Крок до ВНЗ. Всесвітня історія. Довідник
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА (1939–1945)
Загальна характеристика Другої світової війни
Таблиця 611
Причини |
• Версальська система, яка поставила Німеччину в нерівноправне становище, обділила Японію й Італію, сприяла поширенню реваншистських настроїв та прагненню переділу світу. • Світова економічна криза 1929-1932 рр. сприяла встановленню та посиленню тоталітарних режимів, що проповідували націоналізм, расизм, мілітаризм. • Політика умиротворення агресора, що її провадили Велика Британія і Франція. • Ізоляціонізм США. • Пакт Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.) означав підтримку СРСР агресивних планів Німеччини |
Характер |
• Для держав Антикомінтернівського пакту — загарбницька з метою розширення власних територій, завоювання ринків збуту та джерел сировини. • Для окупованих країн — визвольна. • Для СРСР — від 17 вересня 1939 до 22 червня 1941 р. — загарбницька, від 22 червня 1941 р. — визвольна |
Масштаби |
• Воєнні дії охопили Європу, Азію, Африку, Австралію, всі океани. • Участь у війні взяли 61 країна світу, 110 млн чоловік. • Загинуло понад 60 млн чоловік, половина — мирне населення. • Використані нові види озброєнь, у тому числі атомна бомба. • У концтаборах Німеччини загинуло 16 млн чоловік |
Плани держав у Другій світовій війні
Таблиця 612
Німеччина |
• Повернення територій, утрачених внаслідок Версальського договору. • Розширення «життєвого простору» для німецької нації до Уралу. • Завоювання нових колоній |
Італія |
• Розширення територій до розмірів колишньої Римської імперії. • Завоювання Близького Сходу, Північної та Східної Африки |
Японія |
Панування в Азії |
СРСР |
Встановлення комуністичного режиму в усій Європі |
Періодизація Другої світової війни
Таблиця 613
І. 1 вересня 1939 — червень 1942 р. |
Розширення масштабів війни при перевазі сил агресорів |
II. Червень 1942 — січень 1944 р. |
Перелом у воєнних діях, стратегічна ініціатива і перевага сил переходять до країн антигітлерівської коаліції |
III. Січень 1944 — 2 вересня 1945 р. |
Розгром армій держав-агресорів та крах їхніх урядів |
Розгортання воєнних дій у Європі в 1939 — першій половині 1941 р.
Таблиця 614
Подія |
Характеристика |
Розгром Польщі |
• 1 вересня 1939 р. — початок «блискавичної війни» Німеччини проти Польщі за планом «Вайс». • 3 вересня 1939 р. — Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині, проте воєнних дій не вели (так звана «дивна війна»), • 17 вересня 1939 р. — армія СРСР перетинає східні кордони Польщі (так званий «визвольний похід»), • 28 вересня 1939 р. — Польща повністю окупована Німеччиною та СРСР |
Закінчення таблиці 614
Подія |
Характеристика |
Радянсько-фінська («зимова») війна |
• 30 листопада 1939 р. — у відповідь на відмову Фінляндії обмінятися територіями СРСР розпочинає агресію. • СРСР виключено з Ліги Націй. Підтримку війні висловила тільки Німеччина. • Червоній армії не вдалося одержати суттєву перевагу, її втрати були вдвічі більшими за фінські (195 тис. чоловік проти 90 тис.). • 12 березня 1940 р. — за мирним договором Фінляндія втратила Карельський перешийок та район на півночі країни (9 % території), проте зберегла незалежність |
Початок агресії Німеччини у Західній Європі |
• 9 квітня 1940 р. — загарбання Данії без бою. • Квітень — червень 1940 р. — завоювання Норвегії. • Швеція мусила зберігати нейтралітет і постачати Німеччині залізну руду. • 10-28 травня 1940 р. — захоплення Бельгії та Голландії |
Загарбання Франції |
• 14 травня 1940 р. — напад Німеччини на Францію устик кордонів Бельгії, Франції та Люксембургу. • Під Дюнкерком оточено 340-тисячне угруповання англо-французьких військ, які змогли евакуюватися до Британії. • 22 червня 1940 р. — капітуляція Франції на таких умовах: — Північна Франція з Парижем (2/3 території країни) окуповані німецькими військами; — у Південній Франції створено автономний маріонетковий уряд маршала Петена зі столицею у м. Віші; — Ельзас і Лотарингія повертаються Німеччині. • Генерал Шарль де Голль емігрував до Великої Британії, де створив комітет руху опору «Вільна Франція» |
Битва за Англію |
• Серпень-листопад 1940 р. — німецькі повітряні нальоти на порти й заводи, бої за перевагу в повітрі над Ла-Маншем. • Велика Британія встояла завдяки зростаючим втратам німецької авіації та погіршенню погодних умов, проте блокована флотом Німеччини |
Агресія на Балканах |
• 28 жовтня 1940 р. — спроба Італії захопити Грецію закінчилася невдачею, Муссоліні звернувся по допомогу до Гітлера. • Квітень 1941 р. — розгром Югославії; країну розділено на Сербію та Хорватію, решту земель поділили Італія, Болгарія, Угорщина, Німеччина; капітуляція Греції |
Результати |
До літа 1941 р. Німеччина та її союзники завоювали 12 країн і отримали промисловий потенціал Франції, Скандинавії, Нідерландів, стратегічне становище Балкан |
Територіальні придбання СРСР у 1939-1941 рр.
