Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 9 клас

Українське питання на Слов’янському з’їзді у Празі (1848 р.)

У червні 1848 р. у Празі було скликано Слов’янський з’їзд, у роботі якого брали участь представники Головної руської ради, Центральної ради Народової та Руського собору. З’їзд спробував примирити між собою всі три галицькі національні організації: Головну руську раду, Центральну раду народову, Руський собор.

Було вироблено програмний документ “Вимоги українців у Галичині”. З’їзд ухвалив рішення про:

• рівноправність українських земель;

• рівноправність всіх національностей і віросповідань;

• створення спільної українсько-польської гвардії та керівних органів.

Утім рішення залишилися лише на папері.

На практиці протистояння цих організацій не припинилося.

Пожвавлення культурно-освітнього руху

1. 19 жовтня 1848 р. У Львові відбувся перший з’їзд діячів культури і науки (Собор руських учених). Учасники з’їзду підтримали необхідність широкого впровадження в культурне й освітнє життя Західної України рідної мови.

У рішенні також було підтримано вимогу поділу Королівства Галичини і Лодомерії на два краї: український та польський.

2. 25 жовтня 1848 р. У Львові було засновано “Галицько- руську матицю” — товариство для просвітньої та літературно-видавничої справи. Основне завдання — видання популярних книг для народу, підручників українською мовою.

3. Українська мова стала мовою навчання в народних школах і навчальним предметом — у гімназіях.

4. У Львівському університеті було створено кафедру української мови і літератури (її очолив Яків Головацький).

5. У 1848 р. в Коломиї було відкрито першу в Галичині українську читальню.

6. У 1849 р. у Львові на народні кошти було створено Народний дім.