Історія України. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

31. Становлення України як незалежної держави

Державотворчі процеси в незалежній Україні.

Чинники, які сприяли державотворчому процесові:

• державотворчі традиції, демократичний вибір, підтримка з боку населення;

• мирний шлях здобуття самостійності, міжнародне визнання України.

Незалежній Україні в перші роки її існування потрібно було виконати два завдання — сформувати систему власних державних органів і установ, а також створити систему законодавства. В рамках процесу розбудови держави поєднувалися дві тенденції:

• трансформація чинних елементів держави;

• добудова структур, яких не вистачає.

Пріоритетним напрямом державотворчого процесу було формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової.

Найвищий законодавчий орган України — Верховна Рада — залишився їй у спадок від Української РСР.

Ще 5 липня 1991 р. вона запровадила інститут президентства. Президент України є главою держави та виконавчої влади. Він пропонує Верховній Раді для затвердження персональний склад Кабінету Міністрів і Прем’єр-міністра. В межах своїх повноважень Кабмін вживає заходів щодо гарантування національної безпеки й обороноздатності, вирішує практичні питання соціально-економічного розвитку тощо.

Новим елементом виконавчої влади стали введені весною 1992 р. в усіх областях, містах Києві та Севастополі посади представників Президента України, які очолювали місцеві державні адміністрації.

Складовими частинами судової влади є Верховний Суд України, загальні, арбітражні та військові суди. Нагляд за виконанням законів покладався на Генеральну прокуратуру республіки. Новою ланкою судової системи став Конституційний Суд України, заснований у 1992 р.

Сучасний устрій країни є фактично нагромадженням елементів президентського правління, парламентської республіки та радянської влади. Ефективно і зважено здійснити поділ влад не вдалося.

Заснування Збройних Сил. Важливим моментом створення державного механізму незалежної України була розбудова власної армії. 6 грудня 1991 р. було ухвалено Закон про Збройні Сили України, в якому офіційно проголошувалося про їх створення. Пакет інших законів, що стосувалися армії, створив певну правову базу для реформування війська. В жовтні 1993 р. Верховна Рада ухвалила «Військову доктрину України», у якій ставляться завдання розбудови Збройних Сил у військово-політичній, військово-технічній і військово-економічній сферах. У цій галузі нагромадилося чимало болючих проблем: питання кадрів, конверсія, проблема Чорноморського флоту, раціональна організація військової освіти, соціальний захист військовослужбовців.

Ухвалення державної символіки, формування інституту громадянства. На початку 1992 р. набула державного визнання національна символіка: блакитно-жовтий прапор, малий герб — тризуб, музика М. Вербицького до тексту вірша П. Чубинського «Ще не вмерла України...» (слова затверджені 6 березня 2003 р.).

8 жовтня 1991 р. було ухвалено Закон «Про громадянство». Він надавав право стати громадянином України кожному, хто на момент прийняття Закону мешкав на її території.

Отже, процес державотворення протікав суперечливо й неоднозначно. Певні позитивні зрушення, але:

• виявилася слабка координація та відсутність єдності в діях різних гілок влади;

• зростання суперечностей між центральними і місцевими органами влади;

• низька ефективність державного контролю за виконанням прийнятих рішень тощо.

Повернення кримських татар на батьківщину. Статус Криму. Ще з кінця 80-х рр. почалося повернення кримських татар на історичну батьківщину. З лютого 1991 р. існувала відновлена Кримська АРСР, 1992-1994 — Республіка Крим, з 1994 — АРК, що була скасована ще в 1945 р. Автономія мала територіальний характер, не враховувала інтересів кримськотатарського народу. Проросійські настрої підігрівалися з Москви. Центром боротьби за права корінного етносу Криму став Меджліс, головою якого був М. Джемілєв. У першій половині 90-х рр. робилися спроби «відродження державності» Криму, приєднання його до РФ, але без прямого втручання Росії місцеві антиукраїнські сили не змогли серйозно розхитати ситуацію. Українське керівництво, не допускаючи силових методів, утримало стабільність і порядок.

Суспільно-політичне життя. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України. Розбудова Української держави відбувалася за умови загострення соціально-економічної кризи. Частина людей пов’язувала чинні негаразди з діяльністю Президента і Верховної Ради. З вимогою їхнього переобрання виступали учасники багатьох мітингів, страйків, зокрема шахтарських, депутати різних рівнів тощо. Парламент за погодженням з президентом ухвалив провести в першій половині 1994 р. дострокові вибори Верховної Ради і Президента України.

Вибори парламенту проходили за мажоритарною системою. Новим Головою Верховної Ради після її обрання став лідер Соціалістичної партії України О. Мороз. Основними претендентами на пост президента були чинний Президент України Л. Кравчук і колишній прем’єр-міністр Леонід Кучма. У другому турі (липень 1994 р.) завдяки вагомій підтримці в східних і південних областях Президентом України обрано Л. Кучму. У 1999 р. він був переобраний на наступний 5-річний термін.

Особливості формування багатопартійності:

• велика кількість малочисельних слабких, географічно зорієнтованих партій;

• існування потужних проросійських лівих сил, відновлення КПУ;

• розпорошеність національно-демократичних, державницьких сил;

• формування «партії влади», формально не об’єднаний державно-бюрократичний апарат.

Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. У житті суспільств і держав особливу роль відіграють конституції. Уже наприкінці 80-х рр. стало ясно, що Україні потрібен новий Основний закон. Тривалий час створення конституції гальмувалося певними політичними силами, що створювало напругу в суспільстві. Важливим кроком вперед став підписаний 8 червня 1995 р. Конституційний договір між Президентом і Верховною Радою. Оскільки за рік парламент не ухвалив конституції, Президент України 26 червня 1996 р. оприлюднив Указ про проведення Всеукраїнського референдуму щодо ухвалення Конституції України. Цей крок президента міг призвести до розпуску Верховної Ради, що прискорило конституційний процес. Після двох діб напруженої безперервної роботи парламент 28 червня 1996 р. ухвалив Конституцію України — Основний закон нашої суверенної держави.

8 грудня 2004 р. до конституції були внесені зміни, які робили Україну з 1 січня 2006 р. парламентсько-президентською республікою. 1 жовтня 2010 р. Конституційний суд незаконно скасував ці зміни, повернув державу до тих положень, які діяли з 28 червня 1996 р. У лютому 2014 р. зміни до конституції знову почали діяти.

Економіка України в 1991-1998 рр. та в 1998-2004 рр. Риси економічного та соціального життя. Утвердження політичної незалежності неможливе без створення стабільної, високоефективної національної економіки. Головні завдання, що стояли перед державою:

• Україні необхідно було докорінно реформувати економіку на ринкових засадах;

• розгорнути структурну перебудову промисловості (переорієнтація з ВПК на громадське споживання);

• створити ефективну систему економічної кооперації всередині країни та з іноземними державами. Спад економіки розпочався ще з 1990 р. Причини негативних тенденцій:

• нерішучість, прорахунку допущені у здійсненні реформ, рівень інфляції в 1993 р. був найвищим у світі;

• політична нестабільність, відсутність спадкоємності в політиці урядів, що часто змінювалися;

• відсутність чіткої економічної програми, правової бази для розвитку ринкової економіки;

• економіка України була складовою загальносоюзного комплексу, відсутність завершеного циклу роботи;

• переважання важкої промисловості, її висока енергозатратність, не конкурентоздатність на ринку;

• енергетична криза, Україна власними енергетичними ресурсами забезпечена лише на 45-50 %.

За умов відсутності підтримки власного товаровиробника ринок заполонили товари іноземного виробництва, переважно низької якості. Глибока соціально-економічна криза, що охопила Україну, особливо гостро далася взнаки в сільському господарстві. Реформи в цій галузі мали формальний характер і в повному обсязі не реалізовувалися. Лише 25 жовтня 2001 р. відбулося ухвалення Верховною Радою України Земельного кодексу. Отже, віднайти оптимальну формулу реформування національної економіки в 90-х рр. не вдалося.

Приватизація засобів виробництва. Важливим компонентом економічних перетворень в Україні стали процеси роздержавлення і приватизації. Її цілі були закладені Верховною Радою у Концепції, ухваленій 31 жовтня 1991 р. За 1992-1994 рр. було приватизовано понад 11 тис. підприємств, що створило умови для розвитку альтернативних державній сфер виробництва.

• Приватизація проводилася непрозоро, винятково в інтересах правлячих кіл;

• бартерні угоди, приватизація сприяли збагаченню близьких до влади людей у перші роки реформ;

• податкове законодавство не відповідало потребам, розквіт «тіньової економіки», «чорного ринку»;

• неповага до закону створювала сприятливу ситуацію для розграбування національних багатств, корупції. Лібералізація цін. З початку січня 1992 р. російський уряд скасував державний контроль за ціноутворенням, різке зростання цін почало відбуватися й в Україні. Держава з 10 січня запровадила купони багаторазового використання, які повинні були стати прообразом національної валюти. Лібералізація цін повинна була відбутися, але вона носила характер обвального росту цін. Випуск не підкріплених реальними товарами грошей (емісія) набув лавиноподібного характеру. Кожне чергове підвищення зарплати призводили до нового витка інфляції. Фінансова сфера держави опинилася в кризовому стані.

