Підручник по Всесвітній історії. 8 клас. Ліхтей - Нова програма

§ 15. Англійська революція

Пригадайте

1. Хто такі «нові» дворяни? Чим вони займалися?

2. Яка монархія називається абсолютною? Чи утвердилася вона в Англії за правління Тюдорів?

3. Як називається станово-представницький орган влади в Англії? Визначте структуру й повноваження цього органу.

4. Визначте характер Реформації в Англії. Як реформаційні процеси вплинули на подальшу історію Англії?

1. Англія напередодні революції

У 1630-1640-х роках Англія залишалася аграрною країною. Майже 80 % населення проживало в сільській місцевості. Оскільки найбільше прибутків приносило вівчарство, то обгороджування селянських земель продовжувалося. Крім того, сільська місцевість приваблювала «нових» дворян (джентрі), які разом із землею купували собі титули. Однак за родом занять і способом мислення вони більше були подібні до буржуазії. Це були енергійні підприємці, яких обтяжували феодальні обмеження. У країні спостерігалося зростання торгового й промислового капіталу. Центром економічного життя Англії став Лондон, у якому на початку XVII ст. проживало майже 200 тис. осіб. Ще в 1570 р. тут було засновано Англійську біржу, у 1600 р. створено могутню Ост-Індську компанію.

На початку XVII ст. спостерігалося також зростання металургійного виробництва, розвиток суднобудування та гірничої справи. В Англії видобували майже 80 % вугілля всієї Європи.

Унаслідок проведення Реформації в країні утвердилася англіканська церква. У 1603 р. до влади прийшла династія Стюартів. Її засновник — король Яків І Стюарт (1603-1625) — об’єднав протестантські Англію й Шотландію, а також католицьку Ірландію. Він любив повторювати, що влада монарха походить від Бога, тому король є верховним власником земель, майна й навіть життя своїх підданих. За 21 рік правління Якова І парламент скликався лише тричі.

Серйозне невдоволення в суспільстві викликали дії королівської влади щодо продажу купцям патентів на промислові монополії — спеціальних грамот на право виробляти й продавати товари та продукти. Купці набули право встановлювати ціни на товари на власний розсуд.

2. Карл І

Наступником Якова І став його син, Карл І Стюарт (1625-1649), який продовжував зміцнювати абсолютну монархію. Тиранічне правління Карла І, що йшло врозріз зі справжніми державними інтересами країни, викликало обурення серед різних верств суспільства. Центр невдоволення зосередився в палаті громад англійського парламенту. Ідеологічним підґрунтям протесту було пуританство. Особливо обурювалися «нові» дворяни, буржуазія й власники мануфактур. У зовнішній політиці Карл І прагнув до зближення з давнім ворогом англійців — Іспанією, що неабияк дратувало опозицію.

А. ван Дейк. Король Карл І Стюарт і його дружина, Генрієтта-Марія. 1632-1634 рр.

У 1628 р. парламентська опозиція подала королю «Петицію про право», у якій виклала свої претензії. Ішлося, зокрема, про намагання відвоювати традиційні права й свободи англійців, які нехтувалися королівською владою.

Оскільки на той час монархові були потрібні додаткові кошти, він підписав документ. Однак невдовзі король різко змінив свою політику.

У 1629 р. парламент було розпущено, й 11 років Карл І правив країною одноосібно. Витрати королівської скарбниці значно зросли.

З метою поповнення скарбниці королівська влада запровадила нові податки, розгорнула торгівлю патентами на промислові монополії й відновила збирання так званих корабельних грошей, які колись виплачувалися для боротьби з піратством. Це викликало шалене невдоволення, адже для могутнього флоту країни піратство не становило особливої загрози.

Намагання запровадити в Шотландії англіканське богослужіння викликало збройний опір місцевих пресвітеріан1. Повстання 1639-1640 рр. у Шотландії серйозно похитнуло королівську владу. У першій же битві із шотландцями армія Карла І зазнала поразки. Король був змушений укласти перемир’я.

Для створення нової армії були потрібні додаткові кошти. У квітні 1640 р. Карл І скликав парламент, аби просити грошей для ведення війни проти шотландців. Однак депутати не задовольнили його прохання. Через три тижні розгніваний король розпустив парламент, який через це отримав назву Короткий парламент.

