Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 9 клас. Пелагейченко

§ 9. Способи з’єднання деталей виробу

Пригадай, що тобі вже відомо про...

  • вибір виробу для виготовлення;
  • вив’язування деталей виробу.

А чи знаєш ти...

  • Як з’єднати деталі в’язаного виробу, щоб це було непомітно?
  • Які інструменти допоможуть з’єднати деталі виробу?

Підготовка деталей виробу до з’єднання. Перед тим як з’єднати деталі в’язаного виробу, необхідно провести їх волого-теплову обробку. Для цього здійснюють такі дії:

  • вив’язану деталь наколюють шпильками на викрійку;
  • пропрасовують (напіввовняне, бавовняне і лляне полотно) або відпарюють (вовняне полотно) з виворітного боку, уникаючи місць, де розташовані резинки;
  • просушують.

Способи з’єднання деталей виробу. Для з’єднання деталей в’язаних виробів використовують трикотажні шви. їх виконують вручну голкою з широким вушком і тією ж пряжею, з якої зв’язано весь виріб. Такі шви малопомітні та еластичні, на відміну від машинних.

Розглянемо особливості виконання швів у різних ситуаціях.

Горизонтальний шов «петля в петлю». Дві деталі, зв’язані в протилежних напрямках, можна з’єднати особливим швом, який є імітацією в’язаного ряду. Цей шов практично непомітний та особливо рекомендований для виробів, зв’язаних із товстої пряжі. Таким способом виконують, наприклад, плечовий шов, верхній шов капюшона, з’єднують деталі переду і спинки в моделях покрою «летюча миша» тощо.

Відкриті петлі двох полотен зшивають справа наліво по лицьовій стороні ниткою того ж кольору і товщини, якої в’язали.

Недостатньо хотіти, потрібно й робити.

Йоганн Вольфганг Гете, німецький письменник і мислитель

Потрібно закріпити нитку на верхньому полотні справа і тут же в 1-шу петлю ввести голку (з виворітного боку), потім — з лицьового боку в 1-шу петлю нижнього полотна, потім — з виворітного боку в 2-гу нижню петлю, тоді знову вводять голку в 1-шу верхню петлю, але вже з лицьового боку, і потім у 2-гу верхню з виворітного боку, після цього — знову в 2-гу нижню, але з лицьового боку, і далі в 3-тю нижню петлю з виворітного боку, потім знову вводять голку в 2-гу верхню, але вже з лицьового боку, і витягають через 3-тю верхню петлю з виворітного боку на лицьову і т. д. Петлі шва повинні точно повторювати розмір петель полотна — лише в цьому випадку шов буде абсолютно непомітним. Натяг нитки має бути рівним. Найлегше з’єднувати деталі в тому випадку, коли всі петлі останнього ряду — лицьові.

Мал. 9.1. Виконання горизонтального шва «петля в петлю»

Голку вводять знизу вгору спочатку в пружкові петлі нижнього і верхнього ряду, потім зверху вниз знову в пружкові петлі нижнього ряду і виводять рухом знизу вгору з 2-ї петлі нижнього ряду, потім знімають її зі спиці.

Голку вводять знову зверху вниз у пружкові петлі верхнього ряду і виводять від низу до верху з 2-ї петлі верхнього ряду; далі голку вводять зверху вниз в 2-гу петлю нижнього ряду і від низу до верху в сусідню 3-тю петлю.

Повторюють рухи, проходячи за 1 стібок або 2 петлі верхнього, або 2 петлі нижнього ряду. При цьому перша петля з пари вже прошита. Вводячи голку в петлю, її знімають зі спиці.

Усе, що робиш, потрібно робити добре.

Френсіс Бекон, англійський філософ, історик і політик

Зшивання в’язаної резинки.

Резинка 1x1. Спочатку з’єднують лицьові петлі з одного боку, виворітні петлі пропускають, потім в’язання перевертають і з’єднують петлі на іншому боці.

