Історія України: Ґрунтовна підготовка до ЗНО за 100 днів

Тема 4. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У IX-XIV СТ. (13—14 дні)

Тест 1 (вхідний)

1. Представники якої верстви населення Київської Русі мали спадкове земельне володіння й брали участь в обговоренні державних справ?

А бояри

Б духовенство

В міщани

Г селяни

2. На узбережжі якого моря починався важливий міжнародний торговельний шлях «із варяг у греки»?

А Азовського

Б Балтійського

В Каспійського

Г Чорного

3. Яку архітектурну споруду Київської Русі було закладено Володимиром Великим після прийняття християнства?

А Десятинну церкву

Б Печерський монастир

В Софійський собор

Г Успенський собор

4. Установіть відповідність між визначеннями та назвами верств населення в Київській Русі.

1 особисто вільні селяни, які мали власне господарство і виконували повинності на користь держави

2 старші дружинники, які мали спадкове земельне володіння та обіймали головні посади при княжому дворі

3 служителі церкви, які задовольняли релігійні потреби віруючих і виконували культові обряди

4 мешканці міста, які займалися ремеслами і торгівлею та сплачували податки на користь держави

А бояри

Б духівництво

В купці

Г ремісники

Д смерди

5. Установіть послідовність подій, пов'язаних із культурним розвитком Київської Русі.

А запровадження християнства як державної релігії

Б спорудження Софії Київської за Ярослава Мудрого

В написання «Повчання дітям» Володимира Мономаха

Г створення рукописної книга Остромирового Євангелія

6. Які архітектурні споруди були збудовані в період Київської Русі?

1 Високий замок у Львові

2 Десятинна церква у Києві

3 Києво-Печерська лавра

4 Спасо-Преображенський собор у Чернігові

5 Хотинська фортеця

6 церква Богородиці у Холмі

Тема 4. ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ, КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ У ІХ-ХІV СТ.

План теми

1. Розвиток суспільно-політичного життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

2. Розвиток господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

3. Розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Теоретична частина

РОЗВИТОК СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

У період розквіту Київська Русь була централізованою монархією. Державою управляв одноосібний володар — монарх, в руках якого зосереджена уся влада. Головою держави вважався Великий князь київський, якому належала законодавча, виконавча, судова й військова влада. Князі, що правили окремими землями Київської Русі, вважалися його васалами. Сформувалася система залежності одних земельних власників (васалів) від інших (сюзеренів) — васалітет.

В управлінні державою князь спирався на князівську раду — дорадчий орган, до якого входили великі бояри, що складали найближче оточення князя. Зберігалися народні збори — віче, які розв'язували найважливіші громадські питання, однак їх вплив поступово зменшувався.

Політична роздробленість привела до перетворення Київської Русі на федеративну монархію (сукупність самостійних або напівсамостійних удільних князівств, що проводили незалежну політику). Склався новий тип управління — колективний сюзеренітет. Окремими частинами держави управляли удільні князі, які створювали свої органи влади, військо й проводили самостійну внутрішню й зовнішню політику. Органом управління федерації був з'їзд князів, на якому спільно вирішувалися найважливіші питання, зокрема прийняття основ законодавства, організація воєнних походів для захисту держави від ворогів.

Населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави поділялися на дві категорії: привілейовані та непривілейовані стани. До привілейованого стану належали князі, бояри, дружинники, вище духовенство. Князь призначав бояр і дружинників посадниками (представниками князя у великих містах), тисяцькими (воєначальниками міського ополчення), тіунами (управителями княжим господарством), вірниками (збирачами мита). Вони перебували в прямій залежності від князя і жили за рахунок плати з княжої казни.

До непривілейованого стану належали міщани (купці, ремісники) й селяни (вільні та залежні). Особисто вільні селяни —смерди мали земельні наділи, власне господарство й мусили платити данину та виконувати повинності на користь держави. Вільні селяни об’єднувалися в сільські громади («верв», «мир»), які спільно володіли лісами, лугами, водоймами. Орні землі перебували в індивідуальному володінні членів громади.

Залежні селяни були представлені закупами, рядовичами, холопами. Селяни, що потрапили у залежність від феодала, взявши у нього позику («купу») називалися закупи. Селяни, які укладали з феодалом договір («ряд») про тимчасову роботу на нього, становилися рядовичами. Особи, що не мали свого господарства й працювали на господарському дворі, називалися челяддю. Особи, що перебували в повній залежності від феодала, становилися холопами. Існувала також невелика група населення — ізгої, які за різними обставинами випали зі своїх соціальних груп, але залишилися особисто вільними.

