Біологія. Міні-довідник. ЗНО

Різноманітність плазунів

Ряд Лускаті найчисленніший серед плазунів (об’єднує близько 5700 видів). Характерні ознаки ряду такі: тіло вкрите роговими лусками або щитками, зуби приросли до щелеп.

До підряду Ящірки належить більшість сучасних плазунів. Форма тіла видовжена, хвіст довгий. Є серед них і безногі форми (веретінниця, жовтопузик). Довжина тіла — від 3,5 см (гекони) до 4 м велетенський варан з острова Комодо). Очі мають рухомі повіки, є барабанна перетинка. У більшості розвинене тім’яне око, яке сприймає зміну інтенсивності освітлення. Багато видів здатні до аутотомії (самокаліцтва), що виявляється у відламуванні хвоста при його подразненні. Це рефлекторна дія. засіб порятунку. Живляться ящірки переважно тваринами (від безхребетних до дрібних ссавців). Морські ігуани поїдають водорості

Ящірка звичайна, або прудка, численна по всій території країни. Населяє місця, що добре прогріваються сонцем. Живиться переважно комахами, серед яких багато шкідників. Яйця (від 6 до 16) самка закопує в ґрунт. Молодь з’являється влітку. На зимівлю ховається у кінці вересня — на початку жовтня.

Ящірка живородна поширена в Європі та Азії; північ за межа ареалу доходить до берегів Північного Льодовитого океану. На Україні заселяє Полісся, Карпати (до 2000 м над рівнем моря), частково Лісостеп. Віддає перевагу зволоженим місцям. Добре плаває, може бігати по дну водойми. Характерне яйцеживородіння. На зимівлю ці ящірки ховаються у жовтні. У теплі зими під час відлиг часом виходять на поверхню.

Варан сірий поширений у пустелях Середньої Азії і Південного Казахстану. Довжина тіла (разом із хвостом) досягає 160 см, маса — 2,5 кг.

Взимку та влітку впадає в сплячку. Живиться сарановими, мишоподібними гризунами, ящірками, молодими черепахами, зміями.

Гекони — дрібні нічні ящірки, що мають сплющене тіло. Голова також плоска із широким розрізом рота. У більшості видів пальці мають розширення, на яких поперечними рядами розташовані особливі щіточки з мікроскопічних волосків,

До підряду Змії належать безногі рептилії, які пересуваються, плазуючи по землі. Поясів кінцівок немає; в окремих видів збереглися рудименти тазу й задніх кінцівок. Тіло видовжене, циліндричне, нечітко поділяється на голову, тулуб і хвіст; вкрите роговою лускою або щитами. Щороку змії линяють 2-4 рази, скидаючи старий роговий покрив. Хребет складається з великої кількості (від 141 до 435) одноманітних хребців, до яких приєднуються ребра. Грудини немає. Хребці і ребра зв’язані між собою системою сильних і пружних м’язів. Ребра вільними кінцями опираються на черевні щитки, які приводить у рух підшкірна мускулатура.

Живляться різноманітними, переважно хребетними, тваринами. Можуть проковтувати велику здобич цілою. Кістки лицьової частини черепа з’єднані між собою рухомо, а нижня щелепа підвішена на зв’язках, що розтягуються. Еластичною зв’язкою з’єднані також ліва і права половини нижньої щелепи. Тому змії можуть широко розкривати рот. Під час руху здобичі по стравоходу вільні кінці ребер відхиляються вбік, не перешкоджаючи її просуванню до шлунка.

В окремих видів змій є отруйні залози (видозмінені слинні). Отруту вони вводять у рану здебільшого під час укусу за допомогою борозенчастих або трубчастих зубів (1-2 пари), розташованих на верхній щелепі. При відкритій пащі отруйні зуби набувають вертикального положення, при закритій — горизонтального, і кінці їх спрямовані назад.

