Історія України: Ґрунтовна підготовка до ЗНО за 100 днів

Тема 8. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. (23-26 дні)

Тест 1 (вхідний)

1. Яку битву Національно-визвольної війни українського народу відображено на картосхемі?

А Берестейську битву

Б Корсуньську битву

В Жванецьку облогу

Г Пилявецьку битву

2. Яке положення відповідає змісту Білоцерківського мирного договору?

А гетьману надавалося право на самостійні дипломатичні відносини

Б польським магнатам і шляхті заборонялося повертатися до маєтків

В територія козацької держави обмежувалася Київським воєводством

Г чисельність козацького реєстру збільшувалася до сорока тисяч осіб

3. Якого року відбулися події, описані в уривку з історичного документа?

«Бачу зле, бо віддав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві... Сам з військам козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим каранєм до того привів, що присягли всі... Отець митрополит і архімандрит київські ...присягати не хочуть. Вони заявили, що швидче помруть, ...і твердо стоять на цьому...».

А 1648 р.

Б 1649 р.

В 1652 р.

Г 1654 р.

4. Установіть відповідність між обов'язками та посадами козаків, що входили до складу Генеральної старшини.

1 вирішував судові справи та розглядав апеляції

2 приймав послів і вів дипломатичне листування

3 керував артилерією і відав постачанням війська

4 відав прибутками і витратами державних коштів

А обозний

Б писар

В підскарбій

Г суддя

Д хорунжий

5. Установіть послідовність укладання договорів під час під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

А Білоцерківський договір

Б Віденське перемир'я

В Зборівський договір

Г Кам’янецька угода

6. Які предмети вважалися символами Української козацької держави?

1 булава

2 кобза

3 люлька

4 печатка

5 шабля

6 хоругва

Тема 8. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст.

План теми

1. Початок Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої.

3. Утворення української козацької держави — Війська Запорозького. Зміни в суспільно-політичному житті.

4. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Українсько-московський договір 1654 р.

5. Продовження Національно-визвольної війни у 1654—1657 рр. Становище в Українській державі після смерті Б. Хмельницького.

Теоретична частина

ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Козацько-селянські повстання 20—30-х рр. XVII ст. зазнали поразки. Наступне десятиліття «золотого спокою» 1638—1648 рр. було для України часом гуртування сил напередодні нового виступу. У 1648р. почалася Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої.

Передумови іі причини Національно-визвольної війни

Соціальна

Зростання в Україні землеволодіння польських магнатів і шляхти, покріпачення селян і збільшення панщини, утиски козаків, міщан і православної шляхти з боку польських магнатів і шляхти

Національна

Нав’язування українцям польської мови, культури, звичаїв, звуження сфери застосування української мови, обмеження прав українців при зайнятті урядових посад

Релігійна

Наступ католицизму та уніатства на права Української православної церкви, примусове покатоличення населення, впровадження обов’язкового податку на утримання католицького духовенства

Рушійними силами війни були козаки, селяни, міщани, дрібна українська шляхта, православне духовенство. Війна мала національно-визвольний та антифеодальний характер. Метою війни було знищення польського панування, ліквідація кріпацтва, створення не залежної української держави.

Очолив Національно-визвольну війну чигиринський сотник Богдан Хмельницький, якого в січні 1648р. запорозькі козаки обрали гетьманом. Він уклав союзну угоду з Кримським ханством про надання військової допомога у війні проти Речі Посполитої. У квітні 1648р. козацькі війська вирушили в похід із Запорозької Січі назустріч польським військам.

ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1648—1649 РР.

У 1648р. козаки одержали перші перемоги в битвах в урочище Жовті Води, поблизу Корсуня, під Пилявцями. В результаті значна територія України була визволена від польського панування. Повстанці підійшли до Львова й заволоділи Високим замком, а потім почали осаду польської фортеці Замости. У листопаді 1648р. Б. Хмельницький припинив воєнний похід, уклав перемир'я з новообраним польським королем Яном II Казимиром й вирушив на Подніпров'я. У грудні 1648 р. козацьке військо урочисте вступило до Києва.

У 1649р. війна розгорнулася з новою силою. Польська армія захопила Галичину й вторглася на Поділля. Війська козаків і татар оточили частину польських військ біля Збаража. У серпні 1649р. польська армія зазнала значних втрат під Зборовом, однак кримський хан Іслам Гірей змусив Б. Хмельницького припинити бойові дії. 8 серпня 1649р. був укладений Зборівський мирний договір між Україною та Річчю Посполитою.

