Підручник з Біології і екології (профільний рівень). 11 клас. Задорожний - Нова програма

§ 45. Стрес та дистрес

Поміркуйте

  • Стрес — це добре чи погано?

Згадайте

  • Функції гормона адреналіну
  • Функціональні системи
  • Гіпоталамо-гіпофізарна система

Поняття стресу

Стрес — загальна реакція організму у відповідь на дію надзвичайних подразників — стресорів. Стресорами можуть бути будь-які сильні фізичні або психологічні подразники: травми, отруєння, психо-емоційне напруження, надмірне фізичне навантаження або знерухомлення, переохолодження або перегрівання. Стрес буває гострим (короткостроковим) і хронічним (довгостроковим). Стрес спричиняє напруження функцій і систем та забезпечує мобілізацію резервних можливостей організму. Це дає змогу зберегти гомеостаз і адаптуватися до змінених умов.

Активація симпато-адреналової системи

Основною функціональною системою організму, яка реагує на стрес, є гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь (мал. 45.1).

Під час гострого стресу відбувається активація симпато-адреналової системи, що складається із симпатичної нервової системи і мозкового шару наднирників (мал. 45.1). У відповідь на дію стресорів в організмі відбувається швидке збудження симпатичної нервової системи, посилення секреторної діяльності мозкового шару надниркових залоз. Інтенсивний викид адреналіну наднирниками приводить організм у стан загальної підвищеної активності (мал 45.1). Тобто симпато-адреналова система стимулює пристосувальну реакцію «бийся або тікай» і забезпечує швидкі адаптивні зміни в обміні речовин, спрямовані на мобілізацію енергії.

Загальний адаптаційний синдром

Сукупність реакцій організмів на стрес складає загальний адаптаційний синдром, що характеризується трьома стадіями (мал. 45.2).

Мал. 45.1. Нервово-ендокринна регуляція відповіді організму на стрес

Мал. 45.2. Стадії стресу

Стадія тривоги. Уперше зіткнувшись із дією стресора, організм бурхливо реагує, активуючи безліч фізіологічних функцій. Відбувається збудження симпатичної нервової системи. Ендокринна система викидає низку гормонів (адренокортикотропний гормон і адреналін). Відбувається мобілізація пристосувальних сил організму, спрямована на боротьбу зі стресовим фактором і усунення пошкоджень, що виникають. Це швидка адаптація, здатна виконати термінове завдання пристосування.

Стадія адаптації. Якщо вплив стресора стає постійним (хронічним), організм переходить до іншої, довготривалої стратегії адаптації. Організм пристосовується, використовує свої компенсаторні можливості, щоб упоратися із загрозою. Життєдіяльність нормалізується.

Стадія виснаження. Якщо стрес є тривалим, компенсаторно-пристосувальні можливості організму вичерпуються. Для стадії характерні ослаблення синтетичних процесів у тканинах, пригнічення функцій фізіологічних систем.

Адаптаційний синдром має неспецифічну резистентність. Загалом резистентність — це стійкість організму до дії надзвичайних подразників, здатність опиратися їм без істотних змін сталості внутрішнього середовища.

Неспецифічна резистентність означає, що реакція організму на стрес перебігає за однією й тією самою схемою незалежно від виду стресора. І за умов травми, і після неприємної звістки, і на сильному холоді первинною реакцією є викид адреналіну й мобілізація організму.

Дистрес

Стрес не впливає на життєдіяльність організму лише доти, поки він не перевищив певного критичного рівня. У разі ж перевищення цього рівня в організмі порушуються механізми саморегуляції й погіршуються результати діяльності, аж до їх зриву. Такий стрес, що перевищує критичний рівень і шкідливо впливає на організм, називають дистресом. Це руйнівний процес, що погіршує перебіг психофізіологічних функцій. Він може призводити до психічних захворювань, наприклад депресії.

Основними причинами дистресу є:

  • тривала неможливість задовольнити фізіологічні потреби (відсутність води, повітря, їжі, тепла);
  • непідходящі, незвичні умови життя (зміна концентрації кисню в повітрі, наприклад під час проживання в горах);
  • ушкодження організму, хвороби, травми, довготривалий біль;
  • тривалі негативні емоції (переживання страху, гніву, люті).

Ключова ідея

Стрес спричиняє напруження функцій і систем організму й забезпечує мобілізацію його резервних можливостей. Сукупність реакцій організмів на стрес складає загальний адаптаційний синдром. У відповіді на стрес головну роль відіграють гіпоталамус, гіпофіз, симпатична нервова система і наднирники. Стрес сприяє успіху діяльності людини в умовах труднощів і небезпек, але стрес, що перевищує критичний рівень (дистрес), шкідливо впливає на організм.

Запитання та завдання

1. Наведіть приклади зі свого досвіду, коли стресова ситуація допомагала вам упоратися з проблемами. 2. Опішить реакцію організму «бийся або тікай». У чому полягає її біологічний сенс? 3. Розгляньте мал. 45.1. Які компоненти відповіді на стрес належать до нервової системи? до ендокринної? 4. Які шляхи реакції на стрес (мал. 45.1) відповідають різним стадіям загального адаптаційного синдрому (мал. 45.2)? 5. Чому під час хронічного стресу людина стає вразливою до хвороб? 6. Як запобігти дистресу?