Географія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

40. Легка промисловість. Художні промисли України

Структура, принципи розташування і географія

Основними галузями, які належать до легкої промисловості, є текстильна (виробництво різних тканин), швейна (пошиття одягу, білизни тощо), шкіряно-взуттєва (вичинка шкіри і пошиття взуття) та хутрова (виробництво хутра й хутрових виробів). Отже, комплекс легкої промисловості працює на забезпечення потреб населення у взутті, одязі, предметах галантереї тощо. Частина продукції (технічна тканина, шкіра) надходить на підприємства важкої індустрії.

Перші шкіряні заводи виросли у Бердичеві, Києві. Пізніше побудовані джутова фабрика в Одесі, канатний завод у Харкові і т. ін., які працювали переважно на привізній сировині. У XX ст., особливо після Другої світової війни, набули розвитку нові галузі: трикотажна, виробництво штучної шкіри тощо. Підприємства галузі зараз працюють у більшості великих і середніх міст країни.

Найважливіша галузь легкої промисловості — текстильна. Її продукція створюється на бавовняних, вовняних і лляних підприємствах. Процес виготовлення тканин складається з кількох стадій: первинна обробка на бавовноочисних, льонопереробних, вовномийних підприємствах; виробництво з волокна пряжі (прядіння); з пряжі виробляють сирову тканину (ткацтво), яку фарбують і наносять на неї малюнок (оздоблення).

Бавовняна промисловість України працює на привозній сировині, хоча й виробляє найбільший обсяг тканин — понад 55 %. Найбільші підприємства розташовані в Херсоні, Донецьку, Тернополі (бавовняні комбінати), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), а також у Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Чернівцях та інших містах.

Вовняна промисловість країни (виробляє близько 10 % усіх вітчизняних тканин) зосереджена у великих містах: Чернігові, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах. Підприємства вовняної промисловості працюють на місцевій та імпортній сировині. Виробництво килимів налагоджено в Києві, Богуславі (Київська область), Черкасах, невеликих містах Чернівецької та Закарпатської областей.

Підприємства лляної промисловості, що постачають льоноволокно, розташовані переважно в Житомирській, Рівненській, Львівській і Чернігівській областях. У Житомирі і Рівному працюють великі льонокомбінати, на менших заводах виробляють тканину для одягу і взуття, брезент і пожежні рукави.

Шовкова промисловість — це галузь текстильної промисловості, що виробляє шовкові тканини та пряжу з натурального, штучного та синтетичного шовку. Натуральні шовкові тканини виготовляють з імпортної сировини, штучні — з вітчизняної віскози, синтетичні — з хімічних волокон місцевого виробництва. Головні центри шовкового виробництва — Київ, Черкаси, Луцьк, Лисичанськ. Тканини з натурального шовку випускає Київський шовковий комбінат. Тканини з штучного шовку виробляють Дарницький, Черкаський та Луцький шовкові комбінати. Технічні шовкові тканини випускають у Києві та Лисичанську.

Продукція конопле-джутової промисловості — мішки, канати, мотузки, шпагат. Майже все виробництво зосереджене в Одесі (джутова фабрика).

Трикотажна промисловість країни випускає трикотажні тканини, верхній одяг, білизну, панчохи, шкарпетки. Великі підприємства є в Києві, Харкові, Львові, Чернівцях, Миколаєві, Одесі, Луганську, Житомирі. Ця галузь у розташуванні орієнтується на споживача.

Швейна промисловість розвинута в багатьох містах України, особливо у великих: Києві, Одесі, Харкові, Львові, Луганську, Сумах та в інших. Її продукцією є готовий одяг. У своєму розташуванні підприємства галузі орієнтовані на великі міста.

