Всесвітня історія: підручник для 8 класу "Подаляк 2016" - Нова програма

Розділ 5

ЕПОХА ПРОСВІТНИЦТВА

§22. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ ТА СЯЙВО ПРОСВІТНИЦТВА

Складіть логічні пари: джентрі, Вільгельм Оранський, Олівер Кромвель, візи, протекторат, лендлорди, «Білль про права», торі.

1. Промисловий переворот. Упродовж XVI-ХVIII ст. в Англії внаслідок обгороджувань практично зникли селяни-землевласники і майже вся земля опинилась у руках лендлордів. Вони віддавали її в довгострокову оренду фермерам і підприємцям. Ті використовували працю найманих робітників - учорашніх селян, позбавлених землі та згодних найматися на роботу за будь-яку платню. Так в Англії був здійснений аграрний переворот.

Він підготував ґрунт для промислового перевороту - винайдення й широкого впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю. При цьому мануфактури поступалися місцем фабрикам з майже повністю механізованою працею. Почався промисловий переворот у найстарішій галузі англійської промисловості - текстильному виробництві.

Подумайте! Із чого виробляють ситець?

Ще із XVII ст. серйозним конкурентом англійських тканин став красивий і дешевий індійський ситець. Згодом англійці зрозуміли, що витримати конкуренцію вони зможуть, лише збільшивши випуск власних тканин і зробивши їх дешевшими. Першим кроком на шляху до цієї мети став винахід рухливого човника. Він приводився у рух пружиною, рухався удвічі швидше і дав змогу помітно прискорити виробництво. Тепер ткачам потрібно було більше пряжі, тобто виникла потреба у створенні потужнішої прядильної машини. У 1765 р. тесля і ткач Джеймс Харгрівс виготовив механічну прядку «Дженні» (майстер назвав її так на честь своєї дочки), за допомогою якої один робітник міг приводити в рух 18-20 веретен. Колишній перукар і спритний ділок Річард Аркрайт привласнив чужий винахід і вдало його використав - пристосував до «Дженні» водяне колесо. Більше того, у 1771 р. енергійний Аркрайт побудував спеціальну будівлю для своїх машин - першу в Англії фабрику. Через кілька років на ній вже працювали сотні машин і робітників. Невдовзі по всій Північній Англії, де безліч стрімких гірських річок забезпечували безперебійний рух водяних коліс, височіли 4-5-поверхові цегляні фабрики.

Винаходи слідували один за одним також в інших галузях промисловості. Колосальні наслідки для розвитку фабричного виробництва мала поява парового двигуна, який, на відміну від водяного, можна було використовувати де завгодно. Створив його шотландець Джеймс Ватт. Парова машина працювала на вугіллі, і це дало поштовх посиленому розвитку вугільної промисловості. Застосування парового двигуна привело до широкого розповсюдження фабрик.

Металургія теж перейшла на використання кам’яного вугілля. Плавити залізо, як раніше, на деревному вугіллі ставало дедалі складніше, тому що великі лісові масиви було вже знищено. Нестача палива гальмувала розвиток металургії і змушувала Англію ввозити метал з-за кордону. Тепер ситуація цілком змінилася: Англія стала виробляти багато якісного металу, і сама продавала його в інші країни. А головне - збільшення виплавки металу дозволило розширити випуск машин. Подальші технічні винаходи сприяли не тільки росту виробництва металів, а й дозволили зробити їх дешевшими.

У чому полягали переваги механічної прядки Аркрайта?