Таблиця 615
Території |
Унаслідок чого отримані |
Західна Україна, Західна Білорусія |
• 17 вересня 1939 р. — «визвольний похід» Червоної армії до Польщі. • 28 вересня 1939 р. — договір «Про дружбу і кордони» між СРСР та Німеччиною уточнив кордони між Німеччиною та СРСР: Німеччині дісталися власне польські землі, СРСР — території Західної України, Західної Білорусії та вплив на Литву |
Карельський перешийок з Виборгом, оренда о. Ханко |
Радянсько-фінська війна 1939-1940 рр. |
Бессарабія, Північна Буковина |
Червень 1940 р. — передання території Румунією на вимогу СРСР |
Латвія, Литва та Естонія |
Під контролем Москви у країнах сформовані нові уряди, які звернулися до Сталіна з проханням про включення до складу СРСР |
План нападу Німеччини на СРСР «Барбаросса»
Таблиця 616
Дата ухвалення |
Грудень 1940 р. |
Мета |
• Розгром СРСР за 7-8 тижнів до закінчення війни з Великою Британією. • Захоплення європейської частини СРСР |
Головні стратегічні об’єкти |
Ленінград, Москва, Центральний промисловий район, Донецько-Криворізький басейн |
Союзники Німеччини |
Японія, Італія, Румунія, Фінляндія, Угорщина |
Військові сили |
• 152 дивізії, в тому числі 19 танкових і 14 моторизованих, 2 бригади (майже 80 % німецької армії). • 16 бригад і 29 піхотних дивізій союзників |
Німецький наступ на СРСР
Таблиця 617
22 червня 1941 р. — напад Німеччини на СРСР |
||
Німецькі групи армій |
||
«Північ» |
«Центр» |
«Південь» |
Командувач |
||
Генерал-фельдмаршал В. Леєб |
Генерал-фельдмаршал Ф. Бок |
Генерал-фельдмаршал Г. Рундштедт |
Завдання |
||
• Наступ на Прибалтику, Ленінград, Псков з метою знищення радянських військ у Прибалтиці. |
• Нанесення удару по флангах радянських військ в районі Білостока. |
• Знищення радянських військ в Західній та на Правобережній Україні. |
• Захоплення балтійських портів |
• З’єднання в районі Мінська, наступ на Москву |
• Наступ на Харків, Донбас, Крим |
Результат |
||
• Початок радянсько-німецької (Великої Вітчизняної) війни. • 23 червня 1941 р. — утворення Ставки Головного Командування СРСР (з серпня — Ставка Верховного Головнокомандування) на чолі з Й. Сталіним. • 30 червня 1941 р. — створення Державного комітету оборони на чолі з Й. Сталіним |
Воєнні дії на радянсько-німецькому фронті в 1941 — першій половині 1942 р.