Тим часом шотландці витіснили військо Карла І зі своєї країни й вторглися в північні графства Англії. Становище в країні загострювалося, і в листопаді 1640 р. Карл І був змушений скликати новий парламент. Цей парламент одразу ж проголосив себе постійно діючим і отримав назву Довгий, бо проіснував до 1653 р. Скликання Довгого парламенту прийнято вважати початком Англійської революції.

Спочатку парламентарі намагалися досягнути своїх цілей мирним шляхом. Було скасовано всі незаконні податки, патенти на привілеї та монополії.

У листопаді 1641 р. парламент ухвалив «Велику ремонстрацію» (тобто «протест»), яка містила детальний перелік усіх зловживань Карла І. Після цього влада в країні фактично перейшла до парламенту.

1 Пресвітеріани — послідовники однієї з течій кальвінізму, що виникла в Англії в XVI ст. Прагнули повернутися до системи управління церквою та проведення богослужінь за зразком перших християн. Як державна релігія пресвітеріанство утвердилося в Шотландії.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

1641 р. З «Великої ремонстрації»

20. Під приводом охорони морів було введено ще й нове нечуване стягнення корабельних грошей... (...)

27. Монополії на мило, сіль, вино, шкіру, морське вугілля й однаковою мірою на всі предмети першої необхідності.

28. Тиск на вольності підданих стосовно їхнього житла, торгівлі й інших інтересів. (...)

31. Перетворення орних земель на пасовиська, обгороджування пасовиськ... спустошило кишені підданих на багато мільйонів і не принесло особливої користі Його Величності. (...)

41. Було створено незаконні нові суди... (...)

• Чому стягнення корабельних грошей названо «нечуваним»?

• На які товари вводили монополію?

• Чому парламент виступав проти монополій та обгороджування?

На початку січня 1642 р. Карл І спробував заарештувати парламентських лідерів. Однак на захист парламенту піднялися лондонці. Тоді король утік із столиці на північ Англії, де зібрав армію, і в серпні 1642 р. оголосив війну парламенту. Так в Англії розпочалася перша громадянська війна1 (1642-1646). Країна поділилася на два табори: «кавалерів» — прихильників короля і «круглоголових» — прибічників парламенту. «Круглоголовими» називали своїх противників «кавалери», натякаючи на підстрижене кружальцем волосся. Протистояння поглиблювалося релігійними чварами: прихильники короля належали переважно до англіканської церкви, а більшість прибічників парламенту були пуританами.

Спочатку успіх у війні був на боці короля. Однак у 1644 р. ситуація докорінно змінюється, що пов’язано з діяльністю Олівера Кромвеля (1599-1658), який був депутатом спочатку Короткого, а потім Довгого парламенту.

3. Олівер Кромвель

О. Купер. Олівер Кромвель. 1656 р.

З початком першої громадянської війни О. Кромвель вступив у парламентську армію й узявся формувати загони добровольців. Замість найманих солдатів він набирав простих людей — селян (йоменів) і ремісників, готових битися за парламент. Поступово О. Кромвель створив загони закутих у панцир та озброєних списами й мечами кавалеристів, прозваних «залізнобокими». Як палкий пуританин, О. Кромвель вимагав від офіцерів і солдатів чесності й залізної дисципліни, забороняв грабувати місцеве населення та лихословити. Пройняті духом пуританського благочестя, його «залізнобокі» улітку 1644 р. завдали війську Карла І нищівного удару в битві під Марстон-Муром.

1 Громадянська війна — збройна боротьба між ворогуючими таборами — громадянами однієї держави.

Невдовзі О. Кромвель домігся реорганізації всієї парламентської армії за зразком своїх частин. Ключові позиції в ній посіли радикальні представники пуритан, так звані індепенденти1. Головнокомандувачем став Т. Ферфакс, а його заступником — О. Кромвель.

У червні 1645 р. парламентська армія вщент розбила королівське військо в битві під Нейзбі. Король утік до шотландців. Наприкінці 1646 р. перша громадянська війна завершилася перемогою парламенту, якому згодом шотландці за викуп, що становив 400 тис. фунтів, видали Карла І.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

1640 р. Придворний Карла І, сер Філіпп Уорик, про Олівера Кромвеля

Якось уранці я ввійшов у палату... і побачив незнайомого джентльмена, котрий якраз виступав. Він був скромно вдягнений у простий суконний костюм, пошитий, вочевидь, поганим сільським кравцем, у простій білизні, до того ж не дуже чистій... Він був досить високого зросту, його шпага щільно прилягала до боку. Обличчя його було одутле й червоне, голос різкий і неприємний, однак промова його була запальною... Я щиро зізнаюся, що коли побачив, як уважно слухають цього джентльмена, моя повага до високоповажного зібрання зменшилася.