Грошова реформа (1996 р.). Протягом 1995-1996 рр. завдяки енергійним зусиллям Національного банку України, очолюваного Віктором Ющенком, вдалося зупинити обвальне падіння купонокарбованця. Це було важливою передумовою грошової реформи, яку було проведено у вересні 1996 р. Завдяки продуманій стратегії запроваджена національна валюта (гривня) не спричинила ні фінансових, ні соціальних потрясінь. Це сприяло стабільності грошової системи держави.

Створилися передумови виходу з кризи, який розпочався у 1999-2001 рр., коли уряд України очолював В. Ющенко. Припинилося падіння обсягів виробництва продукції, нарешті почалося економічне піднесення. На початку XXI ст. економіка України була на піднесенні. Темпи її розвитку були то більші, то менші, але було зростання. 2005 р. Україну визнали державою з ринковою економікою.

Демографічні та міграційні процеси. За 20 років незалежності населення України скоротилося з 52 до 45 млн осіб і продовжує зменшуватися. Середня тривалість життя в Україні майже на 10 років менша, ніж у розвинутих країнах світу. Вдвічі вищим, ніж у країнах Заходу, є рівень дитячої смертності. Чорною тінню над генофондом України нависла Чорнобильська катастрофа.

Криза економіки негативно позначилася на матеріальному становищі основних верств суспільства. Природним наслідком впровадження ринкових відносин, процесу «початкового нагромадження капіталу» є соціальна диференціація, тобто розшарування населення, його поділ на заможних, середньозабезпечених і бідних. Це неминуча ціна, яку суспільство повинне платити за соціально-економічний прогрес:

• зростання безробіття, явного і прихованого, значна еміграція серед українців, заробітчанство;

• невідповідність заробітної плати потребам населення, низький рівень медичного обслуговування, житлово-побутового обслуговування, невирішеність житлової проблеми;

• активно розвивалися міграційні процеси, мільйони людей виїздили на заробітки в країни Європи;

• стрімке розшарування суспільства. У 90-х рр. за межею бідності опинилося дві третини населення;

• в Україні формується «середній клас», його основу складає нова соціальна група — дрібні та середні підприємці. Дальше збільшення середнього класу — основа формування в Україні громадянського суспільства і стабілізації соціальних відносин. За 2010-2013 рр. він зменшився у два рази через політику влади.

Олігархічна система. Уже в перші роки незалежності, особливо в часи президентства Л. Кучми, зароджується і зміцнюється олігархічна система. Деякі особи (олігархи) стали надбагатими не завдяки економічній діяльності, а через розграбування вже створеного національного багатства, завдяки впливу влади, корупції.

Причини європейської інтеграції України:

• природний наслідок незалежності України, витоки - в історії України як європейської держави;

• бажання жити в економічно розвинутій, соціально орієнтованій, демократичній країні;

• необхідність упровадження нових технологій, пошук ринків збуту для українських виробників;

• 2004 р. ЄС став безпосереднім сусідом України, відносини з яким мають винятково важливе значення;

• можливість здійснення стратегічного вибору на перспективу;

• безпрецедентний всебічний тиск з боку Москви.

Початок інтеграції у європейський, світовий простір. Україна в системі міжнародних відносин. Здобуття незалежності й припинення існування СРСР створили легітимні умови для зовнішньополітичної діяльносте України. Будучи формально членом ООН з 1945 р., Україна після здобуття незалежності стала повноправним членом цієї світової організації. На 2000 р. наша держава встановила дипломатичні відносини з 153-ма країнами.

Як одна з великих держав Європи, Україна бере участь у загальноєвропейських і світових процесах:

• у липні 1992 р. Президент України Л. Кравчук підписав Гельсінський Підсумковий акт і наша держава стала членом Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ);

• У січні 1994 р. було підписано тристоронню угоду між Україною, Росією і США, яка стала правовою основою повного ядерного роззброєння України (на її території перебувало 176 міжконтинентальних балістичних ракет — третій ядерний потенціал світу);

• 16 листопада 1994 р. Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї;

• 9 листопада 1995 р. Україна вступила до Ради Європи;

• 1996 р. наша країна стала співзасновницею ГУAM (об’єднання Грузії, України, Азербайджану, Молдови);

• У липні 1997 р. було підписано «Хартію про особливе партнерство між Україною і НАТО».

Політична розбудова суспільства. Рухи протесту на початку 2000-х рр. Суспільство на межі тисячоліть активізувалося, незадоволене соціально-економічною та суспільно-політичною ситуацією. Каталізатором подій став «касетний скандал», що викликав протестну акцію «Україна без Кучми» (почалася ще наприкінці 2000 р.). вона не отримала логічного завершення, стала передумовою подальших протестів.

Помаранчева революція. Важливою подією політичного життя країни стали президентські вибори 2004 р.:

• вони відбувалися з численними порушеннями законності та фальсифікаціями при підрахунку голосів;

• брутальне втручання російських політиків у виборчий процес 2004 р.;

• падіння авторитету українських інститутів влади (рівень довіри до президента Л. Кучми впав до 3 %);

• боротьба фінансово-олігархічних кланів за політичний вплив, корупцією просякнута вся влада;

• фактичне запровадження цензури, поширення неправдивої інформації;

• усвідомлення громадянами України національних інтересів.

Це викликало масові народні виступи, відомі під назвою «Помаранчева революція» (22 листопада - 8 грудня 2004 р.). За рішенням Верховного Суду 26 грудня 2004 р. відбулося повторне голосування другого туру, в якому В. Ющенко набрав 52 % і обраний Президентом України, а його головний суперник Віктор Янукович — 44 %. 23 січня 2005 р. новообраний президент вступив на посаду, маючи значні повноваження менше року, оскільки з 2006 р. вступали в дію поправки до конституції про парламентсько-президентську республіку.

Культура й духовність. За національним складом населення Україну дехто відносить до поліетнічних, тоді, очевидно, майже всі країни світу такі. Українці становлять майже 80 % населення, що значно більше, ніж дві третини, необхідні для держави з титульною нацією.

В Україні традиційним вважається високий рівень міжнаціональної толерантності в суспільстві. У нерівноправному становищі перебувають хіба що українці, продовжується дискримінація української мови.

Духовне розкріпачення українського народу, зняття партійно-державного контролю, політичної цензури, відродження національної свідомості змінили умови розвитку культури. Українське суспільство отримало можливість вільно висловлювати свою точку зору, працювати у різних літературно-мистецьких стилях, вільно використовувати надбання світової культури та національної духовної спадщини.

За умов економічної кризи зменшилися можливості державної допомоги культурі. Це призвело до того, що, поряд із відродженням духовних цінностей українського народу, набуває небаченого поширення так звана «масова культура». Серйозною проблемою духовно-культурного життя сучасної України є проникнення й адаптація на національному ґрунті далеко не найкращих рис системи цінностей західної цивілізації.

В умовах розбудови державності зросла кількість україномовних шкіл. Освіта перебуває у процесі майже безперервних реформ:

• 1999 р. запроваджено 12-річну освіту, 2010 р. — відкладено, планується повернутися;

• відбувся перехід на 12-бальну систему оцінювання, запроваджено зовнішнє незалежне оцінювання;

• 2005 р. Україна долучилася до Болонського процесу реформування вищої школи.

Наука. У цих складних умовах плідно працюють українські вчені у галузях точних та природничих наук: матеріалознавстві, електрозварюванні (Б. Патон і його учні), новітніх космічних технологіях (першим космонавтом незалежної України став Л. Каденюк). Серед представників гуманітарних наук слід виділити історика Я. Дашкевича, мистецтвознавця Б. Возницького.

Література. Найвидатнішими літературними творами, написаними за часів незалежності, можна назвати роман у віршах «Берестечко» Ліни Костенко, історичні романи «Северин Наливайко» М. Вінграновського, «Орда» Романа Іваничука, твори про сучасне життя «Стовпо-творіння» П. Загребельного, «Щоденний жезл» Євгена Пашковського, роман Марії Матіос «Солодка Даруся», твори Валерія Шевчука, Юрія Андруховича та інші.

Мистецтво. Незважаючи на економічну скруту, справжнє піднесення переживає театральне мистецтво. На відміну від нього різко скоротилися обсяги виробництва кінопродукції. Визначним актором театру й кіно був Б. Ступка. До здобутків можна віднести фільми «Пастка» (за твором І. Франка, режисер Олег Бійма), «Молитва за гетьмана Мазепу» (Ю. Іллєнко, заборонений до показу). Кращі традиції українського оперного мистецтва продовжують Вікторія Лук’янець, Валентина Степова, Анатолій Кочерга. Співачка Руслана Лижичко у 2004 р. виграла «Євробачення». З’явилась низка видатних творів музичного мистецтва, зокрема композиторів Євгена Станковича, Мирослава Скорика, Валентина Сильвестрова, Лесі Дичко та інших. Серед художників слід виділити творчість Івана Марчука та Анатолія Криволапа.

Разом з тим, спостерігається гостра криза національного книгодрукування. Потужними темпами іде русифікація українського книжкового ринку, телевізійного простору, інших сфер культури. Тільки здійснення широкої програми заходів, спрямованих на забезпечення відповідної матеріально-технічної бази, може надати необхідні умови для збереження й дальшого розвитку культури.

