Крок до ВНЗ. Світова література. Довідник

Прислів'я та приказки — малі жанри фольклору, джерело народної мудрості

У прислів’ях та приказках відобразилися загальнолюдські уявлення про одвічні моральні цінності, про різноманітні явища, з якими людина зустрічалася впродовж усього свого існування. Ці малі жанри фольклору залишаються сталими протягом століть. Змінити в цих висловлюваннях хоча б одне слово неможливо: зникає те, що дослідники називають дотепністю та влучністю мови.

Прислів’я — короткий і влучний, часто заримований народний вислів, у якому в образній формі виражена думка чи емоційна оцінка якогось явища. Прислів’я містить закінчену думку у вигляді закінченого речення, обов’язковим є повчальний висновок. Наприклад: хто не хоче працювати у спеку — голодуватиме в холод (норвезьке); людина народжується, щоб робити добро (афганське).

Приказка — близький до прислів’я вислів, який стисло і влучно визначає якесь явище життя, не має закінченої думки та повчального висновку, лише натякає на нього. Приказка, як правило, становить незакінчене речення і дає оцінку явищу, події, людині. Наприклад: чужими руками жар загрібати; голод не тітка; як кішка з собакою.

Схожість і відмінність прислів'їв та приказок

Спільне: і прислів’я, і приказка — малі жанри фольклору, короткі, влучні вислови.

Відмінне: прислів’я складається з одного-двох речень. Приказка є неповним реченням. Якщо прислів’я складається з твердження і висновку з нього і є закінченою думкою, то приказка не є повним твердженням, у ньому відсутній висновок, отже — думка незакінчена. Прислів’я має повчальний зміст, а приказка тільки помічає явище, спонукає до роздумів.

Прислів’я можна об’єднати у певні групи за темами. Наприклад:

Про працю: Що посієш — те й пожнеш (латинське). Краще працювати, ніж голодувати (угорське). Без труда й меду не їдять (турецьке).

Про батьківщину: На батьківщині найкраще сонце сяє (арабське). Можна покинути дім, але не батьківщину (азербайджанське). Хто не живе на батьківщині, не знає смаку життя (осетинське).

Про науку та навчання: Будеш книги читати — будеш усе знати (російське). Без наук — як без рук (російське). Мудрим ніхто не вродився, а навчився (українське).

Художні особливості прислів’їв:

1. Прислів’я мають пряме та переносне значення. Що посієш, те й пожнеш (грецьке). Це прислів’я навчає передбачати наслідки будь-якого вчинку.

2. Аристотель писав: «Чим стисліше прислів’я і чим відчутніше протиставлення, тим більший успіх. І причина цього та, що завдяки протиставленню ми пізнаємо більше, а завдяки стислості — швидше. «Береги платье снову, а честь — смолоду».

3. Народна мудрість часто містить порівняння (одне явище порівнюють з іншим за допомогою слів як, наче, мов, немов). Прочитаєш незнайому книжку — немов надбаєш доброго товариша, перечитаєш книжку — наче перестрінеш старого знайомця (китайське).

4. Прислів’я має двочастинну композицію і ритмічно організовану форму (Як встелиш — так і виспишся).

Прислів’я та приказки не застарівають. Вони допомагають розвинути образне мислення і за зовнішньою стороною явищ бачити саму суть.

Література

1. Ковбасенко Ю. І., Ковбасенко Л. В. Зарубіжна література: Підр. для 6-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Грамота, 2006.

2. Шолохов М. А. Сокровищница народной мудрости // В. И. Даль. Пословицы русского народа. — М., 1987.