Історія України. Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва

2. Мозаїка Богоматері Оранти: Софійський собор у Києві

Оранта — один з основних типів зображення Богоматері, то представляє її з піднятими і розкинутими руками, розкритими долонями назовні, тобто у традиційно му жесті заступницької молитви.

Центральний образ собору — Марія-Оранта (Богоматір-заступниця). Річ у тім, що Марію-заступницю вважали захисницею Києва, або, як тоді казали. «непорушною стіною», крізь яку не пролетить жодна стріла, жодний спис. Образ Марії-Оранти створював, напевно, найуміліший майстер. Усе тло він виклав золотою смальтою. Тисячі полисків від кубиків збираються до центру, тому при освітленні постать огорнута м'яким, неяскравим золотистим сяйвом. Використав він і ефект фокуса світла, відбитого від увігнутого дзеркала. Але оскільки поверхня не гладенька, а світло не пряме, то і «віддзеркалення» вийшло не різке. Це заспокійливе, тихе сяйво. У ньому Марія-Оранта із серйозним. навіть суворим обличчям здається справді непорушною, всесильною. А сині, бузкові, блакитні, золотисті й чорні барви її вбрання надають постаті урочистості, святковості.

Обличчя Марії-Оранти здаля здається рожевуватим. Цей колір досягнуто дуже майстерно за допомогою тонових переходів. Самих рожевих кубиків смальти не так уже й багато: на шоках, вустах, на підборідді. Але тоненька червона смужка, що нею обведені вуста, ніс, повіки й підборіддя, немов зафарбовує рожевістю сусідні оливковий, білий, сірий, жовтий тони. Обличчя оживає, його виразність посилюється і проникливим поглядом очей. Висота мозаїки сягає п’яти метрів.