Спорт. Україна — держава з розвинутими спортивними традиціями. Незважаючи на труднощі з матеріальною базою, українські спортсмени досягли чималих успіхів на міжнародній арені. Найкращим футболістом слід визнати А. Шевченка, володаря «Золотого м’яча» 2004 р. Р. Пономарьов був наймолодшим чемпіоном світу з шахів. Брати Віталій і Володимир Клички - видатні боксери, багаторічні чемпіони у найважчій ваговій категорії. Чотири золоті медалі чемпіонки Олімпійських ігор здобула плавчиня Яна Клочкова, дві — гімнастка Лілія Підкопаєва. На зимовій Олімпіаді перемогла фігуристка Оксана Баюл. На літніх Олімпійських іграх Україна у загальному заліку регулярно входить у 20-ку, а 1996 р. посіла 9 місце серед найкращих збірних команд світу.

Релігійне життя. Сучасна релігійна ситуація характеризується поліконфесійністю. Найбільше вірних належить до УПЦ-КП, яку уже понад 20 років очолює Патріарх Філарет. Міцні матеріальні позиції посідає церква Московського патріархату, яка не завжди займає проукраїнську, а інколи — відверто ворожу позицію щодо держави, на території якої має храми та парафії. Це створює великі проблеми для духовності й обороноздатносте українців. Значний вплив, особливо на Заході України, має УГКЦ. Немало прибічників є у протестантських церков. Частина українців є атеїстами або сповідують нехристиянські релігії.

Хронологічний довідник

1991 р., 6 грудня — заснування Збройних сил України.

1992 р., 10 січня — запровадження купонів багаторазового використання як прообразу нац. валюти.

1992 р., 16 січня — Верховна Рада ухвалила Держ. гімн України (затверджено музичну редакцію, автором якої є Михайло Вербицький).

1992 р., 28 січня — Верховна Рада України затвердила нац. синьо-жовтий прапор як Держ. прапор України.

1992 р., 30 січня — Україна стала членом Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ, згодом — Організація, ОБСЄ).

1992 р., 19 лютого — Верховна Рада України затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його гол. елементом великого Держ. герба України.

1992 р., 25-26 червня — Всеукраїнський православний собор ухвалив рішення про створення Укр. православної церкви Київського патріархату (УПЦ-КП).

1992 р., 24 серпня — урочисте відкриття ун-ту «Києво-Могилянська академія» (ректор В’ячеслав Брюховецький).

1993 р., 2 липня — Верховна Рада схвалила «Осн. напрями зовнішньої політики України».

1993 р., 19 жовтня — Верховна Рада ухвалила військ. доктрину України.

1993 р., 18 листопада — Верховна Рада України ратифікувала договір про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь СТАРТ-1 (СНО-1, підписаний у Москві 31 липня 1991 р.) і Лісабонський протокол (23 травня 1992 р.) до нього. Підтвердження наміру України стати без’ядерною державою.

1993 р., листопад — затвердження Кабінетом Міністрів програми «Освіта (Україна XXI століття)».

1994 р., 14 січня — підписання в Москві президентами України, Росії та США тристоронньої заяви й угоди щодо ліквідації ядерної зброї в Україні. Наша країна першою серед держав світу добровільно відмовилася від ядерної зброї.

1994 р., 8 лютого — Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру».

1994 р., 25 лютого — перша спортсменка незалежної України (Оксана Баюл, фігурне катання на ковзанах) завоювала золоту медаль на Олімпійських іграх (зимова Олімпіада, Ліллегаммер, Норвегія).

1994 р., 27 березня, 10 квітня — проведено дострокові вибори до Верховної Ради України.

1994 р., 19 липня — обраний на дострокових виборах Президента України Л. Кучма склав присягу на вірність укр. народові.

1994 р., 16 листопада — Верховна Рада ухвалила закон про приєднання України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 р. Україна підтвердила свій статус без’ядерної держави.

1995 р., 18 липня — похорон Патріарха УПЦ-КП Володимира (Романюка). Конфлікт між держ. і церк. владою. Побиття міліцією похоронної процесії («чорний вівторок»). Патріарха поховано біля брами дзвіниці Софійського собору Києва.

1995 р., 9 листопада — обрання України членом Ради Європи.

1996 р., 28 червня — ухвалення Верховною Радою Конституції України.

1996 р., 2-16 вересня — запровадження нової нац. валюти — гривні. Передумови для цього були створені завдяки енергійним зусиллям Нац. банку України на чолі з Віктором Ющенком.

1997 р., 31 травня — підписання президентами України та Росії Л. Кучмою і Б. Єльциним широкомасштабного укр.-рос. договору. Визнання непорушності кордонів, поділ Чорноморського флоту. Росія брала в 20-річну оренду базу в Севастополі.

1997 р., 9 липня — підписання у Мадриді «Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО».

1997 р., 19 листопада - 5 грудня — космічний політ Леоніда Каденюка (перший у незалежній Україні) як астронавта-дослідника на американському кораблі «Колумбія».

1998 р., 29 березня — вибори до Верховної Ради третього скликання за змішаною (мажоритарно-пропорційною системою). Чотирьохвідсотковий бар’єр подолали вісім партій і блоків. Найбільше голосів за партійними списками набрала КПУ, друге місце посів НРУ.

1999 р., 14 листопада — другий тур президентських виборів. Л. Кучма переміг П. Симоненка й був переобраний на пост Президента України.

1999 р., 22 грудня — затвердження парламентом Прем’єр-міністром України В. Ющенка.

1999 р., 30 грудня — Конституційний Суд України ухвалив рішення про неконституційність смертної кари в Україні (22 лютого 2000 р. Верховна Рада України скасувала її).

2000 р., 13 січня — утворення у Верховній Раді України пропрезидентської більшості.

2000 р., 8 вересня — уряд В. Ющенка уперше в історії України ліквідував заборгованість із пенсій і майже ліквідував заборгованість із зарплати у бюджетній сфері.

2000 р., 16 вересня — викрадення і вбивство опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе. Здійснено міліцейськими службами на чолі з генералом Олексієм Пукачем (арештований 22 липня 2009 р., засуджений 2013 р.), замовники офіційно не названі й досі, крапка у справі не поставлена.

2000 р., 28 листопада — О. Мороз уперше опублікував записи майора Миколи Мельниченка. Поч. «касетного скандалу».

2000 р., 15 грудня — зупинено ост. діючий реактор Чорнобильської АЕС. Її остаточне закриття.

2001 р., січень - квітень — розгортання «касетного скандалу» і політ. кризи в Україні. Акція «Україна без Кучми» (початок 15 грудня 2000 р.).

2001 р., 9 березня — сутички опонентів влади з силами безпеки. Арешт 230 учасників акцій опозиції. Пік акції «Україна без Кучми».

2001 р., 26 квітня — антиукраїнська більшість Верховної Ради відправила у відставку уряд, керований прем’єр-міністром Віктором Ющенком.

2001 р., 23-27 червня — перший за всю історію візит до України Папи Римського (Іоанн Павло II).

2001 р., 25 жовтня — ухвалення Верховною Радою України Зем. кодексу.

2002 р., 31 березня — вибори до Верховної Ради четвертого скликання. За парт. списками найбільше голосів здобув блок «Наша Україна», який очолював В. Ющенко.

2003 р., 23 жовтня — припинення будівництва Росією (почала 29 вересня) дамби від Таманського півострова до укр. острова Коса Тузла у Керченській протоці з намаганням приєднати його.

2004 р., 15 травня — перемога на пісенному конкурсі «Євробачення-2004» укр. співачки Руслани (Руслана Лижичко) з піснею «Дикі танці».

2004 р., 5 вересня — отруєння діоксином кандидата в президенти В. Ющенка. Справа не розслідувана повністю донині.

2004 р., 24 вересня — «яєчний замах» на В. Януковича в Івано-Франківську.

2004 р., 31 жовтня, 21 листопада — президентські вибори, які відбувалися з численними порушеннями, підрахунок голосів сфальсифіковано.

2004 р., 22 листопада - 8 грудня — «Помаранчева революція» (Майдан). Масові нар. виступи в Києві та багатьох містах і селах України проти системних порушень на виборах.

2004 р., 3 грудня — Верховний Суд України визнав недійсними результати другого туру президентських виборів і оголосив про потребу повторного голосування.

2004 р., 8 грудня — Верховна Рада України ухвалила закон про політреформу, який вступав у дію з 1 січня 2006 р. Україна мала стати парламентсько-президентською республікою.

2004 р., 26 грудня — новий тур голосування за Президента України. Перемога В. Ющенка (набрав 51,99% голосів, за В. Януковича — 44,20%).

2005 р., 23 січня — новообраний Президент України В. Ющенко склав присягу на вірність народові.

Персоналії

Бійма Олег (19.04.1949, Київ) — відомий кінорежисер. Закінчив Київський театр. ін-т ім. І. Карпенка-Карого (1972). Відтоді Б. працює на кіностудії «Укртелефільм». Худ. фільми: «Гріх» (1991), «Пастка» (5 серій), «Злочин з багатьма невідомими» (7 серій, 1993, за творами І. Франка), «Острів любові» (10 серій, 1996). Документальні фільми — цикл про укр. митців (з 1997 — під назвою «Немеркнучі зірки») та ін. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1996) разом з ін. творцями за серіали худ. телефільмів «Пастка», «Злочин з багатьма невідомими» студії «Укртелефільм».

Гузар Любомир (26.02.1933, Львів - 31.05.2017, Київ) — реліг. діяч. 1949-1969 мешкав у США, де навчався у низці вищих шкіл, доктор богослов’я (1972), того ж року прийняв чернецтво. 1993 повернувся в Україну. Г. — Глава УГКЦ, з 2005 офіційно змінив титул на «Верховний Архієпископ Києво-Галицький» (2001-2011).