РОЗВИТОК ГОСПОДАРСЬКОГО ЖИТТЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Головною цінністю в Київській Русі як феодальній державі вважалася земля. Великий князь київський був верховним власником усіх земель, які роздавав у володіння князям, боярам та іншим представникам панівної верхівки. Основними видами феодального землеволодіння були папісти умовне земельне володіння, що надавалося за службу, і вотчина — безумовне земельне володіння, що передавалося в спадок.

Головним джерелом доходів феодалів була данина — плата за користування землями, яку селяни сплачували продуктами (натуральна) або грошима (грошова). Селяни виконували повинності, зокрема повіз — постачання коней і транспорту для потреб князя та його дружини. Смерди несли військову повинність — брали участь у народному ополченні.

Господарство Київської Русі та Галицько-Волинської держави досягло високого рівня розвитку, що було зумовлено сприятливими природними умовами та вигідним географічним розташуванням країн. Основою господарства залишалося орне землеробство, використовувалися підсічна та перелогова системи обробки грунту. Згодом відбувся перехід від двопільної до трипільної системи землеробства. Селяни вирощували пшеницю, жито, овес, ячмінь. Поширилися городництво та садівництво. Розвивалося скотарство, селяни розводили волів, корів, овець, кіз, свиней. Найбільш розвинутими промислами були мисливство, рибальство, бортництво.

У містах та селах розвивалися ремесла, зокрема залізоплавильне, ковальське, гончарне, ювелірне, ткацьке та ін. Розвивалися внутрішня та зовнішня торгівля. Наприкінці X ст. за правління Володимира Великого з’явилися перші гроші — срібники та злотники, потім — гривні. Шлях «із варягу греки», що проходив Дніпром з Північної Європи до Візантії, робив Київську Русь світовою торговельною державою.

Економічний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави характеризувався пануванням натурального господарства, у якому виробництво було спрямовано на власне споживання, а не на продаж. Це спричинило слабкість економічних зв'язків між окремими землями держави.

ПОШИРЕННЯ ПИСЕМНОСТІ. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ТА ОСВІТИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Київська Русь вперше об’єднала усі східнослов'янські племена в єдину державу та сприяла не тільки їх політичному та економічному, а й культурному розвитку. Галицько-Волинська держава стала прямою спадкоємицею Київської Русі.

Виникнення й становлення власної державності, прийняття християнства, розвиток культурних зв'язків з Візантією, країнами Західної Європи та Сходу сприяли формуванню самобутньої культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Культура Київської Русі та Галицько-Волинської держави

Усна народна творчість

Основою духовної культури була усна народна творчість: історичні й обрядові пісні, казки, загадки, колядки, приказки, билини. Билини — епічні пісні, в яких розповідалось про боротьбу руських богатирів з кочовиками. Героями билин київського циклу виступали три богатирі — Ілля Муромець, Добриня Микитич і Альоша Попович, які вірно служили князю Володимиру Красне Сонечко. Відома билина про галицького богатиря Дуная.

Писемність, освіта

Велике значення для розвитку культури мала поява писемності, основи якої заклали слов'янські просвітителі та проповідники християнства Кирило та Мефодій. Вони створили перші слов’янські азбуки — кирилицю та глаголицю. З кінця X ст. на Русі утвердилася кирилиця, яка була створена на основі грецького алфавіту.

Розвиток писемності сприяв поширенню освіти: при церквах і монастирях існували школи, книгописні майстерні, бібліотеки. Перші школи були засновані за князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Найбільша книгописна майстерня діяла при Софійському соборі, де Ярославом Мудрим була заснована перша бібліотека. Найдавнішими рукописними книгами є Остром праве Євангелії (1056— 1057рр.) та «Ізборник» Святослава (1073 р.).

Остромирове Євангеліє створене в Києві для новгородського посадника Остромира. Євангеліє написане на пергаменті церковнослов'янською мовою й прикрашене кольоровими малюнками (мініатюра «Євангеліст Лука»).

«Ізборник» Святослава містить твори грецьких авторів богословського та повчального змісту, перекладені старослов'янською мовою. «Ізборник» прикрашений мініатюрами («Родина князя Святослава Ярославовича»).

Літописання

Виникло літописання — хронологічно послідовний запис історичних подій. Видатною пам'яткою літописання є «Повість минулих літ» укладена ченцем Києво-Печерського монастиря Несторам (1113р.).

Літописець Нестор розповів, «звідки пішла Руська земля, хто в Києві почав перший князювати». Він переповів легенду про заснування Києва, описав діяльність усіх князів Київської Русі до Володимира Мономаха.

Продовженням «Повісті...» стали Київський та Галицько-Волинський літописи, які розповідали про боротьбу князів за київський стіл за часів роздробленості, боротьбу русичів проти половців, діяльність Данила Галицького.

