Крок до ВНЗ. Хрестоматія з української літератури. Довідник

Бджола та Шершень

(Скорочено)

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

— Ти поважний дурень, пане раднику, — відповіла Бджола. — Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила: Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться. [...]

Погляньте на кота, що сидить перед вами, коли він куражніший? Тоді, коди всю ніч бродить або сидить біля нори, хоча, зловивши, й не їсть миші. Замкни в достатку бджолу, чи не помре з туги, в той час, коли можна їй літати по квітоносних лугах? Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла. І немає більшої радості, аніж жити за покликанням. [...]

Але ж розкусити треба, що то значить — жити за натурою. Про се сказав древній Епікур1 таке: «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

1 Епікур (341 до н. е. — 270 до н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст.

СЛОВНИК НЕЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

Гендлювати — перепродувати, спекулювати.

Диспут — усний науковий спір; обговорення якогось питання.

Радник — порадник, дорадник; той, хто дає поради.

Афоризми Г. С. Сковороди

* * *

Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?

* * *

Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

* * *

Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?

* * *

Не все те отрута, що неприємне на смак.

* * *

Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.

* * *

Бери вершину і матимеш середину.

* * *

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

* * *

Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

* * *

Більше думай і тоді вирішуй.

* * *

Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

* * *

О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!

* * *

Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

* * *

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

* * *

З видимого пізнавай невидиме.

* * *

Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.

* * *

Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.

* * *

Мудрець мусить і з гною вибирати золото.

* * *

Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.

* * *

Як ліки не завжди приємні, так й істина буває сувора.

* * *

Все минає, але любов після всього зостається.

* * *

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

* * *

Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!

* * *

Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

* * *

Коли не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.

* * *

Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

* * *

Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.

* * *

Не любить серце, не бачачи краси.

* * *

Що вподобав, на те й перетворився.

* * *

Не за обличчя судіть, а за серце.

* * *

Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве — бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.

* * *

Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.

* * *

Тінь яблуні не заважає.

* * *

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.

* * *

Не розум від книг, а книги від розуму створились.

ПІДСУМУЙ ПРОЧИТАНЕ

1. Г. С. Сковорода творив у стилі

А монументалізму

Б реалізму

В бароко

Г романтизму

2. У поезії «De libertate» Г. Сковорода прославляє

А Івана Сірка

Б Петра Сагайдачного

В Богдана Хмельницького

Г Петра Дорошенка

3. Твір «De libertate» належить до лірики

А патріотичної

Б філософської

В інтимної

Г пейзажної

4. Темою твору «Всякому городу нрав і права...» є

А засудження релігії та її представників

Б заклик мати чисту совість і ясний розум

В змалювання світу, де кожен пристосовується як може

Г осуд людських вад

5. У творі «Всякому городу нрав і права...» поет возвеличує

А життєву мудрість

Б омріяну свободу

В велике багатство

Г чисту совість

6. Бджола у байці «Бджола та Шершень» — це образ людей, які

А живуть крадіжкою чужого

Б навчають і виховують інших

В багато говорять, але не працюють

Г бачать смисл свого життя у праці

7. Найбільша радість, за байкою «Бджола та Шершень», коли людина

А має багато друзів

Б живе за покликанням

В має щасливу родину

Г відчуває свою необхідність

8. Афоризм наведений у рядку:

А «...Зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото.»

Б «Знаю, що смерть — як коса замашна, Навіть царя не обійде вона.»

В «Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.»

Г «Багато у вас голів, але всі безмозкі.»

9. Римування поезії «De libertate»

А паралельне

Б перехресне

В кільцеве

Г монорима

10. Визначте прийом, який застосовано в наведених рядках:

«Всякому місту — звичай і права,

Всяка тримає свій ум голова;

Всякому серцю — любов і тепло,

Всякеє горло свій смак віднайшло.»

А епіфора

Б анафора

В риторичне запитання

Г алегорія