Ґонґадзе Георгій (21.05.1969, Львів - 16.09.2000, Київ?) — журналіст. Відомий своєю громадянською позицією, домаганням правди. Викрадений і вбитий. Знайдено труп у Таращанському лісі (Київська обл.). Виконавці знайдені, замовники залишаються в тіні. Герой України (2005).

Каденюк Леонід (28.01.1951, с. Клішківці Хотинського р-ну Чернівецької обл. - 31.01.2018, Київ) — космонавт, учений, гром. діяч. Перший космонавт незалежної України. К. 1997 здійснив космічний політ у складі інтернаціонального екіпажу на американському кораблі «Колумбія». Нар. депутат України (2002-2006). Герой України (1999).

Кличко Віталій (19.07.1971, с. Біловодське, Киргизія, СРСР) — видатний боксер і політ. діяч. Брат Володимира Кличка. Батьки 1985 повернулися в Україну. Закінчив Переяслав-Хмельницький пед. ін-т (1995), кандидат пед. наук (2000). Чемпіон світу з кікбоксингу (1991-1994). Срібний призер чемпіонату світу з боксу серед любителів (1995). К. — чемпіон світу серед професіоналів у найважчій ваговій категорії (1999-2000, 2004-2005, з 2008). Герой України (2004). Міський голова Києва (обраний 25.05.2014).

Кличко Володимир (25.03.1976, Семипалатинськ, Казахстан, СРСР) — видатний боксер. Брат Віталія Кличка. Батьки 1985 повернулися в Україну. Олімпійський чемпіон у найважчій ваговій категорії (1996). К. — чемпіон світу серед професіоналів (2000-2003, 2006-2015).

Клочкова Яна (7.08.1982, Сімферополь) — видатна плавчиня. Вихованка харківської спортивної школи. Володарка чотирьох золотих олімпійських медалей (комплексне плавання 200 і 400 метрів, 2000, 2004), однієї срібної (800 метрів вільним стилем, 2000). Проживає у Києві.

Костенко Ліна (19.03.1930, смт Ржищів, тепер місто Київської обл.) — видатна поетеса, гром. діячка, «шістдесятниця». Друкується з 1946. Глибоко пережите громадянське і мистецьке кредо поетеса з честю пронесла через етичні випробування часів «застою». К. — авторка зб. «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Берестечко» (1999).

Кравчук Леонід (10.01.1934, с. Великий Житин, тепер Рівненського р-ну Рівненської обл.) — відомий політ. і гром. діяч. 1.12.1991 став першим всенародно обраним Президентом України (до липня 1994). 1994-1998 — депутат ВРУ від Теребовлянського (Тернопільська обл.) виборчого округу. 1998-2006 — депутат укр. парламенту від СДПУ(о). Герой України (2001).

Кучма Леонід (9.08.1938, с. Чайкине Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл.) відомий політ. і держ. діяч. 1960 закінчив Дніпропетровський ун-т, інженер-механік. Працював у конструкторському бюро «Південне», кандидат техн. наук, певний час був керівником космодрому Байконур (Казахстан). 1986-1992 К. — ген. директор ракетно-будівельного концерну «Південний машинобудівний завод». 1990-1994 — нар. депутат України. З жовтня 1992 до вересня 1993 працював прем’єр-міністром України. 10.07.1994 обраний Президентом України, переобраний у 1999 (перебував на посаді до 23.01.2005).

Лазаренко Павло (23.01.1953, с. Карпівка Широківського р-ну Дніпропетровської обл.) — гром.-політ. діяч. Закінчив Дніпропетровський ун-т, доктор екон. наук. Л. очолював Дніпропетровську обл. держ. адміністрацію. 28.05.1996 - 2.07.1997 — прем’єр-міністр України. Нар. депутат України (1990-1999), очолював фракцію партії «Громада» (1998-1999). Л. 1999-2012 відбував ув’язнення у США за екон. злочини.

Литвин Володимир (28.04.1956, с. Слобода-Романівська Новоград-Волинського р-ну Житомирської обл.) — політик, історик. Закінчив іст. ф-т Київського ун-ту. Академік, віце-президент НАНУ. Л. очолював адміністрацію президента Леоніда Кучми. Нар. депутат України (2002-2006, з 2007), Голова Верховної Ради України (2002-2006, 2008-2012). Керівник Нар. партії України. Герой України (2004).

Марчук Євген (28.01.1941, с. Долинівка Гайворонського р-ну Кіровоградської обл.) — відомий політ. діяч. Закінчив Кіровоградський пед. ін-т (1963), здобув юрид. вищу освіту, кандидат юрид. наук. М. з 1963 працював у КДБ, з 1990 — перший заст. голови КДБ УРСР. 1991 був міністром з питань оборони, нац. безпеки і надзвичайних ситуацій України, 1991-1994 — головою СБУ, 1995-1996 — прем’єр-міністром України. Нар. депутат України (1994-2002), голова фракції соціал-демократів (об’єднаних, 1998-1999). М. також працював секретарем Ради нац. безпеки і оборони України, міністром оборони. Генерал армії.

Марчук Іван (12.05.1936, с. Москалівка, нині Лановецького р-ну Тернопільської обл.) — видатний художник. Закінчив Львівський ін-т прикладного і декоративного мистецтва (1965). М. працює в галузі кераміки, графіки, монументального мистецтва, станкового живопису. Твори: «Голос моєї душі» (1965-1970), «До далеких планет» (1970-1971), «Бриніли струни по весні» (1976), «Квіти мого дитинства» (1980), «Спокій на планеті» (1986), «Чорнобильська Богоматір» (80-ті рр.), «До тебе, Боже, я взиваю» (1990), «Пробудження України» (1993) портрети М. Амосова (1980), Соломії Павличко (1981), О. Антонова (1982), автопортрети і багато ін. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1997) за цикл картин «Шевченкіана» (1981-1996), «Голос моєї душі».

Мороз Олександр (29.02.1944, с. Буда Київської обл.) — відомий політ. діяч. Закінчив Укр. сільськогосподарську академію і Вищу парт. школу при ЦК КПУ. М. перебував на парт. роботі (1976-1990). Нар. депутат України (1990-2007), Голова Верховної Ради України (1994-1998, 2006-2007). Очолював ком. більшість («група-239») у 1990-1991, створив і очолив Соціалістичну партію України (з 1991). Автор книг публіцистики «Куди йдемо?...» (1993), «Тема для роздумів» (1996), поезії та ін.

Мстислав (спр. — Скрипник Степан; 10.04.1898, Полтава - 11.06.1993, Грісбі, Канада, похований у Бавнд-Бруку, штат Нью-Джерсі, США) — видатний церковний і гром. діяч. небіж С. Петлюри. Брав участь в укр. визв. змаганнях 1917-1921. Навчався у школі політ. наук (Варшава). 1930 обраний послом польського сейму, захищав нац. права українців у Польщі. У квітні 1942 прийняв сан священника, згодом — чернецтво, у травні 1942 висвячений на єпископа Переяславського УАПЦ. Заарештований нацистами, півроку ув’язнений у тюрмах Чернігова і Прилук (Чернігівська обл.). Восени 1947 виїхав до Канади і був обраний Первоієрархом укр. греко-православної церкви як єпископ Вінніпезький і всієї Канади. Проводив вел. гром. роботу. М. 1965 очолив УАПЦ у США та діаспорі, в Європі й Австралії. 5.06.1990 обраний першим Патріархом Київським і всієї України.

Мушкетик Юрій (21.03.1929, с. Вертіївка, тепер Ніжинського р-ну Чернігівської обл. - 6.06.2019, Київ) — відомий письменник. Закінчив Київський ун-т (1953), згодом — аспірантуру при ньому (на кафедрі укр. л-ри). Очолював СПУ (1986-2002). Автор багатьох прозових творів, чимало з яких на іст. тематику: «Семен Палій» (1954), «Яса» (1987), «Гетьманський скарб» (1993), «На брата брат» (1996) та ін. Держ премія СРСР (1987) за роман «Рубіж» (1984). Держ. премія УРСР ім. Т. Шевченка (1980) за роман «Позиція» (1979). Герой України (2009).

Пашковський Євген (19.11.1962, станція Разіне Житомирської обл.) — відомий письменник. Навчався на укр. відділенні філол. ф-ту Київського держ. пед. ін-ту (тепер ун-ту ім. М. Драгоманова, 1984-1987). П. працював на різних роботах, з 1992 — на творчій ниві. Автор романів «Свято» (1989), «Вовча зоря» (1990), «Безодня» (1992), «Осінь для ангела» (1993), роману-есе «Щоденний жезл» (1999) та ін. творів. Нац. премія України ім. Т. Шевченка (2001) за роман-есе «Щоденний жезл».

Плющ Іван (11.09.1941, смт Борзна Чернігівської обл. - 25.06.2014, Київ) — відомий гром.-політ. діяч. Закінчив Укр. сільськогосподарську академію. П. працював на різних посадах у сільськогосподарському виробництві. Нар. депутат України кількох скликань. Голова Верховної Ради України (1991-1994, 2000-2002). Герой України (2001).

Пономарьов Руслан (11.10.1983, Горлівка Донецької обл.) — визначний шахіст. Чемпіон світу з шахів (2002-2003), переможець шахової Олімпіади у складі збірної України (2004). Проживає у Києві.