Розмножуються змії або відкладаючи яйця, або народжуючи живих малят (яйцеживородіння). Яйцеживородіння властиве морським зміям, а також видам, що живуть у північних областях та в горах, де температура ґрунту недостатня для розвитку зародка.

Гадюка звичайна дуже поширена у Північній і Середній Європі та Північній Азії, піднімається до зони багаторічної мерзлота. У горах трапляється на висоті до 3000 м над рівнем моря. В Україні населяє Полісся та Лісостеп, віддаючи перевагу змішаним лісам з галявинами, моховими болотами; трапляється також на берегах річок та озер, у ярах і балках, навіть у садах. Гадюка — яйцеживородна тварина.

Незважаючи на те, що гадюка — найпоширеніша отруйна змія у нашій країні, порівняно мало людей страждає від її укусів. Гадюка кусає лише тоді, коли людина наступить на неї або зненацька протягне до неї руку. У разі наближення людини вона завжди шипить і намагається втекти. Важко переносять укуси змії діти, а також дорослі, ослаблені хворобами. Потерпілому слід надати першу допомогу: накласти шину на укушену кінцівку, щоб забезпечити її повну нерухомість; утримувати потерпілого в положенні лежачи; давати йому великі дози теплого питва. Основне ж — якомога швидше доправити потерпілого до лікарні, де йому введуть протиотрутну сироватку.

На території України дуже поширена неотруйна змія — вуж звичайний (довжина тіла 1-1,5 м). Голова плавно переходить у шийний відділ. Хвіст довгий. Забарвлення верхньої частини тіла здебільшого світло-сірого кольору, зрідка буруватого, чорного. По боках голови добре помітні світлі плями (у деяких особин їх немає). Вуж віддає перевагу зволоженим місцям, хоч трапляється в степах та горах далеко від води. Живиться здебільшого ропухами, а також комахами.

Ряд Черепахи. У світовій фауні відомо близько 200 видів черепах, більшість яких поширена у тропічних і субтропічних країнах. У межах України трапляється 1 вид — болотяна черепаха. Сучасні види черепах мають панцир, що складається з кісткових щитів: спинного — карапаксу — та черевного — пластрону. Зверху панцир вкритий роговими щитками, а в шкірястих — м’якою шкірою. Щелепи не мають зубів; вкриті роговою речовиною, що утворює гострі ріжучі краї. Водні форми живляться членистоногими, молюсками, рибою, рідше — рослинами; сухопутні переважно рослиноїдні. Яйця відкладають на суші в ямку, вириту самкою задніми кінцівками. Європейська болотяна черепаха населяє різноманітні водойми із стоячою або повільно текучою водою. Живиться протягом усього дня; вночі спить на дні водойми. Тут же і зимує.

Серед морських черепах великих розмірів (до 140 см завдовжки та масою 200-400 кг) досягає зелена, або супова, черепаха, поширена у морях тропічного та субтропічного поясів. М’ясо її має високі смакові якості.

Ряд Крокодили. Відомо 21 вид крокодилів, поширених у тропіках і субтропіках. Населяють прісні та солонуваті водойми. Довжина тіла — від 1,5 до 6 м. Хвіст сплюснутий з боків; між пальцями задніх кінцівок є плавальні перетинки. Тіло вкрите роговими щитками, під якими містяться кісткові пластинки. У пащі є багато зубів, що містяться в альвеолах. Розвинене вторинне піднебіння, яке відокремлює носоглотковий хід від ротової порожнини. Тому їжа, що міститься в роті, не заважає диханню. Серце чотирикамерне, проте до органів іде змішана кров, бо є дві дуги аорти. Живляться крокодили різними тваринами: крабами, рибою, земноводними, птахами, ссавцями, а також падлом. Властивий канібалізм. Деякі види небезпечні для людини. Яйця (від 10 до 100 шт.) відкладають у пісок або в спеціальне гніздо, зроблене самкою з гниючого рослинного матеріалу. Самка часто охороняє кладку. Живуть до 80-100 років.