Таблиця 618
Фронти |
• Північний (командувач генерал-лейтенант М. Попов). • Північно-Західний (генерал-полковник Ф. Кузнецов). • Західний (генерал Д. Павлов). • Південно-Західний (генерал-полковник М. Кирпонос). • Південний (генерал І. Тюленєв) |
|
Дата |
Битва |
Результати |
23-29 червня 1941 р. |
Танкові бої в районі Рівне — Дубно — Луцьк — Броди |
Затримано просування ворога, з 4,2 тис. радянських танків Південно-Західного фронту залишилося 737. Зірвано швидке взяття Києва |
Липень 1941 р. |
Смоленська битва |
Внаслідок контрудару Червоної армії під Єльнею, Вітебськом, Великими Лукам і Смоленськом німецькі війська вперше переходять до оборони |
Закінчення таблиці 618
Дата |
Битва |
Результати |
7 липня — 26 вересня 1941 р. |
Оборона Києва |
Оточення понад 500 тис. (за іншими даними — понад 600 тис.) радянських воїнів |
5 вересня — 16 жовтня 1941 р. |
Оборона Одеси |
Стримування значних сил противника, що дозволило Червоній армії відійти за Дніпро |
10 липня 1941 р. — 27 січня 1944 р. |
Битва за Ленінград |
8 вересня 1941 р. місто опинилося у кільці блокади. Червона армія здійснила чотири невдалі спроби зняти блокаду. Група армій «Північ» так і не взяла Ленінград |
30 вересня 1941 р. — 7 січня 1942 р. |
Битва за Москву (операція німецької армії «Тайфун») |
5 грудня 1941 р. Червона армія перейшла у контрнаступ і відкинула гітлерівців від Москви на 100-250 км, що спричинило остаточний зрив «бліцкригу» та початок загального наступу Червоної армії до квітня 1942 р. |
30 жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р. |
Оборона Севастополя |
Зірвані плани Німеччини щодо знищення Чорноморського флоту СРСР |
Березень — травень 1942 р. |
Любанська операція з метою зняти блокаду з Ленінграда |
Оточення 2-ї ударної армії СРСР, перехід на бік Німеччини її командувача генерала Власова |
Травень 1942 р. |
Керченсько-Феодосійська операція |
Розгром німцями Кримського фронту: втрати Червоної армії становили 200 тис. чоловік, залишено Керч, що ускладнило ситуацію в Севастополі |
12-29 травня 1942 р. |
Барвенківська операція (битва за Харків) |
Оточені війська Південно-Західного фронту під командуванням маршала С. Тимошенка. В полон потрапили 240 тис. бійців |
Червень 1942 р. |
Німці зайняли Донбас, Ростов-на-Дону |
|
Липень 1942 р. |
Початок оборони Сталінграда |
Вихід німецької армії до Волги й Кавказу з метою здобуття нафти й перекриття Волги як найбільшої транспортної артерії. Більша частина європейської території СРСР зайнята противником |
Причини поразок Червоної армії в 1941 р.
Таблиця 619
• Переваги нанесення першого удару: за перші три тижні СРСР втратив 6 тис. танків, 3,5 тис. літаків; в бій уводився неукомплектований та непідготовлений резерв. • Некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва: ігнорування даних розвідки, невірно визначені терміни й напрямки основних ударів ворога. • Відсутня оборонна доктрина — ворога збиралися бити на його території «малою кров’ю». • Масові репресії 20-30-х років призвели до погіршення якості командного складу: протягом 30-х років по Наркомату оборони репресовано близько 4 млн чоловік, з них 50 тис. командирів. • Міжнародна ізоляція СРСР. • Значні воєнні сили СРСР сконцентровані на кордонах з Японією і Туреччиною. • Заборона антифашистської пропаганди напередодні війни |
Основні етапи формування антигітлерівської коаліції
Таблиця 620
Дата |
Подія |
Результат |
22 червня 1941 р. |
Заява прем’єр-міністра Великої Британії В. Черчілля |
Гарантія надання СРСР усієї можливої допомоги |
12 липня 1941 р. |
Угода між урядами СРСР та Великої Британії про спільні дії у війні проти Німеччини |
• Домовленості про спільні дії у війні з Німеччиною. • Взаємодопомога й підтримка. • Відмова від сепаратного миру з противником |
1 серпня 1941 р. |
Обмін нотами між СРСР та США |
• Подовжено на рік американсько-радянську торгову угоду. • США зобов’язалися допомагати СРСР у війні з Німеччиною |
14 серпня 1941 р. |
Атлантична хартія США та Великої Британії |
• Заява про відсутність територіальних претензій, повагу права народів на самовизначення. • СРСР приєднався пізніше |
