Хімія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

14. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їхній основі

14.1. Основні поняття хімії високомолекулярних сполук

Мономер — низькомолекулярна речовина, з якої синтезують полімер.

Полімеризація — хімічна реакція сполучення однакових молекул мономера, що призводить до утворення макромолекул з великою молекулярною масою; процес отримання полімерів, який полягає в приєднанні молекул ненасичених сполук одна до одної з утворенням високомолекулярного продукту — полімеру:

nСН₂=СН₂ → (-СН₂-СН₂-)_n

Полімер — продукт реакції полімеризації, високомолекулярна речовина, молекули якої складаються з великої кількості структурних одиниць (мономерних або елементарних ланок).

Молекулярна маса полімеру — величина, яка дорівнює масі елементарної ланки (m), помноженої на ступінь полімеризації n: М = m х n. Молекулярна маса полімеру не є постійною величиною, її значення для різних макромолекул можуть істотно різнитися в межах від кількох тисяч до кількох мільйонів дальтон.

Елементарна (структурна, мономерна) ланка — група атомів, яка повторюється п разів у молекулі полімеру.

Ступінь полімеризації — кількість елементарних ланок у макромолекулі полімеру; повинна бути доволі великою. Позначається буквою n. Зазвичай полімером вважають молекулу з таким ступенем полімеризації, коли приєднання чергової елементарної ланки не впливає на молекулярні властивості.