Прядильна машина Р. Аркрайта. Модель

Промисловий переворот і зміни у сфері виробництва вимагали вдосконалення транспорту та шляхів сполучення. Англія довго потерпала від жахливих доріг. Тим часом великої кількості вугілля, заліза, бавовни та іншої сировини треба було доставляти від копалень та портів на фабрики. Готова продукція також чекала відправки на далекі ринки. Перевезення належало зробити надійним і дешевим. Розв’язати цю проблему взявся Джон Меткар - «Сліпий Джек». Шестирічним хлопчиком він захворів на віспу і втратив зір, але, ставши дорослим, навчився прекрасно орієнтуватись і знаходити найкращі напрями для прокладання шляхів. Саме Меткар перший зробив опуклу дорогу і проклав уздовж неї канави для стоку води. Такі дороги служили увесь рік.

Далеко не всі вони могли довго витримувати постійне транспортування важких вантажів. До того ж перевезення суходолом коштувало досить дорого. Вихід знайшли в прокладанні каналів. Невдовзі їх мережа покрила всю країну. Канали дозволяли легко й дешево перевозити великі маси вугілля, металів та інших громіздких товарів.

Подумайте! На чому перевозили товари по каналах?

Широке застосування машин викликало зниження заробітної плати. Частина працівників взагалі втратила роботу. Умови праці були дуже важкими. Робочий день тривав 14-18 годин. Хазяї охоче використовували працю жінок і дітей, яким платили вдвічі чи втричі менше, ніж чоловікам. Урядові закони насаджували на фабриках сувору дисципліну, жорстоко карали за найменші порушення. Усе це викликало тривогу в робітничому середовищі.

XVIII ст. Із статті про умови праці на фабриці в місті Манчестері

Бавовняні фабрики розміщені у великих будинках і влаштовані так, щоб у них можна було розмістити якомога більше людей. Аби не залишити невикористаного місця, фабрики будуються в кілька поверхів, переважно невисоких. Більшість приміщень заставлена машинами... Через специфічний характер промисловості в повітрі постійно літає бавовняний пил, який у з'єднанні з маслом... дає особливо неприємний запах...

Кількість працюючих на фабриці залежить від її розмірів. На одній фабриці... працювало кілька сотень чоловік. Фабрики часто працюють день і ніч. Для цього використовується багато свічок, але майже нічого не робиться для вентиляції, через що постійно бракує свіжого повітря... Яких наслідків можна чекати від таких згубних умов?

XVIII ст. Із протоколу засідань палати общин про скаргу чесальників вовни графства Девоншир

Чесальники вовни просять дозволу вказати палаті на те, що винайдення і застосування машини для розчісування вовни страшенно зменшує попит на працю. Вони вважають, що одна лише машина за допомогою одного дорослого робітника і чотирьох чи п'яти дітей може зробити таку саму роботу, яку виконують 30 чоловік звичайним ручним способом... Кількість машин швидко зростала в усьому королівстві, згубні результати чого вже досить відчутні для них, оскільки багатьом уже бракує роботи та їжі. Вони з глибоким засмученням і страхом чекають на ... повну вбогість та збідніння.

Питання до документа. 1. Охарактеризуйте умови праці фабричних робітників. 2. У чому вони бачили причини своїх бідувань?

Дедалі частіше невдоволення фабричних робітників випліскувалося в бунт проти машин. Вони вривалися на фабрики, ламали ненависні верстати, а інколи спалювали й самі фабричні будинки. Таких людей називали луддитами по імені Неда Лудда - юнака, який начебто перший розбив ткацькі рами на панчішній фабриці. Підприємці зазнавали від руйнівних дій великих збитків і вимагали від уряду захисту. Парламент прийняв закон про смертну кару за псування машин.

Подумайте! Чому було запроваджено таку страшну міру покарання за псування машин?

Основні наслідки промислового перевороту стануть цілком очевидними лише в ХІХ ст., але в XVIII ст. виявилося головне - перевага фабричного виробництва над мануфактурою, машинної праці над ручною. Промисловий переворот створив економічний фундамент для нового буржуазного суспільства, став одним із найважливіших проявів кризи «старого порядку». Англійські винаходи швидко проникли в інші країни. На межі XVIII-XIX ст. виник постійний потяг до технічного оновлення - модернізації.

