Крок до ВНЗ. Всесвітня історія. Довідник

ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Епоха Великих географічних відкриттів охоплює другу половину XV - першу половину XVII ст. Протягом цього часу європейці відкрили невідомі до цього часу географічні об’єкти, здійснили навколосвітні подорожі і змінили своє уявлення про оточуючий світ.

Передумови Великих географічних відкриттів

• Утворення великих європейських централізованих держав (Іспанія, Португалія, Англія), які мали достатньо коштів для фінансування заокеанських експедицій.

• Унаслідок успішного завершення реконкісти в Іспанії та Португалії значна кількість бідного дворянства, що залишилася без здобичі від воєнних дій, прагнула розбагатіти будь-яким способом, в тому числі й за рахунок далеких подорожей.

• Прагнення католицької церкви до поширення християнства на нових землях.

• Науково-технічні здобутки в оснащенні й конструкції кораблів, удосконалення компасу та навігаційних приладів, розвиток картографії.

• Визнання учення про кулястість Землі.

Причини Великих географічних відкриттів

• «Жадоба золота» — пошук дорогоцінних металів, які використовувалися для карбування монет і нестача яких негативно позначалася на торговельній активності.

• Пошук нових шляхів до країн Сходу, передусім Індії, оскільки традиційні торговельні шляхи опинилися в руках Османської імперії, а східні товари — перець, імбир, мускатний горіх, кардамон, кориця — користувалися величезним попитом.

• Прагнення європейського купецтва позбавитися від посередників у торгівлі зі східними країнами.

Географічні відкриття

1487-1488 рр. — Бартоломеу Діаш (Португалія) дістався до південної частини Африки і відкрив шлях до Індійського океану.

12.10.1492 р. — Христофор Колумб (Іспанія) відкрив Америку, шукаючи західний шлях до Індії; до кінця свого життя навіть не здогадувався, що відкрив новий материк. Лише географ Америго Веспуччі довів, що Колумбова Індія — то Новий світ, тому на його честь і назвали континент.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ

Христофор Колумб (1451-1506) народився в Генуї у родині бідного ткача. Факт про те, чи він навчався у Павії, чи був геніальним самоукою залишився невідомим, але з 12 років Колумб, ставши моряком, чимало часу проводив у плаваннях. Наприкінці 70-х років XV ст. він одружився з дочкою португальського морського капітана Феліпою Моніс. Колумб захоплювався географією, вивчав навігаційні карти і був переконаний у можливості існування західного шляху до Індії. Але для цього потрібні були кошти на організацію подорожі. Португалія й Англія відмовили Колумбу; Іспанія погодилася лише після завершення реконкісти.

Королева Ізабелла і король Фердинанд уклали договір, за яким мореплавець не отримував жодних винагород у разі невдачі і призначався віце-королем усіх земель, які будуть ним відкриті. З серпня 1492 р. експедиція Колумба у складі 90-120 осіб на кораблях «Пінта», «Нінья» і «Санта-Марія» вирушила до Канадських островів. Лише 12 жовтня, через 33 дні після того як відпливли з Канадських островів, моряки побачили землю. Це був один з островів Багамської групи, який отримав назву Сан-Сальвадор.

Колумб повернувся в Іспанію тріумфатором: прибутки від експедиції перевищили витрати у 170 разів! Згодом мореплавець здійснив ще три експедиції, відкривши Центральну Америку та Північне узбережжя Південної Америки. Поховали Колумба в Севільї, але за його останньою волею перепоховали на Гаїті — острові, правителем якого він був. Характеристики, які були дані Колумбу найрізноманітніші — від «незрівнянного мореплавця» до «пірата-колонізатора».

1497 р. — Джованні Каботто (Англія) дістався Північної Америки, шукаючи північно-західний шлях до Індії.

1497-1499 рр. — Васко да Гама (Португалія) відкрив морський шлях з Європи до Індії навколо Африки.

1500 р. — Педру Кабрал (Португалія) відкрив Бразилію.

1513 р. — Васко Бальбоа (Португалія) відкрив Тихий океан, подолавши Панамський перешийок.

1519-1522 рр. — Фернан Магеллан і Себастьян Елькано (Іспанія) здійснили першу навколосвітню подорож.

1534 р. — Жан А'артьс(Франція) відкрив Канаду; два роки потому засновано м. Монреаль.

1577-1580 рр. — Френсіс Дрейк (Англія) здійснив другу навколосвітню подорож.

1594-1597 рр. — Віллєм Баренц (Голландія) відкрив острови Шпіцберген і Ведмежий.

1607-1611 рр. — Генрі Гудзон (Англія) здійснив чотири експедиції до арктичних морів, відкрив річку, затоку і протоку, названі на його честь.