Резинка 2x2 або інший малюнок з лицьових та виворітних. Починаючи від краю, з’єднують першу партію лицьових, потім перевертають полотно і з’єднують там партію лицьових. Так перевертають полотно, скільки потрібно, з’єднуючи всі петлі.

З’єднання деталей із різним напрямком в’язання.

З’єднання панчішного в’язання по вертикалі. Якщо деталі виконані панчішним в’язанням або резинкою, їх з’єднують, вводячи голку під дугу лицьової петлі, розташованої безпосередньо поруч із пружковою, підхоплюючи по черзі кожну петлю то одного, то іншого полотна.

З’єднання рельєфного в’язання по вертикалі. Якщо зшивають деталі, виконані рельєфною в’язкою, то голку вводять під протяжку між пружковою і сусідньою петлями по черзі то на одній, то на іншій деталі.

Мал. 9.2. З’єднання панчішного в’язання по вертикалі

Мал. 9.3. З’єднання рельєфного в’язання по вертикалі

Тамбурний шов. Тамбурна петля схожа на лицьову петлю, а ряд з тамбурних петель — на ланцюжок повітряних петель, зв’язаних гачком і закріплених на полотні. Виконують його в напрямку справа наліво: закріпивши нитку на вивороті полотна, витягають голку на лицьову сторону, вводять її в отвір, звідки виходить нитка, роблять стібок і підводять нитку під голку, утворюючи петлю.

Хоча б над тобою було сто вчителів — вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш примусити себе до праці й сам вимагати її від себе.

Василь Сухомлинський, український педагог і письменник

Мал. 9.4. Набір нових петель із тамбурного шва

Мал. 9.5. Набір нових петель із тамбурного шва гачком

Голку витягають і, притримуючи петлю пальцями лівої руки, затягують робочу нитку. Для наступного стібка голку вводять усередину попереднього і роблять його точно таким самим за розміром. Тамбурним швом можна користуватися в ході обробки пройм горловини, пройм і низу зв’язаної або зшитої з тканини моделі, якщо по краю необхідно набрати рівний ряд петель. Для цього прошивають в’язання (або тканину) тамбурним швом по заздалегідь позначеній лінії. Потім спицею або гачком вив’язують нові петлі з тамбурних, піддягаючи їх за обидві стінки або лише за передні. Далі в’яжуть резинкою 1x1 або іншим двостороннім візерунком.

Кетельний шов. Найчастіше його використовують для приєднання дрібних деталей. Кетельним швом також обробляють горизонтальні розрізи на полотні, а іноді закріплюють петлі останнього ряду, якщо потрібно отримати тонкий еластичний край. Техніка заснована на виконанні ручного шва «назад голку». Кетельний шов виконують справа наліво ниткою того ж кольору, що й основна деталь, але тоншою за основну пряжу. Перед виконанням шва деталь приметують до лицьової сторони виробу. Закріпивши нитку з виворітного боку, голку вводять у другу відкриту петлю, потім по лицьовому боку — в першу петлю і зразу ж по виворітному боку — у третю. З третьої петлі на лицьовому боці повертають голку в другу петлю, з другої на виворітному боці — у четверту і т. д.

Мал. 9.6. Виконання кетельного шва

Підганяй сам свою роботу; не чекай, щоб вона тебе підганяла.

Бенджамін Франклін, американський політик, дипломат, учений, письменник

«Knit Painting»: в’язання плюс живопис

Американська мисткиня з ліванським корінням Ранія Хассан поєднує у своїй творчості в'язання та малювання і створює дивовижні твори мистецтва, що розкривають тему взаємин між людьми і зв'язку поколінь.

Мал. 9.7. Художні проекти Ранії Хассан

Вуличне в’язання, або в’язане графіті

Сучасні в’язальниці не хочуть обмежувати себе створенням одягу і предметів домашнього декору. Сьогодні модно в’язати «наряди» для міських вулиць, парків і власних дачних ділянок.