2. Торжество знань і витоки Просвітництва. На межі ХVII-ХVIII ст. в Європі склалася нова ідейна течія - Просвітництво. Його поява була підготовлена змінами в умовах життя, які відбувалися під впливом розвитку капіталізму, природничо-наукового перевороту й поширення раціоналізму - віри в безмежні можливості людського розуму.

XVIII століття увійшло в історію як доба Просвітництва - епоха змін і оновлення. Вони зачіпали не якийсь один, а різні боки життя - релігію і політику, освіту и виховання, культуру И мистецтво, науку И техніку. Ідеалами Просвітництва стали мир, ненасильство, віротерпимість, критичне ставлення до авторитетів (вільнодумство), свобода, добробут і щастя людей. Вони поширилися не лише в Європі, а й у Новому Світі і мали інтернаціональний характер. Разом з тим у кожній країні Просвітництво зберігало свої особливості.

Масонський символ на фасаді будинку. Рига. Сучасний вигляд

Порівняно з неспокійним, наповненим війнами XVII ст., доба Просвітництва була відзначена певною політичною стабільністю, зростанням економіки, покращенням побутових умов, культурними досягненнями. Ці позитивні зрушення давали змогу сподіватися: життя людини можна змінити на краще. Мислителі тієї епохи - просвітителі - вірили в «природне світло розуму». На їхню думку, людина, як істота розумна, покликана перебудувати суспільство на розумних засадах, варто лише використати закладені в кожному здібності. Для цього людей потрібно виховувати і освічувати, а в суспільстві поширювати корисні знання і наукові відкриття. XVIII століття європейської історії не випадково називають «добою розуму». Віра в силу знань, у досягнення науки И техніки дала поштовх для виникнення ідеї прогресу - неухильного просування людства вперед.

Помітним явищем історії Європи XVIII ст. Стало масонство (від франц. «вільний каменяр») - релігійно-етичний рух, що зародився та оформився на початку століття в Англії. Свою назву, організацію (масонські ложі), устав та символи масони запозичили із Середньовіччя - від цехових майстрів та чернечо-лицарських орденів. Найвищою метою «каменярів» було створення таємної світової організації, яка б об’єднала людство в мирному братському союзі. Знаряддям при цьому мала бути не зброя, а наука та розум.

Головні ідеї Просвітництва народилися в Англії. У XVII ст. вона помітно випередила більшість європейських країн в історичному розвитку і стала своєрідним зразком суспільного прогресу. Основи англійського Просвітництва заклав видатний мислитель Джон Локк (1632-1704). Він стверджував, що від народження всі люди створені рівними, а тому мають природні права на життя, свободу і власність. Для забезпечення і захисту цих прав люди добровільно укладають між собою суспільний договір, який слугує підґрунтям для створення держави і виникнення державної влади. У разі порушення державною владою суспільного договору і зазіхання з її боку на особисту свободу і власність підданих, народ має законне право змінити таку владу.

Уважно розгляньте портрет Джона Локка. Які риси особистості визначного мислителя відображено на портреті?

Джон Локк. Бл. 1680 р.

Локк замислювався над тим, як уникнути надмірного посилення державної влади.

Так виникла ідея про її поділ: законодавча влада мала надаватися представницькому органу - парламенту, а виконавча - монарху і уряду. Особливу роль Локк відводив дотриманню принципу законності. Він стверджував, що «для жодної людини, яка знаходиться в громадянському суспільстві, не може бути зроблено винятку із законів цього суспільства».

Подумайте! Що, на вашу думку, означає твердження Джона Локка для тогочасного суспільства та й для сучасного?