1642-1644 рр. — Абель Тасман (Голландія), шукаючи «південну землю», відкрив Тасманію, Нову Зеландію, довів, що Австралія — материк.

Завоювання Нового світу

Північна і Південна Америка були заселені племінними об’єднаннями індіанців, які жили родоплемінним ладом, займалися переважно полюванням і збиральництвом, частково — землеробством і скотарством. Вони не знали про існування колеса, в’ючних тварин, металевих знарядь праці.

Більшість дослідників вважають, що Америка була заселена 10-30 тис. років тому з Азії через Берингову протоку; інші, що заселення відбувалося з островів Полінезії та Меланезії.

Водночас на території сучасних Мексики й Перу вже існували держави ацтеків та інків, які жили на рівні розвитку Стародавнього Єгипту.

Цивілізація майя (V-XV ст.)

Територія: півострів Юкатан.

Господарство: землеробство (кукурудза, квасоля, гарбузи, какао, бавовна, тютюн), ремесла, торгівля.

Суспільний лад: пануюча верства - жерці і військова знать; більшість населення - селяни-общинники; існувало рабство.

Досягнення:

— будували міста, оточені стінами фортець;

— будували піраміди; розвинуті живопис і скульптура;

— створили першу в Америці ієрогліфічну писемність, досі не розшифровану;

— мали дванадцятиричну систему лічби;

— ввели поняття нуля;

— склали календар, що включав 365 днів на рік.

Єдиної держави майя не створили, міста конкурували і воювали одне з одним. Останнє місто — Тах-Іца — було захоплене іспанцями в 1697 р.

Цивілізація ацтеків (XII—XVI ст.)

Територія: півострів Юкатан, Центральна Мексика.

Господарство: поливне землеробство, високий рівень розвитку ремесел (ткацтво, гончарство, різьблення по каменю, вишивка) та архітектури. Золото як м’який метал цінувалося менше срібла й міді.

Суспільний лад: утворили державу, якою правив верховний правитель — тлакатлекутлем, що був і верховним жерцем, і головнокомандувачем. Більша частина населення — селяни-общинники; існувало рабство. Столиця — Теночтитлан (сучасний Мехіко).

Релігія: багатобожжя; практикувалися людські жертви.

Досягнення:

— використовували чинампас — плот із тростини та мулу, які опускали в озеро й використовували як сади та городи;

— успадкували від майя ієрогліфічне письмо;

— створили поліхромну (багатокольорову) кераміку, скульптуру.

Держава інків (XV-XVI ст.)

Територія: Південна Америка (Перу, Еквадор, Болівія, Аргентина, Чилі).

Господарство: поливне мотичне землеробство (кукурудза, картопля); розвинені металургія, ремесла, використовувалися ткацькі станки; торгівля не розвивалася, не існувало системи мір.

Суспільний лад: створили державу з підкорених племен, якою правив верховний інка. Столиця держави — Куско.

Релігія: вважали себе синами Сонця; значну роль відігравали жерці; здійснювали людські жертвоприношення.

Досягнення:

— розвинена обізнаність у астрономії;

— писемність — вузликове письмо кіпу;

— розвинена система шляхів.

Формування колоніальних імперій

СЛОВНИК!

Колоніальна імперія — держава, що володіє колоніями.

Колонія — залежна територія, що перебуває під владою іншої держави.

Метрополія — держава, що захопила колонії.

1494 р. — Іспанія та Португалія уклали Тордесільяський договір про розмежування заморського простору: вони мали право потопити судна третіх держав, що запливли на їхню територію.

Завоювання Південної і Центральної Америки

Іспанські та португальські завойовники Америки отримали назву конкістадори.

1519-1521 рр. — загін іспанця Е. Кортеса, який налічував 500 осіб, завоював ацтекську державу.

1531-1532 рр. — конкістадор Ф. Піссаро завоював державу інків.

Успіхи нечисленних експедицій європейців пояснюються використанням вогнепальної зброї, залізних лат, коней, завдяки чому конкістадорів сприймали як богів, яким не варто опиратися.

Результати

— утворення найбільшої в світі Іспанської імперії, що поділялася на Нову Іспанію (Мексику) і Перу, у яких правили віце-королі;

— викорінення місцевої культури та релігії, нав’язування католицизму;

— використання праці індіанців на важких роботах на золотих і срібних рудниках;

— зменшення населення внаслідок епідемій інфекційних хвороб, принесених європейцями;

— масове знищення індіанців як істот, що не мають душі і вбивство яких є богоугодною справою; за приблизними оцінками знищено від 2/3 до 4/5 місцевого населення, що призвело до завезення рабів з Африки;

— вивезення до Іспанії десятків тон золота і срібла.

