Біологія. Комплексна підготовка до ЗНО і ДПА

Подразливість та рухи рослин

Подразливість — це здатність клітин і організмів реагувати (відповідати) на вплив факторів зовнішнього середовища. Ця специфічна властивість живих клітин обумовлюється і тісно пов’язана з чутливістю до дії того чи іншого фактора. Подразливість є однією з основних ознак життя. Основними формами вияву подразливості організмів є різні рухові реакції, що здійснюються цілим організмом або окремими його частинами. Очевидно, лише за допомогою руху організм або орган може змінити положення, оптимізувати розміщення своїх частин, уникаючи дії несприятливих факторів, або, навпаки, ефективно використовувати сприятливу дію факторів. Найбільш поширеними руховими реакціями у рослин на зміну умов середовища є тропізми, настії та нутації.

Тропізми — це зміни, положення органів закріплених у ґрунті рослин на односторонній вплив фактора оточуючого середовища — світла, сили тяжіння, води, хімічних речовин, механічної травми тощо. Залежно від характеру подразника (світло, сила тяжіння, дотик, хімічні речовини, вода, електричний струм, поранення) рухи рослин називають відповідно фото-, гео-, тигмо-, гідро-, електро-, термо- і травмотропізмами. Характер відповідної реакції може бути різним: органи можуть повертатися до джерела подразнення і від нього (у протилежний бік).

У природних умовах на відкритій місцевості фототропізм, як правило, чітко не виявляється, оскільки, крім прямих сонячних променів, на рослину діє порівняно сильне розсіяне світло небосхилу і хмар. При однобічній дії світла (на галявині, біля будівель, у кімнаті, під кроною дерева тощо) фототропізм окремих пагонів, навіть усієї надземної частини, виявляється особливо чітко. Рослини ніби тягнуться до світла (рослини на підвіконні, суцвіття соняшника, листки на пагонах).

Геотропізм — це реакція окремих органів рослини на односторонню дію сили земного тяжіння. Розрізняють три типи такої реакції (геотропізму):

  • 1) коли рослина росте вертикально вниз (стрижневі корені рослин);
  • 2) коли напрям руху протилежний, тобто догори (гілки першого порядку деревних рослин, стебла однодольних, а також черешки листків багатьох рослин ростуть протилежно до дії сили тяжіння);
  • 3) коли орган намагається зайняти горизонтальне положення (багато кореневищ, бічні корені, бічні гілки ялини, кореневі волоски).

Настії, як і тропізми, — це зміни положень органів прикріплених рослин на дію подразників, що не мають певного напрямку, а впливають дифузно й рівномірно з різних сторін. Видів настій, як і тропізмів, дуже багато; їх назва, як і тропізми, залежить від назви подразника.

У природних умовах у сонячні теплі дні квітки здебільшого відкриті, а в похмурі та холодні — навпаки, переважно закриті. Як свідчать експерименти, такі різноманітні стани квіток зумовлені коливаннями інтенсивності освітлення. Фотонастії спостерігаються й у листків. Наприклад, кислиця опускає листки ввечері й піднімає вранці.

Коливання температури також можуть спричинити настії оцвітини квіток багатьох рослин. Якщо внести квіти, наприклад крокусів, підсніжників чи тюльпанів із прохолодної вулиці до теплої кімнати, вони при підвищенні температури розкриваються. Якщо розкриті квітки знов винести у прохолодне місце, то вони закриються.

Існують рухи, пов’язані з наявністю в оточенні рослини хімічних речовин — хемонастії. Вони характерні, зокрема, для рослин, які живляться тваринами. Комахи та інші дрібні тварини слугують цим рослинам додатковим джерелом Нітрогену, який надзвичайно важливий для росту рослин.

Під нутаціями розуміють здатність рослин до колових або маятникоподібних рухів. Найкраще такі рухи виражені у верхівок стебел і вусиків витких рослин. Ці рослини здатні підніматись догори лише за допомогою опори. Такі рослини називають ліанами. Серед них за способом прикріплення розрізняють виткі (актинидія), чіпкі (виноград) і рослини, які вплітаються (троянди).



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.