Хімія. 9 клас. Ярошенко

Словник основних хімічних термінів і понять

Амінокислоти — органічні кислоти, у складі молекул яких є одна чи кілька аміногруп.

Аніон — негативно заряджений йон.

Білки — природні полімери, мономерами яких є α-амінокислоти.

Відновлення — процес приєднання електронів.

Гідрування — реакція приєднання водню.

Гомологи — сполуки одного гомологічного ряду.

Гоомологічний ряд — ряд сполук, що мають однотипну будову, виявляють подібні хімічні властивості, але відрізняються за складом молекул на певне число груп атомів СН2.

Дисперсна система — гетерогенна система, що складається з двох або більше компонентів (фаз), між якими є поверхня поділу.

Екзотермічна реакція — реакція, що відбувається з виділенням теплоти.

Електроліти — речовини, водні розчини чи розплави яких проводять електричний струм.

Електролітична дисоціація — розпад речовин на вільно рухливі йони в розчині або в розплаві.

Електронний баланс — запис, що складається із символів хімічних елементів, у яких відбулися зміни ступеня окиснення атомів, позначень ступенів окиснення над кожним з них, а також чисел приєднаних і відданих електронів.

Емульсія — дисперсна система, у якій і дисперсна фаза, і дисперсійне середовище є рідинами.

Ендотермічна реакція — реакція, що відбувається з вбиранням теплоти.

Жири — естери трьохатомного спирту гліцеролу та вищих карбонових кислот.

Карбоксильна група — функціональна група органічних сполук, що мають загальну назву карбонові кислоти.

Катіон — позитивно заряджений йон.

Кислоти — електроліти, що дисоціюють з утворенням катіонів Гідрогену та кислотного залишку.

Колоїдний розчин — дисперсна система, що містить частинки від 1 до 100 нм, невидимі візуально, але які можна бачити в променях світла.

Кристалізаційна вода — вода, яка після випарювання розчину залишається у складі кристалічної речовини.

Масова частка розчиненої речовини в розчині (ω) — відношення маси розчиненої речовини до маси розчину.

Межа розчинності (коефіцієнт розчинності) — максимально можлива маса чи об'єм (для газів) розчиненої речовини, що за конкретних умов (температури, тиску) розчиняється у 100 г розчинника.

Молекулярне рівняння — рівняння, у якому записи, що стосуються складу речовин, подано хімічними формулами.

Насичений розчин — розчин, у якому речовина за відповідних умов (температури, тиску) більше не розчиняється.

Неелектроліти — речовини, водні розчини чи розплави яких не проводять електричного струму.

Необоротна реакція — реакція, що відбувається в одному напрямі й закінчується повним перетворенням реагентів на продукти реакції.

Ненасичений розчин — розчин, у якому можна розчинити додаткову порцію речовини, не змінюючи умов (температури, тиску).

Оборотна реакція — реакція, що за однакових умов відбувається в протилежних напрямах.

Окиснення — процес віддачі електронів.

Окисно-відновні реакції — реакції, які відбуваються зі зміною ступенів окиснення хімічних елементів.

Основи — електроліти, що дисоціюють з утворенням катіонів металічного елемента та гідроксид-аніонів.

Повне йонне рівняння — рівняння, у якому замість хімічних формул електролітів записані йони, на які ці речовини дисоціюють у розчині.

Реакція гідрогенізації (гідрування) — реакція приєднання водню до ненасичених вуглеводнів.

Реакція заміщення — реакція між складною і простою речовинами, унаслідок якої атоми простої речовини заміщують атоми (йони) складної речовини.

Реакція обміну — реакція між двома складними речовинами, під час якої речовини обмінюються своїми складовими частинами.

Реакція полімеризації — реакція сполучення однакових молекул в одну макромолекулу.

Реакція розкладу — реакція, у результаті якої з однієї складної речовини утворюються дві та більше речовин.

Реакція сполучення — реакція, унаслідок якої з двох і більше речовин утворюється одна.

Розчинність — здатність речовини розчинятися в певному розчиннику з утворенням істинних розчинів.

Скорочене йонне рівняння — рівняння, що відображає утворення недисоційованого у воді продукту реакції з йонів, що входили до складу реагентів.

Солі — електроліти, що дисоціюють, утворюючи катіони металічного елемента та аніони кислотного залишку.

Ступінь електролітичної дисоціації (α) — кількісний показник електролітичної дисоціації, обчислений як відношення числа формульних одиниць розчиненої речовини, що розпалися на йони, до їх загального числа до дисоціації.

Суспензія — дисперсна система, що містить частинки розміром понад 100 нм, видимі візуально.

Тепловий ефект хімічної реакції — кількість теплоти, що виділяється або поглинається в результаті хімічної реакції.

Хімічна рівновага — стан оборотної реакції, за якого хімічна взаємодія відбувається, проте видимих змін не спостерігається, оскільки швидкість прямої реакції дорівнює швидкості зворотної.