Історія України: Пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва: Додаток до програми ЗНО: навчальний посібник

КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ЧАСІВ РОЗДРОБЛЕНОСТІ. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

6. ХОЛМСЬКА ІКОНА БОГОРОДИЦІ (ВІЗАНТІЙСЬКА ТРАДИЦІЯ). XI СТ.

Холмська Чудотворна ікона Божої Матері — цс унікальна пам’ятка візантійського мистецтва XI—XII ст., одна з найшанованіших християнських святинь. Вона виділяється своєрідною іконографією. Намальована на трьох кипарисових дошках.

Толовая Богородоці нахилена до правого, сильно скошеного плеча, прихованого головою та постаттю Христа. Ліве плече розбудоване значно активніше, проте його оригінальний контур, можливо, спотворений утратами авторського прошарку. Перед Марією зліва, на її правій руці, напівсидить Христос-Емануїл, виділений на тлі темної плями її мафорію світлим золотистим колоритом одягу. Винятково цілісні й компактні форми його фігури врівноважують відзначене зміщення Марії вправо від центру композиції. Фігура Емануїла закомпонована за домінуючою в ній діагоналлю від голови до кінчика правої ноги, повтореною, хоча й значно менше, у нахилі голови Марії та положенні її лівої руки.

На тлі чіткого контуру тонкої й водночас монументальної постаті Богородиці Емануїл відзначається цілісною масою, делікатно перекресленою жестом благословляючої руки, який повторює напрям, указаний розташуванням фігури та зверненням лику.