Умови Зборівського мирного договору 1649 р.

• під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств;

• установлювався козацький реєстр у 40 тис. осіб, не включені до реєстру козаки поверталися до своїх панів;

• з підвладних гетьману територій виводилися польські війська, державні посади мали обіймати лише православні;

• польські магнати і шляхта поверталася до своїх маєтків, оголошувалася амністія усім учасникам повстання

УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ — ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО.

ЗМІНИ В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ

Переможні битви 1648—1649 рр. дали можливість почати будівництво Української козацької держави — Війська Запорізького (Гетьманщини) на основі традицій Запорозької Січі. Територія Війська Запорозького згідно з умовами Зборівського договору складалася із земель Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств (столиця — м. Чигирин). Замість воєводств створювалися 16 полків на чолі з полковниками, які поділялися на сопші на чолі з сотниками.

Головою держави був обраний козаками гетьман, який мав вищу адміністративну, судову й військову владу. Вищими органами влади були Генеральна Гада (згодом Старшинська Рада) і Генеральна старшина. До складу Генеральної старшини входили гетьман, писар, двоє суддів двоє осавулів, обозний, підскарбій, хорунжий, бунчужний. Найвищою судовою установою був Генеральний військовий суд при гетьманові.

Збройні сили складалися з піхоти, кінноти, артилерії, розвідки, обозної, санітарної та інших служб. Українська держава мала власну символіку: прапор малинового кольору й герб із зображенням козака з мушкетом. Особливістю козацької держави був її військовий устрій, що зумовлювалося як потребою боротьби за незалежність, так і традиціями Війська Запорізького.

Формування Української козацької держави супроводжувалося змінами в соціально-економічному житті. Велике й середнє землеволодіння та фільварково-панщинну систему господарювання було ліквідовано. Польські магнати, шляхта й католицьке духовенство змушені були залишити землі Гетьманщини.

Селяни позбавилися кріпацької залежності, отримали особисту свободу та право володіти землею, могли вільно вступати до козацького стану. Міщани позбавились утисків з боку польської адміністрації для занять ремеслами, торгівлею та участі в самоврядуванні. Селяни й міщани сплачували податки й виконували повинності на користь держави.

Козацтво стало провідним станом українського суспільства. Козаки володіли землею, мали право займатися торгівлею, звільнялися від податків. їх основним обов'язком була військова служба. Влада й багатства зосереджувалися в руках козацької старшини, яка формувалася з представників різних верств населення.

ВОЄННО-ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ 1650—1653 РР.

Військові дії між Україною та Польщею відновилися в 1651 р., коли на Волині зійшлися польська армія на чолі з Яном II Казимиром, козацьке військо Б. Хмельницького і татари під проводом Іслам-Гірея. У червні 1651 р. у вирішальній битві поблизу Берестечка татари зрадили козаків і захопили в полон гетьмана.

Обраному наказним гетьманом Івану Богу ну із великими втратами вдалось вивести козаків із облоги й відступити на Київщину. Звільнившись із полону, Б. Хмельницький почав переговори про укладення миру. 18 вересня 1651 р. був укладений Білоцерківський мирний договір між Україною та Річчю Посполитою.

Умови Білоцерківського мирного договору 1651 р.

• під владою гетьмана залишалось Київське воєводство, до Брацлавського й Чернігівського воєводств поверталась польська адміністрація;

• козацький реєстр скорочувався з 40 до 20 тисяч осіб, не включені до реєстру козаки мали повернутися до своїх панів і виконувати повинності;

• гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами й повинен був розірвати союз із Кримським ханством;

• польські магнати і шляхта отримували свої довоєнні маєтки, але не мали права притягувати до суду своїх підданих за участь у війні

Б. Хмельницький прагнув укладення воєнного союзу з господарем Молдови Василем Лупулом з метою воєнно-політичної ізоляції Польщі. У 1650р. відбувся перший молдовський похід, за результатами якого були встановлені союзницькі відносини між Україною й Молдовою. У 1652р. і 1653р. відбулися молдовські походи з метою змусити В. Лупула виконати попередні зобов'язання.

