Крок до ВНЗ. Хрестоматія з української літератури. Довідник

Василь Симоненко

(1935-1963)

Поет-шістдесятник, журналіст. Поезії Василя Симоненка, що з’явилися в самвидаві, поклали початок українському руху опору 60-70-х рр. XX ст.

Походження: народився в с. Біївці Лубенського району Полтавської області в селянській родині.

Освіта: факультет журналістики Київського університету.

Особливості творчості: за життя автора були опубліковані лише збірка поезій «Тиша і грім» та казка «Цар Плаксій і Лоскотон». Сюжети для своїх творів поет брав із реального життя. Основними темами творів Василя Симоненка були: сатира на радянський лад, розповідь про тяжке існування людей, особливо селян, зображення радянської деспотії. Поет випробовував себе в різних жанрах: поряд із творами громадянської та інтимної лірики у творчому доробку митця є сатиричні епітафії, байки, віршовані жарти й казки для дітей. Літературні критики назвали Василя Симоненко видатним борцем за державний і культурний суверенітет України другої половини XX ст.

Основні твори: «Земне тяжіння», «Поезії», «Лебеді материнства», «Народ мій завжди буде», «У твоєму імені живу», «Цар Плаксій та Лоскотон», «Подорож у країну Навпаки», «Вино з троянд», «Півні на рушниках».

Лебеді материнства

Мріють крилами з туману лебеді рожеві,

Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві1.

Заглядає в шибу казка сивими очима,

Материнська добра ласка в неї за плечима.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,

Не пущу тебе колиску синову гойдати.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні.

Лопотіли крилами і рожевим пір’ям,

Лоскотали марево золотим сузір’ям.

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

У хмільні смеркання мавки чорноброві

Ждатимуть твоєї ніжності й любові.

Будуть тебе кликать у сади зелені

Хлопців чорночубих диво-наречені.

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину

1 Сургучевий — кольору червоного сургучу.