Підручник по Всесвітній історії (рівень стандарту). 10 клас. Полянський - Нова програма

Розділ VII. Друга світова війна (1939–1945)

§ 20. Початок і розгортання Другої світової війни

1. Причини, характер і періодизація Другої світової війни

Одні історики покладають провину за війну на А. Гітлера, другі на націонал-соціалізм загалом, треті долучають до призвідників війни СРСР за його агресивну політику на першому етапі війни, а також західні демократії за потурання А. Гітлеру в другій половині 1930-х років. Однак усі вони переконані, що Друга світова війна спалахнула через складні політичні й економічні події, що їй передували.

У Другій світовій війні брала участь 61 держава, на території яких проживало 80 % населення планети. В арміях цих країн воювало майже 110 млн осіб.

У ході війни її характер змінювався. На першому етапі (1939-1941) вона була загарбницькою та несправедливою із сторони Німеччини, Японії, Італії та СРСР і справедливою й визвольною для жертв агресії — Польщі, Греції, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії, Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії, Люксембургу, Франції, Югославії та їхніх союзників. Склад учасників двох таборів упродовж війни змінювався, але основні учасники були постійними.

Сторони протистояння й основні країни-учасниці

Періодизація Другої світової війни

Початковий період

(1 вересня 1939 р. — 22 червня 1941 р.)

— від нападу Німеччини й Радянського Союзу на Польщу до вторгнення Німеччини та ЇЇ союзників у СРСР.

Розширення агресії

(22 червня 1941 р. — листопад 1942 р.)

— від нападу Німеччини та її союзників на СРСР, переходу СРСР на сторону антигітлерівської коаліції до перемоги Великої Британії в битві під Ель-Аламейном і контрнаступу Червоної армії під Сталінградом, Курськом та Орлом.

Перелом у ході війни

(листопад 1942 р. — 6 червня 1944 р.)

— від перемог союзників під Ель-Аламейном і на атолі Мідвей, розгрому Червоною армією військ «Осі» під Сталінградом і на Орловсько-Курській дузі, наступу в Україні до відкриття Другого фронту 6 червня 1944 р.

Розгром нацизму та фашизму в Європі

(6 червня 1944 р. — 8 травня 1945 р.)

— від десанту союзників у Франції й відкриття Другого фронту, наступу на центральній ділянці радянсько-німецького фронту до поразки Німеччини та її союзників у Європі.

Розгром Японії. Завершення війни

(8 травня — 2 вересня 1945 р.)

— від капітуляції Німеччини до капітуляції Японії.

2. Воєнні дії на першому етапі війни (вересень 1939 — червень 1941 р.)

Розгром Польщі. Наприкінці березня 1939 р. А. Гітлер розпочав підготовку до нападу на Польщу. Згідно з планом «Вайс», напад був призначений на 1 вересня. План передбачав блискавичний розгром Польщі, перш ніж зможуть утрутитися країни-гаранти. Польський план оборони полягав у затриманні німців на лінії річок Нарев-Вісла-Сян, поки у війну не вступлять Велика Британія та Франція. Польські стратеги були певні, що війна розгортатиметься поволі й навіть не припускали, що вона буде блискавичною та повномасштабною.

Напередодні вторгнення німці влаштували на польському кордоні провокації, а 1 вересня 1939 р. на світанку німецькі війська вдерлися на територію Польщі. Розпочався німецький бліцкриг, або «блискавична війна».

У відповідь Велика Британія та Франція 3 серпня оголосили війну Німеччині. Це означало, що німецько-польська війна набирала світового масштабу. Швидкий вступ у війну Великої Британії та Франції шокував А. Гітлера, однак він сподівався, що насправді ці дві країни не воюватимуть.

У перший день війни німецька авіація знищила більшість польських літаків ще на аеродромах. Уцілілі літаки перебазувалися до Великої Британії. Німецькі танки й піхота змусили польських бійців, незважаючи на відчайдушний опір, відступати по всьому фронту в глиб країни. Залізниці й інші шляхи сполучення були зруйновані під час бомбардувань. За тиждень німецькі війська вже були під Варшавою. У ніч на 7 вересня польський уряд і військове командування перебралися з Варшави до Любліна.

Проте німцям довелося відкласти штурм Варшави, оскільки дві польські армії завдали контрудару. Успіх був тимчасовим — 15 вересня німецькі війська ввійшли до Любліна й дійшли до Бреста. Однак перша спроба захопити Львів виявилася невдалою.

Згідно з таємним протоколом до «пакту Молотова-Ріббентропа», яким передбачалися спільні воєнні дії Німеччини та СРСР проти Польщі, 17 вересня радянські війська без оголошення війни вторглися в Польшу.