Б. Хмельницький продовжив боротьбу за визволення українських земель від Речі Посполитої. У травні 1652р. козаки розгромили польський військовий табір біля підніжжя г. Батіг на Брацлавщині. У вересні 1653р. козаки оточили польську армію під Жванцем на Поділлі, однак кримський хан знову зрадив козаків, уклавши сепаратну угоду з польським королем. За Кам'янецькою угодою воєнні дії припинялися, польська шляхта поверталася до своїх маєтків, татари отримали дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях. Таким чином інтереси України не бралися до уваги.

ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УРЯДУ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО.

УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКИЙ ДОГОВІР 1654 Р.

Восени 1653 р. внутрішнє й міжнародне становище Української держави значно погіршилося. Задля збереження основних здобутків Національно-визвольної війни, насамперед Української держави, Б. Хмельницький вирішив звернутися по допомогу до Московії.

У жовтні 1653р. Земський собор у Москві ухвалив прийняти Україну «під руку царя» Олексія Михайловича й розпочати війну проти Речі Посполитої. 8 січня 1654 р. у Переяславі відбулася козацька рада, яка вирішила укласти союз з Московською державою за умови збереженні основних прав і вольностей Війська Запорізького.

У березні 1654р. козацьке посольство уклало угоду з московським урядом — Березневі статті, в яких визнавався суверенітет Української держави. Українсько-московський договір 1654 р. надавав можливість зберегти незалежність Української держави і продовжити війну з Річчю Посполитою за об’єднання всіх українських земель під владою гетьмана.

Умови українсько-московського договору 1654 р.

• зберігалася територія Гетьманщини, адміністративно-територіальний поділ на полки та сотні, республіканська форма правління;

• залишалася українська адміністрація та її право на збирання податків, невтручання московських чиновників у справи України;

• підтверджувалися права й привілеї Війська Запорозького, встановлювалася кількість козацького реєстру в 60 тисяч осіб;

• гетьману дозволялися дипломатичні відносини з іноземними державами, за винятком Речи Посполитої та Османської імперії

ПРОДОВЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ У 1654—1657 РР.

За умовами українсько-московського договору 1654 р. Московська держава зобов’язувалася вступити у війну з Річчю Посполитою. Протягом 1654—1655рр. українсько-московські війська визволили від поляків Волинь, Поділля й Галичину. Однак у жовтні 1656 р. Московська держава підписала з Річчю Посполитою Віленське перемир'я, за яким воєнні дії між ними припинялися, а натомість передбачалися спільні воєнні дії проти Швеції.

Б. Хмельницький сприйняв Віленське перемир'я як порушення українсько-московського договору й вирішив шукати нових союзників у боротьбі проти Польщі, якими мали стати Швеція й Трансільванія. Наприкінці 1656р. українсько-шведсько-трансільванське військо здобуло Перемишль, Варшаву, Краків, Люблін. Однак похід проти Польщі не приніс остаточної перемоги. Дізнавшись про провал своїх намірів, у липні 1657р. Б. Хмельницький помер.

СТАНОВИЩЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ ПІСЛЯ СМЕРТІ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Національно-визвольна війна призвела до утворення та міжнародного визнання Української козацької держави — Гетьманщини. Однак Б. Хмельницькому не вдалося об’єднати всі українські землі, це завдання мали вирішувати його наступники.

Після смерті Б. Хмельницького внутрішньополітичне становище Української держави зумовлювалося зовнішніми факторами. Річ Посполита скористалася розпадом антипольського союзу України, Швеції й Трансільванії та разом із Кримським ханством розпочала підготовку до нової війни проти України.

Московська держава скористалася ослабленням Української держави й почала обмежувати її суверенітет. Московський уряд висунув нові вимоги, які передбачали розміщення у найбільших українських містах московських військ на чолі з воєводами, надходження податків з українського населення до царської скарбниці, узгодження з царем кандидатури гетьмана, скорочення кількості козацького війська.

Ситуація ускладнювалася поглибленням розбіжностей між гетьманами — наступниками Б. Хмельницького, які були прихильниками різних зовнішньополітичних орієнтацій. Боротьба гетьманів за владу й вторгнення чужоземних військ призвели до поділу українських земель між Московською державою, Річчю Посполитою, Османською імперією.

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

ДАТИ

1648 р.

початок Національно-визвольної війни, обрання гетьманом Б. Хмельницького

1648 р.

