Підручник по Всесвітній історії. 10 клас. Щупак - Нова програма

§ 8. Узагальнення з розділу 2. Облаштування повоєнного світу

1. ПОДІЇ МІЖНАРОДНОГО ЖИТТЯ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

ПОДІЯ

ДАТА

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

«14 пунктів» В. Вільсона

8 січня 1918 р.

• відмова від таємної дипломатії;

• свобода торгівлі й мореплавства;

• визнання права народів на самовизначення

Брестський мир

9 лютого 1918 р. підписаний УНР, Німеччиною та її союзниками

• УНР визнано державами Центрального блоку;

• припинялась війна між Україною та державами Центрального блоку;

• Німеччина й Австро-Угорщина зобов'язувались надавати допомогу Україні;

• уряд УНР зобов'язувався постачати для Німеччини й Австро-Угорщини продовольчі товари

Паризька мирна конференція

відкрилась 18 січня 1919 р.

розв’язання проблем післявоєнного облаштування світу, територіальних питань

Версальський мирний договір

28 червня 1919 р., підписаний Німеччиною і «союзниками та об’єднаними державами»

• перерозподіл територій;

• перерозподіл колоніальних володінь;

• демілітаризація Німеччини;

• репарації

Ліга Націй

утворена 10 січня 1920 р.

мета нової організації — «розвиток співробітництва між народами й гарантування миру та безпеки»

2. НАЙВАЖЛИВІШІ ПОДІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ЖИТТІ В 1922-1929 рр.

Генуезька конференція

(10 квітня — 19 травня 1922 р.)

Скликана для обговорення економічних і фінансових питань у повоєнному світі. На її засіданнях переважало «російське питання»

Рапалльський договір

(16 квітня 1922 р.)

Договір між РРФСР і Німеччиною, який поклав початок дипломатичному, економічному та військовому співробітництву між двома країнами.

12 жовтня 1925 р. вони підписали торговельний договір; 24 квітня 1926 р. — уклали договір про нейтралітет і ненапад

Гаазька конференція

(15 червня — 20 липня 1922 р.)

Обговорювала претензії західних країн до радянської держави у фінансово-економічних питаннях. Не ухвалила жодних рішень

Лозаннська конференція

(20 листопада 1922 — 24 липня 1923 р.)

Врегулювала відносини країн-переможниць із Туреччиною і прийняла конвенцію про Чорноморські протоки

План Дауеса

(30 серпня 1924 р.)

Полягав у тому, що умовою виплат Німеччиною репарацій було відновлення її економіки. Проникнення англо-американського капіталу в Німеччину

Локарнська конференція

(5-6 жовтня 1925 р.)

Прийняла пакт, що гарантував статус-кво західних кордонів Німеччини. Німеччину вперше після війни визнали рівноправним партнером у міжнародних відносинах

Пакт Бріана-Келлога

(27 серпня 1928 р.)

Підписаний у Парижі представниками 15 країн (загалом його підписали 69 країн). Проголошував відмову від війни як засобу зовнішньої політики й визнавав необхідність вирішувати суперечності й конфлікти мирним шляхом

План Юнга, прийнятий на міжнародній конференції в Гаазі в серпні 1929 р.

Зменшувалась сума репарацій Німеччини на 20 % щорічно. Термін виплати розтягувався до 1966, а згодом — до 1988 р. План Юнга ліквідував усі види контролю союзників над фінансами та господарством Німеччини

3. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Для виконання роботи на тему «Вогнища напруги в міжнародних відносинах 1922-1929 рр.» пропонується таке.

1. На контурній карті відмітити:

• «Великі держави», які відстоювали свої геополітичні інтереси.

• Держави Європи і Азії, які намагалися відстоювати свої регіональні геополітичні інтереси.

• Нові країни Європи, що утворилися після Першої світової війни.

2. Скласти розгорнутий план (або опорний конспект) до питань:

• Зовнішня політика країни у 1920-х рр. (на вибір: Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, США, Японія).

• Міжнародний договір (на вибір).

• Діяльність Ліги Націй.

4. ІСТОРИЧНЕ ІНТЕРВ’Ю

Уважно прочитайте інтерв’ю відомих істориків, які погодились відповісти на запитання, визначені Програмою вивчення історії в 10 класі. Тут учені аналізують, які країни можна вважати переможцями, а які переможеними відповідно до результатів Першої світової війни.

Пропонуємо такі варіанти роботи.

1. Проаналізувати текст та виділити основні думки істориків, знайти в них спільне та відмінне.

2. Розділити учнів класу на дві групи. Учні з першої групи мають відстоювати ідеї вчених, а учні з другої групи — шукати аргументи для їх заперечення.

Спільно з учителем підбийте підсумки дебатів.

Влоджімеж Менджецький

ВЛОДЖІМЕЖ МЕНДЖЕЦЬКИЙ (доктор історичних наук, професор, м. Варшава, Польща)

Переможені — це, передусім, Австро-Угорщина й Німеччина. Габсбурзька монархія припинила своє існування. Угорщина втратила значну частину своєї території, а Німеччина програла війну, була упокорена на міжнародній арені та увійшла до фази глибокої внутрішньої кризи.

Переможці — це, передусім, США, радянська Росія, Японія та новопосталі держави Центральної та Східної Європи.

Варто також виокремити третю групу, до якої належали ті країни та нації, що не досягли своїх цілей протягом війни й вважали себе обійденими в новому міжнародному ладі. Серед таких можна згадати Італію, але також українців і македонців.

Олександр Давлєтов

ОЛЕКСАНДР ДАВЛЄТОВ (кандидат історичних наук, професор, м. Запоріжжя)

Серед безумовних переможців у Першій світовій війні можна чітко визначити США (в економічному плані); Англію через діяльність у Лізі Націй, антирадянські акції, вплив на репараційні виплати); Сербію (Королівство СХС), що домінувала на Балканах; та більшовицьку Росію (отримала час на розбудову держави нового типу, мала право на 4 % репараційних виплат від Німеччини, вийшла на новий рівень відносин з Веймарською Німеччиною.

Серед «умовних» переможців можна визначити Фінляндію, країни Прибалтики, Польщу, Чехословаччину, які отримали державний суверенітет; Японію — через територіальні захоплення колишніх німецьких колоній, намагання реалізувати мрію про «Азію для азіатів». До цієї ж когорти можна віднести Францію та Італію (які, перебуваючи в таборі переможців, не змогли повністю задовольнити власні державні інтереси).

Серед безумовно переможених — майже всі імперії нового часу: Німецька, Австро-Угорська, Російська, Османська, які зникли з політичної мапи світу.