Підручник по Всесвітній історії. 8 клас. Ліхтей - Нова програма

§ 14. Англія

Пригадайте

1. До яких змін у суспільстві призвела війна Червоної і Білої троянд?

2. Як вплинули великі географічні відкриття на економічний розвиток Англії?

3. Що таке мануфактура? Назвіть її характерні ознаки.

4. Чим «нове» дворянство відрізнялося від «старого»?

1. Зміни в суспільстві

Після кривавої війни Червоної і Білої троянд англійський трон зайняла династія Тюдорів (1485-1603). Під час правління її першого представника короля Генріха VII (1485-1509) було відновлено економіку країни, підірвану Столітньою війною та чварами між Ланкастерами та йорками. Через війни кількість населення Англії майже не збільшилася, і на початку XVI ст. тут проживало приблизно 3 млн осіб. Обставини складалися так, що в країні виникли всі передумови для інтенсивного розпаду феодальних відносин і зародження товарного виробництва та ринкових відносин.

Головну роль у цьому процесі відіграло звільнення селян від особистої залежності та ліквідація старої системи господарювання. Економічному піднесенню Англії сприяло також те, що внаслідок великих географічних відкриттів країна опинилася в центрі нових світових торговельних шляхів. Природні умови Англії сприяли розвитку вівчарства, тому саме виготовлення сукна стало головною галуззю англійської промисловості. Швидкими темпами розвивалося й виробництво шовку, шкіри, скла, мила, пороху, паперу та цукру. Основною формою англійської промисловості була розсіяна та централізована мануфактура.

Нові форми виробництва породжували зміни в англійському суспільстві, передусім у середовищі дворянства й селянства. Чимало представників дрібного й середнього дворянства почали швидко переходити до ведення ринкового господарства. Вони становили основу «нового» дворянства — джентрі1.

У своїх помістях джентрі займалися тим, що приносило прибуток: вівчарством, організацією мануфактур із виробництва сукна, видобутком корисних копалин тощо.

Оскільки вівчарство ставало вигіднішим за землеробство, то в багатьох випадках «нові» дворяни почали перетворювати свої землі на пасовиська для овець. Спочатку джентрі взялися захоплювати общинні угіддя (ліси, пасовиська, пустища, переліски, мочарі), а потім стали прибирати до рук і спадкові селянські наділи. Землевласники обгороджували відібрані землі частоколом, канавами, живою огорожею й за високу ренту здавали в оренду великим фермерам-скотарям, а іноді й самі розводили на них чималі отари овець.

1 Джентрі — середнє та дрібне дворянство в Англії в другій половині XV-XVII ст., складова частина так званого «нового» дворянства, яке зуміло пристосуватися до бурхливого капіталістичного розвитку Англії й активно впроваджувало капіталістичні відносини в селі.

Процес насильницького захоплення дворянами селянських наділів і масового витіснення селян з їхньої землі отримав назву обгороджування1 і став справжньою трагедією для десятків тисяч селянських родин. Унаслідок цього явища зникали цілі села. Селяни залишали рідні домівки й були змушені за безцінь найматися на роботу до власників мануфактур і великих ферм. Однак задіяти всіх знедолених не було можливості. Не знаходячи застосування своєї праці, вони перетворювалися на пауперів2, тинялися по всій країні, шукаючи випадкових заробітків.

Зупинити процес обгороджування королівська влада не могла, тому розпочала боротьбу з пауперами. Упродовж XVI ст. було видано кілька жорстоких законів, спрямованих проти них. Вони відомі в історії як «криваві закони». Дозвіл збирати милостиню отримували старі й немічні жебраки. Усі інші повинні були працювати. Кожен, хто тільки бажав, міг за жалюгідну платню найняти волоцюгу на роботу й використовувати як раба. У разі відмови паупера могли жорстоко побити або ув’язнити. Упійманих волоцюг сікли батогами, таврували, відрізали їм вуха або виривали ніздрі. Якщо волоцюгу ловили втретє — його страчували. З часом почали створювати спеціальні робітні, у яких пауперів змушували працювати.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

1516 р. Відомий англійський гуманіст Томас Мор про обгороджування та його наслідки

Ваші вівці, зазвичай такі сумирні, що задовольнялися дуже незначним, тепер, кажуть, стали такими зажерливими й невгамовними, що поїдають навіть людей, розоряють і спустошують поля, будинки та міста. Саме в усіх тих частинах королівства, де виготовляють найтоншу й тому більш коштовну вовну, знатні аристократи та навіть деякі абати, святі люди, не задовольняються тими щорічними прибутками й відсотками, які зазвичай наростати від маєтків їхніх предків, не задовольняються тим, що їх гультяйське й розкішне життя не приносить жодної користі суспільству, навіть шкодить йому. Так ось у своїх маєтках нічого не зачищають для оранки, відводять усе під пасовища, зносять будинки, руйнують міста, залишаючи храми тільки для свинячих стійл. Ці милі люди перетворюють на пустелю всі поселення й кожну п’ядь обробленої землі, ніби без того у вас мало її відводиться під загони для дичини та звіринці.

