Підручник по Всесвітній історії. 10 клас. Щупак - Нова програма

§ 31. Завершальний період війни в Європі та Азії. Капітуляція Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси

1. ВОЄННА ПОРАЗКА І КАПІТУЛЯЦІЯ НІМЕЧЧИНИ

8 лютого 1945 р. англо-американські війська під командуванням Д. Ейзенхауера і Б. Монтгомері форсували Рейн і оточили велике угруповання гітлерівських військ у районі Руру. У квітні союзники розгорнули наступ в Північній Італії. Після боїв за підтримки італійських партизанів вони зайняли Болонью і форсували ріку По. 2 травня німецька група армій «С» в Італії капітулювала. Партизани захопили в полон Муссоліні і стратили його. Така ж доля спіткала найближчих сподвижників дуче.

Головною метою радянської армії було взяття столиці Німеччини. У ході Берлінської операції, що почалася 16 квітня 1945 р., війська 1-го Білоруського фронту (командувач — Г Жуков), 2-го Білоруського (К. Рокосовський), 1-го Українського (І. Конєв) зломили опір Вермахту. Особливо запеклі бої точилися за Зеєловські висоти. На 25 квітня столичне угруповання супротивника було оточене.

У цей же день на річці Ельба, у районі м. Торгау, відбулася історична зустріч союзних армій — частин 5-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту і частин 1-ї американської армії, що наступали із заходу. Гітлерівські армії в Північній і Південній Німеччині опинилися відрізаними одна від одної.

Бої в Берліні велися за кожен будинок. 30 квітня зневірений Гітлер покінчив життя самогубством у своєму бункері. 1 травня почалася масова капітуляція столичного гарнізону, а вдень 2 травня битва за Берлін закінчилася.

На Заході капітуляція набула масового характеру, а на багатьох ділянках радянсько-німецького фронту німецькі війська продовжували чинити опір. Розгромом німецьких військ і вигнанням нацистів із Праги (9 травня) частинами Червоної армії разом із чехословацькими військами та партизанами завершилася Празька операція — остання операція у Європі у Другій світовій війні.

7 травня 1945 р. генерал А. Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Ейзенхауера в Реймсі (Франція) умови капітуляції. Однак радянський уряд висловив протест проти цього однобічного акта, тому союзники погодилися вважати його попереднім протоколом капітуляції. Було вирішено провести підписання Акта про беззаперечну капітуляцію в Берліні за участю СРСР.

Опівночі 8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлсхорсті, зайнятому радянськими військами, представники німецького верховного командування на чолі з В. Кейтелем підписали Акт про беззаперечну капітуляцію збройних сил нацистської Німеччини. Капітуляція була прийнята маршалом Г. Жуковим разом із представниками США, Великої Британії та Франції.

Розстріляного Беніто Муссоліні та його соратників повісили догори ногами в Мілані

Історичні подробиці. Німецьке угруповання під Берліном нараховувало близько 1 млн чоловік, понад 10 тис. гармат і мінометів, 1,5 тис. танків і штурмових гармат, 3,3 тис. бойових літаків.

Підписання Акта про капітуляцію Німеччини

2. БЕРЛІНСЬКА (ПОТСДАМСЬКА) КОНФЕРЕНЦІЯ (17 ЛИПНЯ - 2 СЕРПНЯ 1945 р.)

У Потсдамі, біля Берліна, відкрилася конференція керівників СРСР, США і Великої Британії. СРСР представляв глава уряду Й. Сталін, США — Г. Трумен, який став президентом країни після смерті у квітні 1945 р. Ф. Рузвельта, Велику Британію — прем’єр-міністр У. Черчілль, якого 28 липня (після поразки консерваторів на виборах) змінив новий прем’єр-міністр К. Еттлі.

Головне місце в роботі конференції зайняла програма «трьох Д» — денацифікація, демілітаризація та демократизація Німеччини:

• денацифікація політичного життя — розпуск нацистської партії та її філій, СС, гестапо, усіх нацистських військових і напіввійськових організацій; активні члени НСДАП знімалися з відповідальних посад у громадських організаціях і на підприємствах; передача суду всіх військових злочинців;

• демілітаризація — повне роззброєння Німеччини, ліквідація всієї військової промисловості чи встановлення контролю над нею;

• демократизація системи правосуддя і місцевого самоврядування; скасування всіх нацистських законів; німецькому народу надавалася можливість здійснити реконструкцію життя на демократичній основі.

