Крок до ВНЗ. Світова література. Довідник

Персько-таджицька лірика

Омар Хайям

(бл. 1048 — після 1122)

Життя і творчість

У 1859 році англійський поет Едвард Фіцджеральд опублікував книгу віршів «Рубайят Омара Хайяма». Вона містила близько ста чотиривіршів, перекладених з перської. Перед читачем постав образ східного мудреця: любителя насолод у юності, розчарованого скептика в зрілому віці, релігійно налаштованого містика в старості. Через півстоліття стали з’являтися й інші твори Хайяма, які виявили нові риси вченого та поета. Це були фізичні, філософські, історичні, алгебричні трактати, астрономічні таблиці. Вірші Хайяма багато разів видавалися перською мовою, були переклади європейськими мовами.

Згідно з більшістю джерел, Хайям народився в місті Нішапурі, де й знаходиться його могила. Місто, де народився і помер видатний мислитель, існує й тепер. Це одне з міст провінції Хорасан, що на північному сході Ірану. У давнину Хорасан становив ядро парфіянської держави.

Парфія належала до складу давньоперського царства. Хорасан був місцем своєрідної розмаїтості багатьох культур — парфіянської і перської, грецької і римської, арабської і турецької. Наука країн ісламу ввібрала в себе традиції, що склалися ще в давнині на її територіях. Багато класичних праць вчених еллінської епохи — Евкліда, Архімеда, Аполонія, Аристотеля та інших філософів, а також сирійська, перська та індійська література (як вчені праці, так і народний епос) — були перекладені арабською мовою. У VIII столітті центром науки країн ісламу стає Багдад, де навчалося багато попередників Хайяма.

Ім’я Хайяма в різних рукописах перекладалося по-різному. У найбільш повній формі це Гіяс ад-Дін Абул-Фатх Омар Ібн Ібрахім Хайям Нішапурі. Виходячи з повного імені Хайяма, ми бачимо, що його батька звали Ібрахім, і він, певно, походив з роду ремісників.

Що ж вивчав Хайям за роки свого навчання? Перш за все у середньовічних мусульманських школах студіювали священну книгу мусульман Коран. Роки навчання змінилися роками вчителювання, бідування і мандрів. Мандрівки Хайяма проходили в різних містах — у Нішапурі, Самарканді, Бухарі. Він був не тільки видатним математиком, але й видатним енциклопедистом свого часу. У філософії він визнавав себе послідовником Ібн Сіни. У двадцятип’ятирічному віці він написав алгебраїчний трактат, який уславив його. Друг дитинства Нізамал-Мулк, що досяг ступеня візира, стає покровителем О. Хайяма.

Мислителя запросили в 1074 році до Ісфахана — колишньої столиці сельджукидського султана Малік-шаха — керівником обсерваторії. Там він склав у 1079 році на основі довготривалих астрономічних обчислювань сонячний календар, який і тепер серед усіх існуючих є найбільш точним. Там же він написав другу знамениту математичну працю «Коментарі до труднощів у вступах книг Евкліда» — звід майже всієї давньогрецької елементарної геометрії та теорії чисел, і деякі філософські твори, зокрема «Трактат про буття і повинність», який був написаний майже езоповою мовою у формі відповіді на те, що він не визнає буття Бога й необхідності виконувати релігійні обряди.

Коли в 1092 році загинули покровителі вченого Малік-шах і його візир і була закрита Ісфаханська обсерваторія, Хайям намагався зацікавити спадкоємців шаха астрономічними заняттями, але безуспішно. Через декілька років столиця Сельджуків була перенесена у Мерв. Хайям переїхав туди і продовжував свою наукову роботу. Оточений недоброзичливцями з-поміж реакційного духівництва, він уникав публічних виступів, але десять його трактатів дійшли до нас.

Хайям складав чотиривірші (рубаї).

Чотиривірші виконувалися в усній формі, можливо, виспівувались. Факт існування «хайямівських рубаїв» є незаперечним. Ми маємо понад тисячу чотиривіршів, які приписують Хайяму. Багато віршів збереглось у різних варіантах, і це показує, що спочатку їх не записували — їх передавали з уст в уста.