Листопад 1941 р. |
США поширили на СРСР закон про ленд-ліз |
• Ленд-ліз — система передання в оренду або позику зброї, боєприпасів, стратегічної сировини, продовольства тощо. • СРСР отримав за ленд-лізом понад 400 тис. автомашин, 18,7 тис. літаків, понад 10 тис. танків, чимало промислового обладнання, сировини і продовольства |
1 січня 1942 р. |
Декларація Організації Об’єднаних Націй |
• Підписана СРСР, США, Великою Британією, Китаєм тощо. • Заява про необхідність повної перемоги над фашистськими агресорами для збереження життя, свободи, незалежності народів |
26 травня 1942 р. |
Британсько-радянський договір «Про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її спільників у Європі...» |
Домовленість про взаємодопомогу і співробітництво між країнами під час війни та після неї строком на 20 років |
11 червня 1942 р. |
Радянсько-американський договір про взаємодопомогу |
• Взаємний обмін інформацією. • Розвиток торгівлі та економічного співробітництва |
Докорінний перелом у Другій світовій війні (1942-1943)
Таблиця 621
Суть |
Перехід стратегічної ініціативи на бік союзників по антигітлерівській коаліції |
Передумови |
• Розвиток військової економіки країн антигітлерівської коаліції. До осені 1942 р. СРСР, США і Велика Британія випускали гармат у 5 разів, літаків у 3 рази, танків — у 10 разів більше, ніж разом узяті Німеччина, Італія та Японія. • Впровадження новітніх озброєнь. • Координація дій руху Опору |
Основні події |
• Червень 1942 р. — битва при атолі Мідвей між флотами США та Японії; Японія перейшла від наступу до оборони. • 23 жовтня 1942 — травень 1943 р. — наступ Великої Британії під Ель-Аламейном; розгром італо-німецьких військ у Північній Африці. • 19 листопада 1942 — 2 лютого 1943 р. — контрнаступ Червоної армії під Сталінградом (операція «Уран»), Оточено німецьке угруповання в 330 тис. чоловік під командуванням фельдмаршала Ф. Паулюса. • Квітень 1943 р. — поразка підводної війни Німеччини в Атлантиці. • 12 липня — 23 серпня 1943 р. — контрнаступ Червоної армії на Курській дузі (операція «Цитадель»), Звільнення Орла, Бєлгорода, Харкова. • 10 липня 1943 р. — висадка англо-американських військ на півдні Італії |
Капітуляція Італії
Таблиця 622
Передумови |
• Погіршення італо-німецьких відносин унаслідок розгрому фашистських військ під Сталінградом і Курськом. • Поразка італійських військ в Африці, де Італія втратила свої колонії. • Глибока економічна криза: державний борг Італії у десять разів перевищував річний національний дохід країни. • Посилення антифашистського руху |
Хід подій |
• 10 липня 1943 р. — англо-американський десант висадився на Сицилії. • 24 липня 1943 р. — Велика антифашистська рада відправила у відставку та заарештувала Муссоліні. • Новий уряд, очолюваний П. Бадольйо, розпочав таємні переговори з Великою Британією та США про вихід з війни; фашистську партію розпущено, легалізовані антифашистські організації. • 3 вересня 1943 р. — Італія капітулювала |
Результати |
• 13 жовтня 1943 р. — Італія оголосила війну Німеччині. • Центральна й Північна Італія окуповані Німеччиною |
Тегеранська конференція (28 листопада — 1 грудня 1943 р.)
Таблиця 623
Учасники |
Й. Сталін (СРСР), Ф. Рузвельт (США), В. Черчілль (Велика Британія) |
Основні рішення |
|
Питання Другого фронту |
• США та Велика Британія зобов’язалися відкрити Другий фронт у травні 1944 р. • Розбіжності щодо місця відкриття: Черчілль — за Балканський півострів, Сталін — за Північ Франції |
Післявоєнна Німеччина |
• Розбіжності у поглядах щодо устрою післявоєнної Німеччини: • СРСР — за збереження цілісності країни; • США — за розчленування; • Велика Британія — за формування Дунайської федерації, до якої мала увійти частина німецьких земель. • СРСР отримає Кенігсберг |
Польське питання |
Східний кордон Польщі визначатиметься по лінії Керзона, Західний — по Одеру |
Японське питання |
• СРСР повинен вступити у війну з Японією після розгрому Німеччини. • Японію позбавлять колоніальних володінь. • Китай отримає Маньчжурію і Тайвань. • Корея отримає незалежність |
Післявоєнний устрій |