Вуличне в’язання, партизанське в’язання, в’язане графіті, бомбардування пряжею (англ. yarn bombing, yarnbombing, yarnstorming, guerrilla knitting, graffiti knitting) — явище вуличної культури, що полягає в обв’язуванні елементів міських вулиць. Перші зразки з’явилися у травні 2004 р. в нідерландському місті Ден-Гельдері та 2005 р. в Техасі. Для тих робіт було використано непотрібні залишки тканини та незакінчені в’язальні проекти. Відтоді цей вид мистецтва набув значної популярності у світі.

На виконання такого в’язаного виробу може піти багато часу, зате процес його знищення чи усунення, на відміну від звичайного графіті, є доволі швидким.

Мал. 9.8. В’язане графіті

Pio Фердинанд — футболіст і в’язальник

Визначний англійський спортсмен зізнався, що він завзятий в’язальник. У твіттер-акаунті футболіста «Манчестер Юнайтед» Pio Фердинанда з’явилося кілька записів, у яких він повідомляє: «Не можу дочекатися, коли повернуся додому, щоб закінчити кардиган. Я справді втягуюся у в’язання! Допомагає розслабитися після напруженого світу Прем’єр-ліги».

Практична робота

З’єднання деталей виробу

Мета роботи: обравши вид шва, навчитися з’єднувати деталі виробу.

Матеріали, інструменти: пряжа, спиці.

Послідовність виконання роботи

1. Підготуй робоче місце.

2. Підготуй в’язані деталі для з’єднання.

3. Обери шов для з’єднання.

4. З’єднай деталі виробу.

5. Проведи самооцінку роботи.

Ключові поняття: з’єднання петель, горизонтальний шов, вертикальний шов, кетельний шов, тамбурний шов.

  • 1. Які підготовчі роботи необхідно здійснити перед з’єднанням деталей виробу?
  • 2. У чому полягає сутність використання горизонтального шва?
  • 3. У яких випадках використовують горизонтальний шов?
  • 4. Які існують способи з’єднання деталей, виконаних резинкою?
  • 5. Яка особливість з’єднання деталей з різним напрямком в’язання?
  • 6. Як виконують тамбурний шов?
  • 7. Для чого використовують кетельний шов?

Теми пошукових, дослідницьких та інформаційних проектів:

«Як швидко навчитися виконувати з’єднання в’язаних виробів?»

«Який спосіб з’єднання виробів використовували в давнину?»

«Мій досвід з’єднання в’язаних деталей». (Відеорепортаж з уроку трудового навчання).

«З’єднання в’язаних деталей — це просто». (Написання статті до журналу з рукоділля).

Самостійно вивчивши один зі способів з’єднання, у парах навчіть одні одних різних способів з’єднання в’язаних деталей.

Дослідіть у кожній групі способи з’єднання деталей виробу. Для цього кожен учасник групи має здійснити:

  • пошук інформації про способи з’єднання;
  • добір ілюстрацій, які демонструють процес з’єднання деталей виробу;
  • перегляд відеоуроків;
  • практичне виконання з’єднання деталей виробу.
  • 1. Відшукай у мережі Інтернет найкращі відеоуроки з поясненням процесу з’єднання в’язаних деталей виробу. Встанови рейтинг відеоуроків за певними критеріями: доступність, якість демонстрування тощо.
  • 2. Запишися в спільноту з в’язання спицями в соціальній мережі та підготуй розповідь-презентацію про неї.
  • 3. Навчися виконувати всі види з’єднання в’язаних виробів.

Лінощі роблять будь-яку справу важкою, а працьовитість — легкою.

Бенджамін Франклін

Праця — це одне з найчистіших і найшляхетніших джерел емоційного стану, радості діяння, творення.

Василь Сухомлинський