У деяких чотиривіршах Хайям гірко ремствує на життєві негаразди або скаржиться на «вчену чернь». Життєві негаразди привчили мислителя, спершу, очевидно, доволі нестриманого на язик, до замкненості й обережності. Особливо поет застерігає від неуків і дурнів. Чимало рубаїв Хайяма присвячено філософським питанням. В одних з них провідною є його думка про те, що «неодмінно суще є одиниця», в інших — чітко проглядає доматеріалістичне сприйняття світу.

Неодноразово мотивом чотиривіршів стає ідея про вічний колообіг матерії у поєднанні з сумним відчуттям тлінності всього живого. Ціла серія роздумів на цю тему втілена у форму віршів про гончарні вироби. Аналогічні думки про колообіг матерії у природі є у віршах, де Хайям наголошує, що коли ми помремо, то наш прах стане цеглою, з якої хтось побудує собі хороми.

Дуже знаменно, що подібні мотиви ми знаходимо у великого Шекспіра, який вклав в уста Гамлета промови, дуже близькі за змістом до слів Хайяма про колообіг матерії у природі й рівність в ньому царів і пастухів.

У багатьох чотиривіршах з великою силою звучить інший лейтмотив — коливань і сумнівів у філософських ученнях. Хайям-поет начебто іронізує з Хайяма-філософа. «Напівбезбожні» думки, а особливо скарги на неустрій світу й життя людини зустрічаються в досить великій частині чотиривіршів. Даючи оцінку земному життю, яке пов’язане з низкою прагнень, поет наголошує, що людина не може навіть сподіватися на винагороду в потойбічному бутті.

У деяких віршах Хайям закликає відмовитися від цих надій і страхів, а разом з тим і від усіх релігійних обрядів. Не вірячи в потойбічне життя, мудрець знає, що після смерті він не буде підлягати тим пекельним покаранням, що він їх, згідно з ученням ісламу, має отримати. Тому поет не боїться смерті й навіть байдужий до неї.

І ніби заключний акорд усієї цієї антирелігійної прелюдії звучать вірші, в яких висловлюються відверті сумніви коли не в існуванні Бога, то в його мудрості і благості. Творець світу виступає як невдалий будівник, відповідальний за всі вади свого творіння. Традиційне пояснення зла у світі як покарання, що його Бог посилає грішникам, висміюється. Також висміюється і вчення ісламу про «милосердя» Бога. А в деяких віршах лунає навіть пряме богохульство.

До цих чотиривіршів приєднується цикл віршів, у яких поет глузує з офіційної релігії, її звичаїв, її служителів. Він викриває лицемірство та скупість духівництва. За одним заходом дістається і безплідним ученням усіх сімдесят двох сект ісламу. Релігійній моралі Хайям протиставляє проповідь насолод земним життям, таким чудовим, попри всі його негаразди.

Це суперечить вченню ісламу щодо насолод у цьому житті, бо він визнає їх тільки в потойбічному світі й тільки для тих, хто був праведником, бо ж грішникам уготовані муки пекла.

Однією з найвищих насолод Хайям вважає вино. Оспівуючи вино, Хайям був далекий від проповідування сп’яніння і розбещеності. Але вино заборонялось ісламом і похвала вину була особливою формою протесту проти церковних догм, особливою формою вільнодумства. Це підкреслює і Хайям.

Багато натхненних віршів присвячує поет любові. Це ліричні чотиривірші і про радощі кохання, і про його муки. У багатьох рубаях він оспівує жіночу красу, в деяких захоплюється красою юнака.

Велика кількість гуманістичних чотиривіршів сповнена гордості за людину. Хайям рішуче протестує проти несправедливого устрою людського життя. Сам він не хоче бути ні рабом, ні владикою. Нарешті, мислитель мріє про краще майбутнє для людства, про справедливий громадський устрій, у якому могли б безперешкодно розвиватися шляхетні прагнення кожної особистості й щастя випало б на долю всіх.

Ми бачимо, що в поезії Хайяма була відображена складна гама почуттів. Але цілком виразно у віршах Хайяма виступають такі основні риси його світогляду, як гуманізм і волелюбність, постійна іронія і скепсис, а поряд із цим своєрідне епікурейство, що іноді переходить у гедонізм і поєднується з вільнодумством, а то й безбожжям.

У роки опали Хайям, коли його відносини з духівництвом різко погіршились, був змушений здійснити хадж — паломництво до Мекки, де він розкаявся.

