Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Рибосоми, полірибосоми, клітинний центр, органели руху

Рибосоми — універсальні немембранні органели сферичної форми, діаметр яких 15-20 нм. Містяться в клітинах прокаріотів; у мітохондріях, хлоропластах, цитоплазмі або на мембранах шорсткої ендоплазматичної сітки в усіх рослинних і тваринних клітинах.

Полірибосоми — це комплекс, утворений з іРНК і рибосом (від 5 до 70), нанизаних на нитку інформаційної РНК (іРНК), яка забезпечує передачу генетичної інформації з ДНК на синтез білка. Нетранслюючі. непрацюючі рибосоми постійно обмінюються субодиницями. Збираються лише в момент роботи і формують полісоми. Отже, полісоми — це структури тимчасового характеру, пов’язані з періодичністю процесів синтезу білка.

Клітинний центр — ділянка світлої цитоплазми, що перебуває зазвичай біля ядра в тваринних і деяких рослинних клітинах (немає у вищих рослин, деяких водоростей, грибів і найпростіших).

Центріоля — порожнистий циліндр, діаметр якого 0,3-0,5 мкм; складається з дев’яти триплетів мікротрубочок. Подвоюються центріолі в період між поділами клітин, а після поділу клітини кожна центріоля потрапляє до однієї з дочірних клітин.

Клітинний центр бере участь в утворенні веретена поділу, при цьому центріолі розходяться до полюсів клітини і між ними натягуються нитки з мікротрубочок.

За допомогою клітинного центру формуються джгутики та війки.

Псевдоподії — тимчасові випинання цитоплазми деяких найпростіших (амеб, радіолярій) або клітин багатоклітинних тварин (лейкоцити). Псевдоподії виникають завдяки рухові цитоплазми. В основі амебоїдного руху лежить рух молекул скоротливих білків. Крім руху клітин, псевдоподії забезпечують також захоплення твердих поживних часток (фагоцитоз).

Джгутики — поодинокі поверхневі вирости цитоплазми; їх може бути від 1 до 8. По всій їх довжині проходять мікротрубочки — дев’ять подвійних мікротрубочок на периферії та ще дві — у центрі. В основі джгутиків є два базальні тільця. Рух джгутиків гвинтоподібний або хвилеподібний, працюють вони за рахунок вивільнення енергії АТФ.

Війки — велика кількість поверхневих виростів цитоплазми завдовжки до 15 мкм. Будова їх подібна до джгутиків, але в основі війки лежить одне базальне тільце. Рух війок нагадує рух весел.

Джгутики та війки відомі в одноклітинних організмів (хламідомонада, джгутикові, інфузорії) та в окремих клітинах багатоклітинних (епітелій повітроносних шляхів ссавців, сперматозоїди тварин і вищих спорових).

Міофібрили — скоротливі структури м’язового волокна.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.