• Обговорювалася проблема створення Організації Об’єднаних Націй. • Зазначена необхідність спільних дій у мирний час |
Значення конференції |
|
• Уперше узгоджена стратегія трьох великих держав. • Визначені масштаби й строки військових операцій. • Зміцнено антигітлерівську коаліцію |
Окупаційний режим Німеччини в країнах Європи — «новий порядок»
Таблиця 624
Мета |
• Вивільнення життєвого простору для «арійської нації». • Використання матеріальних і людських ресурсів на користь Німеччини |
Закінчення таблиці 624
Основні заходи |
• Ліквідація держав — Австрії, Чехо-Словаччини, Польщі, Югославії, Греції; встановлення колабораціоністських режимів (таких, що співпрацювали з окупаційною владою) у Словаччині, Франції, Данії, Норвегії, Голландії. • Ліквідація демократичних свобод. • Розпуск політичних партій і профспілок. Заборона страйків і демонстрацій. • Особлива жорстокість режиму — у країнах Східної Європи, тому тут практично немає колаборації. • Вивезення мільйонів людей на примусові роботи до Німеччини. • Використання промисловості та сільського господарства для забезпечення Німеччини і німецької армії. • Розділ населення за національною ознакою. • Голокост («усеспалення») — кампанія систематичного расового геноциду євреїв; документально встановлено знищення близько 6 млн євреїв: 3 млн у Польщі, 2 млн в СРСР, 1 млн в інших країнах. • Знищення населених пунктів разом з мешканцями з метою залякування (особливо поширено в Східній Європі). • Поширення мережі концтаборів (Бухенвальд, Освенцим, Дахау тощо) для військовополонених та «небажаних» категорій населення (інтелігенції, комуністів, євреїв) |
Результати |
Зростання руху Опору |
Антифашистський рух Опору
Таблиця 625
Мета |
Відновлення національної незалежності та державного суверенітету окупованих країн |
Форми |
• Пасивний опір, демонстрація презирства до окупантів. • Саботаж, страйки, диверсії на підтримку армій союзників. • Антифашистська пропаганда. • Розвідувальна діяльність. • Партизанська боротьба (СРСР, Франція, Італія, Греція, Югославія тощо). • Антифашистські повстання (повстання у Варшавському гетто, квітень 1943 р.) |
Організації |
• «Вільна Франція» (ІП. де Голль); охоплювала різні верстви населення незалежно від партійної приналежності. • Комітет національного визволення Італії. • ЕЛАС — партизанська армія Греції. • Центральний штаб партизанського руху (СРСР) тощо |
Особливості руху Опору в Азії |
Збройна боротьба з окупантами поєднувалася з антиколоніальною боротьбою за національне визволення |
Другий фронт у Європі
Таблиця 626
Дата |
Подія |
Результати |
6 червня — 24 липня 1944 р. |
Операція «Оверлорд»: висадка англо-американського десанту за участі канадських, польських, чехословацьких, французьких військ у Нормандії (Північ Франції); верховний головнокомандувач союзників — генерал Д. Ейзенхауер (США) |
• Відкриття Другого фронту. • Союзники створили плацдарм для наступу на Німеччину союзної армії |
Закінчення таблиці 626
Дата |
Подія |
Результати |
15 серпня 1944 р. |
Операція «Енвіл»: висадка британської армії та французьких військових частин, сформованих у Британії генералом де Гол лем, у Південній Франції |
• Збройне повстання у Парижі за підтримки партизан. • Вихід союзних армій до західних кордонів Німеччини |
16 грудня 1944 — 28 січня 1945 р. |
Контрнаступ німецьких військ в Арденнах та Ельзасі (Франція) |
• Наступ захлинувся через нестачу резервів. • Гітлерівські війська відведені на німецьку територію |
Лютий-квітень 1945 р. |
Рурська операція союзників. Масовані бомбардування Німеччини |
• Оточення угруповання німецьких військ (300 тис. чоловік). • 26 квітня 1945 р. — зустріч американських і радянських військ на Ельбі |
Визволення СРСР (1944)
Таблиця 627
Дата |
Подія |
Результат |
Січень-лютий 1944 р. |
Ленінградсько-Новгородська операція |
Знято блокаду з Ленінграда, звільнено Ленінградську область |
Січень-лютий 1944 р. |
Корсунь-Шевченківська операція |
Початок звільнення Правобережної України |
Квітень-травень 1944 р. |
Кримська операція |
Звільнення Криму |
Червень-серпень 1944 р. |
Операція «Багратіон» |
Визволення Білорусії та частини Литви |