• Що найбільше вразило Ф. Уорика в О. Кромвелі?

Поки тривала громадянська війна, парламент у примусовому порядку запровадив в Англії пресвітеріанське віросповідання, конфіскував землі короля, його прихильників (роялістів) та англійського духовенства, які згодом було виставлено на продаж. Важливе значення мав парламентський акт 1646 р., яким ліквідовувалося так зване рицарське держання, що передбачало обов’язкові повинності землевласників на користь короля. Завдяки цим діям утвердилася приватна, незалежна від королівської влади, власність на землю.

Провідні позиції в парламенті зайняло помірковане угруповання пресвітеріан, яке не бажало проведення більш радикальних перетворень і вважало за доцільне шукати шляхи примирення з королем. Інакше оцінювали ситуацію індепенденти, які спиралися на революційну армію. Вони прагнули розширення повноважень парламенту, який мав здійснювати контроль за армією та відати вищою судовою владою.

Однак така програма відображала інтереси верхівки армії й нічого не давала простим солдатам. У їхньому середовищі побутувало тверде переконання про необхідність поглиблення перетворень. У 1647 р. оформився рух левелерів (урівнювачів), які виступали за встановлення в Англії республіки, де влада належала б однопалатному парламенту. Цей орган мав обиратися раз на два роки чоловіками (крім слуг), які досягли 21 року.

1 Індепенденти (від англ. independents — незалежні) — представники лівого крила пуритан, які засуджували англіканську церкву. Діяли наприкінці XVI—XVII ст. й вимагали цілковитої незалежності для кожної громади пуритан.

У сі учасники конфлікту готувалися до вирішального зіткнення. У лютому 1648 р. в Англії розпочалася друга громадянська війна. Через десять місяців полки О. Кромвеля ввійшли в Лондон. Новий склад парламенту створив Верховний суд для розгляду злочинів короля. За рішенням суду, Карла І Стюарта було позбавлено королівського титулу й 30 січня 1649 р. публічно страчено як «зрадника й тирана».

У травні 1649 р. Англію було проголошено республікою. Верховна влада перейшла до однопалатного парламенту. Палату лордів було ліквідовано. Вищим органом виконавчої влади стала Державна рада, до складу якої ввійшли представники керівництва парламенту й верхівки армії. Вона відразу ж узялася за вирішення складних проблем. У 1649-1650 рр. було організовано військову експедицію до Ірландії для придушення національного повстання проти англійського панування. Пізніше армія О. Кромвеля впокорила й Шотландію, яка зберігала вірність династії Стюартів. У 1652 р. вона фактично була приєднана до Англії.

Водночас загострилися стосунки між індепендентами й левелерами. Серед левелерів сформувалося радикальне угруповання справжніх левелерів, або дигерів1 (копачів). Їхня програма передбачала скасування приватної власності на землю й наділення нею всіх незаможних. Ідеологом дигерів був Джерард Вінстенлі. Він обрав засобом боротьби за досягнення своїх ідеалів не повстання, а релігійно-моральну проповідь. Дигери намагалися організувати колективне оброблення землі й общинних пустищ, однак війська О. Кромвеля безжально знищили їхні посіви.

У країні назрівала нова громадянська війна. Це спонукало О. Кромвеля зважитися на новий державний переворот. У квітні 1653 р. він розігнав Довгий парламент. Невдовзі парламентську республіку змінила відкрита військова диктатура О. Кромвеля, якого в грудні 1653 р. було проголошено лордом-протектором (захисником). Новий режим став називатися протекторатом (1653-1658).

З ініціативи О. Кромвеля було підготовлено документ «Знаряддя управління», своєрідну конституцію протекторату. Республіканські установи зберігалися, однак реальна влада зосереджувалася в руках лорда-протектора, який мав право розпускати парламент, укладати договори з іноземними державами, видавати укази. Країну було поділено на військові округи, які очолювали підпорядковані О. Кромвелю генерали.

Лорд-протектор — член королівської родини чи аристократ, який виконував обов’язки індивідуального регента (тобто не просто члена ради регенства) у період, коли англійський монарх був малолітнім чи з іншої причини не міг правити самостійно.

Протекторат (від латин. protector — захисник) — форма правління держави, коли влада належить лорду-протектору.

1 Дигери (від англ. diggers — копачі) — представники радикального лівого крила пуритан в Англійській революції.

АНГЛІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1640-1660 рр.

Невдовзі в суспільстві почало наростати невдоволення діями О. Кромвеля. Він усвідомлював це, обмірковуючи зміцнення своїх позицій. У 1657 р. титул лорда-протектора було проголошено спадковим і відновлено палату лордів. Однак 3 вересня 1658 р. О. Кромвель помер. Титул лорда-протектора перейшов до його старшого сина, Річарда, який не був готовий управляти державою.

4. Реставрація і Славна революція

У травні 1659 р. в Англії було знову відновлено республіку. Щоправда, її доля залежала від армії, яка в лютому 1660 р. зайняла Лондон. Було організовано вибори до нового парламенту й розпочато в м. Бреді (Голландія) переговори із сином страченого короля щодо реставрації (відновлення) монархії. У документі під назвою «Бредська декларація» обумовлювалися засади, на яких здійснювалася реставрація: амністія всіх учасників революційних подій, релігійна терпимість, недоторканність земельних володінь, отриманих під час революції, управління разом із парламентом. Після затвердження Бредської декларації зібрався новий парламент, який дав дозвіл на повернення Стюартів і проголосив королем сина Карла І. У травні 1660 р. він урочисто вступив у Лондон і зійшов на трон під іменем Карла II (1660-1685).

Прихід Карла II Стюарта до влади не ознаменувався значними репресіями. Були покарані тільки судді, які винесли смертний вирок його батькові. Проте спокій виявився умовним. Невдовзі з могили викопали останки О. Кромвеля й поглумилися над ними. Пізніше відновили скасовані революцією права англіканських священиків. Почалися гоніння на пресвітеріанських пасторів. Роялістам повернули всі їхні маєтки. Новий цензурний статут заборонив обговорення політичних питань.

У зовнішній політиці головним суперником Англії виявилася інша протестантська країна — Голландія. Причина конфлікту між двома державами полягала в давньому економічному суперництві. У 1670 р. Карл II підписав таємний договір із французьким королем Людовіком XIV і в обмін на фінансову допомогу й територіальні поступки погодився сприяти йому в боротьбі з голландцями. При цьому Карл II повинен був оголосити про свій перехід у католицтво. Невдовзі Англія та Франція напали на Голландію, що спричинило збурення в парламенті й ухвалення ним акту про присягу. Ішлося про те, що державні посади в Англії повинні займати лише протестанти. У 1674 р. парламент вивів Англію з війни.

Наприкінці 1670-х років парламентська опозиція поділилася на дві основні політичні партії — віги й торі. Існує кілька версій щодо походження їхніх назв. Найвірогідніше, вігами називали шотландських пресвітеріан, а торі — ірландських католиків-роялістів. Партія вігів спиралася на «нове» дворянство й буржуазію. Натомість торі мали підтримку «старого» дворянства, королівського двору й урядовців.

У 1679 р. парламент прийняв закон, відомий під назвою «Habeas corpus act». Він гарантував свободу особи, визначав правила її арешту, судочинства, запобігав свавіллю короля й чиновників. Цей акт донині становить частину англійської конституційної системи. Згодом Карл II розпустив парламент і надалі правив одноосібно.

П. Делі. Карл II Стюарт. 1670 р.

• За яких умов Карл II Стюарт прийшов до влади?

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

1679 р. З «Habeas corpus act»

(...) З метою попередження несправедчивих гноблень повторними арештами за один і той же злочин установлюється, що жодна особа або особи, які звільнені за постановою «Habeas corpus», не можуть бути затримані чи заарештовані за той самий злочин будь-якою особою інакше, як за законним розпорядженням або наказом того суду, куди вони мають з’явитися... (Особа або особи, які здійснили протизаконний арешт, мають сплатити штраф у розмірі 500 фунтів).

• Які гарантії недоторканності особи встановлював «Habeas corpus act»?

• Положення якого документа 1215 р. він доповнював і розширював?

Через відсутність у Карла II законних нащадків спадкоємцем трону став його молодший брат Яків, герцог Йоркський — затятий католик. Він зійшов на трон під іменем Якова II (1685-1688) і порушив питання про поновлення в Англії католицького віросповідання. Це спричинило підготовку парламентом державного перевороту.

