Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 11 клас

НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У

ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 80-Х РОКІВ

Активізація національного руху в другій половині 80-х років

Передумови національного відродження:

• демократизація суспільства, зумовлена здійсненням перебудовчих процесів;

• політика гласності;

• зростання значення національного питання та національної самосвідомості українського народу.

1. У всіх республіках активізувалися національно-демократичні сили, які ставили питання про вирішення національних проблем, про досягнення справжнього суверенітету, звучить критика наявного ладу.

2. У червні 1987 р. Спілка письменників України висловила стурбованість зникненням української мови з повсякденного вжитку. За дорученням письменників Ю. Мушкетик, Б. Олійник, Д.Павличко підготували лист, адресований Верховній Раді УРСР.

3. Зростає суспільно-політична активність населення у 1988 р. Спілка письменників України порушує проблеми стану української мови та культури тощо.

4. Почався випуск перших неформальних газет та журналів, на сторінках яких порушують актуальні проблеми української історії, мови, культури, розвитку українських звичаїв та традицій («Вибір», «Літературна газета», «Український вісник», «Вільна Україна» тощо).

5. Відбувається активізація руху національних меншин (виникають національно-культурні товариства, депортовані татари почали повертатися до Криму, надання Криму автономії

у складі УРСР за рішенням референдуму 1991 р. тощо).

6. У червні 1988 р. у Львові відбулася нарада представників національних рухів Вірменії, Грузії, Латвії, Литви, Естонії, України. Було прийнято підсумкову заяву про неспроможність КПРС та уряду СРСР розв’язати національну проблему. Створено Координаційний комітет патріотичних рухів СРСР. Від українського національно-демократичного руху до нього увійшли В. Чорновіл та С. Хмара.

7. У вересні 1989 р. відбувся Пленум ЦК КПРС, який розглянув і прийняв платформу ЦК «Національна політика в сучасних умовах». Було визначено завдання національної політики КПРС — зміцнення СРСР як оновленої федеративної держави. Робити це планувалося з центру переданням у майбутньому деяких другорядних функцій союзних відомств республікам. На радикальне оновлення федерації КПРС йти не бажала. Республікам пропонували формальний, нічим не підкріплений суверенітет.

8. У лютому 1989 р. відбулася установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка, яка розробила рекомендації щодо статусу української мови.

9. За безпосередньої участі цієї громадської організації Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про мови в Українській PCP» (28 жовтня 1989 p.):

• юридично закріплювався державний статус української мови;

• гарантувалася рівноправність мов усіх народів республіки;

• поряд з російською українська мова ставала мовою міжнаціонального спілкування в Україні;

• протягом п’яти років вона повинна була замінити російську мову в діяльності державних установ.

У Законі не враховувалося:

• можливості опору реальному перетворенню української мови на мову міжнаціонального спілкування;

• не передбачався механізм контролю за виконанням Закону.