Підручник по Всесвітній історії. Новітній період (1939–2011 рр.). 11 клас. Щупак

СЛОВО ДО ЧИТАЧА

Шановний випускнику! Підручник із всесвітньої історії, який Ви зараз читаєте, хронологічно охоплює період з 1939 по 2011 рр., що є продовженням «новітньої», або «модерної історії». Її вивчення дає не тільки задоволення пізнання, а й може надати ключі до розуміння важливих сучасних суспільно-політичних, культурних, моральних явищ. Цьому має сприяти наш підручник.

СТРУКТУРА ПІДРУЧНИКА включає 9 тем, які поділяються на параграфи. В окремих параграфах поданий матеріал для узагальнення.

ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДУ ТЕКСТУ ПІДРУЧНИКА полягають у певному порядку структурування тексту, що сприяє розумінню навчального матеріалу. Обов’язкові для запам’ятання терміни і поняття, дати виділені червоним кольором і подаються там, де вони згадуються в підручнику.

РУБРИКИ ПІДРУЧНИКА. Рубрика «Згадайте...» нагадує про важливі події та явища попереднього курсу всесвітньої історії та пов’язує їх з новим матеріалом. Важливі свідчення учасників подій та оцінки істориків, з якими можна сперечатися, статистичні дані та інша інформація подаються у рубриках «Свідчать документи», «Слово історика», «Мовою цифр», «Роздуми з приводу». Художній за формою опис подій, що відбувалися, - у рубриці «Так це було». У підручнику поміщені також біографії видатних особистостей.

Рубрики «Гіпотеза», «Питання до дискусії,» дають можливість учням за допомогою вчителя обдумати та обговорити можливі шляхи розвитку історичних процесів, для чого треба застосувати власну уяву, творче мислення.

НАОЧНИЙ, ІЛЮСТРАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ. Застосування схем, таблиць сприятиме полегшенню засвоєння навчального матеріалу. Малюнки та фото в підручнику ілюструють та допомагають зробити наочним текст, подають важливу інформацію. Карикатури та плакати оживляють історичний матеріал. Історичні карти на форзаці підручника висвітлюють основні події історії.

ПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ В ПІДРУЧНИКУ спрямовані на різні види систематизації навчального матеріалу, на самостійну роботу та роботу в групі. Деякі питання мають «провокативний», дискусійний характер. Вони важливі для формування Вашої власної оцінки історичних подій та явищ, для розуміння зв’язку навчального матеріалу з життям, з теперішніми суспільно-політичними, економічними, культурними подіями, морально-етичними явищами.

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ. Інформація для тих, хто особливо цікавиться історією, подається у рубриці «Додаткова інформація». Допоміжний матеріал можна знайти в мережі Інтернет на сайтах, посилання На деякі з них наведені у Додатках до підручника, а також у Додатковій літературі.

Отже, зміст та дух цієї книги спрямовані на формування поважного ставлення до історичного досвіду і культурної спадщини різних народів, і, разом з тим — почуття гордості за власний народ, досягнення України та українців.

Перед Вами - підручник, який має бути Вашим надійним помічником у вивченні історії, у самостійній роботі. Хоча це, звичайно, не може замінити живого слова Вашого Вчителя. Бажаємо Вам успіхів у навчанні!

ВСТУП. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX – НА ПОЧАТКУ XXI ст. СВІТОВІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

Геноцид (від гр. genos - рід, плем’я і лат. caedo - вбиваю) - повне або часткове знищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними або іншими ознаками; один з найтяжчих злочинів проти людства.

1. ЕКОНОМІЧНІ, СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ У ПОВОЄННОМУ СВІТІ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX - НА ПОЧАТКУ XXI ст.

Світ у другій половині XX ст. зазнав найбільших змін, перетворень, катаклізмів за всю свою історію. Головною та трагічною сторінкою історії середини століття стала Друга світова війна, яка спричинила загибель близько 60 млн чоловік і катастрофічні руйнування. Велику частину людських втрат склало цивільне населення - жертви геноциду.

Роздуми з приводу

Вперше в історії війн цивільне населення стало важливою мішенню військових. Вперше нацистськими агресорами було поставлено завдання не тільки підкорення, а й тотального фізичного знищення цілих народів. Почалась Друга світова в Європі, охопила величезну територію, а завершувалась в Азії в сполохах вибухів атомних бомб... Якось А. Ейнштейна запитали: Якщо головною військовою силою у Першій світовій війні була кіннота, у Другій світовій - танки, то що стане головною зброєю у Третій світовій, якщо вона розпочнеться? Великий фізик і філософ відповів: Я не знаю, що буде головною зброєю у Третій світовій війні, але, якщо така війна буде - то у наступній війні головною зброєю буде дерев’яна палиця...

