Крок до ВНЗ. Світова література. Довідник

Алкман

(VII ст. до н. е.)

Життя і творчість

Алкман жив і працював у Спарті в VII столітті до нашої ери. Його батьки були рабами із Сард у Лідії. Алкман — передставник хорової лірики. В Спарті він був керівником хорів, для яких створював мелодії, складав слова і розробляв танцювальні рухи під пісні. Алкман — перший відомий грецький співак, який писав пісні для хору, фрагменти яких дійшли до цього часу.

Найбільше визнання Алкман здобув завдяки парфеніям — «Дівочим гімнам», призначеним для виконання хором дівчат. Дівочі хори були поширені в Спарті, де особливо шанували Аполлона і богиню Артеміду. Парфенії характеризувалися відсутністю експресивної міміки і швидкого танцю.

Алкман писав також пеани (гімни богам; Зевсові Піфійському, Кастору і Полідевку, Гері, Аполлону, Артеміді, Афродіті), гипофегмати (танцювальні пісні), еротомани (любовні пісні), епіталамії (весільні пісні), сколії (застільні пісні). Фрагменти текстів Алкмана, що збереглися, вірізняє невимушеність, характерна для того випадку, коли автор «не піклується про своє становище і про думання критики».

Алкман тонко відчував природу; він створював прекрасні метафори, називаючи, наприклад, морську піну «квіткою хвилі», а гори, вкриті лісом — «грудьми темної ночі». Теми лірики Алкмана різноманітні; він звертається до Муз із проханням «зачати чарівну пісню» і «запалити впокорюючою пристрастю» гімн, вказуючи, що свою мелодію і слова він запозичував у куріпок («Знаю всі наспіви я пташині»).

Алкману належить картина тиші вечора (оспівана пізніше Гете у вірші «Uber alien Gipfein ist Ruh» і M. Лєрмонтови у вірші «Гірські вершини») — «Сплять усі верховини гірські»; надзвичайно відомий фрагмент, який описує глибокий спокій природи, коли на світ опустилася ніч. Поет створює пейзажну замальовку, в якій розповідає про всю землю — верховини, гори, байраки і провалля, які занурилися в нічний сон. Він називає і жителів тваринного світу, що живуть під землею, на землі й у воді, в повітрі, не забувши ані комах, ані птахів. Влучні метафори («робоче плем’я бджіл»), епітети («чорна земля», «стрімчасті скелі») допомагають змалювати реальну, але разом із тим дуже поетичну картину.

Природа у вірші олюднена. Вона відпочиває, спить, земля зростає плазунів, живе, має душу, отже, близька людині. Саме тому співак не протиставляє себе природі, він перебуває з нею в нерозривній єдності.

Поєднання земного, небесного, підземного світів створює в поезії Алкмана цілісну картину, де переважають спокійні, приглушені барви. Вони допомагають відтворити стан відпочинку природи перед її пробудженням.

У давнину високо цінувалися еротомани Алкмана.

Завдяки багатству метрики, Алкман став озірцем для майбутніх пізніших поетів; його метричні нововведення дуже важливі. Він вживає не лише всі метри, які використовувалися до нього, — гекзаметр, ямб, трохей, амфимакр (довгий, короткий, довгий) — але ще і бакхий (короткий і два довгих). Алкман вважається творцем так званої Алкманової строфи, яку використовує, наприклад, Горацій. Алкмана вважають одним із фундаторів поезії — він обробив і зафіксував імпровізовані співи, що походять із давньої музично-танцювальної традиції, тобто «матеріалізував» процеси трансформації культури музично-танцювальної в культуру власне поетичну.

У Спарті, де впродовж декількох століть Алкмана глибоко шанували, йому встановили пам’ятник. Його шанували і старанно читали александрійські учені і поети, відвівши йому почесне місце серед дев’яти канонічних ліриків.

Запитання для самоконтролю

1. Які кольори, барви переважають у картині природи, що зображена у вірші Алкмана? Поясніть вибір поета.

2. Із яких фрагментів складається цілісна картина світу у вірші Алкмана?