Географія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

22. Кліматичні умови та ресурси України

Основні кліматотвірні чинники

На клімат України, як і будь-якої іншої ділянки суходолу, впливають такі чинники: географічна широта, абсолютна висота, рельеф, що оточує дану територію, віддаленість від морів та океанів, наявність поблизу океанічних течій, розташування на материку (розміри і частина материка), характер підстильної поверхні (колір, рослинність, мікроформи рельєфу).

Головним серед чинників, що обумовлюють особливості розвитку кліматотвірних процесів, є географічна широта. Вона обумовлює існування в Україні помірного клімату й чітко вираженими змінами кліматичних явищ за сезонами.

Відсутність гірських систем на північному заході України, а також у північному і східному напрямках робить її терени відкритими для проникнення повітряних мас з Атлантики, Арктики та центральної частини Євразійського материка.

Особливості помірно континентального типу клімату в Україні зумовлені не лише віддаленістю її від океану, а й значною мірою тим, що розташована наша країна саме в західній частині найбільшого на Землі материка.

Середні величини альбедо за рік на теренах України змінюються від 24 % на півночі до 17 % на півдні (за зимовий період від 60 % до 25 % відповідно). Значні відмінності зимових показників пов’язані зі стійкістю снігового покриву, а влітку вони згладжуються. На території України, яка розмішена в помірних широтах, середньорічна величина сумарної сонячної радіації становить від 4 200 МДж/м² на півночі до 5 200 МДж/м² на Південному узбережжі Криму за рік.

Різницю між поглинутою сонячною радіацією і величиною теплового випромінювання підстильної поверхні називають радіаційним балансом. Він може бути додатним (удень, влітку) і від’ємним (вночі, взимку). Визначають його у тих же одиницях, що й сонячну радіацію — МДж/м². На півночі середня величина радіаційного балансу становить близько 1700 МДж/м², у центральній частині країни — 1850 МДж/м², а на півдні — до 2650 МДж/м².

Загальні риси клімату

Територія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу. Значні зміни висоти Сонця над горизонтом, тривалості дня, циркуляції атмосфери, а також характеру підстильної поверхні у різні пори року в помірному поясі визначають закономірне чергування сезонних типів погоди.

Зима в Україні характеризується морозною погодою з випаданням снігу і встановленням снігового покриву. Триває вона 3-4 місяці, а починається наприкінці листопада — на початку грудня, коли утворюється сталий сніговий покрив. Сніг протягом зими декілька разів сходить і випадає знову. Приходить зима до нас з північного сходу та найпізніше досягає Кримського півострова. Для неї характерна значна мінливість погодних процесів: сильні похолодання часто змінюються різкими потепліннями з відлигами; періоди хмарної і теплої погоди з опадами у вигляді мокрого снігу й дощу змінюються безхмарною погодою. Відлиги (8-10 днів протягом зими) охоплюють більшу частину території, іноді й усю країну, що спричиняється перенесенням теплих повітряних мас з Атлантики.

Весна на теренах України найраніше настає на південному заході й просувається на північний схід. Бувають заморозки, спричинені вторгненням холодного арктичного повітря з півночі. Весна закінчується цвітінням акації. Коли середньодобова температура переходить через + 15 °С, настає літо.

Літо тепле, на півдні — спекотне. Максимальні температури повітря спостерігаються в серпні. Цей місяць характеризується часто безхмарною, посушливою погодою. Територією України влітку проходять грози та зливові дощі. На літо припадає близько 40 % річної норми опадів, лише в південних районах літо посушливе.

Осінь у нас порівняно тепла й тривала, з ясними сонячними днями та прохолодними ночами, нерідко з заморозками. Негода з затяжними дощами, низькими температурами повітря настає лише в жовтні — листопаді. Найбільше це характерно для заходу та півночі країни.

