Трудове навчання (обслуговуючі види праці). 9 клас. Пелагейченко

§ 10. Оздоблення в’язаних виробів і догляд за ними

Пригадай, що тобі вже відомо про...

  • технологію виготовлення виробів, в’язаних спицями;
  • виготовлення в’язаних виробів.

А чи знаєш ти...

  • Як зробити виготовлений в’язаний виріб більш привабливим?
  • Якого оздоблення потребує в’язаний виріб?
  • Чи потребує в’язаний виріб спеціального догляду?

Сучасні напрями оздоблення в’язаних виробів. Види оздоблень в’язаних виробів. Після з’єднання деталей виробу його оздоблюють. Вид оздоблення в’язаного виробу залежить від його стилю та призначення. Також він повинен відповідати художньому задуму автора.

До сучасних напрямів оздоблення належать аплікація, вишивка та оздоблювальні деталі.

1. Аплікація. Для аплікації на в’язаному полотні використовують різні матеріали: тканину, шкіру, замшу, хутро. Крім того, для утворення різнокольорових рельєфних композицій використовують кільця або ґудзики, обплетені гачком, шнури, зв’язані гачком, спицями або технікою макраме.

Мал. 10.1. Аплікація на в’язаному виробі

Мал. 10.2. Варіанти оздоблення застібки в’язаних виробів

Мал. 10.3. Оздоблення в’язаних виробів стрічками і шнуром

Мал. 10.4. Оздоблення в’язаних виробів намистинами і стразами

Мал. 10.5. Використання ґудзиків для оздоблення виробів

2. Вишивка. Вишивку застосовують для оздоблення роботи після того, як в’язання деталей закінчено. Найбільш ефектний вигляд вона має на простих візерунках, найкраще — на панчішному в’язанні. Для вишивки можна використовувати найрізноманітніші види пряжі, але обрана пряжа повинна бути достатньо рівною, щоб вільно проходити крізь в’язане полотно. Пряжа для вишивки має бути сумісною з основною пряжею за характеристиками догляду, а також стійкою до фарбування.

Мал. 10.6. Вишивка на в'язаних виробах

Краса витвору мистецтва полягає не стільки в самому творі, скільки в допоміжному оздобленні.

Чак Паланік, американський письменник

Технологія виконання вишивки. Візерунок переносять на тонку кальку, тканину або іншу аналогічну поверхню і приметують на потрібне місце. Вишивають крізь обидва шари: прокладку і в’язане полотно. Після того як деталі закінчені, акуратно видаляють прокладку. Якщо в’язане полотно занадто тонке, прокладку потрібно підкласти з виворітного боку роботи. Не варто затягувати стібки надто туго. Краще використовувати гобеленову тупу голку з доволі широким вушком, щоб крізь нього можна було протягнути пряжу, не розщеплюючи при цьому петлі.

Малюнок для вишивки обирають не дуже дрібний і виконують його різними швами.

Мал. 10.7. Шов «петля»

Мал. 10.8. Шов «петля 2х2»

Мал. 10.9. Зигзагоподібний тамбурний шов

Мал. 10.10. Італійський шов

Мал. 10.11. Французькі вузлики (рококо)

3. Оздоблювальні деталі. Чудовими доповненнями для в’язаних виробів є пояси, виконані з в’язаних шнурів або смуг зі шкіри, замші, сукна, а також кисті, помпони та інші деталі.

Остаточна обробка в’язаного виробу. Особливості волого-теплової обробки в’язаних виробів. Остаточна обробка в’язаного виробу полягає в пришиванні фурнітури, накрохмалюванні (за необхідності) та проведенні волого-теплової обробки. Варто пам’ятати, що обробляти парою можна лише вироби з вовни, бавовни або льону. Вироби зі штучних волокон потрібно обробляти холодним способом.

