Українська література. Міні-довідник. ЗНО

Панас Мирний (Панас Рудченко)

(1849-1920)

Панас Якович Рудченко — письменник-реаліст. У творчій спадщині Панаса Мирного переважає проза. Він є автором ряду нарисів, оповідань, повістей, романів. Серед творів Панаса Мирного найбільш масштабним і складним є соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», написаний у співавторстві зі старшим братом Іваном Біликом (Іваном Рудченком). Робота над романом припала на 1872—1875 рр. Через цензурні перепони він був виданий пізніше — 1880 р. у Женеві.

Задум твору був навіяний реальним випадком, що дістав відображення спочатку в нарисі Панаса Мирного «Подоріжжя од Полтави до Гадячого», а згодом — у повісті «Чіпка». У центр повісті автор поставив селянина, який обирає злочинний шлях під впливом соціальних обставин. До розвитку попереднього задуму приєднався Іван Білик, за участю якого з’явилися кілька редакцій роману.

Співавторство різних особистостей, а також тривалий час роботи над романом зумовили його багатоплановість. Автори змалювали широке полотно народного життя з усім комплексом суспільних процесів, що охоплює більш як столітній часовий відрізок. При цьому увага зосереджена на образі окремої особистості — представника селянського середовища, який під впливом соціальних обставин став злочинцем. Твір пропонує читачеві художній аналіз того життєвого вибору, що був зроблений центральним персонажем.

Художня проза Панаса Мирного належить до класичних зразків української літератури. Її характерними рисами є масштабність реалістичних малюнків, точне відтворення народного побуту, соціальність та психологізм.

ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури: епос.

Жанр: соціально-психологічний роман.

Тема: зображення на широкому суспільному тлі життєпису злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу.

Ідея: утвердження думки: якщо суспільство недосконале, то рано чи пізно народ протестуватиме; заперечення боротьби з несправедливістю через злочин.

Художній напрям: реалізм.

Герої: Чіпка Варениченко, його мати Мотря, батько Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов), баба Оришка; друг Чіпки Грицько Чупруненко і його дружина Христя; друзі Чіпки — Матня, Лушня й Пацюк; москаль Максим Гудзь, його дружина Явдоха й дочка Галя (дружина Чіпки); чиновництво: голова повіту Кряжов, судовий секретар Чижик, становий Дмитренко; пани Польські; писар Порох.

Композиція: композиція роману складна, через що академік Олександр Біленький назвав твір «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами». Своєрідність і складність композиції зумовлена винятково широкими хронологічними межами зображення життя. Роман складається із чотирьох великих частин, кожна з яких поділяється на розділи (їх у творі тридцять).

Кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність.

У першій частині йдеться про дитячі та юнацькі роки головного героя Чіпки, у другій подано історію села Пісок за півтораста років, третя продовжує розповідь про тяжку долю селянського бунтаря, а остання ознайомлює читача з її трагічним завершенням.

Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями:

• життя, боротьба і шукання соціальної справедливості Чіпки;
• життєвий шлях Максима Ґудзя, змалювання його морального занепаду; зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи і народних рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок;
• історія династії панів Польських;
• життєвий шлях товариша Чіпки Грицька, матері Чіпки Мотрі, дружини Галі.

Події в романі відбуваються не в хронологічній, а в логічно-психологічній послідовності. Ці сюжетні лінії на тлі суспільно-історичних подій розвиваються, перетинаються і створюють загальний сюжет твору:

• перші дві частини — це експозиція;
• розділом «Нема землі» починається зав'язка;
• епізоди реакції Чіпки на вигнання його із земства, його духовного зламу — кульмінація;
• винищення козацької родини Хоменків і арешт головного героя — розв'язка.

І композиція роману, і його сюжет підпорядковані головному завданню — розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, показати причини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях злочину.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» мав ще й інший авторський заголовок — «Пропаща сила», який виник із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. Ця назва є своєрідним ключем до розуміння і художнього задуму, і центрального персонажа твору. Вона містить роздуми автора про нереалізовану силу людини, яка народжена для прекрасних справ, але яка не розкрила своїх потенційних здібностей і можливостей.

Друга частина є екскурсом у далеке минуле — до історії села Піски. Авторам знадобився півторастолітній зріз часу, щоб показати історичні корені деформації моралі, пов’язані з руйнуванням усталеного національно і релігійно зумовленого порядку життя козацького села. Ретроспективний принцип (звернення до минулого) надає можливості широких зіставлень і узагальнень, робить зображення подій масштабним і в часі, і в просторі.

Роман наповнений елементами символіки (сама назва роману — перефразований вислів з біблійної «Книги Іова», який спочатку виконував роль епіграфа до роману, вказувала на головний символ. Воли — алегоричний образ знедоленого селянства. Віл — узагальнений образ філософського наповнення, адже віл — це й покірність, і сила, зручна в господарстві. Такою силою й був народ. Цей образ-символ — ключ до прочитання головної ідеї твору — українці в ярмі).

Важливу роль у зображенні психологічного стану героїв відіграють позасюжетні елементи: зокрема описи — пейзажі, портрети для відтворення душевного стану героїв; ліричні відступи й роздуми, що допомагають глибше зрозуміти весь роман.

Проблематика:

• добра і зла;
• батьків і дітей;
• життєвого вибору;
• кохання і сімейних стосунків;
• людської гідності та свободи;
• злиденного життя селян, їх темноти, неосвіченості;
• руйнування патріархального укладу;
• виховання й народної моралі;
• авторитету в громаді та самореалізації.

Примітки

У романі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він соціальний. Крім того, соціальні процеси зображено через психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання, звідси глибокий психологізм. Отже, це яскраво виражений соціально-психологічний роман. Ця жанрова форма роману — надбання реалістичного мистецтва. Внутрішня масштабність роману, його проникливий психологізм, філософічність свідчать, що в українській прозі з’явився новий тип епічного полотна, що за багатьма жанровими якостями відмінний від зразків, створених не тільки раніше, а й одночасно з ним.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» став першою в українському письменстві монументальною селянською епопеєю, усебічним змалюванням життя українського села.

ДУМКИ ПРО ТВОРЧІСТЬ ПАНАСА МИРНОГО

• «Перший симфоніст української прози» (О. Гончар).

• «Заглянув у душу чоловіка глибоко-глибоко» (І. Франко).

• «Роман цей справді — народний твір..., це вже не просто пісня про наше гірке безталання, а велична симфонія» (М. Наєнко).

• «Ваші твори мали великий вплив на мене. Опріч величезного літературного хисту, який зразу зачарував мене, я бачив у них широкий та вільний розмах думки — власне те, чого не стає мало не всім белетристам» (М. Коцюбинський).