У помірно континентальній області клімату України на рівнині виділяють атлантично-континентальну й континентальну підобласті, а в Карпатах — карпатську й закарпатську.

На Південному березі Криму погода взимку визначається впливом помірних повітряних мас, а влітку — тропічних. Тому опади тут найчастіше бувають взимку у вигляді дощу та снігу, але сніговий покрив не утворюється. Літо сонячне, сухе й спекотне.

Типи повітряних мас

На клімат України впливають арктичні, помірні і тропічні повітряні маси. Арктичне повітря формується над Арктикою. Воно холодне, сухе, чисте. Не зустрічаючи перешкод, воно проникає далеко на південь Східноєвропейської рівнини. Взимку арктичні маси приносять морозну суху та малохмарну погоду, навесні та восени — заморозки.

Помірні повітряні маси формуються в середніх широтах і дуже відрізняються своїми властивостями від арктичних. На терени України вони приходять здебільшого з Атлантики у вигляді західних вітрів. Морське повітря з Атлантичного океану, просуваючись на схід, поступово віддає свою вологу. Влітку воно зменшує спеку, особливо на заході України, підвищує вологість повітря і приносить опади, а взимку пом’якшує морози, обумовлює снігопади й відлиги.

Континентальне помірне повітря надходить в Україну переважно з внутрішніх районів Євразії та надає клімату сухості. Взимку встановлюється ясна і морозна погода, а влітку — суха, ясна та спекотна.

На клімат нашої країни впливають і тропічні повітряні маси, морські — з боку Середземного моря, континентальні — з внутрішніх районів Євразії. Вони завжди теплі, мають високу температуру. Сформувавшись над субтропічними районами Атлантики і прийшовши на терени України, морське тропічне повітря переважно зумовлює влітку теплу похмуру погоду із затяжними дощами, а взимку — різке потепління.

Континентальне тропічне повітря з внутрішніх районів Азії бідне на вологу, але містить багато пилу. Воно спричиняє спекотну й суху погоду, а інколи посухи та суховії.

Антициклони і циклони переміщуються на територію здебільшого із заходу на схід. Це зумовлено західним перенесенням повітря у помірних широтах, в яких розташована територія України. Тривалість «життя» циклону від 1-2 до 5-7 діб, антициклону — до кількох тижнів. Тому для України пересічна річна кількість днів з циклонами (130) менша, ніж з антициклонами (235), хоч за рік над територією нашої країни проходить понад 45 циклонів і 35 антициклонів. Найчастіше циклони спостерігаються з листопада до березня, найрідше — наприкінці весни.

Формуються циклони и антициклони переважно в одних і тих же районах земної кулі, які називають центрами дії атмосфери. Циклони, що надходять на територію України, зароджуються протягом року північніше Ісландії (Ісландський мінімум). Антициклони пов’язані переважно з діяльністю Азорського максимуму. Влітку антициклони інколи заходять у межі України з Арктичного, а взимку — з Азійського максимумів. Вони, на відміну від перших центрів дії атмосфери, мають сезонний характер.

Розподіл температури повітря й опадів на території України. Основні кліматичні показники

Характеризуючи погоду, говорять про температуру повітря, опади, вологість а також деякі атмосферні процеси. Їх називають метеорологічними елементами.

Температура повітря змінюється відповідно до сонячної радіації, отже, знижується з півдня на північ. Середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11 °С ... +13 °С на півдні до +5 °С ...+7 °С на півночі.

Пересічна середня температура найхолоднішого місяця (січня) змінюється від -7°С ... -8 °С на північному сході країни до +2°С ... +4 °С на Південному узбережжі Криму. В окремі роки спостерігаються зниження середньомісячних температур до -15 °С.

У найтеплішому місяці (липні) середньомісячна температура змінюється від +17 °С ... +19 °С на півночі та північному заході країни до +22 °С ... +23 °С у південних районах та +25 °С на Південному узбережжі Криму.