Пустовойтенко Валерій (23.02.1947, с. Адамівка Миколаївської обл.) — відомий політ., госп. і держ. діяч. Закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний ін-т. П. працював на різних госп. посадах, зокрема головою виконкому Дніпропетровської міської ради. Прем’єр-міністр України (1997-1999).

Руслана (спр. — Лижичко Руслана; 24.05.1973, Львів) — відома співачка. Перемогла на конкурсі «Євробачення» (композиція «Дикі танці», 2004). Нар. артистка України (2004). Активістка «Революції Гідності».

Філарет (спр. Денисенко Михайло; 23.01.1929, с. Благодатне, тепер Волноваського р-ну Донецької обл.) — визначний реліг. діяч. Навчався в Одеській духовній семінарії, закінчив Моск. духовну академію (1952, відтоді викладав у ній, 1964-1966 — ректор). Ф. з 1958 — ректор Київської духовної семінарії, з 1960 — настоятель Володимирського собору, 1962-1964 виконував обов’язки Екзарха Середньої Європи, єпископ Віденський і Австрійський. 1966 піднесений до сану архієпископа і призначений Екзархом України. Ф. з 1990 активно виступає за канонічну автокефалію УПЦ, з червня 1992 вийшов з-під юрисдикції РПЦ. Був ініціатором створення УПЦ-КП (25-26.06.1992). Після смерті Патріарха Володимира (1995) обраний Патріархом УПЦ-КП.

Чорновіл В’ячеслав (24.12.1937, с. Єрки, тепер Катеринопільського р-ну Черкаської обл. — 25.03.1999, побл. с. Городища Бориспільського р-ну Київської обл., похований у Києві) — видатний політ. і гром. діяч, журналіст, видавець, публіцист. Нар. депутат України (1990-1999). Голова НРУ (1992-1999). Ч. був кандидатом у Президенти України (1991, друге місце). Загинув в автокатастрофі за нез’ясованих до кінця обставин. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1996) за зб. «Правосуддя чи рецидиви терору?», «Лихо з розуму», книжку «Хроніка таборових буднів», публіц. виступи у пресі України і світу. Герой України (2000).

Ющенко Віктор (23.02.1954, с. Хоружівка Недригайлівського р-ну Сумської обл.) — гром.-політ. діяч, фінансист. Закінчив Тернопільський фін.-екон. ін-т (1975, тепер Тернопільський нац. екон. ун-т). Ю. був головою правління Нац. банку України (1993-1999), прем’єр-міністром України (1999-2001), нар. депутатом України (2002-2005, керівник найбільшої фракції «Наша Україна»). 26.12.2004 обраний Президентом України (23.01.2005-25.02.2010).

Янукович Віктор (9.07.1950, Єнакієве Донецької обл.) — політ. і держ. діяч. У молодості був двічі судимий (судимості знято). Закінчив Донецький політехнічний ін-т (1980, інженер-механік) і ф-т міжнародного права Укр. Академії зовн. торгівлі (2001). Доктор екон. наук, проф. Керував Донецькою обл. держ. адміністрацією (1997-2002). Я. очолював Партію регіонів України (2003-2010). Обирався нар. депутатом України (2006, 2007). Я. — Прем’єр-міністр України (21.11.2002 - 5.01.2005).

Терміни та поняття

Авторитаризм (від лат. «влада, вплив») — антидемократична система влади, що характеризується відсутністю або фіктивністю дем. інституцій, поєднується з особистою диктатурою, яка спирається на військово-каральний апарат.

Бюджет, державний бюджет (від фр. «розпис») — затверджений у законодавчому порядку план майбутніх грошових доходів і видатків держави, який складається щороку.

Бюджетний дефіцит, дефіцит державного бюджету (від фр. «розпис» і лат. «не вистачає») — перевищення видатків над доходами в рамках держ. бюджету. Таке явище існує навіть у розвинених країнах, але особливо воно поширене в економічно слабких. В Україні було в 90-х рр., але тепер знову повернулося. Виникає б. д. тому, що є багато всіляких екон. і соціальних проблем, а власна економіка не надто розвинута, та ще й несприятлива міжнародна кон’юнктура. За рад. часів говорилося про нестачу певних якісних товарів, а тепер про нестачу грошей у масштабах країни.

Верховна Рада України — парламент, єдиний орган законодавчої влади в Україні. 1937-1991 існувала Верховна Рада УРСР на основі якої після проголошення незалежності України виникла В. Р. У. Обирається всенародно у кількості 450 осіб.

Вето (від лат. «забороняю») — спротив, заперечення; право глави держави, яке дозволяє йому відкинути ухвалений парламентом закон чи призупинити його чинність до внесення парламентом поправок.

Гіперінфляція (від гр. «підвищення, надмірність» і лат. «розбухання») — надмірне переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей порівняно з потребами обороту в них, що спричиняє різке знецінювання грошової одиниці. Проявилося це явище у період після розпаду СРСР, у першій половині 90-х рр., особливо в нашій країні. Це в її період ми практично всі були мільйонерами, а дехто — і мільярдерами.

Громадянське суспільство — у поширеному сучасному значенні під цим терміном розуміється сукупність відносин у сфері економіки, к-ри тощо, що розвиваються в рамках демократизації с-ва незалежно від держави. Поняття з’явилося в XVII-XVIII ст. у працях Т. Гоббса, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є та ін., які ототожнювали з ним не будь-яку державу, а таку, яка заснована на сусп. угоді та відбиває інтереси громадян. Гол. умова існування г. с. — особистість, її право на самореалізацію.

Девальвація (від лат. «віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення» і фр. «підрахунок, оцінка») — законодавче зменшення золотого вмісту (вартості) грошової одиниці, зниження курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти. Вона проводиться у нас доволі регулярно в часи кризи, а чимало років її майже не було. Загалом наша валюта їй не дуже піддається, але дві кризи підкосили гривню і змушували її проводити. Прикладом може бути зіставлення гривні з доларом: 1996 долар коштував 1,76 гривні, а на поч. 2010 — понад 8 гривень.

Демократія, демократична держава (від гр. «народ і влада, влада народу, народовладдя») — форма політ. устрою с-ва, побудована на визнанні народу як джерела влади, участю народу в управлінні держ. справами. Вона передбачає виборність органів влади, поділ її на законодавчу, виконавчу та судову, підпорядкування меншості більшості, захист прав меншості, наявність реальних політ. свобод.

Емісія, грошова емісія (від лат. «випуск, випромінювання») — 1) випуск банкнотів, паперових грошей та цінних паперів державними установами та акціонерними т-вами; 2) Випуск не підкріплених реальними товарами паперових грошей при недостатній кількості готівки та для покриття дефіциту держ. бюджету. Вона проводиться владою у кризових ситуаціях. Це не вихід з кризи, а ще більше її розпалення, хоча можливі тимчасові успіхи. У 90-х рр. в Україні це набуло лавиноподібного характеру, є й тепер у менших розмірах.

Змішана (пропорційно-мажоритарна, мажоритарно-пропорційна) система виборів (від укр. «змішана», гр. «утворення, складання» і укр. «виборів») — система виборів, при яких частина депутатів обирається за пропорційною, частина — за мажоритарною виборчими системами. Вона діяла в нас 1998-2006 і з 2012.

Імпічмент (від англ. «осуд, обвинувачення») — процедура обвинувачення і притягнення до відповідальності в судовому порядку найвищих службових осіб (президентів, міністрів та ін.) внаслідок порушення ними законів своєї країни, службових порушень тощо.

Інавгурація (від лат. «початок, посвячення в сан») — урочиста процедура вступу на посаду глави держави або посвячення у найвищий духовний сан. В Україні існує з 1991, коли урочисто вступав на посаду Президента України Леонід Кравчук.

Інтеграція економічна (від лат. «поповнення, відновлення» і гр. «відання домашнім господарством») — процес зближення та поглиблення взаємодії економік ряду країн, їхня співпраця.

Кабінет Міністрів України (Кабмін, КМ) — уряд, найвищий орган у системі органів виконавчої влади. Назва існує з 1991 (до цього — Рада Міністрів УРСР). Керує КМ Прем’єр-міністр України.

Касетний скандал (від фр. «скринька» і лат. «розмірено читаю») — події в Україні 2000-2001 після оприлюднення О. Морозом записів колишнього охоронця Л. Кучми майора М. Мельниченка, де було чимало скандальної інформації, зокрема про можливу причетність тодішнього найвищого керівництва країни до знищення журналіста Г. Гонгадзе. Важливе значення тут мало несприйняття свободи слова керівництвом країни, нетерпимість до ін. думки. Активно розгортався на поч. 2001 через акцію «Україна без Кучми». К. с. був однією з передумов Помаранчевої революції. Справа до логічного кінця не доведена.

Коаліція (від лат. «союз») — 1) союз, об’єднання для досягнення спільної мети; 2) воєнно-політичний союз двох чи більше держав, укладений для спільних дій на міжнародній арені; 3) угода політ. партій, часто для спільного утворення уряду (коаліційного) й участі в ньому. Прикладом воєнно-політичного союзу може бути антигітлерівська к. Прикладами політ. к. у сучасній Україні можуть бути «Сила народу» або «Стабільність і реформи» (2006-2010 згідно з поправками до конституції к. політ. сил створювала уряд і управляла країною). За конституцією України 1996 (поправки 2004, незаконно скасовані 2010, відновлені 2014) передбачено створення к. політ. партій.

Консолідація (від лат. «зміцнення, об’єднання») — згуртування, об’єднання зусиль окремих людей, груп, о-цій для досягнення загальної мети.