Й. Сталін, Г. Трумен і К. Еттлі підтвердили право народів, які постраждали від німецької агресії, на одержання репарацій. Було вирішено розділити весь флот Німеччини нарівно між СРСР, США і Великою Британією.

Лідери трьох країн розглянули територіальні питання. Польщі передавалася частина Східної Пруссії та територія колишнього «вільного міста Данциг» (Гданськ). Радянському Союзу передавалися місто Кенігсберг (Калінінград) і суміжна з ним територія Східної Пруссії.

На конференції в Потсдамі був підтверджений намір віддати під суд Міжнародного військового трибуналу головних військових злочинців.

У ході конференції була опублікована Декларація урядів США, Британії та Китаю з вимогою про беззаперечну капітуляцію Японії.

На Потсдамській конференції

Згадайте визначення поняття «репарації». Чим репарації відрізняються від контрибуції?

3. РОЗГРОМ ЯПОНІЇ

На початку 1945 р. флот США мав грандіозну перевагу, але Японія володіла 7-мільйонною сухопутною армією, яка вирізнялася високим бойовим духом. З квітня 1945 р. запеклі бої йшли за Окінаву. Півмільйонному угрупованню збройних сил США протистояли 140 тис. японських солдатів і офіцерів, залишки японського флоту і сотні камікадзе. Кровопролитні бої на Окінаві закінчилися тільки в середині червня.

26 липня 1945 р. США, Велика Британія та Китай пред’явили Японії ультиматум, вимагаючи негайної беззаперечної капітуляції; однак його було відхилено. Це послужило формальним приводом для атомного бомбардування японських міст. Існує точка зору, що використанням потужної зброї США прагнули здійснити тиск на СРСР, який поширював свій вплив у світі.

Вранці 6 серпня 1945 р. американський бомбардувальник Б-29 скинув атомну бомбу на японське місто Хіросіму.

Історичні подробиці. Жертвами атомного бомбардування стали 80 тис. убитих і приблизно 40 тис. поранених. Було зруйновано 2/3 будинків міста, включаючи 52 з 55 лікарень. У наступні два тижні померли ще 12 тис. чоловік. А радіація, вплив якої не змогли передбачити і самі автори атомного проекту, продовжувала вбивати людей протягом наступних поколінь. Меморіал у Хіросімі містить список з 138 890 імен...

8 серпня 1945 р. Радянський Союз почав наступ на позиції японських військ в Маньчжурії. У ніч проти 9 серпня Червона армія почала воєнні дії на Далекому Сході.

Після жахливого руйнування Хіросіми США знову закликали Японію капітулювати. Відповіді не надійшло, і 9 серпня була скинута друга американська атомна бомба на місто Нагасакі. У результаті загинуло близько 25 тис. чоловік.

Уряд Японії дійшов висновку про неможливість подальшого продовження війни. 14 серпня 1945 р. японське керівництво повідомило США, Велику Британію та СРСР, що приймає умови Потсдамської конференції. Однак наказу скласти зброю уряд ще не давав, і тому радянські війська продовжували наступ. Розгромивши Квантунську армію, радянські війська звільнили від японських окупантів Північно-Східний Китай і Північну Корею, оволоділи Південним Сахаліном і Курильськими островами. Наприкінці серпня в бухту Сагамі ввійшли кораблі американського флоту, з яких на територію Японії висадилися перші окупаційні частини.

2 вересня 1945 р. у Токійській затоці на борту американського лінкора «Міссурі» під головуванням генерала Д. Макартура відбулося підписання Акта про капітуляцію Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

Південний Сахалін і Курильські острови передавалися СРСР. Його війська окупували Маньчжурію і Північну Корею. Японські острови переходили під контроль армії США. Британія, Франція і Нідерланди повернули собі колонії, захоплені японцями.

3 капітуляцією Японії закінчилася Друга світова війна.

4. ПІДСУМКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Головним підсумком Другої світової війни був воєнний розгром агресивного блоку Німеччини, Італії та Японії. Нацизм і фашизм як суспільні системи, альтернативні демократії, були знищені.

Друга світова війна стала найбільш масштабною, руйнівною і спустошливою війною у світовій історії. Полум’я війни палахкотіло довгі 6 років. Ареною збройної боротьби стали території 40 країн Європи, Азії й Африки. У війну було втягнено понад 60 держав світу з населенням близько 2 млрд чоловік. У рядах протиборчих збройних сил перебували 110 млн чоловік. Дані про людські втрати досі є неповними. За останніми підрахунками, найбільші втрати втрати населення внаслідок війни поніс СРСР — близько 42 мільйони чоловік. Величезні втрати зазнав Китай, у Європі — Німеччина, Польща.

5. НЮРНБЕРЗЬКИЙ ПРОЦЕС

Судовий процес над головними гітлерівськими воєнними злочинцями відбувся у Нюрнберзі (Німеччина) з 20 листопада 1945 по 1 жовтня 1946 рр. Міжнародний воєнний трибунал став судом народів над клікою воєнних злочинців, які перебували при владі в Німеччині протягом 1933—45 рр.

Підсудних визнали винними у вчиненні злочинів проти миру, а також воєнних злочинів і злочинів проти людства. Трибунал засудив Герінга, Ріббентропа, Кейтеля, Кальтенбруннера, Розенберга, Франка, Фріка, Штрейхера, Заукеля, Йодля, Зейс-Інкварта і Бормана (останнього — заочно) до страти на шибениці, Гесса, Функа і Редера — до довічного ув’язнення, Шираха, Шпеера — до 20 років, Нейрата — до 15 років, Деніца — до 10 років тюремного ув’язнення. Фріче, Шахт і Папен були виправдані. Трибунал визнав злочинними організаціями: керівний склад націонал-соціалістичної партії, охоронні загони цієї партії (СС), таємну поліцію (гестапо) та службу безпеки (СД).

Генерал Кузьма Дерев’янко підписує акт про беззастережну капітуляцію Японії, 2 вересня 1945 р.

На Нюрнберзькому процесі

Вперше в історії людства як кримінальні злочинці були покарані державні діячі, винні у підготовці, розв’язанні й веденні агресивної війни.

6. ТОКІЙСЬКИЙ ПРОЦЕС

Судовий процес над головними японськими військовими злочинцями відбувався в Токіо з 3 травня 1946 по 12 листопада 1948 рр. у Міжнародному військовому трибуналі для Далекого Сходу. Суду було віддано 2 8 чоловік. Трибунал засудив до страти через повішення Тодзіо, Ітагаки, Хирота, Мацуї, Доїхара, Кимура і Муто; Того — до 20 і Сигеміцу — до 7 років позбавлення волі; інших 16 підсудних — до довічного ув’язнення. Вирок був приведений у виконання в ніч на 23 грудня 1948 р. у Токіо.

Нюрнберзький та Токійський процеси мали велике значення для затвердження принципів міжнародного права, що розглядають агресію як тяжкий злочин.

7. ЗМІНИ У СВІТІ ВНАСЛІДОК ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

США стали найпотужнішою в економічному відношенні державою світу, стали політичним лідером Західного світу.

У СРСР перемога у війні, досягнута стійкістю і мужністю всього народу, призвела до зміцнення позицій сталінського тоталітарного режиму. Народ-переможець опинився за «залізною завісою».

Послабились у світі позиції Великої Британії й особливо Франції, яку до великих держав у післявоєнний час зараховували більше за традицією.

До числа великих держав почали зараховувати і Китай.

У той же час у Німеччині, Італії та Японії, що зазнали нищівної воєннополітичної поразки в роки війни, досить швидкими темпами почав здійснюватися перехід від тоталітаризму до демократії, що стала політичною передумовою для модернізації й економічного процвітання у майбутньому.