...У будь-якому випадку, відбувається переселення нещасних: чоловіків, жінок, подружніх пар, сиріт, удів, родичів із малими дітьми, усіх домочадців... Вони переселяються... зі звичних і насаджених місць і не знають, куди подітися, усе хатнє начиння, що коштує недорого, ледь дочекавшись покупців, вони продають за безцінь через необхідність його збути. А коли вони у своїх мандрах швидко все витратять, то що їм ще залишається, як не красти й потрапити на шибеницю за злочин, або ж тинятися та злидарювати? А втім, і тут як волоцюги вони потрапляють до в’язниці за свої безцільні мандри, адже ніхто не наймає їх на роботу, хоча вони самі заповзято себе пропонують. А хліборобству, до якого вони звикли, нічого робити там, де нічого не сіють. Адже взагалі достатньо одного вівчаря або пастуха, щоб пустити під пасовище ту землю, для належної обробки якої під посів потрібно багато рук.

1 Обгороджування — процес насильницького захоплення дворянами селянських наділів і масового витіснення селян з їхньої землі, яку потім обгороджували частоколами, канавами, живою огорожею тощо й перетворювали на пасовиська.

2 Паупер (від латин. pauper — бідний, незаможний) — жебрак, позбавлений будь-яких засобів для існування.

• Як ви розумієте вислів Т. Мора, що «вівці... поїдають людей»?

• До яких наслідків призвело обгороджування?

З приходом до влади Генріха VII в Англії розпочалося становлення абсолютної монархії. Король усіляко посилював органи центрального управління, особливо фінансове відомство. Надійною опорою королівській владі були джентрі, яким Генріх VII дарував титули й землі.

Г. Гольбейн Молодший. Генріх VIII. 1539-1540 рр.

• Назвіть особливості англійського абсолютизму під час правління Генріха VIII.

2. Генріх VIII

Політику Генріха VII продовжив його син, Генріх VIII (1509-1547), який 1509 р. став королем Англії і з дозволу Папи Римського одружився з удовою свого покійного брата, Катериною Арагонською, — донькою могутніх іспанських монархів Фердинанда й Ізабелли.

За правління Генріха VIII дедалі більшу роль у державному управлінні стали відігравати центральні бюрократичні відомства. Головним адміністративним і виконавчим органом стала Таємна рада. До її складу входили вищі посадові особи Англії: державний секретар, лорд-казначей і лорд-канцлер.

Специфіка англійського абсолютизму полягала в тому, що Тюдори не збільшували кількість чиновників на місцях, а зберегли місцеве дворянське самоуправління.

Суттєвою особливістю англійського абсолютизму була також відсутність постійної армії. У мирний час королівська гвардія налічувала всього 200 осіб. Перші Тюдори уникали великих витрат і на наймані війська. Натомість більше уваги приділяли розвиткові флоту, який через острівне розташування країни мав важливе значення для її захисту. Королівський флот називали «дерев’яними стінами Англії».

Ще однією особливістю англійського абсолютизму було збереження разом із бюрократичним апаратом станово-представницького органу — парламенту, який затверджував закони, подані королем.

3. Королівська Реформація

Важливим кроком у становленні англійського абсолютизму стала так звана королівська Реформація, проведена Генріхом VIII. Сам король спочатку негативно сприйняв ідеї М. Лютера й вступив з ним у богословську полеміку, відстоюючи традиційні католицькі таїнства.

Однак невдовзі між Генріхом VIII і Папою Римським виник конфлікт, який призвів до розриву Англії з католицькою церквою. Приводом стала справа про розлучення Генріха VIII з Катериною Арагонською, від шлюбу з якою він не мав сина, спадкоємця трону. З усіх їхніх дітей вижила лише донька Марія. Король звернувся до Папи Климента VII з проханням розірвати цей шлюб і дати дозвіл на одруження з англійською аристократкою Анною Болейн. Однак Папа Римський відмовив Генріхові в його проханні.