Конституційний процес (від лат. «устрій, установлення» і «проходження, просування вперед») — процес розробки й ухвалення конституції держави. В Україні тривав ще з рад. часів (1990-1991) до 28 червня 1996.

Конституція (від лат. «устрій, установлення») — осн. закон (чи сукупність найважливіших законів) держави, який закріплює її політ, й екон. систему, має найвищу юрид. силу щодо ін. джерел права та регулює найважливіші сусп. відносини. Конституція України ухвалена 28 червня 1996.

Корумпований (від лат. «підкуп») — продажний, підкуплений.

Корупція (від лат. «підкуп») — підкупність і продажність держ., політ. і гром. діячів, а також урядовців і службовців держ. апарату. Це явище було й за часів СРСР, але його не афішували. Тепер про к. говорять як про доконаний факт, що вона є скрізь. Багато політиків обіцяють викоренити це ганебне явище, але чомусь знаходять лише стрілочників, а «вел. риба» спокійно плаває.

Криза економічна (від гр. «вихід, закінчення» і «відання домашнім господарством») — розлад, занепад, загострення госп. суперечностей, складний стан; глибокі порушення в процесі відтворення, що проявляються у надвиробництві товарів порівняно з платоспроможним попитом на них, скороченні виробництва, розладі грошових і кредитних відносин, банкрутстві пром. торговельних і банківських фірм, зростанні масового безробіття, різкому зниженні життєвого рівня народу.

Криза політична (від гр. «вихід, закінчення» і «державні та суспільні справи») — загострення політ. суперечностей у країні, можливі рев. й урядова кризи.

Лібералізація цін, лібералізація економіки (від лат. «вільний» і укр. «ціна») — зняття жорстких правил формування цін та їх погодження з державою, дозвіл на творення вільних цін, що формуються ринком. Л. ц. почалася у січні 1992 після ухвалення низки законів. Вел. вплив на неї мали зв’язки з ін. країнами СНД, особливо з Росією, де розгорталися подібні процеси. Втрачалася визначальна роль держави на керівництво екон. процесом.

Мажоритарна виборча система (від фр. «більшість», укр. «виборча» і гр. «утворення, складання») — різновид виборчої системи, яка передбачає такий порядок підбивання підсумків голосування, згідно з яким обраним вважається кандидат або парт. список, що набрав абсолютну (50 % плюс один голос) або відносну більшість (хоча б на один голос більше, ніж суперник) голосів у конкретних виборчих округах. Перевагою її є здатність створити міцну та стабільну владу. Вона діє в США, Вел. Британії, Індії, Мексиці та ін. країнах. До 1998 вона панувала і в нас, далі — вісім років співіснувала з ін., а з 2006 цілком відмовилися, з 2012 частково повернулися. При ній політ. сила, яка здобула 51 % голосів виборців, має можливість повністю контролювати владу. Недоліком її є те, що голоси виборців, які голосували за меншість є цілком втраченими.

Ментальність (від лат. «розум, мислення, спосіб мислення, душевний склад») — полісемантичне поняття для позначення глибинного рівня людського мислення, що не обмежується сферою усвідомленого і сягає в несвідоме. Сукупність, успадковану від попередників і повільно й непомітно змінювану людьми відповідної епохи, органічно сполучених способів, манер, прийомів, навичок і процедур мислення, світовідчуття, світосприймання, світорозуміння та орієнтації у природному і сусп. світі, своєрідних автоматизмів духовного життя, що виявляють себе у вигляді позаособових настанов, регулятивів, нахилів і схильностей індивідів, певних груп, спільнот чи епох певним чином спілкуватися, діяти, відчувати, сприймати, уявляти чи осмислювати світ.

Олігарх (від гр. «нечисленний» і «влада») — особа, що володіє особливо вел. багатством і має серйозний вплив на органи держ. влади та засоби масової інформації; член олігархії.

Олігархія (від гр. «нечисленний» і «влада») — режим, за якого політ., екон. влада належить невеликому колу найвпливовіших і найбагатших осіб (військ., фінансистів тощо). Нині о. — означає також групу людей, яка править.

Патріарх (від гр. «батько» і «влада», «родоначальник») — 1) глава церкви, найвищий церк. титул, гол. чином у православних церквах; 2) прабатько, родоначальник. Першим Патріархом УАПЦ в Україні у 1990 став Мстислав (Скрипник). З 1995 Патріархом УПЦ-КП є Філарет (Денисенко).

Позаблокова держава — статус держави в міжнародній політиці, неналежність ні до якого військ.-політ. блоку (об’єднання). У Декларації про держ. суверенітет сказано, що Україна має намір у майбутньому стати такою державою, у Конституції України про це немає, тільки, щоб іноземних військ не було на нашій території.

Поліконфесійність (від гр. «багато» і лат. «визнання, сповідання») - наявність багатьох релігійних течій на території однієї країни.

Помаранчева революція — масові нар. виступи проти фальсифікацій президентських виборів, проти антинародного режиму 22 листопада — 8 грудня 2004. У революції взяли участь сотні тисяч, якщо не мільйони людей. Події у Києві підтримані масовими виступами на місцях. Люди підтримали її, навіть власними грішми. Нар. революція змусила Верховний суд ухвалити рішення про проведення повторного голосування другого туру президентських виборів. Одна з найзначніших подій за всі роки незалежності.

Популізм (від лат. «народ») — прийняття рішень, що не базуються на глибокому осмисленні соціально-екон. та політ. ситуації, а зорієнтовані на задоволення миттєвих запитів населення, психологічних потреб натовпу, політика, що апелює до широких нар. мас і обіцяє їм швидке і легке вирішення гострих соціальних проблем.

Правова держава, правовий порядок — тип держави, в основі якої — верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юрид. рівність громадянина і держави; порядок у державі, який ґрунтується на принципі законності, відповідно до якого ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Такі держави у більшості цивілізованих країн Європи. Кожен наш керівник декларує, що хоче створити таку державу. Для цього потрібно чітко розділяти гілки влади, незалежні одна від одної. Дуже важливою в цьому плані є незалежна судова гілка влади. Створення Конституційного Суду, ухвалення Конституції України мало наблизити нас до такої держави, але чомусь верховенства закону не завжди помітно.

Приватизація (від лат. «особистий, неофіційний, домашній, несуспільний») — передача держ. або муніципальної власності за плату чи безкоштовно у прив. власність. Її цілі та осн. принципи були закладені у схваленій Верховною Радою України 31.10.1991 «Концепції». Розпочалася п. із сфери обслуговування. Під час її проведення було немало зловживань, тому народ називає її «прихватизація». Все ж п. створила умови для розвитку ін., крім держ., сфери виробництва, для ринкової економіки в цілому.

Середній клас — група населення, що посідає проміжне місце між власниками та вищим керівництвом, з одного боку, та пром. робітниками — з ін. В Україні перебуває у процесі творення.

Структурна перебудова економіки (від лат. «внутр. будова чогось, певний взаємозв’язок складових частин цілого», укр. «перебудова» і гр. «відання домашнім господарством») — зміна співвідношень осн. елементів сусп. виробництва, співвідношення та форм взаємозв’язку між секторами господарства і видами виробництва, що визначають екон. життя с-ва. Це одна із фундаментальних проблем укр. економіки. Потрібно було подолати однобічну орієнтацію на важку промисловість. До неї належить і ліквідація затратного характеру виробництва шляхом упровадження ресурсозбереження, новітніх технологій, досягнень НТР. Потрібна всебічна переорієнтація економіки на задоволення соціальних потреб.

Тіньова економіка — підприємництво, яке діє на принципах приховування доходів, переказування валютних коштів у офшорні зони, ухиляння від сплати податків, контрабанди і відвертого криміналу. Взагалі вона існувала і за рад. часів, хоча про це не афішували. Складовою її частиною є так званий «чорний ринок». Чим більше розвинута держава, тим менше її, навпаки у проблемних країнах вона процвітає. Причинами тут є погане податкове законодавство, недостатньо рішуча політика влади, нестабільність економіки, корупція у владі. Слід зробити так, щоб вона стала невигідною.

Тести

  • 31.1. Президенти, які підписали широкомасштабний українсько-російський договір:
  • А Леонід Кравчук і Борис Єльцин.
  • Б Леонід Кравчук і Владимир Путін.
  • В Леонід Кучма і Борис Єльцин.
  • Г Леонід Кучма і Владимир Путін.

31.2. Партія (блок), що набрала (набрав) найбільшу кількість голосів на виборах 2002 р.:

  • А «За єдину Україну».
  • Б Комуністична партія України.
  • В «Наша Україна».
  • Г Соціалістична партія України.

31.3. Нова ланка судової системи, заснованої в 1992 р.:

  • А Арбітражний Суд.
  • Б Господарський Суд.
  • В Конституційний Суд.
  • Г Цивільний Суд.

31.4. Прочитайте визначення й укажіть поняття, яке відповідає його змісту.

«Надзвичайно стрімке зростання товарних цін та грошової маси в обігу, що веде до різкого знецінювання грошової одиниці».

  • А гіперінфляція
  • Б істеблішмент
  • В маркетинг
  • Г супермаркет

31.5. Укажіть правильне твердження.

  • А конституція України була ухвалена 28 червня 1991 р.
  • Б на межі тисячоліть в економіці України настала макроекономічна стабілізація
  • В провідною лівою партією України є Партія регіонів
  • Г Андрій Шевченко у складі збірної України був бронзовим призером першості світу з футболу в 2002 р.