Січневі ізотерми мають, переважно, напрямок з північного заходу на південний схід, а липневі — з південного заходу на північний схід. Отже, йдуть вони майже перпендикулярно одні до одних, а тому різниця температур найхолоднішого і найтеплішого місяця (амплітуда температур) змінюється із заходу на схід. Ця особливість клімату пов’язана зі зменшенням впливу на нього Атлантичного океану. Водночас посилюється вплив материка, тобто континентальність клімату.

Зростання континентальності клімату із заходу на схід підтверджується й тим, що абсолютні мінімальні температури (нижче -40 °С) спостерігаються на сході, а абсолютні максимуми (+41 °С ... +42 °С) — на південному сході України.

На рівнинній території України річна кількість опадів також змінюється в напрямку із заходу на схід (від 700 мм на заході Полісся і лісостепу до 300-350 мм у південних районах). Найбільше опадів випадає на хребтах Карпат (в окремих місцях понад 1500 мм) і в Кримських горах — понад 1000 мм за рік.

Кількість опадів розподіляється нерівномірно за сезонами. У теплу пору їх випадає у 2-3 рази більше, ніж у холодну. Винятком є Південний берег Криму, де опади переважають у холодну пору року. Це пов’язано з тим, що влітку тут панують повітряні маси з високим тиском і низхідним рухом повітря.

Максимальна кількість опадів на більшості території України припадає на червень — липень, причому у червні вона різко зростає порівняно з травнем. Улітку спостерігаються часті грози та зливи, які разово дають 200 мм опадів на рівнині й до 300 мм у Карпатах.

Різною на території України є й середня кількість днів з опадами. На півдні Причорноморської низовини вона коливається від 5 до 9, а в північній і західній частині країни — від 10 до 16 днів за місяць. Найбільше їх узимку, а найменше у серпні — вересні.

Перший сніг випадає наприкінці жовтня — в листопаді. Сталий сніговий покрив утворюється на півночі наприкінці листопада і лежить до першої декади квітня. На півдні України сніг вкриває землю у середині грудня, а тане на початку березня. На території країни зими, коли б сніг лежав постійно протягом 3-4 місяців, бувають рідко, а в південних районах половина зими не має стійкого снігового покриву.

Висота снігового покриву коливається від 30 до 20 см на Поліській низовині до 10 см у Причорномор’ї. Сильні вітри на півдні часто здувають сніг з відкритих місць у долини річок, балки, що не дає можливості створити достатній запас вологи на полях.

Абсолютна річна кількість опадів на території країни ще не свідчить про достатність зволоження. Адже значна частка вологи випаровується, а величина випаровування залежить від температури.

Що вища температура повітря, то більше вологи воно може в собі вмістити; отже, більше вологи може випаровуватись. Кількість вологи, яка може випаровуватись за певної температури, називають випаровуваністю.

Визначають її в міліметрах шару води, яка може випаруватись у даному місці за рік. На карті величину випаровуваності, як і кількість опадів, зображають ізолініями.

Величина випаровуваності може бути меншою або більшою, ніж кількість опадів. Порівнюючи ці дві величини, можна визначити зволоженість території. Характеризують її коефіцієнтом зволоження, що визначається відношенням кількості опадів до величини випаровуваності за певний період:

де О — річна кількість опадів; В — величина випаровуваності; К — коефіцієнт зволоження.

Якщо К = 1, то зволоження достатнє, К > 1 — надмірне, К < 1 — недостатнє, а К < 0,3 — бідне.

На північному заході України випаровуваність приблизно дорівнює кількості опадів, тому ця територія має достатнє зволоження, а в Карпатах і горах Криму воно навіть надмірне. У південних і південно-східних районах країни величина випаровуваності значно більша від кількості опадів, а, отже, зволоження недостатнє.

