Утворення Давньоруської держави. Союзи східнослов'янських племен, частина яких у VII — ГХ ст. перетворилася на протодержавні об'єднання (полянське, дулібське, волинянське), стали фундаментом утворення держави. На прикінці ІХ ст. ряд із них, зокрема дулібське й волинянське, занепали. Зате піднеслося полянське, що утворило в кінці VIII — на початку IX ст. Київське князівство. Дещо пізніше, в сер. IX ст., виникло протодержавне об'єднання ільменських словенів. їх злиття напр. IX ст. стало вирішальним кроком на шляху створення східнослов'янської держави. Під 882 р. Нестор оповідає, як Олег, що прийшов із Новгорода (насправді з якогось іншого північного міста, бо Новгорода на той час ще не існувало), вокняжився в Києві, об'єднавши тим самим південний і північний осередки протодержавності. Пророчими словами: «Хай буде Київ матір'ю міст руських!» Олег проголосив найдавніше східнослов'янське місто столицею новоутвореного великого князівства. За цим першим державотворчим кроком пішли й інші. Олег підкорив Києву слов'янські племінні союзи словенів, кривичів, древлян, сіверян, радимичів і неслов'янські — чуді й мері (угро-фінські). Олегові наступники Ігор, Ольга, Святослав і Володимир протягом X ст. поширили державну владу, системи збирання данини і судочинства на основні східнослов'янські землі. Так склалася перша держава східних слов'ян, яку джерела називають Руссю, або Руською землею, а історики — Київською Руссю.