Підприємства шкіряної та взуттєвої промисловості також розташовані переважно у великих містах: Києві, Луганську, Одесі, Львові, Дніпрі, Миколаєві, Запоріжжі. Поступово якість вітчизняного взуття та його зовнішній вигляд починають відповідати сучасним вимогам. Це особливо важливо, оскільки в нашій країні є всі умови для розвитку галузі: кваліфіковані кадри та якісна сировина (натуральна й штучна шкіра). Потрібно лише забезпечити підприємства сучасним високопродуктивним обладнанням.

В Україні набуло розвитку хутрове виробництво. Підприємства галузі розташовані здебільшого в невеликих містах: Болті (Одеська область), Жмеринці (Вінницька область), Краснограді (Харківська область). Значними центрами хутрового виробництва є Тисмениця (Івано-Франківська область) і Харків.

У зв’язку з прорахунками в плануванні розвитку легкої промисловості, а також загальною кризовою ситуацією в економіці виникли значні проблеми у цій галузі. Зосередження на території країни великих промислових підприємств, особливо бавовняної промисловості, призвели як до проблем постачання сировини, що ввозиться з-за кордону, так і до надмірної концентрації жіночої робочої сили у деяких містах. Водночас для інших видів сировини є недостатні потужності для переробки.

Загальною проблемою, як і в інших галузях промисловості України, є відстала технологія виробництва і низька якість продукції. Розв’язання її може відбуватись шляхом реконструкції і модернізації, створення спільних з іншими країнами підприємств, розташування ринків постачання сировини тощо.

Художні промисли

Художні промисли — домашні способи виробництва предметів, потрібних для повсякденного вжитку та для оздоблення оселі. Народні художньо-технічні прийоми виготовлення таких речей формувалися під впливом природних умов території, властивостей місцевої сировини та передавалися із покоління в покоління. В Україні нині відомо майже два десятки народних художніх промислів, серед яких — ткацтво, вишивка, килимарство, в’язання художня обробка деревини, кераміка, художнє ковальство, художня обробка каменю та шкіри, художнє плетіння, гутне скло, вироби з бісеру, ювелірні вироби.

Природно-кліматичні, природно-ресурсні та історичні відмінності між різними частинами України зумовили своєрідні осередки розвитку художніх промислів. За часів середньовіччя в Україні було утворено багато ремісничих цехів, які масово випускали предмети народного ужиткового мистецтва. Особливо виділялись Поділля, Київщина, Полтавщина, Карпати, Запорізька Січ. У той час виникли великі ярмарки не лише в найбільших містах (Києві, Львові, Івано-Франківську (тоді Станіславі), Полтаві), а й у селах. Нині відроджено знаменитий Сорочинський ярмарок на Полтавщині.

За останні десятиріччя художні промисли занепали. З багатьох сотень центрів художніх промислів залишилось лише кілька. Особливо відомі Опішня (художня кераміка й вишивка) та Решетилівка, Нові Санжари (килимарство й ткацтво) на Полтавщині, Петриківка (декоративний розпис) на Дніпропетровщині, Косів (гончарство, килимарство, ткацтво, різьблення по дереву) на Івано-Франківщині, Львів (виробництво гутного скла, різьбярство), Кролевець (художнє ткацтво) на Сумщині.

Раніше в Україні було дуже розвинуте й територіально поширене виробництво скла — гутництво. І досі під час розкопок з козацьких могил дістають дуже давні гарні, різноколірний скляний посуд, виготовлений з вражаючою майстерністю. Скло виробляли в гутах, де залягали високоякісні скляні піски. Існує ця галузь промисловості й понині. Найбільші її підприємства діють у Києві і Львові.

Зародження фарфоро-фаянсового виробництва пов’язане із заляганням у багатьох місцях України, особливо на Волині й Поділлі, високоякісної сировини — каолінів, польових шпатів тощо.

Найбільші підприємства фарфоро-фаянсової промисловості зосереджені в Житомирській області (Городниця, Довбиш, Коростень, Кам’яний Брід). Є вони і в Києві, Бориславі, Полтаві, Ромни, Миргород (Полтавська область), Полонному (Хмельницька область), Будах (Харківська область).