Література

1. Алиев Р. М., Османов М. Н. Омар Хайям. — М., 1959.

2. Морочник С. Б., Розенфельд Б. А. Омар Хайям — поэт, мислитель, учений. — Душанбе, 1957.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягають особливості лицарської поезії?

2. Якою є головна тема «Пісні про Роланда»?

3. Чому Данте визначив свій найвидатніший твір як «комедію»?

4. Яку роль у структурі «Божественної комедії» відіграє число 3?

5. Складіть план першої частини «Божественної комедії». Хто за що карається у кожному з дев’яти кіл пекла?

6. Назвіть основні мотиви поезії Лі Бо.

7. Які основні риси світогляду автора виражено в поезіях Омара Хайяма?

8. Знайдіть у творах Омара Хайяма цитати, що свідчать про увагу поета до внутрішнього світу людини.

Тестові завдання

1. Який період охоплює доба Середньовіччя?

А III—VI ст. н. е.

Б V—XV ст. н. е.

В XVII—XIX ст. н. е.

Г XIV—XVII ст. н. е.

2. Визначте, який із вказаних творів є найвідомішою пам’яткою французького героїчного епосу.

А «Пісня про Нібелунгів»

Б «Пісня про Роланда»

В «Беовульф»

Г «Івен, або Лицар Лева»

3. Яка з перелічених тем є провідною в «Пісні про Роланда»?

А боротьба за руку і серце чарівної дами

Б боротьба за зачаровані скарби

В боротьба за рідну віру

Г боротьба проти злих сил природи

4. Як називали середньовічних лицарів-поетів, основною темою поезії яких був культ служіння прекрасній дамі?

А ваганти

Б скальди

В лицарі

Г трубадури

5. Хто став проводирем Данте у пеклі в поемі «Божественна комедія»?

А Беатріче

Б Вергілій

В Гомер

Г Цезар

6. Зі скількох пісень складається «Божественна комедія»?

А 100

Б 3

В 33

Г 99

7. Який із наведених нижче поетичних фрагментів написаний терциною?

А Музо, повідай мені про бувалого мужа,

Що довго світом блукав, священну столицю троян зруйнувавши,

Всяких людей надивився, міста їх і звичаї бачив,

В морі ж багато біди і тілом зазнав, і душею.

Щоб і себе врятувать, і друзів додому вернути.

Б Господи! краще з тобою

В темних сидіти шинках,

Ніж муркотіти без тебе

Всі молитви в вівтарях.

Ти лиш єдиний розсудчик

Всякому злу і добру.

Скажеш — і буду я в пеклі,

Скажеш — хвали наберу...

В О, де візьму снаги розповісти

Про ліс листатий цей, суворий, дикий,

Бо жах від згадки почина рости!

Над смерть страшну гіркіший він, великий, —

Але за благо те, що там знайшов,

Повім про все, що в пам’ять взяв навіки.

Г На яшмових сходах

біліє холодна роса.

Промокли панчохи.

Пливуть мовчазні небеса.

Дивлюсь крізь фіранку

на місяць осінній печальний —

на тихій воді він тремтить

і повільно згаса.

8. Рубаї — це

А чотиривірш переважно філософського змісту, в якому римуються перший, другий і четвертий рядки

Б строфа, що складається з трьох рядків, де 1-й римується з 3-м, а 2-й — з 1-м наступної строфи

В віршовий дактилічний розмір із шістьма наголосами без рими

Г ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів (катренів) із перехресним римуванням та двох тривіршів (терцин) тернарного римування за основною схемою (abab abab bbd ggd), хоча можливі й інші конфігурації рим

9. Про якого поета доби середньовіччя йдеться в наведених нижче рядках?

«У його поезії була відображена складна гама почуттів. Але цілком виразно у цих віршах виступають такі основні риси світогляду поета, як гуманізм і волелюбність, постійна іронія і скепсис, а поряд із цим своєрідне епікурейство, що іноді переходить у гедонізм і поєднується з вільнодумством, а то й безбожжям.»

А Лі Бо

Б Вергілій

В Данте

Г Омар Хайям

10. Установіть відповідність між назвою твору та країною його створення.

1 «Пісня про Роланда»

2 «Божественна комедія»

3 «Рубайят»

4 «Печаль на яшмовому ґанку»

А Японія

Б Китай

В Персія

Г Італія

Д Франція