Після закінчення війни у відносинах між державами-переможцями відбулися кардинальні зміни. СРСР і США стали «наддержавами» (з огляду на наявність величезного військового потенціалу, у тому числі ядерної зброї), навколо яких стали об’єднуватися їхні союзники. США підтримували країни, що розділяли демократичні цінності і принципи ринкової економіки. Прорадянської політики дотримувалися країни Центральної і Південно-Східної Європи, а також деякі країни Азії, де затверджувалися економічна і політична моделі радянського зразка, засновані на пануванні компартій.

8. СТВОРЕННЯ ООН

У 1943 р. представники США, СРСР, Великої Британії та Китаю домовилися в Москві повернутися до ідеї створення Організації Об’єднаних Націй (ООН). Через рік на конференції в Думбартон-Оксі (США) представники цих держав сформулювали основні принципи діяльності нової міжнародної організації.

Незабаром до них приєдналася Франція.

Установча конференція ООН відкрилася 25 квітня 1945 р. у м. Сан-Франциско (США). 26 червня 1945 р. учасники конференції підписали Статут ООН. Спочатку до складу ООН увійшла 51 держава. З огляду на величезний внесок народів України і Білорусії в розгром фашизму, Українська РСР і Білоруська РСР увійшли до складу ООН як держави-засновниці. Поступово склад ООН розширився, її членами ставали і країни, що зазнали поразки в Другій світовій війні, і нові незалежні держави. На 2018 р. членами Організації Об’єднаних Націй є 193 держави світу.

Установча конференція ООН в Сан-Франциско, 26 червня 1945 р.

Цілями ООН були оголошені: підтримка миру і безпеки; розвиток дружніх відносин між країнами; здійснення міжнародного співробітництва у вирішенні проблем економічного, соціального і гуманітарного характеру.

10 грудня 1948 р. була прийнята Загальна декларація прав людини. Вона проголошувала право людини на життя, житло, працю, волю; рівність усіх людей перед законом; виключала будь-які форми дискримінації. Положення Декларації лягли в основу всіх конституцій демократичних держав.

Генеральна Асамблея є вищим органом ООН. У ній представлені всі держави члени ООН. Кожен представник окремої держави має тільки один голос. Щорічні сесії ГА розглядають найважливіші міжнародні проблеми і виносять за ними рекомендації.

Рада Безпеки (РБ), за Статутом ООН, несе головну відповідальність за підтримку миру і безпеки. Рішення РБ є обов’язковими для виконання всіма державами-членами ООН. На сьогодні членами РБ є 15 держав: 5 постійних (Китай, Франція, Росія (до 1991 р. — СРСР), Велика Британія і США), і 10 членів РБ обираються на кожні два роки Генеральною Асамблеєю ООН.

До системи ООН входять також Секретаріат (з січня 2017 р. Генеральним секретарем ООН є представник Португалії Антоніу Гутерреш), Суд, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та інші.

ЗНАЮ МИНУЛЕ - ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ - ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ: ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Хто в квітні 1945 р. став новим Президентом США?

2. Що мали на меті США, розпочавши атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі?

3. З якою метою створювалась ООН?

4. Який орган ООН несе головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки?

5. Які були основні рішення Потсдамської конференції?

6. Назвіть основні битви Другої світової війни наприкінці 1944 — на початку 1945 рр.

7. Проаналізуйте політичні зміни, що відбулися у світі в перші повоєнні роки.

II. Обговоріть у групі

1. Перед падінням Варшавського повстання 1944 р. польський поет Юзеф Щепанський писав: «Чекаємо на тебе, червона заразо, аби ти нас визволила від чорної смерті». Як Ви розумієте ці слова?

2. У Декларації про поразку Німеччини, підписаній представниками командування союзних держав, йшлося, що їхні уряди «беруть на себе верховну владу в Німеччині». Що це означало на практиці?

III. Мислю творчо й самостійно

1. Назвіть основні підсумки Другої світової війни.

2. Яку роль відіграє ООН в сучасному світі?

ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ:

8 травня 1945 р. підписання Акта про капітуляцію Німеччини

26 червня 1945 р. підписання Статуту ООН

6 і 9 серпня 1945 р. атомні бомбардування японських міст Хіросіми і Нагасакі

2 вересня 1945 р. підписання Акта про капітуляцію Японії