Лозоплетіння нині відроджується в північних і західних районах України, де є найбільше сировини. З давніх-давен народні умільці плели з лози, рогози, соломи різні за формою та орнаментом предмети: кошики, брилі, рогожі та інші місткості для зберігання продуктів і збіжжя. Лозоплетіння розвинуте, наприклад, у селі Іза Закарпатської області.

Різьблення по дереву було найбільш поширеним у Карпатах. Гуцульські різьбярі виконували переважно геометричні орнаменти та інкрустували різьблення металами, перламутром, кольоровим деревом. На Лемківщині вирізали здебільшого дубове, виноградне та калинове листя, квіти, плоди. Центри: Космач, Яремна, Верховина, Косів (Івано-Франківська область).

Досягнення українських художніх промислів застосовують провідні текстильні (Київський, Дарницький і Черкаський шовкові комбінати, Херсонський бавовняний комбінат Житомирський і Рівненський льонокомбінати) та фарфоро-фаянсові підприємства країни.

Тестові завдання

40. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ. ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ УКРАЇНИ

40.1. Галузь, яка НЕ входить до складу легкої промисловості

• А лляна
• Б шкіряно-взуттєва
• В фарфоро-фаянсова
• Г конопле-джутова

40.2. Основна галузь легкої промисловості

• А трикотажна
• Б текстильна
• В шкіргалантерейна
• Г ткацька

40.3. Принцип розміщення підприємств, що займаються виробництвом бавовняних і вовняних тканин

• А тяжіння до сировини та палива
• Б тяжіння до споживача та сировини
• В тяжіння до сировини та висококваліфікованих трудових ресурсів
• Г тяжіння до транспортних центрів зосередження сировини й трудових ресурсів

40.4. Підприємство, на якому здійснюють повний процес виробництва продукції легкої промисловості — від прядіння й ткацтва до обробки тканин

• А фабрика
• Б завод
• В виробниче об’єднання
• Г комбінат

40.5. Льонопереробні комбінати розташовані в межах

• А Зони лісостепу
• Б Зони степу
• В Зони мішаних лісів
• Г Карпатської гірської країни

40.6. Принцип розміщення підприємств льонопереробної промисловості

• А тяжіння до споживача
• Б тяжіння до трудових ресурсів
• В тяжіння до енергоресурсів
• Г тяжіння до власної сировини

40.7. Льонопереробні комбінати розташовані у

• А Рівненській та Житомирській областях
• Б Київській та Черкаській областях
• В Чернігівській та Сумській областях
• Г Миколаївській та Вінницькій областях

40.8. Бавовняні комбінати розташовані у

• А Луцьку та Харкові
• Б Сумах та Донецьку
• В Тернополі та Херсоні
• Г Полтаві та Черкасах

40.9. Найбільші шовкові комбінати в Україні розташовані у

• А Тернополі й Донецьку
• Б Херсоні й Миколаєві
• В Києві та Черкасах
• Г Чернігові й Полтаві

40.10. На картосхемі розташування одного із центрів шовкової промисловості позначене цифрою

• А 1
• Б 2
• В 3
• Г 4

40.11. Укажіть правильний перелік центрів виробництва вовняних тканин

• А Київ, Черкаси
• Б Чернігів, Київ
• В Чернігів, Луганськ
• Г Чернігів, Кременчук

40.12. Житомир є значним центром

• А бавовняної промисловості
• Б шовкової промисловості
• В трикотажної промисловості
• Г швейної промисловості

40.13. Принцип розміщення підприємств швейної промисловості

• А тяжіння споживача
• Б тяжіння до трудових ресурсів
• В тяжіння до енергоресурсів
• Г тяжіння до транспортних шляхів

40.14. Найпотужніші центри шкіряно-взуттєвої промисловості

• А Київ, Львів
• Б Теребовля, Коломия
• В Хуст, Чернівці
• Г Чорноморськ, Маріуполь

