НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)

Англія у другій половині XVII - у XVIII ст.
Англійська революція другої половини XVII ст.

Реставрація Стюартів

У 1658 р. Кромвель помер, залишивши своїм наступником сина Річарда. Проте останній не зумів довго протриматися при владі. На відміну від батька, він не мав ані політичного, ані військового обдарування, а головне — підтримки армії та парламенту. Річард швидко перетворився на маріонетку генералітету і, зрештою, змушений був відмовитися від звання протектора.


Торгово-промислові та аристократичні верстви, занепокоєні можливими виступами населення, вирішили запросити сина страченого короля — Карла II. Командувач англійських військ у Шотландії генерал Монк, дійшовши згоди з Карлом II, який жив у Голландії, запросив його на престол. У 1660 р. в Англії було здійснено політичну реставрацію — відновлено правління династії Стюартів.

Карл II був здібною і тямущою людиною, але віддавав перевагу розвагам і насолодам. Королівську владу розглядав як абсолютну. Насамперед король наказав учинити прилюдну розправу над убивцями батька. Залишки тіла О. Кромвеля було викопано з могили, спалено, попіл заряджено в гармату і вистрілено. Було відновлено правління англіканської церкви, незначну частку земель повернуто колишнім власникам. Проте правити країною, як раніше, виявилося неможливим. Парламент, в якому засідали представники буржуазії та нового дворянства, пильно стояв на охороні своїх прав, установивши жорсткий контроль над фінансами та діяльністю міністрів. Будь-який член парламенту, що визнавав за королем право милувати міністрів, оголошувався зрадником і порушником прав та привілеїв парламенту.