У відповідь 1531 р. Генріх VIII подав у вищий суд країни звинувачення проти всього англійського духовенства. Він вимагав визнати його єдиним очільником англійської церкви. На підставі отриманих прав король призначив архієпископом Кентерберійським Томаса Кранмера. Той розірвав шлюб Генріха VIII з Катериною Арагонською й повінчав його з Анною Болейн. Восени 1533 р. Анна Болейн народила Генріхові VIII доньку Єлизавету. Папа Римський відлучив короля від церкви, а його новий шлюб оголосив незаконним. Генріх VIII назвав свій шлюб із Катериною Арагонською недійсним, а доньку Марію позбавив прав на англійський трон. У 1534 р. парламент затвердив «Акт про верховенство», на підставі якого Генріх VIII прийняв титул очільника церкви в Англії. Це означало розрив із Римом і позбавлення англійської церкви залежності від Папи Римського. Відтоді вона стала називатися англіканською.

У 1536 р. король затвердив «Десять статей», які становили символ віри англіканської церкви. За їхню основу взято ідею М. Лютера про спасіння вірою, але в Англії зберігалися три таїнства: хрещення, причастя та покаяння. Зовні англіканська церква мало чим відрізнялася від католицької: визнавала поклоніння іконам, не заперечувала ієрархію кліру, пишне вбрання, свічки, кадильниці, музичний супровід під час богослужби.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

1536 р. З «Десяти статей»

(...) 5. ...Грішники отримують виправдання через страждання та віру, поєднану з любов’ю, однак єдина причина виправдання — милість Бога-Отця заради заслуг, крові та страждань його сина Ісуса Христа... Треба випробовувати себе в добрих справах, у дотриманні й виконанні законів і заповідей Бога.

6. ...За іконами, особливо із зображенням Христа й Богоматері, може бути визнана здатність являти зразки благородства та доброго прикладу, спонукати до благих думок...

7. ...Святі повинні шануватися християнським народом, однак не з такими почестями, які треба проявляти тільки до Єдиного Бога. Вони повинні шануватися за ті чесноти, які Христос у них бачив. Ми можемо звертатися до них як до заступників наших молитв і прохань до Ісуса Христа. (...)

9. ...Убрання, кроплення святою водою, роздавання святого хліба, використання свічок, попелу, цілування хреста... не повинні засуджуватися й відкидатися...

• Яку ідею М. Лютера прийняла англіканська церква?

• Які таїнства католицької церкви зберегла англіканська церква?

• Які обряди католицької церкви допускалися?

А. Мор. Марія Тюдор. 1554 р.

• Як у часи правління Марії Тюдор переслідували протестантів?

Однак Генріх VIII проводив Реформацію лише поверхово: заради зміцнення влади короля над церквою та з фінансових інтересів. Тих, хто був незгодний з його діями, карав. Так було страчено лорда-канцлера королівства, відомого письменника-гуманіста Т. Мора. Багато англійців сповідували католицизм таємно.

Під час правління Едварда VI (1547-1553), сина Генріха VIII, було зроблено спробу реформувати й спростити церковний обряд. Але коли на трон зійшла Марія Тюдор (1553-1558), донька Генріха VIII та Катерини Арагонської, ревна католичка, для протестантів настали нелегкі часи: їх почали жорстоко переслідувати. За її правління було спалено майже 300 протестантів. За це королеву Марію прозвали Кривавою. Однак повне відновлення панування католицької церкви було неможливе.

4. Єлизавета І

Після смерті Марії Тюдор королевою Англії стала Єлизавета I (1558-1603), донька Генріха VIII Тюдора та Анни Болейн. Єлизавета мала чудову пам’ять і виявила блискучі здібності з вивчення мов, зокрема французької, італійської, латини й грецької. Згодом, приймаючи іноземних послів, королева обходилася без перекладачів. Одразу ж після приходу до влади Єлизавети І її уряд відновив протестантизм, щоправда, у поміркованій формі. Перехід із протестантизму в католицизм прирівнювався до державної зради. Парламент підтвердив верховенство королеви над англіканською церквою.

І. Олівер. Єлизавета І Тюдор. 1600-1602 рр.

ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА

Єлизавета успадкувала деякі вади своєї матері: жадібність, самолюбство, пристрасть до розкішного вбрання та прикрас, однак не мала материнської привабливості. У Єлизавети було руде волосся, видовжене обличчя, грубуватий голос. Проте вона дуже любила слухати компліменти щодо своєї зовнішності й зберегла цю слабкість до старості. Прагнучи справити на когось враження, королева могла переодягатися кілька разів на день. Під час переїздів багаж Єлизавети розміщували на 300 підводах, а після її смерті залишилося 3000 оздоблених суконь.