Представники парламенту звернулися до правителя Голландської республіки, Вільгельма Оранського, одруженого з донькою Якова II, з проханням захистити англійців від свавілля короля. У листопаді 1688 р. В. Оранський висадився разом із військом в Англії. Покинутий усіма, Яків II із родиною втік до Франції. У 1689 р. парламент оголосив В. Оранського регентом королівства, а корону запропонував його дружині. Проте згодом вони обоє стали королями-співправителями. Мирна зміна влади в Англії, за якої не пролилося жодної краплини крові, увійшла в історію як Славна революція (1688-1689).

Наприкінці 1689 р. парламент прийняв основний законодавчий акт, що визначав структуру нової влади, — «Білль про права». Згідно з його положеннями, король не мав права без згоди парламенту скасовувати чи призупиняти чинність законів, установлювати податки й набирати армію. Цей документ закріпив в Англії верховенство парламенту над королівською владою й заклав основи конституційної монархії. Панівною релігією став протестантизм. Пресвітеріанам було надано релігійну свободу.

5. Значення революції

Важливою ознакою Англійської революції була участь у ній представників різних соціальних станів: від простого селянина до буржуазії та дворянства. Під час революції утворилися різні політичні угруповання, кожне з яких ішло своїм шляхом, пропонуючи власні способи оновлення суспільства. Це протистояння закінчилося тим, що Англія стала на капіталістичний шлях розвитку.

Славна революція — безкровний переворот в Англії 1688-1689 рр. Назва стосується подій, пов’язаних із позбавленням влади Якова II та заміною його на англійському троні Вільгельмом і Марією. У ширшому значенні Славна революція — це останні спроби Стюартів повернути владу короля й установити в країні конституційну монархію.

Отже, ця революція мала буржуазний характер. Унаслідок революції суттєво зміцнилися економічні й політичні позиції торгово-фінансових кіл і «нового» дворянства, а вплив «старої» аристократії значно зменшився.

Англійська революція мала велике значення для подальшої модернізації економіки й утвердження ринкових відносин. Вона підготувала підґрунтя для переходу країни від аграрного до індустріального суспільства.

Завдяки революції в Англії було ліквідовано абсолютизм і встановлено конституційну монархію. «Нове» дворянство та буржуазія отримали можливість визначати основні напрями зовнішньої і внутрішньої політики через парламент. У свідомості англійців утвердилася думка про те, що влада повинна діяти в рамках закону та віротерпимості. Так в Англії закладалися основи правової держави й установилася відносна релігійна свобода.

Революція, громадянська війна, Славна революція, реставрація, парламентська монархія, «Білль про права»; 1628, 1640, квітень-травень 1640, листопад 1640, 1641, 1642, 1649, 1653, 1688-1689; Олівер Кромвель, Карл II.

1. Установіть відповідність між подією та її датою.

1 1640 р.

2 1649 р.

3 1641 р.

4 1688-1689 рр.

5 1689 р.

А Славна революція

Б скликання Довгого парламенту

В прийняття «Великої ремонстрації»

Г проголошення Англії республікою

Д «Білль про права»

2. Покажіть на карті райони, де мав підтримку король, і райони, які підтримували парламент, а також місця основних битв.

3. Установіть відповідність між поняттям і його значенням.

1 протекторат

2 реставрація

3 громадянська війна

4 парламентська монархія

5 «круглоголові»

А відновлення влади попередньої династії

Б обмежена монархія, коли верховна влада належить парламенту

В збройна боротьба між ворогуючими таборами — громадянами однієї держави

Г прихильники парламенту в боротьбі проти короля

Д форма правління, за якої влада належить лорду-протектору

4. З наведеного переліку виберіть назви верств населення, які були прихильниками й противниками революції. Поясніть свій вибір.

«Старе» дворянство, джентрі, англіканське духовенство, власники мануфактур, купці, селяни, робітники мануфактур.

5. Під час революції слова гімну «Боже, бережи короля» було замінено на «Боже, бережи лорда-протектора». Про що свідчить цей факт? З якими діями О. Кромвеля ви погоджуєтеся, а з якими — ні?

6. Першого травня 1660 р. парламент проголосив Карла II королем Англії. Як називається процес відновлення монархії? Чим відрізнялася монархія Карла І від монархії його сина?

7. Чи можна було уникнути революції, війни, терору, страти короля? Розробіть свій сценарій розвитку подій від 1640 р.

8. Уявіть, ніби ви переселилися з Англії до містечка в Північній Америці в 1651 р. Що б ви розказали колоністам про революцію? Чи змінився б ваш погляд на події, якби ви переселилися в 1669 р.? Обґрунтуйте свою думку.