У ході Другої світової вирішувалась доля людства та базових цінностей людської цивілізації, які намагався знищити нацистський «новий порядок». Не тільки за масштабами людських втрат та соціальних потрясінь під час війни, а й за уроками війни, її наслідками людське суспільство зазнало докорінних змін.

Післявоєнний період ознаменувався жорстокою конфронтацією між державами «соціалістичного табору» на чолі з СРСР та країнами західної демократії на чолі з США.

Тільки з кінця 1980-х рр. політика «холодної війни», що балансувала на межі «гарячої» ядерної катастрофи, змінилась розрядкою міжнародних відносин.

X. Райнхольд, створюючи цю відому статуетку, очевидно, хотів цим щось сказати людям.

Як Ви вважаєте, про що скульптор хотів попередити людство?

Друга половина XX ст. знаменувалась переходом від протистояння комуністичного та демократичного таборів до затвердження у світі демократичних принципів; переходу до «багатополюсної» моделі устрою світу.

У ці десятиліття відбувалося небувале піднесення боротьби народів за національну свободу та незалежність, що призвело до краху колоніальних імперій та побудови нових держав, докорінної зміни політичної карти світу.

У другій половині XX ст. серед людей, які належали до різних суспільств і націй, були прихильниками різних політичних ідей, поступово формувалося розуміння того, що найвищою універсальною цінністю є людське життя. Умовами прогресу та самого існування людства є мир на планеті, порозуміння та співробітництво між країнами і народами, визнання прав людини, гуманізація суспільних відносин та всебічний розвиток кожної особистості.

Нечуваними темпами розвивається науково-технічний прогрес, який стає все більш важливим фактором суспільного розвитку та глобалізації.

2. СВІТОВІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

2.1. Сутність та етапи глобалізації. Глобалізація охоплює практично всі сфери суспільної діяльності, включаючи політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, самі умови існування людства. Глобалізація виражається в таких процесах:

• зміцнення зв’язків між найвіддаленішими куточками планети, небувале поширення по всій планеті ідей та інформації, технологій, культури, ціннісних орієнтацій, способу життя, поведінки;

• зростаюча інтенсивність взаємозв’язків у сфері торгівлі, фінансів, міграції населення внаслідок розвитку всеосяжних систем транспорту та комунікацій;

• виникнення спільних для світового співтовариства проблем, процес зростання загальнолюдських інтересів у всіх сферах людського буття, стертя граней між місцевими й всепланетарними подіями.

Початок глобалізації знаменували події після 1945 р.

• Друга світова війна стала глобальною війною, у яку тією чи іншою мірою були залучені всі континенти.

• У 1945 р. була створена ООН, а також могутні наддержавні фінансові установи - Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк.

• Науково-технічна революція стала впливовим суспільним явищем. Другий період, 1970 — 1990-ті рр., тривав на тлі розвалу радянського блоку, а згодом і самого СРСР, завершення «холодної війни». У цей період людство усвідомило наявність глобальних проблем і здійснило спроби їх вирішення.

З початку XXI ст. почався третій період глобалізації:

• 11 вересня 2001 р., після терористичних атак на США, глобального характеру набула боротьба проти світового тероризму;

• у 2007 р. свідченням глобального характеру економіки стали спільні дії центробанків провідних держав та початок світової фінансової кризи.

Глобалізація (від франц. global - загальний, лат. globus - куля) - всесвітній, загальний, що охоплює всю земну кулю. Глобалізація означає різке розширення й ускладнення взаємозв’язків і взаємозалежностей як людей, так і держав світу.

2.2. Прояви сучасного етапу глобалізації.

а) Глобалізація формує систему управління на всепланетарному та регіональному рівнях. На початку XX ст. у світі налічувалося 37 міжурядових організацій. На кінець XX ст. їх стало вже близько 300. Це - реальна інфраструктура нового світового устрою.

б) Сталися важливі зміни у сфері міжнародного права. Форми міжнародного права, що виникли в XX ст. (щодо війни, навколишнього середовища, прав людини), створили базу для появи засад законодавства, яке визначає межі у здійсненні політичної влади окремих держав. По суті, держави вже не можуть чинити зі своїми громадянами те, що вони вважали б за потрібне.

