Крок до ВНЗ. Хрестоматія з української літератури. Довідник

Євген Маланюк

(1897-1968)

Поет української діаспори, представник празької літературної групи, учасник об’єднання МУР; літературознавець, культуролог.

Походження: народився в Архангброді на Херсонщині в родині учителя.

Освіта: Єлисаветградське земське реальне училище, Петербурзький політехнічний університет, Київська військова школа, Українська господарська академія в Подєбрадах (Чехія).

Особливості творчості: для поезії Євгена Маланюка характерні історіософічні мотиви, обстоювання будівничих і заперечення руйнівних чинників у суспільстві та мистецтві, неприйняття авангардизму, вилучення сентиментальних мотивів. Центральна тема лірики поета — вольова особистість. Ліричний герой Є. Маланюка ніби витесаний з грубого каменю: це суворий безкомпромісний максималіст. Поет навіть називав себе «імператором залізних строф». Один із центральних образів творчості — Україна, яка, з одного боку, була символом класичної довершеності, а з іншого — «Чорною Елладою», «Антимарією». Поет не міг пробачити Батьківщині малодушності, небажання стати державною нацією, рабської покори завойовникам.

Основні твори: «Стилет чи стилос?..», «Гербарій», «Земля й залізо», «Земна мадонна», «Перстень Полікрата», «Вибрані поезії», «Влада», «П’ята симфонія», «Поезії в одному томі», «Остання весна», «Серпень», «Книги спостережень», «Перстень і посох».

* * *

Стилет1 чи стилос2? — не збагнув. Двояко

Вагаються трагічні терези.

Не кинувши у глиб надійний якор,

Пливу й пливу повз береги краси.

Там дивний ліс зітхає ароматом

І ввесь дзвенить од гимнів п’яних птиць

Співа трава, ніким ще не зім’ята,

І вабить сном солодких таємниць,

Там зачарують гіпнотичні кобри

Під пестощі золототілих дів...

А тут — жаха набряклий вітром обрій:

Привабить, зрадить і віддасть воді.

Та тільки тут веселий галас бою —

Розгоном бур і божевіллям хвиль

Безмежжя! Зачарований тобою,

Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль!

1 Стилет — невеликий кинджал із дуже тонким і гострим клинком (зазвичай тригранним).

2 Стилос — у Давній Греції бронзовий стержень, який використовували для нанесення тексту на дощечку, покриту воском.

ПІДСУМУЙ ПРОЧИТАНЕ

1. Колисковою за формою є твір

А «Пісня про рушник»

Б «Балада про соняшник»

В «Лебеді материнства»

Г «О земле втрачена, явися...»

2. «Пісня про рушник» — зразок лірики

А громадянської

Б пейзажної

В філософської

Г інтимної

3. Українських письменників — Шевченка, Франка, Лесю Українку, Сковороду — згадує у своєму вірші поет

А Василь Стус

Б Євген Маланюк

В Іван Драч

Г Василь Симоненко

4. Поетичним роздумом про процес творчості, суть мистецтва є твір

А «Лебеді материнства»

Б «О земле втрачена, явися...»

В «Пісня про рушник»

Г «Балада про соняшник»

5. «Батьківщину, як і матір, не вибирають» це провідний мотив поезії

А «Пісня про рушник»

Б «Лебеді материнства»

В «О земле втрачена, явися...»

Г «Стилет чи стилос?..»

6. Назва поезії, з якої подано уривок:

«Сонця клопочуться в озерах,

спадають гуси до води,

в далеких пожиттєвих ерах

мої розтанули сліди», —

А «Стилет чи стилос?..»

Б «О земле втрачена, явися...»

В «Лебеді материнства»

Г «Пісня про рушник»

7. Художній засіб, який ужито в рядках:

«Співа трава, ніким ще не зім’ята,

І вабить сном солодких таємниць», —

А гіпербола

Б оксиморон

В антитеза

Г персоніфікація

8. Верлібром написаний вірш

А «Балада про соняшник»

Б «Стилет чи стилос?..»

В «Як добре те, що смерті не боюсь я...»

Г «Пісня про рушник»

9. Віршовий розмір поезії «Стилет чи стилос?..» —

А хорей

Б ямб

В дактиль

Г амфібрахій

10. Установіть відповідність між автором й поданим уривком.

1 Є. Маланюк

2 А. Малишко

3 В. Симоненко

4 В. Стус

А «Народе мій, до тебе я ще верну,

і в смерті обернуся до життя.»

Б «І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.»

В «Безмежжя! Зачарований тобою,

Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль!»

Г «Він вилазив на грушу,

і рвав у пазуху гнилиці

І купався коло млина,і

і лежав у піску...»

Д «Хай на ньому цвіте

росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї.»