Крок до ВНЗ. Географія. Довідник

Міжнародні економічні зв'язки

Із розвитком економіки, зростанням економічного потенціалу держав зростає значення міжнародних економічних зв’язків — системи економічних зв’язків і відносин між державами та групами держав, провідними економічними організаціями, що діють на світовій арені.

Зовнішня торгівля. У процесі зовнішньоторговельної діяльності формується світовий ринок товарів та ресурсів. У товарній структурі міжнародної торгівлі збільшується частка готових виробів, яка досягає нині 60 %; 20 % припадає на паливо, сировинні товари й напівфабрикати, 20 % — на продовольчі товари. Понад 2/3 обороту зовнішньої торгівлі припадає на взаємну торгівлю між економічно розвиненими країнами, у тому числі 1/3 — на США, Німеччину та Японію. Серед регіонів світу на країни ЄЄ припадає понад 2/5 зовнішньоторговельного обороту, на Північну Америку та Східну Азію — по 1/5. Інші регіони світу у своїх зовнішньоторговельних зв’язках більше зорієнтовані на ці основні регіони інтенсивної зовнішньоекономічної діяльності, ніж на торгівлю між собою. При цьому країни, що розвиваються, експортують до розвинених країн в основному продукцію гірничодобувної промисловості та сільського господарства. А розвинені країни, мають потужний економічний потенціал і володіюють новітніми технологіями, експортують переважно готові промислові вироби. Багато з них є також великими експортерами сільськогосподарської продукції (США, Канада, Австралія, Франція, малі країни Західної Європи) та сировини й напівфабрикатів (Росія, Канада, Австралія, ПАР та ін.).

Ринок послуг. Головне місце посідають науково-технічне співробітництво, транспортні послуги та міжнародний туризм. Розвиток науково-технічних зв’язків зумовлений НТР і поглибленням міждержавної спеціалізації. Особливого значення набула торгівля науково-технічною інформацією (патентами, ліцензіями), обмін передовим технічним досвідом.

Транспортні послуги включають фрахт (наймання) морських суден, використання території для транзиту різними видами транспорту, обслуговування іноземних суден у портах тощо. Найбільші морські перевезення для інших країн здійснюють такі морські держави, як Норвеґія, Греція, Німеччина, Велика Британія, Франція, Нідерланди, Данія, Швеція та ін.

Ринок капіталу. Інвестиційні зв’язки здійснюються насамперед між економічно розвиненими країнами. Найбільшими експортерами й водночас імпортерами капіталу виступають розвинені країни світу. До 30 % зарубіжних інвестицій припадає на США, близько 15 % — на Японію. Потужними інвесторами є країни ЄС, зокрема Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія. Останнім часом активний вивіз капіталу здійснюють країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (Японія, «далекосхідні тигри»). Країни Північної Америки як вивозять, так і ввозять капітал. Країни Європи поступово перетворюються в імпортера капіталу.

На світовому ринку праці склалась група національних ринків праці. На які залучається іноземна робоча сила (США, країни Західної Європи). Основним постачальником робочої сили на ці ринки праці є країни, що розвиваються та країн з перехідною економікою.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.