Історія України опорні конспекти 11 клас

Формування багатопартійної системи

Багатопартійність — одна зі складових частин політичної системи суспільства, найважливіша умова становлення демократичної правової держави; існує лише у правових демократичних країнах, у яких право панує в усіх сферах суспільного життя та наявне громадянське суспільство. Для багатопартійності характерна наявність опозиції, яка слугує засобом запобігання різним зловживанням з боку владних структур, керівництва різних рівнів.

Опозиція сприяє врахуванню інтересів усіх громадян у державній політиці та стабільному й динамічному розвитку суспільства.

Передумови та причини, що сприяли утвердженню багатопартійності

1. Процес перебудови, гласності й демократизації суспільства.

2. Наявність історичного коріння багатопартійності в Україні на початку XX ст.

3. Діяльність дисидентських організацій.

4. Падіння авторитету Комуністичної партії, яка дискредитована викриттям сталінських злочинів та своєю політикою, не здатною вивести країну з кризи та перетворити її на демократичну правову державу.

5. Нездатність КПРС виконувати керівну роль у масштабах усього суспільства, яку вона самочинно перебрала.

6. Вилучення шостої статті про керівну і спрямовуючу роль КПРС із Конституції СРСР та УРСР (1990 р.).

Великий внесок у створення багатопартійності зробив Народний рух України — наймасовіша демократична організація. Голова — І. Драч.

Народний рух України створено у вересні 1989 р. Спочатку виступав із загальними перебудовними гаслами і тезами про національне відродження України. Швидко перетворився на опозиційну структуру до КПРС.

Жовтень 1990 р. Всеукраїнські збори Народного руху України, на яких внесено зміни до статуту і програми Руху. Рух визначив спосіб і шлях боротьби за досягнення незалежності України.

З 2 лютого 1993 р. Рух став політичною партією.

Партії виконували такі функції:

• ідеологічну;

• наукову;

• брали участь у боротьбі за владу;

• здійснювали владу;

• розробляли політичний курс держави;

• представляли соціальні верстви населення.

Класифікація політичних партій

1. Праві

Виступали за незалежність України, за розвиток ринкової економіки, за утвердження демократичних принципів (Українська національна партія (УНП), Українська народно-демократична партія (УНДП), Українська християнсько-демократична партія (УХДП)).

2. Соціал-демократичні

Виступали за розширення повноважень УРСР у межах СРСР, за демократичні свободи і за проведення ринкових реформ, які мають соціальне спрямування (Соціал-демократична партія України (СДПУ), Об’єднана соціал-демократична партія України (ОСДПУ)).

3. Центристські

Схилялися до незалежності України, виступали за проведення ринкових реформ (Українська республіканська партія (УРП), Демократична партія України (ДПУ), Українська селянська демократична партія (УСДП)).

4. Ліві

Виступали за збереження соціалістичної економіки та СРСР, за покращення життя народу (Комуністична партія України (КПУ), Партія демократичного відродження України (ПДВУ)).

Ці партії виникли на основі КПУ, яку охопила криза, з лав якої на грудень 1990 р. вийшло 220 тис. членів. Монопольної єдності в рядах КПУ вже не було.

Висновки

1. Протягом 1990-1991 рр. в Україні виникло понад 20 партій загальною чисельністю понад ЗО тис. осіб.

2. Партії ще були нечисленними, без чітко визначеної ідеології та соціальної бази.

3. Багатопартійна система на той час мала в основному декларативний характер, але вона завдала значного удару по монополії КПРС.

4. Жодна політична партія поки що не мала такого впливу і можливостей, як правляча партія — КП України, під контролем якої залишилися правоохоронні органи. КДБ, армія, господарський і державний апарат, економіка.