• Проаналізуйте уривки з історичних документів. Чи відповідав нормам міжнародного права вступ Червоної армії на територію Польщі? Чи вважаєте Ви аргументи, наведені в ноті радянського уряду, переконливими й достатніми для виправдання дій керівництва СРСР? Обґрунтуйте Вашу позицію.

«Стаття 1. Договірні сторони... зобов’язуються утримуватися від будь-яких агресивних дій чи нападу одна на одну, як окремо, так і разом з іншими державами...

Стаття 2. У випадку, якщо одна з договірних сторін зазнала нападу третьої країни чи групи країн, інша договірна сторона зобов’язується не надавати... допомоги й підтримки державі-нападниці впродовж усього конфлікту».

З Договору про ненапад між Польською Республікою та Союзом Радянських Соціалістичних Республік від 25 липня 1932 р.

«Упродовж десяти діб воєнних операцій Польща втратила свої промислові райони й культурні центри. ...Польська держава та її уряд фактично припинили своє існування. Утратили чинність договори, які були укладені між СРСР і Польщею. ...Польща стала зручною територією для всіляких випадковостей і несподіванок, які можуть становити загрозу для СРСР... Радянський уряд не може також залишитися байдужим до того, що єдинокровні українці й білоруси, які проживають на території Польщі, покинуті напризволяще, залишилися беззахисними».

З ноти радянського уряду, врученої 17 вересня 1939 р. послу Польщі в СРСР (СССР—Германия. 1939-1941. Документи и материалы о советско-германских отношениях с апреля по октябрь 1939 г. — Вильнюс, 1989. — Т. 1. — С. 96-97)

Того ж дня вище польське політичне й військове керівництво залишило країну. Підрозділи Війська Польського отримали наказ не чинити опору Червоній армії й відступати до Варшави. У бій з радянськими військами вступали тільки розрізнені польські частини з власної ініціативи.

У продовж наступних днів Військо Польське було остаточно розбите німецькими й радянськими військами. На деяких ділянках фронту німці проходили далі, ніж було визначено таємною картою до «пакту Молотова-Ріббентропа». У такому разі командування вермахту відводило свої війська, їхнє місце займала Червона армія. Зокрема, 21 вересня німецькі війська залишили зайнятий ними Львів, і в місто ввійшла Червона армія. Наступного дня така ж «ротація» окупантів відбулась у Бресті.

22 вересня тут пройшов спільний німецько-радянський військовий парад.

27 вересня припинила опір Варшава, а на початку жовтня були придушені останні прояви польського опору.

Радянський танк Т-26 поряд з колоною німецьких мотоциклістів під час спільного параду в Бресті. Фото. 1939 р.

• Проаналізуйте висловлювання В. Черчілля. Чому, на Вашу думку, він, з одного боку, засудив агресію СРСР проти Польщі, а з іншого — визнав необхідність вступу радянських військ у Польщу? Обґрунтуйте Вашу точку зору.

«Польща знову зазнала вторгнення тих самих двох великих держав, які тримали її в рабстві впродовж 150 років, але не змогли придушити дух польського народу. ...Росія проводить холоднокровну політику власних інтересів. Ми б воліли, щоб російські армії стояли на своїх теперішніх позиціях як друзі й союзники Польщі, а не як загарбники. Але для захисту Росії від нацистської загрози, вочевидь, було необхідно, щоб російські армії стояли на цій лінії».

З виступу В. Черчілля по радіо 1 жовтня 1939 р. (Вторая мировая война: в 3 кн. — М., 1991. — Кн. 1-2. — С. 205)

Усупереч таємному протоколу, за яким Польська держава формально мала зменшену територію, Й. Сталін запропонував А. Гітлеру поділити країну між Німеччиною та СРСР. 28 вересня 1939 р. в Москві було підписано радянсько-німецький договір «Про дружбу і кордон», а впродовж кількох наступних днів ще кілька таємних угод. Німеччина отримала майже всю етнічно польську територію, зокрема Люблінське та Варшавське воєводства. Кордон СРСР відтепер проходив по «лінії Керзона»; Радянський Союз також поширив свою сферу впливу на Литву.

• Визначте, які території відійшли до СРСР, а які—до Німеччини, використовуючи статистичні дані діаграм та історичну карту атласу.

• Які, на Вашу думку, переваги та які загрози для СРСР і Німеччини виникали через те, що відтепер вони мали спільний кордон?

