Підручник по Всесвітній історії (рівень стандарту). 10 клас. Полянський - Нова програма

Матеріал до практичного заняття «Примусова праця в Третьому рейху»

Цифри та факти

• На примусових роботах у Німеччині та в окупованих нею країнах працювало 13,5 млн іноземних робітників — військовополонених, в’язнів концтаборів, цивільних осіб.

• Більшість серед остарбайтерів — робітників зі сходу Європи — становили жінки й підлітки.

• Смертність серед остарбайтерів у 1943 р. становила в середньому 1210 осіб на місяць. Загалом у Німеччині померло майже 100 тис. іноземних робітників.

• Після завершення війни більшість остарбайтерів потрапила до таборів для переміщених осіб у західній частині Німеччини. Згідно з рішеннями Кримської й Потсдамської конференцій, повернення до СРСР (репатріація) було обов’язковим для громадян, які проживали на радянській території до 1939 р. Більшість репатріантів потрапляла до радянських таборів і збірно-пересильних пунктів, де проходила перевірку та фільтрацію.

• Примусова праця іноземців у нацистській Німеччині визнана Нюрнберзьким трибуналом злочином проти людства та грубим порушенням норм міжнародного права.

• Зробіть висновки про методи, які застосовували нацисти на окупованих територіях для залучення іноземної робочої сили до німецької економіки, а також про умови праці й побуту остарбайтерів, використовуючи історичні джерела (фотографії та документи).

Оголошення в газеті «Олевські вісті» про покарання за неявку на медичний огляд для відбору робочої сили. 1943 р.

Примусове вивезення українців з окупованих територій до Німеччини. Фото. 1942 р.

Спеціальна нашивка для остарбайтерів

Остарбайтери на німецькому заводі. Фото. 1942 р.

Українці на сільськогосподарських роботах у Німеччині. Фото. 1943 р.

«Багато хто... виїхав до Німеччини цілком добровільно... Окупаційна влада спочатку розраховувала на добровільність, що, порівняно з жахіттям радянських соціалістичних експериментів, Німеччина виглядатиме привабливіше. Серед населення України активно розповсюджували листівки “Так працюють жінки й дівчата в Німеччині”... Інформаційні служби... обіцяли пільги тим, хто виїде до рейху, та їхнім близьким».

Валентина Шайкан, українська дослідниця (Повсякдення українців уроки німецької окупації. 1941-1944. — К., 2010. — С. 24-25)

«...Нас везли цілий тиждень голодними, лише воду давали. ...На військовому заводі... я пропрацював рік і три місяці. Спершу в механічному цеху — дуже тяжка праця і .. .А «харч» був — 20 г хліба, тарілка супу з червоної брукви та дві картоплини на добу. Працювали по 10 годин, вихідний мали лише в неділю. ...Ми жили в бараках, спали на стружці. У кожного був свій номер, нас тільки так і називали. ...Між собою ми мало спілкувалися... Тоді дуже багато остарбайтерів помирало — люди гинули просто під час роботи».

Станіслав Ільницький, колишній остарбайтер (Ярослава Трегубова. Остарбайтер. Від рабства у Третьому рейху до Майдану. — https://www.radiosvoboda.org/a/28242042.html)

• Який висновок про ставлення в СРСР до остарбайтерів Ви можете зробити, проаналізувавши дані діаграми?

Частка остарбайтерів, відправлених до радянських спецтаборів і збірно-пересильних пунктів