Крок до ВНЗ. Хрестоматія з української літератури. Довідник

Володимир Сосюра

(1898-1965)

Видатний поет-лірик, автор понад 40 збірок поезій.

Походження: народився на станції Дебальцеве на Донеччині.

Освіта: навчався в сільській, а згодом сільськогосподарській школах, у Харківському університеті.

Особливості творчості: Володимир Сосюра брав активну участь у культурному житті 20-30-х рр. XX ст., належав до літературних організацій «Плуг», «Гарт», «Вапліте». Попри несприятливі обставини в тогочасному суспільстві, у 30-х роках В. Сосюра, може, єдиний в Україні писав інтимну, любовну лірику. Довго офіційна критика називала поета співцем революції, забуваючи, що він чудовий лірик і справжній патріот України.

Основні твори: збірки «Місто», «Сніги», «Золоті шуліки», «Серце», «Червоні троянди», «Так ніхто не кохав» та інші; поеми «Червона зима», «Два Володьки», «Мазепа», «Марія», «Розстріляне безсмертя»; автобіографічний роман «Третя Рота».

Літературний напрям: романтизм.

ЦЕ ЦІКАВО!

Патріотичний вірш «Любіть Україну!» (1944) у 1951 році став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі, а також у тому, що нібито в його поезії немає образу сучасної України. Деякий час вірш був заборонений для читачів, Володимира Сосюру перестали друкувати, він жив під загрозою арешту, яка зникла тільки зі смертю Й. Сталіна 1953 року.

Любіть Україну

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,

сіяє вона над віками...

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна

в просторів солодкому чарі...

Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі...

Як та купина1, що горить — не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все до загину...

Не можна любити народів других,

коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину.

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну...

Любіть у труді, у коханні, в бою,

як пісню, що лине зорею...

Всім серцем любіть Україну свою —

і вічні ми будемо з нею!

1 Купина — тут: від неопалима купина — у Біблії — палаючий кущ, що не згорав.