ПОЛЬЩА В XVI—XVII ст.

Люблінська унія

Люблінська унія (1569 р.) — угода про об'єднання королівства Польщі і Великого князівства Литовського в одну державу — Річ Посполиту. Люблінська унія завершила процес об'єднання двох держав, початок якому поклала Кревська унія 1385 р. У січні 1569 р. в Любліні зібрався загальний сейм польських і литовських депутатів, які почали обговорення питання про об'єднання Польщі і Литви. 28 червня унію було підписано, а 1 липня затверджено депутатами польського і литовського сеймів. Унія встановлювала в Речі Посполитій єдиний державний устрій, загальну грошову систему, загальний сейм. На чолі держави стояв польський король, що обирався спільно польськими і литовськими дворянами. У зовнішньополітичній сфері Річ Посполита виступала як єдина держава. Разом з тим збереглося розділення власне польських і литовських земель. Люблінська унія підтвердила передачу польській короні частини території Великого князівства Литовського, оголошувала Лівонію спільним володінням Литви і Польщі. У Литві були збережені окреме законодавство, суди, окремі вищі адміністративні посади, скарбниця і військо.