в) Інтернет не тільки змінив життя людей усього світу, а й зробив їх ближчими, більш пов’язаними одне з одним, ніж будь-який інший винахід в історії. Досягнення НТР у галузі інформатики і зв’язку, розвитку міжнародних контактів призвели до створення глобальної світової спільноти, коли національні кордони все більшою мірою стають умовностями. Збереження закритих, авторитарних суспільств, обмеження передачі знань, інформації і пересувань людей стають неможливими.

г) Одним із проявів глобалізації є розширення та поглиблення економічних та політичних інтеграційних процесів, передусім у Європі. «Спільний ринок» з господарського об’єднання впродовж останніх десятиліть перетворився на могутню економічну, валютно-фінансову та політичну співдружність - Європейський Союз, до складу якого нині входять 27 держав з населенням у півмільярда осіб. Посилення інтеграційних проявів має місце і на Американському континенті. Важливим заходом у цьому напрямку стало укладання у 1994 р. між США, Канадою і Мексикою угоди про створення Північноамериканської асоціації вільної торгівлі (НАФТА).

д) Глобалізація знаходить прояви в інтенсифікації культурного обміну, туризму, спорту тощо. Світові турне відомих музикантів та світова популярність книжок, виданих у різних куточках Земної кулі; інтернаціоналізація освіти та світові тенденції моди; міжнародний туризм та чемпіонати світу з футболу чи сучасні Олімпійські ігри стали прикметами зближення країн та народів на нашій планеті, що уявляється вже не такою великою, як нещодавно.

е) Глобалізація є невідворотним процесом людського розвитку. Вона демонструє все більшу взаємозалежність людей, народів, країн світу. Тому гуманітарна співпраця є одним із головних напрямків у сучасній системі міжнародних відносин, яка спрямована на збереження життя на Землі, сприяння розвитку здібностей людей усіх країн, регіонів та континентів.

Додаткова інформація

Наведемо два яскравих приклади глобалізації. З новин на порталі «РБК»: «Гвінейський посол, на японському автомобілі, який належить Марокко, в’їхав у німецьку машину корейця з Росії». «Перший канал». Новини: «Сомалійські пірати захопили голландський корабель з росіянами і філіппінцями на борту, який плив під панамським прапором з Кенії до Румунії і перевозив німецькі нафтові вежі».

З якими проявами глобалізації у навчанні, у побуті Ви зустрічались? Які їх позитивні та негативні риси?

2.3. Негативні явища глобалізації. У світовій економіці центральне місце посідають транснаціональні корпорації (ТНК). Вони виробляють до 20% світової продукції і здійснюють 70% обігу світової торгівлі. Саме ТНК впливають на організацію виробництва, розміщення й розподіл економічних ресурсів. Робоча сила поділяється в межах багатих і бідних країн на тих, хто пожинає позитивні плоди глобалізації, і тих, хто бореться за виживання. Отже, поглиблюється соціально-економічна нерівність на різних рівнях. Особливо гострою є проблема злиднів значної частини населення Африки та Азії.

Внаслідок глобалізації економічна криза, що вражає економіку однієї чи декількох провідних країн світу, охоплює весь світ. Свідченням цього є світова фінансово-економічна криза 2008 р., що розпочалась у США, та наслідки якої ще й досі суттєво впливають на більшість країн, у тому числі - на Україну.

Загрозою всьому світу в наш час є і активізація міжнародного тероризму.

Експансія масової культури ускладнює розвиток національних культур малих народів та країн. Уніфікація способу життя та поведінки підриває національні традиції. Комерціалізація життя загрожує духовності людства.

2.4. Антиглобалізм. Кінець XX - початок XXI ст. знаменувались сплеском активності антиглобалістських громадських сил. Вони часто виступають не проти самого процесу глобалізації, а проти несправедливого устрою світу, коли прірва між якістю життя в найрозвинутіших та найбідніших країнах світу стає все більшою.

Типовими є акції протесту антиглобалістів проти самітів голів держав «великої вісімки» - провідних держав світу.

2.5. Поглиблення глобалізації та прискорення соціально-економічного розвитку людства. Людство сьогодні позбулось багатьох помилок та ілюзій минулого. Крах тоталітарних режимів підвів риску під одним із найбільш кривавих експериментів у світовій історії. У наш час завершується процес, розпочатий ще в епоху Великих географічних відкриттів, реального об’єднання світового простору, заселеного людиною. Для сучасного світу характерні його глибока взаємозалежність і цілісність.