Таким чином, у напрямку із заходу на схід в Україні зростає континентальність клімату, яка виявляється не лише у зростанні річної амплітуди температур, але й у зменшенні кількості опадів та коефіцієнта зволоження.

Вітри

Вітровий режим пов’язаний з положенням України щодо центрів атмосферного тиску. Узимку через посилення східного Азійського антициклону ймовірними є східні вітри, а в західних районах — західні та південні. Наприкінці весни вплив Азіатського антициклону зменшується і на схід поширюється вплив Азорського антициклону.

На території України спостерігається кліматорозділ (вісь високого атмосферного тиску) за лінією Луганськ — Дніпро — Балта. Це так звана вісь Воєйкова, названа на честь відомого мандрівника та кліматолога.

Причини виникнення, поширення і наслідки дії небезпечних метеорологічних явищ

Клімат України сприятливий для розвитку сільського господарства. Всюди є можливість вирощувати культури помірного поясу: на півночі, де менше тепла, — вологолюбні й невибагливі рослини; на півдні та Закарпатті — теплолюбні та посухостійкі; у середній, лісостеповій частині — зернові, цукрові буряки тощо.

Однак, для клімату України характерні і деякі несприятливі погодні явища. У літній період на території України протягом 25-30 днів (у Карпатах — до 40) спостерігаються грози, які супроводжуються зливами, інколи — градом. Град випадає на рівнинах 2-3 рази, а в Карпатах — до 4-6 разів. Упродовж зливи може випасти до 120 мм опадів.

Протягом року буває 15-30 днів з туманами (в горах до 130 днів). Значної шкоди сільському господарству завдають заморозки восени (з другої половини вересня) й навесні (квітень — травень).

Узимку для всієї території України характерні ожеледі, тривалість яких коливається від кількох годин до 10 днів і більше. Ожеледдю називають шар льоду, що утворюється на гілках дерев, телефонних та електропроводах, а також на поверхні землі за температури від 0° до -3 °С унаслідок замерзання крапель дощу, мряки чи туману. Ожеледь, яка вкриває дорогу називають ожеледицею.

У літній період (інколи навесні та восени) виникають посухи, котрі повторюються, як правило, через 2-3 роки й завдають чималих збитків сільському господарству, особливо на півдні та південному сході країни. У весняно-літній період спостерігаються пилові бурі, тривалість яких коливається від кількох хвилин до кількох діб. Їх спричиняють суховії, що дмуть із пустельних і напівпустельних просторів Середньої Азії.

На території України протягом року 10-25 днів бувають сильні вітри. Взимку сильний вітер спричиняє хуртовини (перенесення снігу з великою швидкістю). В південно-східній частині таких хуртовин буває до 20 днів, а на заході — 4-5 днів. Якщо стоїть посуха, сильні вітри зумовлюють пилові (чорні) бурі, коли переноситься пісок, пил, часточки ґрунту. Найбільша кількість днів з пиловими бурями буває в степу (25-40) у період з вересня до березня.

Агрокліматичні ресурси оцінюють переважно за сумою активних температур та зволоженістю території. Середньодобові температури, що перевищують +10 °С, називають активними. Їхню величину за рік підсумовують. Найбільшу суму активних температур спостерігають на Південному березі Криму (3 600 °С). На рівнинах вона зменшується до 2 400 °С на півночі і до 1 600 °С — у верхів’ях Карпат. Отже, рівнинні території України є достатньо теплими для вирощування більшості культур помірного поясу. Середньо- й пізньостиглі сорти соняшнику, кукурудзи, винограду можуть достигати лише у південних районах країни і на Закарпатті.

Щодо зволоження території, то воно надмірне у Карпатах та Західному Поліссі, де плоско-рівнинний рельєф зумовлює потребу в осушенні земель. Територія решти Полісся та більшості Лісостепу достатньо зволожена і сприятлива для вирощування льону, картоплі, цукрових буряків. Східна частина Лісостепу та Степу мають недостатнє зволоження і потребують зрошення.