ЦЕ ЦІКАВО!

Іспанський гуманіст де Лас Касас писав про конкістадорів: «Вони йшли з хрестом у руці і з ненаситною жагою золота в серці».

Завоювання Північної Америки

1535 р. — Канада перейшла у володіння Франції.

1607 р. — Англія розпочинає колонізацію Північної Америки в районі 40-ї паралелі; перша колонія — Вірджінія.

1626 р. — Голландія створює колонію Новий Амстердам, територія якої завойована у 1664 р. англійцями (нині — Нью-Йорк).

1682 р. — Франція перетворила на колонію територію басейну р. Міссісіпі (Луїзіана).

Особливості колонізації Північної Америки

— індіанські племена розселені на великі території, тому неможливо залучити їх до примусової праці;

— колонізатори скуповували землю в індіанців за безцінь і силоміць виганяли їх зі своїх територій;

— Північна Америка була місцем заслання злочинців, політичних і релігійних супротивників.

Завоювання Португалії

Початок XVI ст. — захоплення Португалією земель Індії, Малаккських і Молуккських островів, які називали «островами прянощів», Анголи і Мозамбіку (Африка); досягли Південного Китаю та Японії.

Результати

— Португалія побудувала фортеці на узбережжі Африки та Азії, оскільки не мала змоги завоювати густонаселені землі;

— знищено арабський флот;

— торгівля прянощами зосередилася винятково в руках португальців, які отримували від неї до 80 % прибутку.

Наслідки Великих географічних відкриттів

• Розвиток світової системи торгівлі.

• Переміщення торговельних центрів із Середземного моря до приатлантичних європейських країн (Антверпен, Лондон).

• «Революція цін» — зниження ціни золота і срібла через їх наплив з Америки до Європи та подорожчання товарів першої необхідності, що призвело до збагачення європейської буржуазії та заможного селянства (виробників товарів) і зростання промислового виробництва й торгівлі.

ЦЕ ЦІКАВО!

Сучасники твердили: «Що робить Іспанію бідною, так це її багатство». Із 1500 р. до початку XVII ст. ціни в Європі зросли у 2-4 рази.

• Урізноманітнився раціон європейців завдяки появі нових культурних рослин — картоплі, кукурудзи, квасолі, томатів тощо; запозичено тютюнопаління. Є підстави твердити, що саме американські культури сприяли стрімкому зростанню населення Європи.

• Формуються колоніальні імперії Іспанії, Португалії, Англії, Голландії, що супроводжується зменшенням місцевого населення та знищенням пам’яток культури.

• Змінено уявлення європейців про світ: відтворено контури материків, доведено кулястість Землі, з’ясовано чимало нових фактів з астрономії, біології, геології тощо.

• Удосконалено корабельну техніку: найбільші кораблі — галеони — брали на борт до 600 осіб.

• Боротьба за колонії стала причиною воєнних зіткнень між європейськими державами. Англія і Франція сприяли піратству щодо іспанських та португальських суден; піратські бази існували на островах Карибського басейну. Один з найвідоміших піратів, Френсіс Дрейк, був нагороджений лицарським званням англійською королевою Єлизаветою І.

ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ!

Френсіс Дрейк (1540-1596) народився у фермерській родині графства Девоншир, Англія, Згодом його батько став корабельним священиком, і з 4 років корабель замінив Френсісу дім. У 16 років він став капітаном. Спочатку Дрейк торгував чорношкірими рабами, але невдовзі перейшов на піратство. Його зухвалі напади на іспанські колонії, захоплення десятків кораблів, але при цьому милосердне ставлення до полонених, бо він не вбивав команду супротивника — відіграла важливу роль у його гарному авторитеті корсара. Коли назрівала війна між Англією та Іспанією, пірат запропонував свої послуги королеві: напади на іспанський флот значно підривали владу іспанців у колоніях. Дрейк став першим англійцем, що здійснив навколосвітню подорож. Загальна сума награбованого Дрейком становила 600 тис. фунтів стерлінгів, у той час як річний бюджет Англії був удвічі меншим. За рахунок цих коштів Єлизавета повністю сплатила державний борг. Існує легенда, що саме від Дрейка пішов звичай віддавати військову честь: начебто під час візиту королеви на корабель він прикрив обличчя рукою, щоб показати, як сяйво Єлизавети його засліпило. Він же переміг «Непереможну армаду» — іспанський флот. Помер від лихоманки і був похований у затоці поблизу міста Пуерто-Белло, а разом із ним — декілька іспанських суден на честь безстрашного адмірала.