Британія - батьківщина промислового перевороту - подарувала світові також економічну науку. Її батько, Адам Сміт (17231790), вважав працю джерелом багатства, а людину - основою суспільства. Учений ввів поняття «невидимої руки ринку» - окрема особистість, прагнучи до власної вигоди, незалежно від її волі і свідомості, сприяє досягненню економічної вигоди і користі для всього суспільства. У своїй найвідомішій праці «Дослідження про природу і причини багатства народів» учений поширив об’єктивні закони природи на економіку, наполягаючи на важливості поділу праці та існуванні приватної власності. Теорія А. Сміта здійснювала вплив на економічну політику більшості держав.

3. Французьке Просвітництво. Найчисленніше коло талановитих просвітителів склалося у Франції. Завдяки їм країна перетворилася на центр європейського інтелектуального життя. Звідси дух Просвітництва поширився по всій Європі . Одним із засновників французького Просвітництва був Шарль Монтеск’є (1689-1755). Він критикував французький абсолютизм і з повагою ставився до англійської конституційної монархії. Услід за Локком Монтеск’є розробляв теорію поділу влади. У творі «Про дух законів» він перший висловився за необхідність розмежувати законодавчу (парламент), виконавчу (монархія) і судову форми влади з тим, щоб кожна з них могла реально служити противагою іншій.

Цей принцип Монтеск’є вважав вирішальним у справі забезпечення законності.

Адам Сміт

Порівняйте портрети Монтеск’є і Вольтера. Як ви вважаєте, який з них був замовлений для себе особисто, а який мав бути виставлений для публіки? Відповідь обґрунтуйте.

Вольтер

Шарль Луї де Монтеск'є. 1728 р.

Найпомітніша постать французького Просвітництва - Марі Франсуа Аруе, більш відомий під псевдонімом Вольтер (1694-1778). Різнобічно талановита людина, він був філософом, істориком, письменником. Роки, проведені в Англії, укріпили прихильність Вольтера до політичної свободи та релігійної терпимості. Засуджуючи могутність та багатство католицької церкви, Вольтер вважав релігію опорою моралі, необхідною для суспільства, але водночас рішуче виступав за свободу віросповідання і прославляв ідею віротерпимості.

Вольтер ніколи не залишався байдужим до несправедливості. Широку популярність набули його публічні виступи на захист безневинно засуджених. Він викликав повагу в декого з європейських монархів.

Російська імператриця Катерина II і прусський король Фрідріх II, прагнучи виглядати «освіченими правителями», листувалися з Вольтером. Він мав такий сильний вплив на сучасників, що XVIII ст. й тепер нерідко називають «добою Вольтера».

Новий етап у розвитку французького Просвітництва пов’язаний з ім’ям Жан-Жака Руссо (1712-1778). Він поділяв загальну ідею просвітителів про те, що природа є величезною гармонійною системою, а людина - її складовою частиною. Але, на відміну від них, Руссо був переконаний: люди самі зруйнували цей «природний стан», оточивши себе різними установами, створення яких суперечить закону природи.

Моріс Кантен де Латур. Жан-Жак Руссо. XVIII ст.

Мислитель не визнавав позитивних наслідків прогресу і закликав повернутися до життя на лоні природи. Його ідеал - це тихе й розмірене сільське існування з повсякденною працею, невигадливим побутом і дозвіллям. Той, хто виріс у таких умовах, сам здатен визначитись, чого навчатись. Виховання в розумінні Руссо - це розвиток природних здібностей і задатків дитини, відсутність будь-якого насильства над нею. Руссо не просто протиставляв природу і тогочасну цивілізацію, а стверджував, що розвиток науки і мистецтва псує суспільство. Це викликало обурення в середовищі просвітителів і дошкульну критику з боку Вольтера.

Подумайте! Чи погоджуєтеся ви з твердженнями Руссо про науки і мистецтво? Відповідь обґрунтуйте.

Свій погляд мав Руссо і на державну владу. Найдосконалішим йому здавалося суспільство, засноване на договорі всіх громадян. Це мала бути держава вільних і об’єднаних у могутній колектив рівних людей - республіка.