Поділ Польщі

(Складено за: Grzegorz Wojciechowski. Historia. III. АRКА. — Poznan, 2001. - S. 122)

«Дивна війна». Протягом наступних шести місяців майже не відбувалося бойових дій. На західному напрямі було лише 23 німецькі дивізії проти 120 французьких та англійських. Французи воліли триматися за «лінією Мажино», а англійці активно нарощували військову потужність, аби за допомогою флоту організувати економічну блокаду Німеччини. Не маючи достатньої кількості кораблів, щоб уже восени 1939 р. висадитися на Британських островах, А. Гітлер вирішив зачекати до весни. У перший період війни на Заході союзники в основному протидіяли німецькому флоту, а також пильнували, щоб А. Гітлер не захопив Норвегію з її покладами залізної руди. Це затишшя у війні з легкої руки американського журналіста назвали «дивною війною».

Радянсько-фінська («зимова») війна 1939-1940 рр. Й. Сталін запропонував фінам «відсунути» їхній кордон від Ленінграда (нині Санкт-Петербург) та «обмінятися» певними територіями. На переговорах у жовтні-листопаді 1939 р. радянська делегація вимагала від Фінляндії поступитися островами у Фінській затоці, частиною Карельського перешийка, західною частиною півострова Рибачий, а також дозволити збудувати радянські військово-морські й авіаційні бази на півострові Ханко. Замість цього фінам обіцяли більші території в заболоченій місцевості на північ від Ленінграда. Коли ж Фінляндія відмовилася, переговори перервалися й СРСР розпочав підготовку до нападу.

• Проаналізуйте висловлювання О. Вехвіляйнена. Чи вважаєте Ви аргументи фінського історика переконливими? Чи не було б, на Вашу думку, для Фінляндії кращим варіантом піти на поступки, аби уникнути війни?

«Передання території на Карельському перешийку в запропонованих СРСР масштабах розірвало б лінію фінських оборонних споруд, а військова база на півострові Ханко зробила б “діру”» у морській системі захисту Фінляндії... Фіни також побоювалися, що СРСР має інші приховані мотиви».

Оллі Вехвіляйнен, фінський історик (Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною та Росією / пер. з англ. — К.: Темпора, 2010. — С. 52)

Здійснивши провокацію на кордоні, 30 листопада СРСР розв’язав проти Фінляндії війну. Міжнародна спільнота засудила радянську агресію, СРСР виключили з Ліги Націй. Швеція надала Фінляндії значну матеріальну допомогу та направила групу добровольців; на стороні фінів воювали також естонські добровольці та фінсько-американський легіон.

Червона армія безуспішно намагалася прорвати добре укріплену «лінію Маннергейма» (названу за ім’ям головнокомандувача фінської армії). На другий тиждень війни фіни зупинили радянський наступ на Карельському перешийку. Радянські війська зазнавали великих втрат у боях і потерпали від сильних морозів. Пересуваючись на лижах, фінські загони діяли швидко й ефективно. До того ж їх підтримувало місцеве населення. Значний внесок в оборону країни зробили 100 тис. фінських жінок.

У лютому 1940 р. Червона армія розпочала другий масований наступ на Карельському перешийку й прорвала фінську оборону. Фінляндія була виснажена війною й не мала ресурсів, аби продовжувати боротьбу. Західні держави, зокрема й Німеччина, закликали Фінляндію погодитися на радянські вимоги. 12 березня 1940 р. в Москві між СРСР і Фінляндією був підписаний мирний договір. Фінляндія втратила десяту частину території та економічної потужності; до СРСР відійшов Карельський перешийок, острови у Фінській затоці, західна частина півострова Рибачий, м. Виборг і ще два міста; півострів Ханко на 30 років було здано в оренду Радянському Союзу; понад 400 тис. фінів мусили перебратися за лінію нового кордону.

• «Дивна війна» — поширена в літературі образна назва початкового періоду Другої світової війни (серпень 1939 р. — травень 1940 р.), коли Франція та Велика Британія, хоча й оголосили війну Німеччині, не вели активних бойових дій на Західному фронті. «Дивна війна» завершилася з початком німецького наступу на Заході.

Радянська анексія Латвії, Литви і Естонії. Приєднання до СРСР Північної Буковини та Бессарабії. Восени 1939 р. радянське керівництво підписало договори про взаємодопомогу з трьома сусідніми з Фінляндією Балтійськими країнами: Латвією, Литвою та Естонією. Згідно з угодами, СРСР одержав право в разі загрози інших держав утручатися в їхні внутрішні справи. Улітку 1940 р. під вигаданими приводами Радянський Союз увів у ці країни війська. Це була «тиха» окупація держав, які, за «пактом Молотова-Ріббентропа», СРСР уважав своєю «сферою впливу».