Мал. 10.12. Оздоблювальна деталь — помпони

Перед прасуванням в’язаний виріб потрібно прикріпити за допомогою шпильок на м’якій підстилці виворітним боком угору. Не слід докладати фізичних зусиль під час прасування в’язаних виробів, оскільки в’язка може втратити свою рельєфність. Праска має ледь торкатися поверхні виробу або проходити над нею.

В’язане полотно з не дуже опуклими елементами (дрібне букле, ажурні візерунки тощо) відпарюють через два шари вологої марлі. Потім одразу знімають шпильки, деталь струшують, щоб відновити текстуру в’язання, а потім розкладають і дають повністю висохнути в розправленому вигляді. Вироби, зв’язані із синтетичної пряжі (наприклад, акрилу) або виконані рельєфним візерунком типу «джгутів», «букле», а також «резинки», не прасують. У цьому випадку виріб наколюють на підстилку, зверху на 2 години кладуть вологий махровий рушник, а потім його знімають і залишають річ висихати.

Догляд за в’язаним виробом. Варто пам’ятати, що неправильний догляд може легко зіпсувати в’язану річ. Тому слід дотримувати відповідних правил догляду за в’язаними виробами.

Правила догляду за в’язаними виробами

  • 1. Перед пранням виріб потрібно замочувати на 15 хвилин у мильній воді.
  • 2. Прати в’язані вироби слід за температури води, не вищої від 30 °C.
  • 3. Світлі та темні в’язані речі перуть окремо.
  • 4. Вироби з вовни бажано прати вручну (або у пральній машинці з режимом прання для делікатних речей), багаторазово прополіскуючи доти, поки вода не стане абсолютно прозорою.
  • 5. Під час полоскання в останню воду для освіження фарб можна додати трохи оцту.
  • 6. Щоб ефективно випрати плями, перед замочуванням їх варто обробити концентрованим мильним розчином.
  • 7. Після прання в’язані вироби потрібно не викручувати, а лише злегка відтиснути.
  • 8. Виріб не потрібно вивішувати для сушіння.
  • 9. Сушити в’язаний виріб необхідно на рівній поверхні в розправленому вигляді, краще — загорнутим у махровий рушник.
  • 10. Махровий рушник потрібно міняти кілька разів, поки не висохне.
  • 11. Не можна сушити в’язані вироби поблизу опалювальних приладів і під прямими сонячними променями.
  • 12. Зберігати в’язаний виріб слід вільно складеним на поличці.
  • 13. Не бажано зберігати в’язаний виріб на вішаку.

Мал. 10.13. Прання (а) та сушіння (б) в’язаних виробів

Мал. 10.14. Сучасні пристосування для сушіння трикотажу

Професія — в’язальниця

В’язальниця — це фахівець з виготовлення трикотажних полотен і виробів.

Місця роботи. В’язальниці затребувані на трикотажних фабриках, у трикотажних ательє, приватних майстернях одягу (майстрині високої кваліфікації спільно з художниками-модельєрами розробляють зразки візерунків і виготовляють моделі за ескізами). Іноді в’язальниці — це приватні підприємці, які працюють удома.

Обов’язки. Головний обов’язок в’язальниці на фабриці — виконати виріб відповідно до технічного завдання. Майстриня заправляє машину нитками або пряжею, перевіряє щільність полотна, правильність малюнка переплетення, за необхідності замінює голки, зв’язує кінці обірваних ниток спеціальним вузлом, знімає готове полотно або виріб з машини, перевіряє якість виробів і комплектує їх. За всієї монотонності праці в’язальниці часто доводиться здійснювати швидкі дії.

Майстриня, яка працює вдома, може самостійно розробляти фасон виробу, добирати нитки і фурнітуру або ж виконувати замовлення за готовими схемами та викрійками.

Важливі якості: швидка реакція, образна пам’ять, охайність, хороша координація пальців, уміння концентрувати і розподіляти увагу, незважаючи на монотонність процесу; уважність, здатність зосереджуватися на деталях, готовність до монотонної роботи, відповідальність.