перемоги козацько-татарського війська у Жовтоводській, Корсунській та Пилявецькій битвах

1649 р.

перемога козацького війська у Зборівській битві, укладання Зборівського мирного договору

1650 р.

перший молдовський похід козацького війська

1651 р.

поразка козацького війська у Берестецькій битві, укладення Білоцерківського мирного договору

1652 р.

перемога козацького війська у Батозькій битві

1652 р., 1653 р.

молдовські походи козацького війська, укладення українсько-молдовського союзу

1653 р.

облога козацько-татарським військом Жванця, укладення Кам'янецької угоди

1654 р., січень

прийняття рішення про союз з Московською державою на Переяславській раді

1654 р., березень

укладення українсько-московського договору (Березневі статті)

1655—1956 рр.

воєнні дії українсько-московських військ проти Польщі у Західній Україні та Білорусії

1656 р.

підписання Віденського перемир'я між Московією та Річчю Посполитою

1957 р.

воєнні дії українсько-шведсько-трансільванського війська проти Речі Посполитої

1657 р.

смерть гетьмана Б. Хмельницького

ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ

Національно-визвольна війна

війна поневоленого народу, метою якої було знищення іноземного панування й створення власної незалежної держави

Військо Запорозьке, Гетьманщина

назви Української козацької держави, утвореної внаслідок Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої

ПЕРСОНАЛІЇ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Богдан (1595—1657) — український військовий та державний діяч, учасник козацько-селянських повстань 1630-х рр. Очолив Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Гетьман України (1648—1657), засновник Української козацької держави — Гетьманщини. Установив відносини з Кримським ханством, Молдовою, Швецією, Трансільванією та ін. державами, уклав Березневі статті з Московським царством

БОГУН Іван (1618—1664) — український військовий та державний діяч, учасник козацько-селянського повстання (1637—1638). Брав участь в усіх битвах Національно-визвольної війни, особливо відзначившись у Берестецькій битві. Відмовився присягнути на вірність московському цареві (1654), виступаючи за збереження української державності. Був противником пропольської та про-московської орієнтації українських гетьманів у період Руїни

ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Портрет Б. Хмельницького. Гравюра В. Гондіуса. Середина XVII ст.

Іллінська церква в Суботові. Реконструкція. 1656 р.

Ікона Покрову Богородиці із зображенням Б. Хмельницького

Тест 2 (контрольний)

1. Кому з учасників Національно-визвольної війни належить така характеристика?

«Визначний політичний і військовий діяч, здобув визнання в Європі як полководець. Створивши одну з найсильніших армій, завдав поразок Польщі у Жовтоводській, Корсуньській, Батозькій битвах».

А І. Богуну

Б І. Золотаренку

В М. Кривоносу

Г Б. Хмельницькому

2. За яким договором, укладеним під час Національно-визвольної війни українського народу, Українська козацька держава мала територію, заштриховану на карті?

А Білоцерківським договором

Б Віденським перемир'ям

В Зборівським договором

Г Кам'янецькою угодою

3. Яка зміна відбулася в соціально-економічному житті українського народу внаслідок Національно-визвольної війни?

А заборона продажу й дарування земельних маєтків

Б скасування кріпацтва та надання селянам свободи

В поширення фільваркової системи господарювання

Г зростання земельного володіння магнатів і шляхти

4. Установіть відповідність між описами та назвами клей подів, що вважалися символами Української козацької держави.

1 малиновий прапор, оздоблений вишивкою золотом

2 древко з кулькою, від якої звисало кінське волосся

3 великі котли, виготовлені з міді й обтягнуті шкірою

4 палиця зі срібною чи визолоченою кулею на верхівці

А булава

Б бунчук

В литаври

Г печатка

Д хоругва

5. Установіть послідовність битв, які відбулися під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

А Берестейська битва

Б Корсуньська битва

В Жванецька облога

Г Пилявецька битва

6. Які положення відповідають змісту українсько-московського договору?

1 чисельність козацького реєстру становила шістдесят тисяч осіб

2 козаки зобов'язувалися допомагати російському цареві у війнах

3 права й вольності всіх станів України залишалися непорушними

4 збирання податків із населення покладалося на російських воєвод

5 учасникам Національно-визвольної війни оголошувалася амністія

6 гетьману заборонялося проводити самостійну зовнішню політику