Липень-серпень 1944 р. |
Львівсько-Сандомирська операція |
Визволення Західної України |
Серпень 1944 р. |
Яссько-Кишинівська операція |
Звільнення Молдови, вихід з війни Румунії |
Серпень-листопад 1944 р. |
Прибалтійська операція |
Звільнення Прибалтики; вихід з війни Фінляндії |
Жовтень 1944 р. |
Петсамо-Кіркенеська операція |
Звільнення Заполяр’я, півночі Норвегії |
Депортації народів у СРСР
Таблиця 628
Привід |
Звинувачення у співробітництві народів з німецькою окупаційною владою |
Рік |
Подія |
1941 |
• Переселення німців Західної України, Бессарабії, Північної Буковини, Прибалтики, Закавказзя у Сибір і Казахстан. • Ліквідація автономної республіки німців Поволжя |
1943-1944 |
Виселення народів Північного Кавказу (карачаївців, калмиків, чеченців, інгушів, балкарців) з метою придушення антирадянських виступів |
1944 |
• Виселення кримських татар, греків, болгар, вірмен Криму до Середньої Азії з метою слов’янізації Кримського півострова. • Депортація турків-месхетинців з Грузії до Узбекистану. |
Депортовані народи були частково амністовані тільки у 1955 р. |
Воєнні дії Червоної армії в Європі (1944-1945)
Таблиця 629
Дата |
Подія |
Березень-жовтень 1944 р. |
Звільнення Румунії |
Липень 1944 — травень 1945 р. |
• Визволення Польщі. • Червона армія не підтримала Варшавське повстання (серпень-вересень 1944 р.), організоване емігрантським урядом; загинуло близько 200 тис. поляків |
Серпень 1944 р. — травень 1945 р. |
Звільнення Чехословаччини |
Серпень 1944 — квітень 1945 р. |
Звільнення Угорщини |
Вересень 1944 р. |
Звільнення Болгарії. Новий уряд оголосив війну Німеччині |
Серпень-грудень 1944 р. |
Визволення Югославії у взаємодії з НВАЮ |
Березень-квітень 1945 р. |
Віденська операція, визволення Східної Австрії |
Січень-травень 1945 р. |
Звільнення Східної Німеччини |
16 квітня — 2 травня 1945 р. |
Берлінська операція |
Травень 1945 р. |
Празька операція. Завершення війни з Німеччиною |
Кримська (Ялтинська) конференція (4-11 лютого 1945 р.)
Таблиця 630
Учасники |
Й. Сталін (СРСР), Ф. Рузвельт (США), В. Черчілль (Велика Британія) |
Основні рішення |
|
Питання післявоєнної Німеччини |
• Узгоджено план розгрому Німеччини з метою «знищення німецького мілітаризму і нацизму і створення гарантій того, що Німеччина ніколи не буде в змозі порушувати мир у всьому світі». • Розпуск збройних сил Німеччини, знищення німецького Генерального штабу, ліквідація або контроль над військовою промисловістю. • Ліквідація нацистських партій, законів, установ. • Тривала окупація Німеччини США, СРСР, Великою Британією та Францією (якщо забажає). • Координацією дій в окупаційних зонах займеться Союзна Консультативна Рада з головнокомандувачів окупаційними військами. • Німеччина виплатить репарації, проте їхній розмір не узгоджено |
Польське питання |
• Польські кордони: східний — за лінією Керзона, західний не затверджений через заперечення кордону по Одеру і Нейсі США і Великою Британією. • Польський уряд мав складатися з представників Тимчасового польського уряду, створеного в Любліні, та діячів емігрантського уряду Польщі в Лондоні |
Югославське питання |
Уряд Югославії мав складатися наполовину з представників емігрантського уряду, наполовину — з НВАЮ |
Японське питання |
• СРСР оголосить війну Японії через 2-3 місяці після розгрому Німеччини. • СРСР матиме право на Курильські острови, Південний Сахалін, оренду Порт-Артура. • На 25 квітня 1945 р. призначене скликання Установчої конференції Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско (США). • Учасниками конференції стануть держави, що до 1 березня 1945 р. оголосять війну Німеччині та Японії |
Значення конференції |
|
Узгоджено плани післявоєнного устрою Німеччини та Європи |
Капітуляція Німеччини
Таблиця 631
Дата |
Подія |
30 квітня 1945 р. |
Самогубство Гітлера |
2 травня 1945 р. |
Капітуляція Берлінського гарнізону |
7 травня 1945 р. |
Капітуляцію підписано союзними військами генерала Д. Ейзенхауера в Реймсі |
8 травня 1945 р. |
Повтор процедури у Карлсгорсті. Від німецької сторони Акт про капітуляцію підписав фельдмаршал Кейтель, з радянської — маршал Г. Жуков |
