Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

МІХНОВСЬКИЙ МИКОЛА ІВАНОВИЧ (1873 - 1924 рр.) - діяч національно-визвольного руху. Народився в с. Турівка на Київщині. Навчався на правничому факультеті Київського університету. В студентські роки був одним з ініціаторів створення таємного «Братства тарасівців» (1891 р.).

Працюючи адвокатом, виступав на політичних процесах, брав активну участь в українському русі. Його брошура «Самостійна Україна» (1900 р.), написана у Харкові, стала програмою Революційної української партії в перший період її діяльності. Був одним з організаторів та лідерів створеної в 1901-1902 рр. Української народної партії, для якої написав «Десять заповідей» та «Програму», що обстоювала ідею самостійності української держави. Після Лютневої революції 1917 р. - ініціатор створення українського національного війська. Під час Гетьманщини зблизився з Українською демократично- хліборобською партією, але після проголошення гетьманом П. Скоропадським федерації з Росією взяв активну участь у поваленні його режиму. Після встановлення більшовицької влади зазнав жорстоких переслідувань. У квітні 1924 р. був знайдений повішеним у власному саду, а за іншими даними - був розстріляний за вироком ГПУ (Бойко О. Історія України. - К., 2002. - С. 285.).