Найбільша величина сонячної радіації і кількість сонячних днів в Україні характерна для Кримського півострова. Тому тут ресурси сонячної енергії можуть використовуватись для виробництва електроенергії. У Криму та Карпатах спостерігається найбільше вітрів, що часто характеризується великою швидкістю (до 40 м/с). Використання енергії вітру у гірських та деяких рівнинних районах (будівництво вітряних електростанцій) матиме значну користь для господарства.

Метеорологічні спостереження. Прогноз погоди

Важливу роль у прогнозуванні несприятливих явищ має гідрометеорологічна служба України. Вона охоплює близько 130 гідрометеорологічних станцій у різних куточках країни, де за єдиною програмою 8 разів на добу (через кожні 3 години) фіксують дані приладів.

Метеорологічні та гідрологічні спостереження здійснюють також морські метеостанції, спеціалізовані обсерваторії та інші станції. Зібрана інформація надходить у гідрометцентр України, який обробляє інформацію і повідомляє прогнози населенню та підприємствам і організаціям.

Для цього складають синоптичні карти. Ці карти складають на кожний день і на певні терміни спостережень, на них спеціальними умовними знаками показують стан атмосфери на конкретний час кожної доби. Інформація для їхнього складання надходить від космічних супутників, метеорологічних станцій, розташованих як в Україні, так і у світі.

На синоптичних картах позначають температуру повітря, напрям і швидкість вітрів, розташування теплих і холодних фронтів, циклонів і антициклонів, напрями їхнього переміщення, атмосферний тиск, опади тощо. Визначивши на основі карти ситуацію в атмосфері на конкретний момент доби, складають прогнози погоди на наступний чи кілька днів.

Тестові завдання

22. КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ УКРАЇНИ

22.1. Основний кліматичний пояс, у якому розташована Україна

• А арктичний
• Б субарктичний
• В помірний
• Г субтропічний

22.2. Повітряні маси, які мають основний вплив на формування клімату України

• А континентальні помірних широт
• Б атлантичні помірних широт
• В арктичні
• Г тропічні континентальні

22.3. Континентальність клімату в Україні зростає

• А зі сходу на захід
• Б з півдня на північ
• В з північного сходу на південний захід
• Г з північного заходу на південний схід

22.4. Найтеплішим районом України є

• А Закарпаття
• Б Південний берег Криму
• В Херсонщина
• Г Карпати

22.5. Переважальний тип вітрів, що характерний для більшої частини території України

• А вітрові пасати
• Б бризи
• В мусони
• Г західні вітри

22.6. Вітри, які характерні для чорноморського узбережжя України

• А бризи
• Б мусони
• В пасати
• Г торнадо

22.7. Серед регіонів України найбільша кількість опадів випадає

• А на Поліссі
• Б на Передкарпатті
• В у Степовому Криму
• Г у Гірському Криму

22.8. Тип клімату східної частини України

• А різкоконтинентальний
• Б помірно-континентальний
• В мусонний
• Г середземноморський

22.9. Характерний тип клімату для Південного берега Криму

• А помірно континентальний
• Б перехідний до морського
• В помірний морський
• Г середземноморський

22.10. До азональних кліматотвірних чинників в Україні належить

• А сонячна радіація
• Б циркуляція повітряних мас
• В характер рельєфу
• Г процеси ґрунтоутворення

22.11. До особливостей кліматичних умов України належить

• А випадання опадів переважно в рідкому стані
• Б стала антициклональна погода
• В мусонна циркуляція на узбережжях Чорного та Азовського морів
• Г добова амплітуда температури більша за річну

22.12. Для території України характерне

• А збільшення сонячної радіації зі сходу на захід
• Б західне перенесення повітряних мас
• В різкоконтинентальний клімат помірного поясу
• Г коефіцієнт зволоження більше 1 на всій її території

22.13. Найбільша річна амплітуда температур спостерігають у місті

• А Ужгород
• Б Донецьк
• В Одеса
• Г Луцьк

22.14. Нормальний атмосферний тиск на набережній у Севастополі становить

• А 344 мм рт. ст.
• Б 554 мм рт. ст.
• В 760 мм рт. ст.
• Г 780 мм рт. ст.

