаючи до кінця віків!

Питання до документа. 1. У чому Фрідріх II бачив своє покликання як короля? 2. Чи можна застосувати до прусського короля слова, які колись сказав про себе інший монарх - Людовік ХІV: «Держава - це я»? А якщо ні, то чому? 3. Яку державу прусський король вважав зразковою?

4. «Наступниця величі Петрової». Після смерті імператора Петра І у 1725 р. розпочалася нещадна боротьба за володіння російською короною. Епоха палацових переворотів супроводжувалася придворними інтригами та заколотами. Протягом 37 років престол належав переважно жінкам і дітям. За їх правління величезну роль відігравали фаворити. Прикладом цьому може бути правління доньки Петра І Єлизавети Петрівни (1741-1761). Вона не переобтяжувала себе державними справами і передовірила їх фаворитам - братам Розумовським, Шуваловим та Воронцовим. На зміну іноземцям прийшли російські вельможі, які розширили привілеї дворянства: тільки йому дозволялося володіти землею і селянами. Разом з тим було створено сприятливі умови для розвитку російської промисловості й торгівлі, науки та культури.

Подумайте! Чому палацові перевороти не приводили до суттєвих змін в Російській державі?

Геф Христофор Гроот. Єлизавета Петрівна

Російський трон Єлизавета заповіла своєму племіннику Петру III, який виріс у Німеччині й не любив чужої для нього Росії. Менше ніж за рік у ході чергового державного перевороту Петра вбили. На престол зійшла його дружина Катерина II (1762-1796) - донька дрібного володаря одного з німецьких князівств, учасниця змови проти свого чоловіка.

За взірець Катерина вважала царя-реформатора Петра I. Але, на відміну від нього, Катерина мала програму перетворень і впродовж свого тривалого правління намагалася втілювати її в життя. Імператриця виявила розум і здібності неабиякого державного діяча. Вона листувалася з Вольтером та його однодумцями, радилася з ними про державні справи і відповідно до умов Нового часу проводила політику освіченого абсолютизму.

Однією з перших реформ став поділ Сенату на департаменти. Це покращило управління країною, однак позбавило Сенат законодавчої влади, яка перейшла до імператриці. У 1764 р. було скасовано гетьманство в Україні. Катерина ліквідувала автономію України, стверджуючи, що вся країна повинна мати єдине управління. Цариця також секуляризувала церковне майно, яке в результаті реформи перейшло до держави, і запровадила віротерпимість.

Повстання 1773-1775 рр. під проводом донського козака Омеляна Пугачова продемонструвало глибокі протиріччя в російському суспільстві. Пугачовщина змусила Катерину ІІ провести реформи, спрямовані на зміцнення системи державного управління. Маючи на меті укріпити адміністративний апарат і полегшити нагляд за населенням, імператриця збільшила кількість губерній до 50. На чолі їх стояли губернатори, підпорядковані безпосередньо монархині. У губерніях виникли нові органи місцевого управління, сформовані переважно з дворян, що сприяло посиленню ролі дворянства в державі. Паралельно зживалося заходів для створення третього стану: приватна власність і свобода підприємництва переходили під охорону закону. Водночас із заснуванням губерній було створено становий суд. Для дворян, городян і вільних селян вводилися окремі судові заклади, але кріпаки залишилися під судовою владою власника-поміщика, який міг зробити з ними все, що захоче.

Йоганн Баптіст Лампі Старший. Катерина ІІ

Фрідріх Дюрфельд. Московський Кремль. Гравюра. XVIII ст.

У 1785 р. Катерина ІІ підписала ще два важливих документи - Жалувані грамоти дворянству і містам. Перша з них закріплювала за російським дворянством свободу вирішувати - відбувати чи ні державну службу, звільняла його від особистих податків та тілесних покарань, надавала право займатися торгівлею та підприємництвом і присвоювала назву «благородне». Друга грамота визначала права та обов’язки міського населення й фактично оголосила наявність у Росії третього стану - городян.

Подумайте! Чому становище дворян за Катерини II було вершиною його «золотої доби»?

Катерина II замислила ввести в країні загальну освіту і виховати «нову породу людей». У Петербурзі було створено Учительську семінарію, де вперше в Росії почали готувати вчителів. Невдовзі за наказом Катерини ІІ в містах було відкрито загальноосвітні й доступні для всіх школи - народні училища.

У цих училищах уроки починалися взимку о 8, а влітку о 7 ранку і тривали до 11 години. Потім робили перерву, а від 14 до 16 знову вчилися. Раніше вчитель займався з кожним учнем окремо, через що в приміщенні стояв безперервний шум. Тепер він працював з усім класом. Викладання велося рідною мовою - такого ще не було. У класній кімнаті з’явилася дошка, на якій писали крейдою; на початку уроку робили перекличку. Хто хотів відповідати або щось спитати - підіймав ліву руку. З того часу прийшли до нас класний журнал, іспити, канікули.

Катерина II не встигла здійснити всі свої проекти, однак її правління вважається доленосним для історії різних народів, у тому числі - українського. Вона реалізувала чимало із задуманого, уникнувши при цьому серйозних потрясінь у суспільстві.

XVIII ст. Наказ імператриці Катерини II, наданий Комісії для складання нового зводу законів

Для введення кращих законів необхідно розуми людські до того підготувати... Вироки суддів повинні бути народу відомі, також як і докази злочинів, щоб усякий з громадян міг сказати, що він живе під захистом законів.

Людину не можна вважати винною до вироку суддівського...

Нещасливим є те правління, у якому змушені встановити жорсткі закони.

Питання до документа. 1. Яке правління Катерина ІІ вважала благополучним? 2. Чи бачите ви протиріччя між твердженням імператриці, що будь-який громадянин має жити під захистом закону і збереженням безправного становища кріпаків?

Час абсолютних монархій у Європі минав. Урятувати їх за допомогою прогресивних поміркованих перетворень не вдалося. Реформи не змогли пристосувати старий державний устрій до потреб нової буржуазної епохи.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Що вплинуло на схильність монархів до освіченого абсолютизму?

2. Як пов’язувалися реформи Марії Терези з традиціями освіченого абсолютизму?

3. З яких причин реформи Йосифа II не були сприйняті у його час?

4. Що давало сучасникам підстави одночасно називати Фрідріха II «філософом на троні» і «фельдфебелем на троні»?

5. З яких причин період від смерті Петра І до воцаріння Катерини ІІ називають «епохою палацових переворотів»?

6. Які заходи Катерини II дають підстави вважати, що вона проводила політику освіченого абсолютизму? Яким чином імператриця хотіла виховати «нову породу людей»?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Спираючись на матеріал підручника, складіть порівняльну таблицю «Реформи доби освіченого абсолютизму».

 

Спільне

Відмінне

Йосиф ІІ

   

Фрідріх ІІ

   

Катерина ІІ

   

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ

Використовуючи текст підручника та додаткові джерела, складіть історичний портрет одного з «освічених монархів».

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ

Початок XVIII ст. - виникнення королівства Пруссія. 1764 - скасовано гетьманство в Україні.