Підручник з Біології і екології (профільний рівень). 11 клас. Задорожний - Нова програма

§ 64. Боротьба з бактеріальними захворюваннями

Поміркуйте

  • Чому у хвороботворних бактерій клітини часто мають слизові капсули? Які переваги це їм дає?

Згадайте

  • Імунітет
  • Антигени
  • Антитіла
  • Вакцинація

Способи лікування та профілактики бактеріальних захворювань

Бактеріальними називають інфекції, збудники яких належать до домену Бактерії. Бактерії можуть уражати всі органи і системи органів тіла людини. Бактерії можуть проникати в організм людини через травну систему (з їжею або водою), через дихальну систему (під час дихання), через статеву та видільну систему (у разі статевих контактів) та через шкіру (зазвичай у випадку її пошкодження).

Лікування і профілактика бактеріальних захворювань спрямовані або на недопущення потрапляння інфекції в організм, або на полегшення чи стимулювання роботи імунної системи, або на безпосереднє знищення мікроорганізмів. Для цього широко використовують такі методи, як застосування антибіотиків та сироваток і вакцинація.

Антибіотики є органічними речовинами, які в природних умовах синтезуються різними мікроорганізмами. За допомогою антибіотиків ці мікроорганізми вбивають або пригнічують своїх конкурентів.

Сироватки створюють у людини пасивний штучний імунітет шляхом ін'єкції утворених антитіл від одного індивідуума до іншого, того ж або іншого виду. Цей спосіб забезпечує короткочасний, але дуже швидкий захист від інфекції або токсинів.

Вакцини створюють у людини активний штучний імунітет шляхом ін'єкції до організму невеликих кількостей антигенів у вигляді вбитого або послабленого стороннього агента. Водночас організм виробляє власні антитіла й утворює клітини імунологічної пам'яті (забезпечують більш швидку реакцію організму в разі повторної зустрічі зі стороннім агентом). Це забезпечує тривалий захист від інфекції, але діяти цей захист починає тільки через певний проміжок часу.

Профілактика бактеріальних захворювань

До бактерій належать збудники таких захворювань, як чума, дифтерія, холера, бактеріальна пневмонія, ангіна, сифіліс. Для профілактики цих та інших інфекцій застосовують різноманітні заходи, які враховують особливості поширення та життєдіяльності конкретного патогену.

Способи захисту організму від бактеріальних інфекцій

Спосіб захисту

Механізм захисту

Стислий опис

Перешкоджання проникненню інфекції до організму

Поведінка

Уникнення можливих контактів зі сторонніми об'єктами (хвороботворними організмами або паразитами), які можуть потрапити до організму

За допомогою зовнішніх покривів

Утворення на поверхні тіла захисних структур, що протидіють проникненню сторонніх об'єктів (шкіра)

Знищення сторонніх об'єктів, що потрапили до організму

За допомогою фагоцитозу

Здійснюється, в основному, нейтрофілами і макрофагами (великими нерухомими фагоцитами, розташованими в печінці, селезінці й лімфатичних вузлах), здатними розпізнавати сторонні організми

Імунною системою

Здійснюється Т-лімфоцитами і В-лімфоцитами, що забезпечують, відповідно, клітинний і гуморальний імунітет

Поширені бактеріальні захворювання

Захворювання

Шляхи зараження

Заходи профілактики

Ангіна (гострий тонзиліт)

Повітряно-крапельний або через продукти харчування

Активне виявлення хворих, їх ізоляція, госпіталізація і раціональне лікування; максимальне розосередження людей; провітрювання житлових, службових і навчальних приміщень; здійснення поточної та завершальної дезінфекції; посилення медичного контролю за технологією приготування і термінами збереження готової їжі

Дифтерія

Повітряно-крапельний

Основним заходом щодо профілактики дифтерії є правильно організовані та вчасно здійснені щеплення дифтерійним анатоксином. З появою хворого на дифтерію в осередку відбувається весь комплекс протиепідемічних заходів: активне виявлення, ізоляція і госпіталізація хворих; бактеріологічне обстеження і санація виявлених носіїв; поточна й завершальна дезінфекція

Менінгококова інфекція

Повітряно-крапельний

З появою хворого в осередку здійснюються протиепідемічні заходи: активне виявлення, ізоляція і госпіталізація хворих; бактеріологічне обстеження з подальшою ізоляцією та санацією виявлених носіїв; дезінфекція; екстрена профілактика антибіотиками, щеплення за епідемічними показаннями менінгококовими вакцинами

Черевний тиф і паратифи

Фекально-оральний

Профілактика черевного тифу й паратифів ґрунтується на здійсненні спільних для кишкових інфекцій санітарних, дезінфекційних і дезінсекційних заходів, спрямованих на попередження водного та харчового шляхів передачі інфекції. З появою хворого здійснюються протиепідемічні заходи: раннє активне виявлення хворих, їх ізоляція та госпіталізація; лабораторне обстеження працівників харчування, водопостачання та осіб, що підпали під ризик зараження; поточна і завершальна дезінфекція; вакцинація (ревакцинація) проти черевного тифу; екстрена профілактика сухим полівалентним черевнотифозним бактеріофагом

Чума

Трансмісивний, через укуси інфікованих переносників (бліх)

Профілактичні заходи спрямовані на попередження заносу збудника інфекції, скорочення епізоотологічної активності природних осередків чуми та попередження захворювань людей у цих осередках

Холера

Фекально-оральний

У профілактиці холери особливо важливе суворе дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо забезпечення правильного водопостачання, каналізації й очищення населених місць. Дуже важливу роль у профілактиці холери відіграє ретельне виконання всім населенням вимог особистої гігієни. Карантин встановлюють у тих чи інших місцевостях за наявності особливих умов, що спричиняють поширення холери. Здійснення специфічної профілактики (щеплення) має допоміжне значення

Ключова ідея

Бактеріальні захворювання виникають у результаті потрапляння в організм людини хвороботворних бактерій. До цієї групи захворювань належать такі інфекції, як чума, холера, ангіна, дифтерія тощо. Для лікування бактеріальних захворювань широко використовують антибіотики.

Запитання та завдання

1. Які особливості будови та життєдіяльності бактерій використовують для боротьби з ними? 2. Які механізми дозволяють бактеріям швидко ставати стійкими до нових антибіотиків?