У 1571 р. було прийнято англіканський «символ віри» із 39 статей, елементи кальвінізму в ньому поєднано з католицизмом. Визнавалося протестантське вчення про спасіння вірою та два таїнства — хрещення й причастя. Не визнавалася влада Папи, засуджувалося шанування ікон, заборонялися індульгенції, було зменшено кількість релігійних свят. Богослужіння проводилися англійською мовою. Водночас зберігалися ієрархія духовенства на чолі з єпископами та пишні обряди, притаманні католицькій церкві. Так англіканська церква стала надійною опорою абсолютизму. Її очолював монарх, а духовенство підпорядковувалося йому як частина державного апарату.

Уряд Єлизавети І вів активну боротьбу проти прихильників подальшого очищення англіканської церкви від залишків католицизму. Послідовних протестантів в Англії почали називати пуританами1. Вони добре розуміли недосконалість англіканської церковної системи й мали підтримку «нових» дворян і буржуазії. Однак королева вважала за краще зберігати релігійний мир.

Натомість англійські католики покладали надії на шотландську королеву Марію Стюарт (1542-1567). У 1567 р. внаслідок повстання шотландських протестантів Марія Стюарт була змушена зректися корони на користь свого сина, Якова, і втекти до Англії. Проте вона була небезпечною для Єлизавети І, тому Марію Стюарт незабаром заарештували й упродовж 19 років тримали під суворим наглядом.

Правління Єлизавети І стало вершиною розвитку англійського абсолютизму. Вона вважала питання церковного устрою та фінансової політики винятковим правом королівської влади. Королева заохочувала запровадження технічних винаходів, організацію мануфактур. У країні велися розробки з видобутку корисних копалин, набули розвитку виплавлення металів і виробництво зброї, розвивалися текстильна промисловість, кораблебудування тощо. Королівська влада надавала неабияку підтримку купецьким компаніям, які отримували спеціальні хартії на ведення монопольної торгівлі в різних частинах світу. Були засновані перші англійські колонії в Америці.

Торговельна експансія Англії в 60—70-і роки XVI ст. зумовила конфлікт з Іспанією, що переріс у тривале й жорстоке суперництво. Між Англією та Іспанією розпочалася неоголошена війна на морях. Одним з її яскравих епізодів став рейд англійського пірата Френсіса Дрейка.

Восени 1577 р., заручившись підтримкою Єлизавети І, Ф. Дрейк із невеликою ескадрою вирушив у плавання вздовж узбережжя Південної Америки. Пограбувавши іспанські колонії, він проплив через Магелланову протоку й вийшов до узбережжя Перу, де захопив кілька іспанських кораблів із золотом. Після цього Ф. Дрейк перетнув Тихий та Індійський океани, обігнув Африку й у 1580 р. з великою здобиччю повернувся в Англію. Так було здійснено другу, після Ф. Магеллана, навколосвітню подорож. Королева Єлизавета І щедро нагородила пірата-мореплавця й власноруч посвятила його в лицарі.

На початку 1587 р. виникла чергова змова, яку активно підтримував іспанський король Філіпп II. Змовники хотіли звільнити Марію Стюарт і повернути їй трон. Однак їх викрили. За участь у змові Марію Стюарт було страчено. Щоб виправдатися перед Яковом VI, сином Марії Стюарт, усю відповідальність за її смерть Єлизавета І переклала на своїх радників. Повірити в правдивість цих слів Якова VI змусили обіцянки бездітної Єлизавети І, що після її смерті саме він успадкує англійський трон.

1 Пуритани (від латин. purus — чистий) — радикальне крило англійських протестантів, які були незадоволені реформуванням церкви й виступали за її очищення в дусі кальвінізму.

Н. Хіліард. Марія Стюарт в Англії. 1578 р.

• Які переслідування випали на долю Марії Стюарт?

У відповідь на страту Марії Стюарт Папа Римський закликав католиків до війни з Англією. На цей заклик відгукнувся лише іспанський король Філіпп II. Він послав до берегів Англії флот — «Непереможну армаду». У липні 1588 р. англійські моряки під командуванням адміралів Ч. Говарда та Ф. Дрейка зустріли іспанські судна в протоці Ла-Манш і упродовж тижня їх обстрілювали. Іспанці вирішили підійти до французького берега в Кале за підкріпленням, але Ф. Дрейк атакував їх човнами-брандерами, начиненими вибухівкою. Знищення «Непереможної армади» довершив сильний шторм. З цього часу Англія стала володаркою морів.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

Кінець XVI ст. З хроніки англійського географа й історика Вільяма Кемдена про загибель «Непереможної армади»

27-го дня цього місяця [липня] уночі іспанці кинулиякір перед Кале... Наступного дня... лорд-адмірал приготував вісім із своїх найгірших кораблів, замастив їх легкозаймистою сумішшю, дьогтем і смолою, наповнив сіркою та іншими займистими речовинами й... відправив їх за вітром у морок ночі на іспанський флот. Коли іспанці побачили брандери, що наближалися до них, і все море було освітлене їх полум’ям, то вони... з криком переляку підняли якорі, перерубали свої канати й у панічному жаху, з великою поспішністю та в цілковитому безладі вийшли в море...