Професійні знання та навички: сорти пряжі; конструкції та принципи роботи в’язальних машин; техніка і прийоми всіх видів в’язання; основи композиції; закони колірних гармоній; види і властивості трикотажного полотна, ниток і використовуваних інструментів; технологія виготовлення різних видів в’язаних виробів.

Освіта. Фах «В’язальниця трикотажних виробів, полотна» можна здобути в коледжі. Професію в’язальниці спицями можна опанувати самостійно або на курсах.

В’язання за допомогою вітру

Голландська дизайнерка Мерел Кархоф розробила проект інноваційної в’язальної установки Wind Knitting Factory, яка працює на енергії вітру і не потребує постійного контролю з боку людини. Щоправда, поки що ця машина вміє в’язати лише шарфи.

Вітряк діаметром 1,2 м, а саме такий вигляд має ця установка, розташовано на балконі міської квартири дизайнера. Вітер дме, лопаті крутяться, пряжа перетворюється на довгу в’язану трубу — іноді однотонну, часом з кількох кольорів, але завжди стандартної довжини. Через кожні 2 м установка обрізає готовий виріб, і його можна додатково оздобити, а потім носити, продавати або ж демонструвати на виставці.

За словами дизайнерки, її продукція користується величезною популярністю в покупців. Кожен шарф має етикетку, на якій зазначено інформацію про день, коли він був виготовлений, і скільки часу знадобилося, щоб вітер його зв’язав.

Мал. 10.15. Дизайн-проект Мерел Кархоф та його втілення

В’язані прикраси

Із залишків пряжі можна виготовити оригінальні прикраси, які чудово доповнять будь-який образ. Це необмежена царина для прояву фантазії.

Мал. 10.16. Біжутерія, в’язана спицями

Практична робота

Оздоблення в’язаного виробу

Мета роботи: обрати вид оздоблення та прикрасити в’язаний виріб.

Матеріали, інструменти: пряжа, спиці, тканина, шкіра, ґудзики, голки, оздоблювальні деталі.

Послідовність виконання роботи

1. Підготуй робоче місце до роботи.

2. Вибери вид оздоблення в’язаного виробу.

3. Обґрунтуй свій вибір.

4. Подай необхідні графічні зображення.

5. Здійсни оздоблення виробу.

6. Виконай остаточну обробку в’язаного виробу.

7. Оціни готовий виріб.

Ключові поняття: оздоблення в’язаного виробу, аплікація, вишивка, оздоблювальні деталі, догляд за в’язаним виробом.

  • 1. Які сучасні напрями оздоблення в’язаних виробів?
  • 2. З яких матеріалів роблять аплікації для оздоблення в’язаних виробів?
  • 3. Обґрунтуй вимоги до пряжі для виконання вишивки.
  • 4. Які оздоблювальні деталі ти знаєш?
  • 5. Які особливості прасування в’язаних виробів?
  • 6. Укажи вимоги до зберігання в’язаних виробів.

Теми пошукових, дослідницьких та інформаційних проектів:

«Оздоблення в’язаних виробів у другій половині XX століття».

«Оздоблення в’язаних виробів в останніх колекціях одягу вітчизняних та зарубіжних модельєрів».

«Прання в’язаних речей у пральній машині-автоматі».

«Інтерв’ю». У парах почергово виконуйте ролі «журналіста» (готує та ставить запитання про догляд за в’язаними виробами) та «фахівця з виготовлення в’язаних виробів» (відповідає на запитання). Інтерв’ю запишіть на диктофон і потім прослухайте в класі.

Об’єднавшись у групи, обговоріть вибір оздоблення в’язаних виробів. Кожен учасник групи має «спеціалізуватися» з певного виду оздоблення, самостійно збираючи інформацію про нього. Під час обговорення в групі всі прислухаються до думки інших та приймають єдине рішення.

