Підручник по Всесвітній історії (рівень стандарту). 10 клас. Полянський - Нова програма

Узагальнення до розділу VII «Друга світова війна»

1. Масштаби та жертви війни

Друга світова війна (1939-1945) стала тяжким випробуванням для всіх її учасників. Війна охопила всі сфери діяльності — від військово-економічної до моральної та духовної. У найбільш кровопролитну в історії людства війну було втягнуто 4/5 населення світу. Десятки мільйонів убито, поранено, скалічено. Втрати цивільного населення сягали половини загальних втрат (для порівняння: у Першу світову війну — 5 %).

2. Причини й наслідки Другої світової війни

Основною причиною війни була агресивна сутність політики країн «Осі». А. Гітлер розв’язав війну в Європі в той час, коли Японія уже вела війну в Азії, переважно проти Китаю. До осені 1939 р., коли розпочалася війна в Європі, уже загинули мільйони китайців.

Створена за підсумками Першої світової війни Версальська система була недосконалою та несправедливою щодо Німеччини. Ситуація погіршилася внаслідок світової економічної кризи 1929-1932 рр.

Намагання зіштовхнути, з одного боку, комунізм і націонал-соціалізм, а з іншого — нацизм і західні демократії завадило створенню антигітлерівської коаліції. Друга світова війна завершила період розвитку, який розпочався в 1914 р.

3. Характерні ознаки Другої світової війни

Расовий характер війни Німеччини (Голокост, винищення ромів, плани й дії щодо фізичного винищення слов’ян та інших «расово неповноцінних», з погляду нацистів, народів).

Загальна мобілізація населення.

Масове переведення економіки на військові рейки, зумовлене економічною блокадою та війною на морі, у повітрі й на суші.

Використання всіх засобів пропаганди для підтримання й зміцнення морально-бойового духу військ і цивільного населення.

У бойових діях брали участь не тільки військові, а й цивільне населення. Жертвами повітряної війни, масових розстрілів заручників, помсти за дії партизанів були представники всіх верств населення.

Використання бойових засобів не стільки для знищення живої сили й техніки противника, скільки для знищення його військового потенціалу, незалежно від того, про що йдеться, — про матеріальні цінності чи про людей.

Уперше за всю історію партизанська боротьба набула масового характеру й небаченого розмаху.

4. Політичні аспекти війни

Створення єдиного фронту боротьби з нацизмом у роки Другої світової війни — антигітлерівської коаліції стало безпрецедентним політичним досягненням свого часу. Союзників об’єднувало розуміння, що злу треба протистояти спільно, не шкодуючи сил.

Новим явищем став рух Опору, що об’єднав політичні сили, які в мирний час часто конкурували. Протилежністю руху Опору був колабораціонізм.

Усі без винятку союзні держави виконали свої зобов’язання. Уступивши у війну в різний час, вони спільно переможно її завершили, не допустивши жодних сепаратних домовленостей.

У 1945 р. з метою забезпечення миру, підтримки багатопланового міжнародного співробітництва, сприяння згуртуванню світової спільноти перед новими викликами й загрозами була створена Організація Об’єднаних Націй (ООН).

Війна залишила жахливий та болючий слід в історичній пам’яті народів незалежно від того, виграв чи програв цей народ війну.

Нюрнберзький та Токійський судові процеси започаткували створення міжнародної правової системи для покарання воєнних злочинців, незважаючи на посаду, яку вони обіймали на момент скоєння злочину.

5. Результати війни

Країни-агресори (нацистська Німеччина, фашистська Італія та мілітаристська Японія) були розгромлені спільними зусиллями Об’єднаних Націй. Нацистська ідеологія та її носії визнані злочинними й засуджені Нюрнберзьким трибуналом.

Друга світова війна порушила рівновагу сил на планеті й на десятиліття визначила політичні процеси в Європі й Азії. Війна поклала край спробам Німеччини та Японії домогтися статусу великих держав.

У результаті війни зросла потужність і посилився вплив СРСР і США. Європа втратила довоєнний статус політичного, економічного й інтелектуального центру світу; у політичному сенсі після війни світ став біполярним.

Війна істотно вплинула не тільки на природне відтворення населення, а й на його міждержавну та внутрішню міграцію. Зокрема, прихід до влади націонал-соціалістів і розпочата ними підготовка до війни спричинили масове переселення людей з Німеччини й інших європейських держав до країн Північної та Латинської Америки, Африки, Австралії.

Після війни розпочався розпад світової колоніальної системи.

6. Уроки Другої світової війни

Жодна держава не може гарантувати свою безпеку, використовуючи безпеку інших країн. Ідеологічні розбіжності та взаємні підозри, ілюзорні надії «умиротворити» агресора за рахунок інших не повинні переважити усвідомлення необхідності вироблення спільного стратегічного інтересу й здатності захистити його колективно. Війну легше не допустити, аніж потім приборкати. Найдієвіший спосіб приборкання агресії — об’єднання зусиль і взаємодопомога.