22.15. Вітри, які переважають у літній період в Україні

• А північні та північно-східні
• Б західні та південно-західні
• В південні та південно-східні
• Г східні

22.16. Середньорічна кількість опадів у степовій зоні України становить

• А 50-100 мм
• Б 450-300 мм
• В 500-700 мм
• Г 1 000-1 200 мм

22.17. На Південному березі Криму основна кількість опадів припадає

• А на осінній період
• Б на зимовий період
• В на весняний період
• Г на літній період

22.18. Найбільший показник випаровуваності характерний для

• А Полісся
• Б Криму
• В Передкарпаття
• Г Закарпаття
• 22.19. Місто, для якого характерна найбільша континентальність клімату
• А Ужгород
• Б Вінниця
• В Харків
• Г Хмельницький

22.20. Регіон України, для якого найбільш притаманні посухи, суховії, пилові бурі

• А Полісся
• Б Лісостеп
• В Степ
• Г Південний берег Криму

22.21. Кліматична область, яка характеризується пануванням тропічних повітряних мас влітку і помірних — взимку

• А гірський Крим
• Б континентальна область
• В південний берег Криму
• Г атлантико-континентальна область

22.22. Коефіцієнт зволоження більший за 1 властивий для

• А Карпат
• Б Поділля
• В Причорномор’я
• Г Донбасу

22.23. Увідповідніть типи повітряних мас, що надходять на територію України та їх вплив на формування клімату

• 1 арктичні
• 2 помірні морські
• 3 помірні континентальні
• 4 тропічні
• А завжди спричиняють опади, взимку приносять потепління, а влітку — похолодання
• Б завжди спричиняють суху погоду — холодну взимку та жарку влітку
• В спричиняють різке зниження температури взимку; пізні весняні й ранні осінні заморозки
• Г приносять суху спекотну погоду у травні та влітку, теплу — на початку осені
• Д є передумовою регулярних дощів, високої температури та сонячної погоди

22.24. Увідповідніть кількість опадів та регіони України, де вони випадають

• 1 350-330 мм
• 2 1 200-1 600 мм
• 3 700-650 мм
• 4 450-500 мм
• А Причорноморська низовина
• Б Карпати
• В західна частина Лісостепової зони
• Г східна частина Степової зони
• Д східна частина Зони мішаних лісів

22.25. Увідповідніть характер підстильної поверхні та її вплив на клімат

• 1 переважання рівнинної території
• 2 гірські хребти Карпат
• 3 вплив Чорного
• й Азовського морів
• 4 гірські хребти Криму
• А збільшення кількості опадів на західних схилах гір, зниження температури, нагромадження снігу
• Б формування середземноморського типу клімату
• В зростання показників сонячної радіації та вільних рух повітряних мас
• Г влітку дещо прохолодніше, а взимку дещо тепліше, ніж на прилеглих територіях
• Д температурні інверсії, мусонні вітри

22.26. Укажіть три кліматичні явища, які властиві для України

• 1 фени
• 2 суховії
• 3 посуха
• 4 вічна мерзлота
• 5 повінь
• 6 цунамі
• 7 бора

22.27. Укажіть три міста України, які розташовані в умовах субтропічного клімату

• 1 Одеса
• 2 Джанкой
• 3 Ялта
• 4 Сімферополь
• 5 Алупка
• 6 Саки
• 7 Алушта

22.28. Визначте коефіцієнт зволоження в Українських Карпатах, якщо річна кількість опадів становить 1 300 мм, а річний показник випаровування — 650 мм.