Крок до ВНЗ. Світова література. Довідник

Мігель де Сервантес Сааведра

(1547—1616)

Життя і творчість

Іспанський письменник Мігель де Сервантес Сааведра народився в Алькала-де-Енарес (провінція Мадрид). Його батько, Родриго де Сервантес, був хірургом. Численна родина постійно жила в бідності, яка не залишала майбутнього письменника протягом усього його сумного життя. Дуже мало відомо про його дитинство.

Навчався М. де Сервантес, ймовірно, уривками і до ученого ступеня справа не дійшла. Не знайшовши засобів для існування в Іспанії, він вирушив до Італії і у 1570 році вступив на службу до кардинала Дж. Аквавіви.

У 1571 році числився солдатом морської експедиції, яку іспанський король, папа і сеньйори Венеції готували проти турків. Сервантес брав участь у боях біля Лепанто. Одна з отриманих ран скалічила йому руку. Він вирушив на Сицилію лікуватися і залишився в південній Італії до 1575 року. Коли вирішив повернутися в Іспанію, корабель, на якому він плив, був захоплений турецькими піратами. М. де Сервантес був відвезений в Алжир, де пробув до 1580 року. Зрештою на гроші, зібрані родиною М. де Сервантеса, його викупили монахи-тринітарії.

У 1585 році Сервантес став комісаром по закупівлі пшениці, ячменю і маслинової олії в Андалузії для «Непереможної Армади» Філіпа II. Ця нічим не приваблива робота була до того ж невдячна і небезпечна.

Два рази М. де Сервантесові довелося реквізувати пшеницю, що належала духівництву. І хоча він виконував наказ короля, його відлучили від церкви. На довершення нещасть він потрапив під суд, а потім у в’язницю, оскільки в його звітах виявили порушення. Ще одне розчарування принесло безуспішне клопотання про посаду в американських колоніях Іспанії в 1590 році.

Вважається, що під час одного з тюремних ув’язнень (1592, 1597 чи 1602 роках) М. де Сервантес почав свою безсмертне творіння.

Із 1608 року він постійно жив у Мадриді і цілком присвятив себе написанню і публікації книг. В останні роки життя він мав засоби до існування головним чином завдяки пенсіям від графа Лемоса й архієпископа Толедо. Помер М. де Сервантес у Мадриді 23 квітня 1616 році.

Наведені факти дають лише фрагментарне і приблизне уявлення про життя М. де Сервантеса, але зрештою, найбільшими подіями в ньому стали твори, що принесли йому безсмертя. Через шістнадцять років після публікації шкільних віршів з’явилася перша частина «Галатеї» (La primera parte de la Galatea, 1585), пасторальний роман у дусі Діани X. Монтемайора (1559). Його зміст становить мінливість любові ідеалізованих пастухів і пастушок.

У 1605 році була опублікована перша частина «Хитромудрого ідальго Дон Кіхота з Ламанчі». У 1615 році, за рік до смерті, з’явилася друга частина. У 1613 році вийшли «Повчальні новели». У 1614 році була надрукована «Подорож на Парнас». «Мандрівки Персилеса і Сигизмунди» були опубліковані посмертно в 1617 році. М. де Сервантес згадує також назви декількох творів, що до нас не дійшли, — друга частина «Галатеї», «Тижня в саду», «Обман очей» і інші.

Найбільший твір М. де Сервантеса — єдина у своєму роді книга «Дон Кіхот». Стисло її зміст зводиться до того, що ідальго Алонсо Кіхана, начитавшись книг про лицарство, повірив, що все в них правда. І сам вирішив стати мандрівним лицарем. Він бере ім’я Дон Кіхота з Ламанчі й у супроводі селянина Санчо Панси, що служить йому зброєносцем, відправляється на пошуки пригод.

Література

1. Державін К. Н. Сервантес. Життя і творчість. — М., 1958.

2. Мігель де Сервантес Сааведра. Бібліографія російських перекладів і критичної літератури російською мовою, 1763-1957 роки. — М., 1959.

3. Сервантес М. Зібрання творів, тт. 1—5. — М., 1961-1962.