40.15. Центр хутрової промисловості України

• А Київ
• Б Ямниця
• В Тисмениця
• Г Чортків

40.16. Різьблення вжиткових предметів характерне

• А для Поділля
• Б для Полісся
• В для Карпат
• Г для Подніпров’я

40.17. Лозоплетіння як напрямок художніх промислів характерне

• А для Полісся
• Б для Прикарпаття
• В для Закарпаття
• Г для Подніпров’я

40.18. Галузі легкої промисловості, центри якої зосереджені на Поліссі

• А лляна
• Б вовняна
• В бавовняна
• Г конопледжутова

40.19. Виробництво бавовняних, вовняних, лляних і шовкових тканин відносять

• А до текстильної промисловості
• Б до швейної промисловості
• В до трикотажної промисловості
• Г до шкіряно-взуттєвої промисловості

40.20. Лляна промисловість розташована

• А на сході країни
• Б на заході країни
• В на півночі країни
• Г на півдні країни

40.21. Конопледжутову промисловість відносять

• А до хутряної промисловості
• Б до трикотажної промисловості
• В до текстильної промисловості
• Г до шкіряної промисловості

40.22. Увідповідніть регіони України та їх спеціалізацію в художньо-декоративному мистецтві

• 1 Закарпаття
• 2 Полтава
• 3 Поділля
• 4 Київщина
• А гончарство
• Б гутництво
• В килимарство
• Г лозоплетіння
• Д ковальство

40.23. Увідповідніть центри художніх промислів та їх спеціалізацію

• 1 с. Іза, Закарпатська область
• 2 с. Опішня, Полтавська область
• 3 с. Петриківка, Дніпропетровська область
• 4 смт. Кам’яний Брід, Житомирська область
• А порцелянове виробництво
• Б художня кераміка
• В лозоплетіння
• Г декоративний розпис
• Д художня вишивка

40.24. Увідповідніть галузі легкої промисловості та продукцію, яку вони випускають

• 1 текстильна промисловість
• 2 швейна промисловість
• 3 конопледжутова промисловість
• 4 шкіргалантерейна промисловість
• А вичинка шкір та виробництво шкіряних сумок, ременів тощо
• Б пошиття одягу та білизни
• В виробництво різних тканин
• Г виробництво канатів, шпагату, мішків
• Д виробництво штучних волокон

40.25. Увідповідніть центри легкої промисловості та їх спеціалізацію

• 1 Рівне, Житомир
• 2 Харків, Львів
• 3 Київ, Черкаси
• 4 Тернопіль, Херсон
• А шовкова промисловість
• Б швейна промисловість
• В бавовняна промисловість
• Г льонопереробні комбінати
• Д хутрова промисловість

40.26. Увідповідніть галузі текстильної промисловості та їх центри, позначені на картосхемі

• 1 бавовняна
• 2 вовняна
• 3 лляна
• 4 шовкова

40.27. Увідповідніть області України та їх спеціалізацію у легкій промисловості

• 1 Тернопільська область
• 2 Чернігівська область
• 3 Київська область
• 4 Івано-Франківська область
• А хутрова промисловість
• Б лляна промисловість
• В шовкова промисловість
• Г бавовняна промисловість
• Д вовняна промисловість

40.28. Укажіть три галузі легкої промисловості, які належать до текстильної промисловості

• 1 швейна промисловість
• 2 хутряна промисловість
• 3 шкіряна промисловість
• 4 лляне виробництво
• 5 взуттєва промисловість
• 6 вовняне виробництво
• 7 трикотажна промисловість

40.29. Укажіть три види продукції, яку випускає трикотажна промисловість

• 1 дитяче взуття
• 2 трикотажні тканини
• 3 хутряні вироби
• 4 білизна
• 5 верхній одяг
• 6 панчохи, шкарпетки
• 7 шкіргалантерея