Воєнні дії Другої світової війни в Північній Африці
Таблиця 632
Особливості війни |
• Воєнні дії вели невеликі моторизовані загони уздовж узбережжя Середземного моря. • Місцеве населення — араби — майже не страждало, оскільки обидві сторони потребували води і продовольства |
Дата |
Подія |
Серпень 1940 р. |
Вторгнення італійських військ у Сомалі. |
Вересень 1940 р. |
Напад Італії на Єгипет з метою встановлення контролю над Суецьким каналом. Звернення Італії по допомогу до Німеччини |
Лютий 1941 р. |
Висадка в Лівії німецького корпусу генерал-фельдмаршала Е. Роммеля |
Березень 1941 р. |
Наступ німецько-італійських військ. Головні сили британців капітулювали; частина військ укрилася у фортеці Тобрук |
Травень 1942 р. |
Тобрук капітулював |
Жовтень 1942 р. |
Британські війська під командуванням Б. Монтгомері завдали удару по армії Роммеля під Ель-Аламейном. У війні відбувся перелом на користь союзників |
Листопад 1942 р. |
Висадка англо-американського десанту під командуванням Д. Ейзенхауера в Алжирі |
Травень 1943 р. |
Звільнення Північної Африки від італо-німецьких військ |
Основні воєнні дії Другої світової війни в Азії
Таблиця 633
Дата |
Подія |
7 грудня 1941 р. |
Напад Японії на військово-морську базу США Перл-Харбор, де знаходилося понад 90 кораблів. США і Велика Британія оголошують Японії війну |
Грудень 1941 — червень 1942 р. |
Японія захоплює Таїланд, Бірму, Малайзію, Індонезію, Філіппіни — територію майже в 10 млн км2 з населенням близько 400 млн чоловік |
Травень-червень 1942 р. |
• Морські битви в Кораловому морі та при о. Мідвей в Тихому океані зупинили наступ Японії. • Застосування стратегії «крок за кроком»: поступове просування від острова до острова |
Жовтень-грудень 1944 р. |
• Вторгнення англо-американських військ у Філіппіни, операція з визволення Бірми. • Застосування стратегії «жаб’ячих стрибків»: американські десанти висаджувалися то на одному, то на іншому острові |
Квітень 1945 р. |
Висадка союзників в Японії на о. Окінава |
6 та 9 серпня 1945 р. |
Атомне бомбардування США міст Хіросіма і Нагасакі. Загинуло близько 500 тис. чоловік |
9 серпня 1945 р. |
• Вступ у війну з Японією СРСР. • Японії завдано остаточну поразку, позбавлено військово-промислової бази в Азії |
2 вересня 1945 р. |
Капітуляція Японії |
Потсдамська конференція (17 липня — 2 серпня 1945 р.)
Таблиця 634
Основні рішення |
|
Учасники |
Й. Сталін (СРСР), Г. Трумен (США), В. Черчілль, згодом К. Еттлі (Велика Британія) |
Післявоєнний устрій Німеччини |
Устрій післявоєнної Німеччини має ґрунтуватися на принципах «Чотири Д»: • денацифікація — ліквідація нацистських партії та установ, засудження нацистської ідеології; • демілітаризація — роззброєння, ліквідація військової промисловості; • демократизація; • декартелізація — демонополізація промисловості |
Окупація Німеччини |
• СРСР, США, Велика Британія, Франція ділять Німеччину і Берлін на зони окупації. • Німеччина залишається єдиною державою, до часу демократичних виборів влада належить окупаційній адміністрації. |
Німецькі репарації |
Загальна сума репарацій — 20 млрд доларів, з них 50 % одержав СРСР у вигляді промислового устаткування |
Територіальні зміни |
• Остаточно визначені польські кордони на заході і сході. • СРСР отримує Кенігсберг та область |
Покарання злочинців |
Воєнні злочинці передавалися Міжнародному військовому трибуналу |
Значення конференції |
|
Союзники узгодили спільні дії після Другої світової війни |
Мирні договори з Німеччиною та її союзниками
Таблиця 635
Країна |
Основні умови договору Всі переможені країни виплачували репарації |
Німеччина |
• Позбавлена всіх територіальних придбань 30 40-х років. • Втрачала Східну Пруссію та землі на схід від Одера. • Поділена на окупаційні зони. • Впроваджений принцип «Чотири Д». • Покарання військових злочинців (Нюрнбергський процес) |
Італія |
• Позбавлена колоній; на початку 50-х років XX ст. вони отримали незалежність. • Трієст став вільною територією під егідою ООН; 1954 р. м. Трієст відійшло до Італії, а східна частина області — Югославії. • Передала землі Югославії (Юлійська Країна, Істрія) та Греції (Додеканезькі острови). • Обмежені збройні сили |