Література

Найвизначнішими творами оригінальної літератури є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоровім» невідомого автора (1187 р.).

«Слово про закон і благодать» прославляє князя Володимира Великого за запровадження християнства як державної релігії Київської Русі, возвеличення рідної землі та християнської церкви.

«Повчання дітям» містіть настанови Володимира Мономаха своїм дітям бути розумними правителями, поширювати освіту, боротися з міжусобицями, захищати інтереси Русі. Князь підкріплював свої настанови прикладами із власного життя.

«Слово о полку Ігоровім» розповідає про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців (1185 р.). Автор «Слова...» закликав князів припинити міжусобиці й об’єднатися задля захисту рідної землі.

Архітектура

Осередками розвитку архітектури були міста. На укріпленому стінами, валами й ровами дитинці розташовувалися двори князів і бояр. Прийняття християнства призвело до появи церковного будівництва, у якому домінував візантійський стиль. До найдавніших пам'яток архітектури належать Десятинна церква і Софійський собор в Києві, Спасо-Преображенський собор в Чернігові.

Починаючи з XII ст. архітектурні споруди почали набувати риси романського стилю. Будувалися фортифікаційні споруди: вали, вежі, замки, зводилися храми й монастирі. Пам’ятками цього періоду є П'яти кирки церква в Чернігові, Церкви святого Пантелеймони в Галичі, Успенський собор у Володимирі.

Живопис

Основними видами образотворчого мистецтва були мозаїки, фрески та ікони, якими оздоблювалися храми. Мозаїка — зображення, зроблене з різнокольорових шматочків скла (смальти). Шедеврами мозаїки є зображення Богоматері Оранти та Xриста Вседержителя із Софійського собору в Києві.

Фрески — картина, написана водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці. Фресками прикрашені стіни Софійського собору у Києві, Успенського собору у Володимирі. Прикладами фрескового живопису е «Сім'я Ярослава Мудрого», «Музиканти та скоморохи» у Софійському соборі.

Ікони — живописне зображення Ісуса Христа, Діви Марії, ангелів, святих. Пам'ятками іконопису є Холмська ікони Богородиці, Вишгородська ікони Богородиці, Дорогобузька ікони Богородиці, виконані у візантійській традиції. Майстром іконопису вважався чернець Києво-Печерського монастиря Алімпій.

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ

Із «Руської правди»

«Якщо уб'ют княжого мужа в бійці і вбивцю не знайдуть, то платить 80 гривень та община, в окрузі якої знайшли вбитого. Якщо вбито просту людину, то 40 платить гривень (Ст. 3).

За вбивство княжого служителя, конюха та кухаря платити 40 гривень (Ст. 9).

Якщо холоп ударить вільну людину і сховається в дамі, а власник не схоче його видати, то платити власникові за нього 12 гривень (Ст. 17).

За самовільне катування смерда, без княжого повеління. платити 3 гривні штрафу. За катування огнищанина, тіуна... платити 12 гривень. Якщо смерд б'є смерда без княжого слова, то платить 3 гривні пені... Якщо хто поб'є огнищанина, то 12 гривень пені і гривня битому (Ст. 33)».

1. Які висновки про суспільний устрій Київської держави можна зробити з наведеного уривку історичного джерела?

2. Яке значення мало створення першого писемного зводу законів в Київській державі?

Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха

«Усього ж паче—убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по сіні годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступитесь самі, а не давайте сильним погубити людину...

Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У дамі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. Не покладайтесь на тивуна, ні на отрока, щоби не посміялися ті, які приходять до вас, ні з дому вашого, ні з обіду вашого...

На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню... Ложі бережися, і п’янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло...

А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учитесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п'ять мов, — а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж —усьому лихому мати: що людина вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не вчиться».

1. Які чесноти прославляв Володимир Мономах у своєму творі? Які якості людини вважав найголовнішими?

2. У чому полягає важливість цього твору як історичного джерела? Чому твір не втратив актуальності й сьогодні?

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

ДАТИ

989 р.

закладення Володимиром Великим Десятинної церкви в Києві

1017—1037 рр.

будівництво укріплень навколо «міста Ярослава», спорудження Золотих Воріт, Софійського собору у Києві

1036 р.

будівництво Спасо-Преображенського собору в Чернігові

1037 р.

створення Ярославом Мудрим першої бібліотеки при Софійському соборі

1037—1050 рр.

написання митрополитом Іларіоном «Слова про закон і благодать»

1051 р.

призначення київським митрополитом Іларіона, заснування Києво-Печерського монастиря

1056—1057 рр.

створення Остромирового Євангелія

1072 р.

створення синами Ярослава Мудрого «Правди Ярославичів»

1073 р.

створення «Ізборника» князя Святослава Ярославича

XI ст.

створення Холмської ікони Богородиці

1113 р.

укладення ченцем Нестором першої редакції «Повісті минулих літ»

XII ст., перша половина

створення Вишгородської ікони Богородиці

1187 р.

створення «Слова о полку Ігоровім»; перша згадка назви «Україна» у Київському літопису

XII ст., друга половина

будівництво П'ятницької церкви в Чернігові та церкви святого Пантелеймона в Галичі

XIII ст., друга половина

створення Галицько-Волинського літопису; створення Дорогобузької ікони Богородиці

ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ

Вотчинне землеволодіння

спадкове земельне володіння князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Київській Русі

Бояри

представники правлячого стану в Київській Русі, які посідали провідне місце після князів в управлінні державою

Смерди

особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, власне господарство й мусили платити данину та виконувати повинності на користь держави

Ікони

живописні зображення Ісуса Христа, Діви Марії, ангелів, святих, які є предметами релігійного поклоніння

Билини

епічні пісні, в яких розповідалось про боротьбу руських богатирів з кочовиками

Літопис

хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їхнім сучасником

Мозаїка

зображення, зроблене з окремих непрозорих шматочків різнокольорового скла (смальти), щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі

Фреска

живописне зображення, створене спеціальними водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці

Книжкова мініатюра

невеличкий кольоровий малюнок, який прикрашав сторінки рукописних книг

ПЕРСОНАЛІЇ

НЕСТОР (бл. 1055 — бл. 1113) — письменник і літописець Київської Русі, ченець Києво-Печерського монастиря. Автор і упорядник «Повісті минулих літ», де розповів, «звідки пішла Руська земля, хто в Києві почав перший князювати», та описав діяльність усіх князів Київської Русі до Володимира Мономаха. Закликав князів боротися за єдність руських земель

АЛІМПІЙ ПЕЧЕРСЬКИИ (бл. 1050—1114) — іконописець і мозаїст Київської Русі, ченець Києво-Печерського монастиря. Навчався живопису у візантійських майстрів. Брав участь у розписі Успенського собору Києво-Печерської лаври, можливо виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Автор ікон, які не збереглися до наших часів

ІЛАРІОН (р. н. і см. невід.) — церковний діяч і письменник Київської Русі, перший київський митрополит (1051). Прихильник політичної і культурної самостійності Київської Русі, незалежності церкви на Русі від Візантії. Автор церковно-богословського твору «Слово про закон і благодать», яке прославляє князя Володимира Великого за запровадження християнства на Русі, возвеличення рідної землі та християнської церкви

Тест 2 (контрольний)

1. Як називається сукупність самостійних або напівсамостійних удільних князівств, які проводять самостійну внутрішню і зовнішню політику?

А боярська республіка

Б колективний сюзеренітет

В федеративна монархія

Г централізована монархія

2. У якому році було написано давньоруський твір, витяг із якого наведено?

«Билися день, билися другий; третього дня під полудень упали стяги Ігореві. Тут два брата розлучилися на березі бистрої Каяли; тут кривавого вина недостачо; тут пир докінчали хоробрі русичі: сватів попоїли і самі полягли за землю Руськую. Никне трава жалощами, а дерево з тугою до землі приклонилось... Тоска розлилася по Руській землі...».

А 1037 р.

В 1056 р.

В 1113 р.

Г 1187р.

3. Яку архітектурну споруду Київської Русі було закладено Ярославом Мудрим на місці перемоги над печенігами?

А Десятинну церкву

Б Печерський монастир

В Софійський собор

Г Успенський собор

4. Установіть відповідність між визначеннями та видами творів давньоруської культури.

1 картина, написана водяними фарбами на свіжій вогкій штукатурці

2 історична пісня, у якій розповідалося про боротьбу Русі з ворогами

3 зображення, виконане з окремих різнокольорових шматочків скла

4 книга з хронологічно послідовним записом історичних подій

А билина

Б ікона

В літопис

Г мозаїка

Д фреска

5. Установіть послідовність подій, пов'язаних з культурним розвитком Київської Русі.

А закладення Володимиром Великим Десятинної церкви

Б написання невідомим автором «Слова о полку Ігоревім»

В спорудження Золотих воріт у Києві за Ярослава Мудрого

Г укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ»

6. Які верстви населення Київської Русі та Галицько-Волинської держави відносилися до привілейованого стану?

1 бояри

2 дружинники

3 князі

4 купці

5 ремісники

6 селяни