XVIII ст. Жан-Жак Руссо. З трактату «Про походження і причини нерівності серед людей»

Перший, хто обгородивши ділянку землі, сказав: «Це земля моя» і знайшов людей, достатньо наївних, щоб цьому повірити, був справжнім засновником громадянського суспільства. Скількох нещасть і жахів позбавив би рід людський той, хто крикнув би, вириваючи кілки і засипаючи рви: «Бережіться, не слухайте цього ошуканця! Ви загинете, якщо забудете, що плоди землі належать усім, а земля - нікому».

Питання до документа. У чому великий мислитель бачив причини бідувань суспільства?

4. Енциклопедисти. Справжнім шедевром епохи Просвітництва стала «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел». Її перший том вийшов у 1751 р. з-під пера двох авторів - філософа Дені Дідро (1713-1784) і математика Жана Д’Аламбера (1717-1783). Вони вірили, що знання й освіта здатні перетворити світ, а тому прагнули донести до читача найновішу інформацію про стан науки, мистецтва та розвиток ремесел.

На запрошення Дідро і Д’Аламбера статті для «Енциклопедії» писали справжні знавці своєї справи - відомі вчені та письменники. Чимало з них висловлювали надто сміливі судження, через що видавців звинуватили в поширенні небезпечних ідей. Д’Аламбер залишив «Енциклопедію», а Дідро навіть потрапив на деякий час до королівської в’язниці. Але попри всі негаразди «Енциклопедія» продовжувала виходити. Усього було видано 35 томів, які містили не лише статті, а й ілюстрації і таблиці.

Луї-Мішель ван Лоо. Дені Дідро. 1767 р.

Моріс Кантен де Латур. Жан Лерон Д’Аламбер. 1753 р.

«Енциклопедія» швидко розповсюджувалася, замінюючи багатьом підручники і навіть цілі бібліотеки. Вона сприяла залученню до знань незмірно більшої, ніж раніше, кількості людей, укоріненню релігійної терпимості й здорового глузду. Їй належала чимала заслуга у формуванні нової людини - активної, заповзятливої, спрямованої в майбутнє, прагнучої особистого й суспільного доброту.

Подумайте! Які твори українських мислителів та письменників сприяли вихованню нової людини?

5. Французький класицизм. Символом культури Франції став новий художній стиль - класицизм (від лат. - зразковий). Точніше ця назва означає - «заснований на класиці», тобто на творах, визнаних вершиною досконалості. Такими для митців класицизму були пам’ятки античності та мистецтва Відродження. Ідеалом, гідним наслідування, вони вважали насамперед сюжети з античної міфології та історії. Класицизм утвердився у Франції в середині XVII ст., коли абсолютна монархія досягла розквіту. Мистецтво тоді цінувалося дуже високо, держава заохочувала митців, але намагалася змусити їх служити своїм інтересам.

Головне гасло класицизму - «Розум і порядок в усьому». Його теоретики були переконані, що основу краси в мистецтві закладають чіткі правила. Кожний жанр, кожний витвір мистецтва потрібно створювати за певними законами, не виходячи за їхні межі. Вищі досягнення класицизму пов’язані з театром.

Музичний театр. 1740 р.

Першорядна роль відводилася драматургії, яка ґрунтувалася на правилі трьох єдностей - часу, місця та дії. Це означало, що всі події класичної п’єси повинні були вкладатися в одну добу, відбуватися в одному місці й розвиватися в рамках лише однієї сюжетної лінії з невеликою кількістю персонажів. Актори піднесено декламували, зображувані ними герої і героїні завжди залишалися величними.

П'єр Корнель

Біля витоків театру, заснованого на цих принципах, стояв П’єр Корнель (1606-1684). У своїх трагедіях на історичні сюжети («Сід», «Горацій») він зобразив героїв, вірних громадянському обов’язку і служінню на благо держави. Іншим видатним драматургом епохи класицизму був Жан Расін (1639-1699). Основу його творів («Андромаха», «Федра») складали античні сюжети, герої яких завжди приносили свої сильні почуття в жертву існуючим законам.