Румунія |
• Підтверджені територіальні втрати на користь СРСР (1940). • На території країни залишалися радянські війська |
Угорщина |
• Позбавлена територіальних придбань 30-40-х років. • Передала Північну Трансільванію Румунії, Закарпатську Україну — СРСР. • На території країни залишалися радянські війська |
Болгарія |
Отримала Південну Добруджу |
Фінляндія |
• Підтверджене передання СРСР Печенги (Петсамо). • Порккала-Удд на 50 років став радянської військовою базою |
Австрія |
• Заборонено об’єднання з Німеччиною. • До 1955 р. окупована військами союзників |
Закінчення таблиці 635
Країна |
Основні умови договору |
Японія |
• Позбавлена колоній і залежних територій. • Відмовилася від Курильських островів і Південного Сахаліну на користь СРСР. • Окупована військами США. • Політика демократизації, декартелізації, демілітаризації; аграрна реформа. • Покарання військових злочинців |
Міжнародні трибунали над військовими злочинцями
Таблиця 636
Нюрнберзький процес (Німеччина) 20 листопада 1945 — 1 жовтня 1946 р. |
Токійський процес (Японія) 3 травня 1946 — 12 листопада 1948 р. |
Мета |
|
Не допустити відродження нацизму у будь-якій формі |
|
Основні рішення |
|
• Визнано злочинними керівний склад Націонал-соціалістської партії та її охоронні загони СС, службу безпеки СД, таємну поліцію — гестапо. • 12 злочинців засуджені до смертної кари, 7 — до тривалих термінів або довічного ув’язнення; двоє були виправдані |
• Визнано злочинним мілітаристський режим, що призвів до розв’язання війни. • 7 злочинців засуджені до страти, 16 — до довічного, 5 — до різних строків ув’язнення |
Значення трибуналів |
|
Продемонстровано потребу переслідування військових злочинців міжнародним співтовариством |
Світові зміни внаслідок Другої світової війни
Таблиця 637
• Німеччина, Італія, Японія вибули з числа великих держав, натомість США перетворилися на наддержаву. • СРСР та США з союзників перетворилися на противників у суперництві за світове лідерство. • Поширення радянської моделі суспільного устрою на країни Східної, Центральної, Південної Європи, на Далекому Сході. • Початок формування постіндустріального суспільства (провідна роль науки, освіти, сфери послуг), поширення інтеграційних процесів. • Створення Організації Об’єднаних Націй. • Розпад колоніальної системи, виникнення нових держав |
Організація Об'єднаних Націй (ООН)
Таблиця 638
Мета створення |
• Підтримання миру та безпеки. • Придушення актів агресії. • Розв’язання міжнародних суперечок мирними методами. • Розвиток міжнародного співробітництва в економічній, соціальній, культурній сферах. • Розвиток поваги до прав людини |
Заснування |
• Квітень 1945 р., Сан-Франциско — Установча конференція ООН. • 24 жовтня 1945 р. — набрав чинності Статут ООН |
Головні органи |
• Генеральна Асамблея за участю всіх членів ООН; працює посесійно, рішення приймає 2/3 голосів. • Рада Безпеки: складається з 5 постійних (США, СРСР (Росія), Велика Британія, Франція, Китай) і 6 (згодом 10) тимчасових членів, що обираються кожні два роки; питання вирішуються постійними членами одностайно. Рада Безпеки несе головну відповідальність за збереження миру; може застосовувати економічні або воєнні санкції. |
Закінчення таблиці 638
Головні органи |
• Міжнародний суд розглядає суперечки між державами. • Економічна і соціальна ради вивчають міжнародні проблеми і складають рекомендації для Генеральної Асамблеї. • Секретаріат ООН виконує адміністративні функції й очолюється Генеральним секретарем. |
Спеціалізовані органи |
• ЮНЕСКО (ООН з питань освіти, науки і культури). • ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я). • МОП (Міжнародна організація праці). • ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) |
Участь України |
• Україна та Білорусія отримали право стати членами ООН нарівні з іншими державами як республіки СРСР, що найбільше постраждали внаслідок війни. • Українську делегацію очолив нарком закордонних справ УРСР Д. Мануїльський |
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України