31.6. Кандидати, що змагалися за пост президента у другому турі виборів 1999 р.:

  • А Леонід Кравчук і Леонід Кучма.
  • Б Леонід Кучма і Петро Симоненко.
  • В Юлія Тимошенко і Віктор Янукович.
  • Г Віктор Ющенко і Віктор Янукович.

31.7. Програма НАТО, у якій брала участь Україна:

  • А «Виклик часові змін».
  • Б «Нездоланна свобода».
  • В «Партнерство заради миру».
  • Г «Справедлива відплата».

31.8. Професійна група, під тиском якої ухвалено рішення про дострокові вибори парламенту і президента:

  • А машинобудівники Києва і Харкова.
  • Б металурги Запоріжжя, Кривого Рогу та Маріуполя.
  • В студенти Києва, Львова і Харкова.
  • Г шахтарі Донбасу та Кривбасу.

31.9. Становище в соціальній сфері в 90-х рр.:

  • А поступове зростання життєвого рівня населення, купівельної спроможності, суттєве зниження безробіття, початок кількісного збільшення населення.
  • Б практична відсутність змін, життєвий рівень залишався стабільно високим, приріст населення, поліпшення умов його життя.
  • В різке зниження життєвого рівня населення, поява масового безробіття, зниження рівня соціальної захищеності, значне соціальне розшарування.
  • Г різке підвищення життєвого рівня населення, подолання економічної кризи, що викликало досягнення більшістю людей європейського рівня життя.

31.10. Вирішення проблеми ядерної зброї, що перебувала на території України:

  • А відмова України від стратегічного ядерного озброєння, ратифікація договору «СТАРТ-1», збереження інших видів ядерної зброї.
  • Б збереження за Україною ядерного статусу до її вступу у блок НАТО, після чого вона передасть боєголовки на озброєння блоку.
  • В Україна повністю відмовилася від ядерної зброї, ратифікувала договір «СТАРТ-1», приєдналася до Договору «Про нерозповсюдження ядерної зброї».
  • Г Україна частково відмовилася від ядерної зброї, зберігши за собою тактичну ядерну зброю, ратифікувала договір «СТАРТ-2».

31.11. Укажіть правильне твердження.

  • А видатний учений, академік Юрій Глеба багато років був провідним українським істориком
  • Б гривня була запроваджена в Україні з 10 січня 1992 р.
  • В на території України з часів СРСР залишалося 176 міжконтинентальних балістичних ракет
  • Г «Чорним вівторком» називають побиття народу під час похорону патріарха Мстислава у 1994 р.

31.12. Суть нового періоду соціально-політичного розвитку України:

  • А вдосконалення радянської політичної системи та економічних відносин соціалізму.
  • Б перебудова радянських соціально-економічних відносин на принципах «гуманного соціалізму».
  • В поступова трансформація мирним шляхом радянських соціально-політичних структур у правову демократичну державу та багатоукладну ринкову економіку.
  • Г радикальна насильницька перебудова основ радянського суспільства з метою побудови правової демократичної держави та багатоукладної ринкової економіки.

31.13. Стан економіки та соціальної сфери України у першій половині 90-х рр.:

  • А підвищення життєвого рівня населення, але зростання «тіньової економіки» та корупції.
  • Б підвищення промислового і сільськогосподарського виробництва, але зростання інфляції та цін.
  • В поліпшення народного добробуту та зростання національного доходу.
  • Г різкий спад виробництва, зростання «тіньової економіки», безробіття, інфляції та корупції.

31.14. Прочитайте уривок з документа й укажіть явище, про яке йдеться в тексті.

«Найбільшим негативом 1990-х років було «вимивання» активної, продуктивної частини населення — людей молодого та середнього віку — за межі держави. За офіційними даними, Україна втратила близько 3,5 мільйона осіб, третина з яких — кваліфіковані фахівці».

  • А депопуляція
  • Б дефіцит робочої сили
  • В соціальна диференціація
  • Г трудова міграція

31.15. Видатні композитори України:

  • А Богдан Бенюк, Олексій Богданович, Ірма Вітовська, Анатолій Хостікоєв.
  • Б Олександр Білаш, Леся Дичко, Валентин Сильвестров, Євген Станкович.
  • В Анатолій Криволап, Іван Марчук, Олександр Ройтбурд, Ілля Чичкан.
  • Г Микола Мільчев, Віктор Рубан, Тимур Таймазов, Катерина Серебрянська.

31.16. Зміни в місцевій владній вертикалі відповідно до закону від 5 березня 1992 р.:

  • А запровадження в усіх областях України посади голови облдержадміністрації.
  • Б запровадження в усіх областях України посади представників президента, наділених функціями верховної виконавчої влади.
  • В ліквідація місцевих рад народних депутатів, передання їхніх функцій обласним державним адміністраціям.
  • Г передання головам обласних рад народних депутатів функцій голів державної обласної адміністрації.

31.17. Складова процесу інтеграції України в загальноєвропейський простір:

  • А закріплення в Конституції України її без’ядерного статусу.
  • Б запровадження пропорційної виборчої системи.
  • В підписання Україною Гельсінського Підсумкового акта.
  • Г уведення в обіг національної грошової одиниці — гривні.

31.18. Положення Декларації прав національностей України та Закону «Про національні меншини в Україні»:

  • А виняткове становище корінної нації — українців, заперечення права національних меншин на культурно-національний розвиток.
  • Б виняткове становище українців і росіян, заперечення права інших національних меншин на культурно-національний розвиток.
  • В гарантування рівноправного розвитку поряд з українцями національних меншин, кількість яких нараховується понад сто тисяч, а також кримських татар у Криму.
  • Г гарантування усім народам, що живуть в Україні, рівних прав, культурно-національну автономію, творення національної культури, відродження традицій.

31.19. Українська спортсменка, яка за часів незалежної України завоювала чотири золоті олімпійські медалі та вид спорту, в якому це сталося:

  • А Яна Клочкова, плавання.
  • Б Олена Костевич, стрільба з пістолета.
  • В Інна Осипенко-Радомська, веслування на байдарках.
  • Г Лілія Підкопаєва, спортивна гімнастика.

31.20. Укажіть правильне твердження.

  • А вибори 1994 р. проходили за мажоритарно-пропорційною системою
  • Б Георгій Гонгадзе був одним з організаторів акції «Україна без Кучми»
  • В Крим є одною з 25 областей України
  • Г олігархи відіграють важливу роль в економіці та політиці України.

31.21. Прочитайте рядки життєпису діяча й укажіть його.

«Народився в 1944 р. на Київщині. Партійний і державний діяч. Очолив партію, створену частково на базі розпущеної комуністичної. У 1994-1998 рр. — Голова Верховної Ради України. Тричі посідав третє місце на президентських виборах».

  • А Василь Богачук
  • Б Володимир Литвин
  • В Олександр Мороз
  • Г Петро Симоненко

31.22. Прем’єр-міністр України, під час урядування якого розпочалося економічне зростання, нижче — фото.

  • А Павло Лазаренко.
  • Б Євген Марчук.
  • В Валерій Пустовойтенко.
  • Г Віктор Ющенко.

31.23. Предстоятель УГКЦ, зображений на поданій нижче світлині

  • А Любомир Гузар.
  • Б Філарет (Денисенко).
  • В Мирослав-Іван Любачівський.
  • Г Василь Романюк.

31.24. Людина, що тривалий час обіймала керівну посаду, зображена на поданій нижче світлині

  • А Юхим Звягільський.
  • Б Леонід Каденюк.
  • В Леонід Кучма.
  • Г Віталій Масол.

31.25. Стан партійно-політичної системи України в перші роки незалежності:

  • А виникнення значної кількості нових політичних партій, які не мали масового характеру й не відігравали помітної ролі в політичному житті країни.
  • Б виникнення значної кількості політичних партій, діяльність яких мала масовий характер і суттєво впливала на політичні події в країні.
  • В криза політичних партій, що виникли в 1989-1991 рр., оскільки вони досягли програмної мети, а головну роль у суспільстві почала відігравати так звана «партія влади».
  • Г перебудова багатопартійної системи на двопартійну, при якій головну роль відіграють Народний рух України і Комуністична партія України.

31.26. Конфесії, які є християнськими:

  • А адвентисти сьомого дня, РУНвіра, свідки Єгови.
  • Б РУНвіра, свідки Єгови, УАПЦ.
  • В свідки Єгови, УАПЦ, адвентисти сьомого дня.
  • Г УАПЦ, адвентисти сьомого дня, РУНвіра.

31.27. Визначні діячі театру (актори і режисери) України:

  • А Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Володимир Лис.
  • Б Роман Віктюк, Сергій Данченко, Андрій Жолдак, Богдан Ступка.
  • В Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Володимир Сергійчук, Наталя Яковенко.
  • Г Володимир Кличко, В’ячеслав Олійник, Микола Мільчев, Рустам Шарипов.

31.28. Укажіть правильне твердження.

  • А автором роману «Тисячолітній Миколай» є Юрій Мушкетик
  • Б вибори до Верховної Ради 1998 р. відбувалися за мажоритарною системою
  • В Конституція України нараховує 161 статтю
  • Г Леонід Кучма 26 років працював на заводі «Запоріжсталь»

31.29. Суть домовленостей України та Росії про Чорноморський флот (1997 р.):

  • А передача баз флоту в безстрокову оренду Росії.
  • Б передача майна Чорноморського флоту Україні, дозвіл Росії користуватися базами на правах викупу.
  • В передача повністю у розпорядження Українських військово-морських сил, оскільки він становив 8 % від усього флоту СРСР, а Україні належало понад 16 % спільного майна СРСР.
  • Г поділ майна флоту між Україною і Росією, яка також отримала право на оренду частини баз терміном на 20 років.