Тим часом Ф. Дрейк і Т. Феннер шалено обстрілювали своєю артилерією іспанський флот... Упродовж усього дня іспанський флот терпів найжахливіші лиха...

• Який тактичний хід використав Ф. Дрейк?

• Знайдіть на карті м. Кале. На якому узбережжі знаходиться цей порт?

• Як Ф. Дрейк використав географічне положення Англії?

Королева Єлизавета І продовжувала політику своїх попередників щодо завоювання Ірландії, яке розпочалося ще у XII ст. Ірландська знать неодноразово очолювала повстання проти англійського панування. Найбільшим було повстання, що спалахнуло наприкінці XVI ст. в Ольстері. Військові дії тривали майже 10 років, аж поки англійці нарешті зуміли приборкати повсталих і конфіскувати їхні землі.

Успішне правління Єлизавети І, яке називають «золотою добою» в історії Англії, добігало кінця в умовах наростання конфлікту між королівською владою та суспільством. Буржуазія почала дедалі активніше виражати невдоволення режимом абсолютизму та його політикою. У парламенті гучно заявляли про себе пуритани. Проте в пам’яті англійців Єлизавета І залишилася королевою, яка дбала про народ.

АНГЛІЯ в XVI — першій половині XVII ст.

5. Прихід до влади династії Стюартів

У 1603 р., після смерті Єлизавети І, на англійський трон зійшов шотландський король Яків VI Стюарт. Для Англії він був Яковом І ( 1603-1625). Новий монарх об’єднав під своєю владою Англію, Шотландію й Ірландію, поклавши початок триєдиному королівству — Великій Британії.

Англійське суспільство покладало на Якова І великі надії: католики очікували припинення гонінь, а пуритани — поглиблення церковної реформи.

Невдовзі Яків І надав католикам свободу совісті, але без свободи богослужінь. У відповідь католики влаштували проти короля кілька безуспішних змов. Найвідомішою серед них була так звана «порохова змова». У 1605 р. змовники планували підірвати 36 діжок з порохом під час відкриття осінньої сесії парламенту. Змову було розкрито. Яків І відповів на ці замахи новими переслідуваннями католиків і наполягав на абсолютному праві королівської влади управляти державою.

Дж. Крітц. Яків І. 1606 р.

• Чому саме Яків І успадкував англійський трон після Єлизавети І?

Джентрі, обгороджування, паупери, пуритани; 1534, 1536, 1558-1603, 1571, 1588; Генріх VIII, Томас Мор, Єлизавета І Тюдор, Марія Стюарт, Яків І, Френсіс Дрейк.

1. З переліку наведених нижче ознак визначте, що було характерним для «нових», а що — для «старих» дворян:

• джерело прибутків — феодальна рента від селян;

• виготовлення товарів для продажу;

• організація мануфактури;

• «прибуткові» посади при дворі та в церкві;

• участь в експедиціях і освоєнні нововідкритих земель;

• продаж маєтків за борги;

• укладення шлюбів із буржуа.

2. Подумайте, чим Реформація в Англії відрізняється від Реформації в Німеччині.

3. У 1535 р. Папа Римський відлучив Генріха VIII від церкви. Аргументуйте його рішення.

4. У чому полягають особливості англійського абсолютизму?

5. Чи можна назвати правління Єлизавети І «золотою добою» в історії Англії? Обґрунтуйте свою думку.

6. Працюйте в парах (або в малих групах)

Прочитайте уважно подані нижче уривки.

• Англійський поет ХVІ ст. Т. Бастадр писав: «Вівці поїли наші поля й ліси, наші долини й пагорби, цілі села та міста».

• Англійський агроном XVI ст. Т. Тассет писав: «Я захоплююсь округою, що обгороджена... та іншої мені не треба... Візьмемо за приклад Саффолк або Ессекс... Де ще ви знайдете стільки баранини та яловичини, збіжжя, масла й найкращого сиру — власне кажучи, багатства та статку, як не там, де більше обгороджування».

• Наведіть аргументи «за» і «проти» обгороджування. Думки яких верств населення висловлюють автори?