На початку третього тисячоліття відбувається формування духовної та культурної єдності людства. При цьому за основу покладено не ілюзорне почуття переваги «великих націй» над іншими, а розуміння важливості будь-якої національної культури і досягнень кожного народу.

Гідне місце в сучасному світі посідає Україна. Досягнення нашої держави в науці, техніці, культурі, її прихильність ідеалам демократії, миру, вагомий внесок у розвиток міжнародного співробітництва є важливими факторами світового розвитку.

Ми живемо в динамічні часи все швидших змін. Освоєння космосу та комп’ютеризація, розвиток медицини та генетики змінюють сучасний світ кожні 10 років більшою мірою, ніж століття та тисячоліття минулих епох.

Антиглобалізм — загальний термін, що описує політичну позицію людей, які намагаються протистояти глобалізації. Прихильники антиглобалізму об’єднані ідеєю протистояння політичній владі транснаціональних корпорацій за рахунок суверенітету держав. Глобалізація, на їхню думку, шкодить демократії, правам людини, навколишньому середовищу, суспільствам країн, що розвиваються.

Роздуми з приводу

Всю історію людства - десь 2 600 000 років - можна уявити собі як марафонську дистанцію в 42 кілометри 195 метрів. Якщо припустити, що цю дистанцію (історичну дистанцію) за допомогою фантастичної машини часу долає бігун, то протягом значної частини часу в історії, стиснутої приблизно до сорока двох кілометрів, відбувається дуже мало змін. Лише на 26-му кілометрі первісну темряву розсіяв вогонь, яким почав користуватись пітекантроп. Тільки на 41-му кілометрі марафонець помітив перші пастки для тварин, зроблені неандертальцями. Кроманьонець з луком і стрілами з’явився біля бігової доріжки, коли до фінішу лишалося приблизно 650 метрів. Лише за 74 метри до кінця дистанції (тобто до наших днів) бігун побачив єгипетські піраміди. За 44 метри уздовж бігової доріжки почали шикуватися римські легіони, які розсіялися через 20 метрів (понад 1 160 років), коли Рим впав під натиском варварів. За сім з половиною метрів до кінця бігу промайнула фігура сивого старця - Леонардо да Вінчі. Менше ніж за 3,5 метри до фінішу марафонець почув гуркіт першої залізниці, і лише за 86 сантиметрів - за мить до фінішу - у небо злетів перший космічний корабель.

Втім критерієм, мірою оцінки прогресу є інтереси людини, її права і свободи, якість її життя. Глобальне сприйняття саме цих інтересів, очевидно, є найважливішим, чого людство очікує від глобалізації.

ПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

I. Для перевірки знань

1. Які основні зміни відбулись у світі внаслідок Другої світової війни та після неї?

2. Чому кажуть, що глобалізація формує єдиний «світ прорваних кордонів»?

3. Де і коли розпочалась остання світова фінансово-економічна криза?

4. Наведіть сучасні приклади глобалізації економіки, інформаційного простору.

II. Для систематизації навчального матеріалу

1. Визначте основні тенденції розвитку людства у другій половині XX - на початку XXI ст.

2. Назвіть основні причини та етапи глобалізації.

3. Охарактеризуйте основні прояви глобалізації.

4. Визначте основні проблеми, що з’являються у світі внаслідок глобалізації.

III. Для обговорення в групі

1. Чим Друга світова війна якісно відрізнялась від інших воєн в історії людства, у тому числі від Першої світової війни?

2. Які глобальні проблеми є найбільш актуальними для сучасної України?

3. Як Ви розумієте вислів «прискорення часу»? Чи згодні Ви з тим, що сьогодні час «прискорюється»? Аргументуйте свою відповідь.

IV. Робота з історичними термінами, географічними картами

1. Поясніть терміни і поняття: «геноцид», «глобалізація», «антиглобалізм».

2. Покажіть на політичній карті країни, які сьогодні здійснюють найбільший вплив на глобальні соціально-економічні та політичні процеси у світі.

V. Творче завдання

Чи погоджуєтеся Ви з позицією антиглобалістів? Як Ви вважаєте, чи є реальні альтернативи глобалізаційним процесам у сучасному світі?

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст