Підручник по Всесвітній історії. 8 клас. Ліхтей - Нова програма

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ

«РАННІЙ НОВИЙ ЧАС В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА»

Ранній Новий час — епоха докорінних зрушень, глибоких змін у соціальній, економічній, політичній та культурній сферах життя. Великі географічні відкриття та відкриття М. Коперника, Й. Кеплера, Г. Галілея зруйнували давню уяву про Землю як центр Усесвіту, розширили знання людини про світ, показавши його безмежність, багатобарвність, складність, фактично відкривши нові горизонти пізнання.

Відродження та Реформація заклали основи сучасного знання як у сфері природничих і точних наук, що в той час стали базуватися винятково на експериментах і новій системі доказів, так і в галузі гуманітарної та політичної думки. У результаті діяльності гуманістів склалася нова система університетської та академічної освіти. Імена Ф. Бекона та Р. Декарта засвідчують народження філософії раннього Нового часу.

Спільним для розвитку більшості європейських держав у період раннього Нового часу стало пришвидшення процесів об’єднання державних територій навколо єдиного центру, зміни форм верховної влади та, як результат, створення абсолютистських монархій у Європі. Саме в добу раннього Нового часу стала зароджуватися загальноєвропейська система міжнародних відносин.

У соціально-економічній галузі в провідних країнах Європи найбільш важливими стали процеси первісного накопичення капіталу й становлення капіталізму, а відтак і виникнення нового поділу суспільства. Формування капіталістичних відносин, географічні відкриття призвели до того, що європейська історія фактично стала світовою. Адже Іспанія, Португалія, Нідерланди й Англія відкрили для Європи землі Нового Світу — Америку, Південно-Східну Азію, інші численні країни. У XVI ст. стали формуватися безпосередні передумови нашого культурного життя. Саме з цього часу Захід накладає свій яскравий відбиток на історію всіх країн світу.