  • 1. Збери колекцію фотографій оздоблення в’язаних виробів.
  • 2. Напиши статтю «Як доглядати за в’язаними речами» в журнал про рукоділля.
  • 3. Зроби мультимедійну презентацію виготовленого виробу.
  • 4. Розмісти інформацію про свій виріб у соціальних мережах.
  • 5. Розроби рекламу свого в’язаного виробу у формі аудіо- чи відеоролика, постера або буклету і представ її у класі.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Вибери одну правильну відповідь.

1. У Європі в’язання з’явилося завдяки

  • А китайцям
  • Б арабам
  • В єгиптянам
  • Г персам

2. Панчішні спиці — це набір з

  • А 2 спиць
  • Б 3 спиць
  • В 4 спиць
  • Г 5 спиць

3. Існує два способи набору петель:

  • А англійський і континентальний
  • Б французький і англійський
  • В арабський і європейський
  • Г французький і континентальний

4. Чим класичний спосіб в’язання лицьової петлі відрізняється від «бабусиного»?

  • А нічим
  • Б розмірами петель
  • В класичний — за передню стінку, «бабусин» — за задню стінку
  • Г класичний — за задню стінку, «бабусин» — за передню стінку

5. Пружкові петлі — це

  • А лише перші петлі в’язаного полотна
  • Б перші й останні петлі в’язаного полотна
  • В лише останні петлі в’язаного полотна
  • Г інша назва виворітних петель

6. Як називається візерунок, схему якого наведено?

  • А плутанка 1x1
  • Б стовпчики
  • В панчішний
  • Г резинка 1x1

7. Як називається прийом в’язання, котрий на схемі зазвичай позначають О?

  • А накид
  • Б виворітна петля
  • В закрита петля
  • Г вив’язування з однієї петлі двох

8. Як називається зображений на фото візерунок?

  • А резинка 2x2
  • Б ажурні зигзаги
  • В візерунок зі знятою петлею
  • Г ажурні ромби

9. Як називається зображений на рисунку бічний край?

  • А ланцюжок
  • Б стрічка
  • В подвійний
  • Г вузлик

10. Який вид з’єднання зображено на рисунку?

  • А з’єднання рельєфного в’язання по вертикалі
  • Б з’єднання панчішного в’язання по вертикалі
  • В горизонтальний шов «петля в петлю»
  • Г кетельний шов

11. За якої температури потрібно прати в’язані вироби?

  • А 5 °C
  • Б 30 °C
  • В 60 °C
  • Г 80 °C

12. Щільність в’язання по горизонталі — це

  • А число петель в 1 см в’язаного полотна
  • Б число рядів петель в 1 см в’язаного полотна
  • В число рядів петель в 1 см2 в’язаного полотна
  • Г число петель в 1 см2 в’язаного полотна

За кожну правильну відповідь — 1 бал.

Комп’ютерна допомога в’язальникам

Чимало умільців воліють в’язати за готовими описами з книг і журналів, але рано чи пізно приходить бажання зв’язати виріб власного дизайну, створити новий візерунок, розрахувати в’язання моделі на інший розмір або товщину спиць і пряжі. Тут на допомогу можуть прийти сучасні комп’ютерні програми для в’язання, доступні онлайн:

  • програма для визначення товщини спиць:

https://www.lismoresheepfarmwoolshop.com/needles/conversions.htm

  • програми-калькулятори пряжі:

http://www.happy-giraffe.ru/sewing/yarnCalculator/

https://www.jimmybeanswool.com/secure-html/onlineec/knittingCalculator.asp

http://www.kudel.ru/calc.php

  • програми для добору кольорів:

http://www.biscuitsandjam.com/stripe_maker.php

http://site-submit.com.ua/ru/colors

  • програми для створення схем:

http://tamica.ru/scheme/

http://chartgen.orangellous.com/

  • програми для створення візерунків:

http://szawl.eu/chart/index.php

http://knitbird.com/index.php

https://sourceforgе.net/projects/kpg/

  • програма для розрахунку додавання і зменшення петель:

http://tamica.ru/loopscalc

  • програма для розрахунку викрійки в’язання:

http://www.mnemosina.ru/all-vikroiki