Репертуар французького театру доби класицизму включав також комедії. Їхнім творцем став Жан Батіст Мольєр (1622-1673). У своїх п’єсах він тісно поєднав комічне й трагічне, висміював вади тогочасного суспільства: нахабне лицемірство священиків («Тартюф»), безглузде прагнення розбагатілого буржуа бути подібним до дворянина («Міщанин-шляхтич»), дурість і жадібність («Витівки Скапена»).

Вершиною французького класицизму в живописі стала творчість Нікола Пуссена (1594-1665). Більшу частину життя художник, надзвичайно освічена людина, працював у Італії. Сюжети його картин переважно навіяні античними образами та мають літературну основу. Чимало полотен - це пейзажі, завжди населені міфічними й біблійними героями. Пуссен оспівував могутній розум, прекрасний світ і досконалих героїв, вірних своєму громадянському обов’язку.

Втіленням нового стилю в архітектурі став Версаль - плід спільної праці численних архітекторів, скульпторів і садівників. У королівській резиденції класична архітектура поєдналася з розкішним інтер’єром - медальйонами, арками й колонами, виготовленими з бронзи, мармуру й цінних порід деревини, а також із художнім розписом стін і склепінь, скульптурою й меблями, ландшафтом і парком.

Жан Расін

Мольєр

Мольєр у ролі комічного модника в спектаклі

Дізнайтеся! У яких романах та кінофільмах дії відбуваються у Версалі?

Версальський парк розкинувся на три кілометри. Проте його легко оглянути завдяки суворій впорядкованості. Кущі акуратно підстрижені, алеї перетинаються під прямими кутами, квітники утворюють правильні геометричні фігури, басейни мають дзеркально гладку поверхню. Такий парк отримав назву регулярний, або французький.

Творці класицизму вірили, що мета мистецтва полягає в перетворенні світу й людини, у втіленні ідеалів краси в життя. Однак на службі монархії новий стиль дедалі більше набував ознак пишної і холодної урочистості. Інші європейські країни в цілому зберегли в XVII ст. вірність бароко.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Якими були наслідки аграрного перевороту? Чому вважається, що він підготував ґрунт для промислового перевороту?

2. Назвіть позитивні та негативні наслідки промислового перевороту.

3. Якою бачили свою мету масони?

4. Які ідеї було закладено в основу Просвітництва і чому вони народилися саме в Англії?

5. У чому полягала своєрідність поглядів А. Сміта на розвиток економіки?

6. Чому Монтеск’є надавав великого значення поділу влади на три гілки?

7. Чому XVIII століття нерідко називають «добою Вольтера»?

8. Що відрізняло погляди Ж.-Ж. Руссо від загальних ідей просвітителів?

9. Яку роль відіграла «Енциклопедія» в житті французького суспільства?

10. У чому полягали особливості класицизму? Чому він виник саме у Франції і саме в середині XVII ст.?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. У зошитах складіть таблицю «Основні винаходи початкового періоду промислового перевороту» за таким зразком:

Винахід

Рік

Ім’я винахідника

Значення винаходу

       
       
       

2. Використовуючи додаткові джерела, складіть історичний портрет одного з просвітителів ХVІІІ ст.

ТВОРЧО ПОПРАЦЮЙТЕ

Усі освічені люди Європи знали заклик Вольтера: «Роздавіть гадину!», спрямований проти могутності католицької церкви. Проте критика церкви не заважала йому залишатися щирим християнином. Об’єднайтеся в малі групи, поміркуйте, як можна пояснити таку суперечність. Свої висновки презентуйте класу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ

1760-ті — початок промислового перевороту в Англії XVIII ст. — доба Просвітництва