Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 9 клас

Утворення та діяльність Головної руської ради (1848-1851 pp.)

Під впливом революції на західноукраїнських землях пожвавився суспільний рух. Першими виявили активність польські буржуазно-ліберальні кола.

Поляки надіслали цісареві петицію, в якій вимагали надати полякам у Галичині широких політичних прав, перетворити Галичину на Польську автономну провінцію, заперечуючи право на окремий національний розвиток українців.

13 квітня 1848 р. поляки створили у Львові Центральну раду народову, щоб організувати підтримку вимог, висунутих у петиції. Вони хотіли домогтися відновлення Польщі в кордонах 1772 p., тобто до трьох поділів Польщі. Члени ради створили свою газету.

Почалося формування Національної гвардії.

Поляки не вважали українців за окрему націю, що й стало основною причиною українсько-польського протистояння.

У відповідь 2 травня 1848 р. у Львові українські патріотичні сили (30 представників інтелігенції та духовенства) створили свою організацію — Головну руську раду. Голова — єпископ Григорій Яхимович, потім священик Михайло Куземський. Це перша українська політична організація, яка проіснувала до 1851 р. і була розпущена.

Рада утворила відділи, які клопоталися освітою, фінансами, селянськими справами. На місцях було створено осередки Головної руської ради (близько 50- місцевих руських рад, у тому числі 12 окружних), до складу яких входили селяни, міщани, інтелігенція, духовенство.

Вимоги Головної руської ради

1. Переділ Галичини на дві адміністративні одиниці (провінції): східну — українську, західну — польську з окремими адміністраціями.

2. Надання Східній Галичині національно-територіальної автономії.

3. Надання українцям права доступу до всіх державних установ.

4. Проведення демократичних виборів.

5. Навчання у всіх навчальних закладах рідною мовою.

6. Зрівняння у правах духовенства всіх віросповідань.

7. Забезпечення вільного національного розвитку українського населення Східної Галичини.

Здійснення своєї програми діячі Головної руської ради пов’язували з відданістю австрійській конституційній монархії.

Діяльність Головної руської ради

• У своєму першому маніфесті рада оголосила, що галицькі українці — це частина великого українського народу, який має славне минуле і власну державу.

• Було встановлено контакти з українцями Буковини і Закарпаття.

• За рішенням ради організовано українську національну гвардію.

• Почали формуватися загони української селянської самооборони.

• Рада відновила давньоукраїнську державну символіку — синьо-жовтий прапор та герб з зображенням золотого лева на синьому тлі.

• Було засновано друкований орган — газету “Зоря Галицька”, яка виходила з 15 травня 1848 р. по 1852 р. Газета проголосила національну єдність українців. Стала дуже популярною серед народу. Сприяла піднесенню національної свідомості населення Галичини.

Руський собор

(квітень — листопад 1848 р.)

Під впливом польської Центральної ради Народової частина ополяченої української шляхти, яка не бажала відокремлюватися від вищої верстви польського суспільства, утворила власну організацію — Руський собор. Її мета — розколоти єдність українського національного руху.

Вони обстоювали незалежність Польщі, до складу якої мала входити Галичина. Хотіли підпорядкувати своєму впливові український національний рух і спрямувати його в інтересах поляків. Почали видавати газету “Дневник руський” (редактор Іван Вагилевич). Ця організація не мала успіху серед українського населення. Припинила своє існування на початку листопада 1848 р.