31.30. Роман, за який Марії Матіос була присуджена Шевченківська премія:

  • А «Берестечко».
  • Б «Северин Наливайко».
  • В «Соло для Соломії».
  • Г «Солодка Даруся».

31.31. Визначні оперні виконавиці України:

  • А Людмила Єфименко, Ада Роговцева, Наталя Сумська.
  • Б Лідія Забіляста, Вікторія Лук’янець, Валентина Степова.
  • В Ірена Карпа, Галина Пагутяк, Оксана Пахльовська.
  • Г Інеса Кравець, Катерина Серебрянська, Яна Шем’якіна.

31.32. Подія, що відбулася за часів каденції президента Леоніда Кравчука:

  • А введення українського миротворчого контингенту в Ірак.
  • Б перший візит в Україну глави католицької церкви.
  • В перший державний візит в Україну президента США.
  • Г підписання угоди про виведення стратегічної ядерної зброї з України.

31.33. Посада, яку обіймав Віктор Ющенко до призначення Прем’єр-міністром України:

  • А голова Національного банку.
  • Б голова Рахункової палати.
  • В директор казначейства.
  • Г міністр фінансів.

31.34. Письменники, які працювали переважно в жанрі історичної романістики:

  • А Павло Глазовий, Євген Дудар, Олег Чорногуз.
  • Б Олесь Гончар, Євген Гуцало, Володимир Яворівський.
  • В Анатолій Дімаров, Володимир Дрозд, Юрій Щербак.
  • Г Павло Загребельний, Роман Іваничук, Юрій Мушкетик.

31.35. Укажіть правильне твердження.

  • А зміни до Конституції України, ухвалені 8 грудня 2004 р., робили її президентсько-парламентською республікою
  • Б Леонід Кучма був у 1993-1994 рр. прем’єр-міністром України
  • В перший за часів незалежності політ у космос здійснив Леонід Каденюк
  • Г при ухваленні Конституції України Головою Верховної Ради був Іван Плющ

31.36. Прочитайте уривок і вкажіть рік, коли відбулася зазначена подія.

«Прихід до влади нового політичного керівництва певною мірою змістив акценти державно-церковних відносин. Його симпатії та цільові установки були ближчими до УПЦ-МП, що призвело до охолодження відносин держави з УПЦ-КП. Особливо це проявилося під час похорону патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка). На Софійському майдані Києва відбулося побиття членів похоронної процесії міліцією».

  • А 1994 р.
  • Б 1995 р.
  • В 1996 р.
  • Г 1997 р.

31.37. Завдання, що вирішувала «тіньова економіка» як сфера вияву економічної активності:

  • А закріплення звільнення певного виду підприємницької діяльності від сплати податків.
  • Б заохочення суб’єктів господарювання до розвитку виробництва, підвищення його ефективності.
  • В отримання доходів від здійснення заборонених видів діяльності або на ухилення від державного контролю та сплати податків.
  • Г перерозподіл національного доходу в інтересах найбідніших верств населення.

31.38. Галузі промисловості, частка яких зросла за 90-ті роки XX ст.:

  • А легка, металургійна, паливно-енергетична.
  • Б металургійна, паливно-енергетична, хімічна.
  • В паливно-енергетична, хімічна, легка.
  • Г хімічна, легка, металургійна.

31.39. Установіть відповідність.

  • 1 корупція
  • 2 олігарх
  • 3 поліконфесійність
  • 4 тіньова економіка
  • А наявність багатьох релігійних течій у державі
  • Б підкуп державних і політичних діячів
  • В підприємництво, що діє на принципах приховування доходів, ухиляння від сплати податків
  • Г процедура обвинувачення і притягнення до відповідальності найвищих посадових осіб
  • Д супербагатий підприємець, що має значний вплив на економіку та політику держави

31.40. Установіть відповідність.

  • 1 акція «Україна без Кучми»
  • 2 Помаранчева революція
  • 3 міграційні процеси
  • 4 олігархічна система
  • А виїзд за кордон на заробітки значної кількості населення
  • Б масові народні виступи проти фальсифікацій виборів у 2004 р.
  • В протести проти влади на початку 2000-х рр.
  • Г режим, за якого влада належить невеликому колу найбагатших і найвпливовіших осіб
  • Д урочиста процедура вступу на посаду глави держави

31.41. Установіть відповідність між діячами науки і їхнім фахом.

  • 1 Борис Возницький
  • 2 Ярослав Дашкевич
  • 3 Леонід Каденюк
  • 4 Борис Патон
  • А знавець музейної справи, мистецтвознавець
  • Б космонавт, пілот-випробувач, дослідник
  • В науковий працівник, історик
  • Г природознавець, біолог
  • Д фізик, дослідник електрозварювання, президент АН

31.42. Установіть відповідність між президентами і подіями, що відбулися за їх правління.

  • 1 Леонід Кравчук
  • 2 Леонід Кучма (перший термін)
  • 3 Леонід Кучма (другий термін)
  • 4 Віктор Ющенко
  • А вступ України в ООН
  • Б заснування Збройних сил України
  • В Помаранчева революція
  • Г ухвалення Конституції України
  • Д через рік — обмеження повноважень президента

31.43. Установіть відповідність між письменниками та їхніми творами.

  • 1 Микола Вінграновський
  • 2 Роман Іваничук
  • 3 Ліна Костенко
  • 4 Марія Матіос
  • А «Мадонна перехресть», «Берестечко»
  • Б «Орда», «Ренегат»
  • В «Северин Наливайко», «Манюня»
  • Г «Солодка Даруся», «Нація»
  • Д «Щоденний жезл», «Свято»

31.44. Установіть відповідність.

  • 1 Оксана Баюл
  • 2 Володимир Кличко
  • 3 Руслана Лижичко
  • 4 Руслан Пономарьов
  • А олімпійська чемпіонка з фігурного катання
  • Б олімпійський чемпіон з важкої атлетики
  • В олімпійський чемпіон і чемпіон світу з боксу
  • Г співачка, переможниця «Євробачення-2004»
  • Д чемпіон світу з шахів

31.45. Установіть послідовність подій.

  • А заснування Збройних Сил України
  • Б обрання Президентом України Л. Кучми на другий термін
  • В Помаранчева революція
  • Г Україна стала членом Ради Європи.

31.46. Установіть послідовність подій.

  • А обрання президентом України Л. Кучми
  • Б революція, під час якої проведені конституційні зміни
  • В Україна провела перші мажоритарно-пропорційні вибори
  • Г ухвалення Конституції України.

31.47. Установіть послідовність подій.

  • А започаткування Збройних Сил України
  • Б запровадження національної грошової одиниці — гривні
  • В обрання президентом України В. Ющенка
  • Г президентство Л. Кравчука закінчилося.

31.48. Укажіть міжнародні організації, членом яких була Україна на початок XXI ст.

  • 1 ЄС
  • 2 НАТО
  • 3 ОАД
  • 4 ОАЄ
  • 5 ОБСЄ
  • 6 ООН
  • 7 Рада Європи

31.49. Укажіть явища, які є причинами складної економічної ситуації в Україні.

  • 1 вплив екологічної ситуації
  • 2 лінь українців
  • 3 масовий виїзд за кордон
  • 4 непослідовне проведення реформ
  • 5 неродючі землі
  • 6 перешкоди з боку ЄС
  • 7 політичне протистояння

31.50. Укажіть завдання, які стояли перед Україною на початку 90-х рр. у галузі економіки.

  • 1 вступ у СНД
  • 2 докорінне реформування економіки на ринкових засадах
  • 3 індустріалізація України
  • 4 створення власного військово-промислового комплексу
  • 5 створення власного уряду
  • 6 створення ефективної системи економічної кооперації в Україні, а також із зарубіжними країнами
  • 7 структурна перебудова промисловості

31.51. Укажіть завдання державотворення, вирішені на початку 90-х рр.

  • 1 визнання національної символіки державною, сформування інституту громадянства
  • 2 вступ в ООН
  • 3 створення власних збройних сил, формування органів безпеки та правопорядку
  • 4 створення міністерства закордонних справ
  • 5 установлення недоторканності кордонів, регламентація режиму та порядку їх охорони
  • 6 ухвалення нової Конституції України
  • 7 ухвалення закону щодо пропорційної системи виборів

31.52. Укажіть поняття, характерні для початкового періоду незалежної України.

  • 1 багатопартійність
  • 2 безробіття
  • 3 гіперінфляція
  • 4 колективізація
  • 5 націоналізація
  • 6 пацифікація
  • 7 урбанізація

31.53. Укажіть факти біографії видатного політика В. Чорновола.

  • 1 автор книги «Україно наша Радянська»
  • 2 брав участь у роботі Української робітничо-селянської спілки
  • 3 заснував «самвидавський» часопис «Український вісник»
  • 4 обіймав посаду голови Народного Руху України
  • 5 обраний Президентом України в 1991 р.
  • 6 один із засновників Української Гельсінської спілки
  • 7 позбавлений радянського громадянства та був висланий за кордон

Основні скорочення можна знайти тут.
Відповіді до тестів можна знайти тут.