Під контролем радянських військ було проведено вибори до місцевих парламентів, які потім звернулися до Радянського Союзу з «проханням» прийняти країни до складу СРСР. У серпні 1940 р. Верховна рада СРСР задовольнила ці «прохання», і на політичній карті з’явилися Латвійська, Литовська й Естонська радянські республіки.

Наступними об’єктами радянської експансії стали Бессарабія й Північна Буковина — землі, які після розпаду в 1918 р. Австро-Угорської імперії опинились у складі Румунії. Заручившися нейтралітетом Німеччини, наприкінці червня 1940 р. СРСР висунув Румунії ультиматум з вимогою передати йому Бессарабію та Північну Буковину. Румунія мусила задовольнити вимогу Й. Сталіна. На початку серпня була утворена Молдавська РСР, а Північна Буковина ввійшла до складу Української РСР.

Окупація Німеччиною Данії, Норвегії, Голландії, Бельгії та Люксембургу. З листопада 1939 р. до кінця січня 1940 р. А. Гітлер декілька разів скасовував наказ про початок наступу на Заході. За новим планом було передбачено вторгнення у Францію через Арденську ущелину в обхід «лінії Мажино».

На початку квітня 1940 р. німецькі війська вторгайся в Данію і швидко її окупували. Потім прийшов час Норвегії. Тут вони отримали підтримку місцевих колабораціоністів, очолюваних лідером норвезьких фашистів В. Квіслінгом.

Союзні війська висадились у Норвегії й спробували захопити з моря порт Нарвік, але німці, отримавши підкріплення, зірвали ці наміри. У результаті Німеччина одержала контроль над запасами залізної руди й захопила військово-морські та військово-повітряні бази. У продовж місяця Норвегія була окупована; на початку червня британці евакуювали свої війська з країни. Втрата Норвегії була тяжким ударом для Великої Британії й спричинила урядову кризу. 10 травня новим прем’єр-міністром Великої Британії став 66-річний Вінстон Черчілль.

Того ж дня А. Гітлер завдав удар по трьох нейтральних країнах: Голландії, Бельгії та Люксембургу. У перший же день вторгнення в Голландію був знищений аеродром у Роттердамі, а саме місто зазнало бомбардування. Німецькі танки швидко розділили країну на дві частини. Королева й уряд емігрували до Британії, а на окупованій території був організований підпільний рух Опору.

• Колабораціонізм, або колаборація (від фр. collaboration — співпраця) - співпраця з окупантами; у політичному лексиконі — синонім слова «зрада».

Вінстон Черчілль (1874-1965) — прем’єр-міністр Великої Британії в 1940-1945 і 1951-1955 рр. Був міністром у декількох урядах. 10 травня 1940 р. очолив уряд і водночас став міністром оборони, лідером палати громад, а також лідером Консервативної партії. Один з ініціаторів створення антигітлерівської коаліції із США та СРСР.

Майже так само швидко було захоплено Бельгію. Британські та французькі війська потрапили в пастку й ледь не опинилися в оточенні. Німецькі танки стрімко просувалися до французького кордону; війська союзників були притиснуті до моря. Форсувавши р. Маас, німці обійшли «лінію Мажино» на північ від Седана й рушили на Париж.

Наприкінці травня бельгійський король та армія здалися німцям без консультацій із союзниками. Півмільйона британських і французьких солдатів відступали до невеликого порту Дюнкерк. Несподівано А. Гітлер наказав припинити їхнє переслідування. За 9 днів із Дюнкерка до Британії евакуювалося 340 тис. англійських і французьких військових. Однак 40 тис. французьких солдатів та офіцерів усе ж таки потрапило в полон; ворогу дісталися військова техніка та зброя.

Падіння Франції. Використавши ситуацію, на початку червня італійські війська вторгайся з півдня до Франції, але були зупинені французькою армією. Німецький наступ на Париж був стрімким. Французький уряд вирішив не захищати столицю, оголосивши її «відкритим містом». 14 червня до Парижа урочисто ввійшли німці.

Гітлер зажадав, щоб умови капітуляції були підписані в тому ж вагоні, у якому французький маршал Ф. Фош прийняв у 1918 р. німецьку капітуляцію. 22 червня 1940 р. в Комп’єнському лісі було підписано перемир’я, а через три дні французький уряд маршала Анрі Петена капітулював. Північна частина Франції та все узбережжя Атлантики аж до іспанського кордону були окуповані Німеччиною. На території, не зайнятій німцями, А. Гітлер дозволив сформувати маріонетковий французький уряд, який розмістився в курортному місті Віші.

Французи створили в Лондоні комітет «Вільна Франція» (з 1942 р. — «Франція, яка бореться») на чолі з генералом Шарлем де Голлем. Згодом був сформований Французький національний комітет — французький уряд у вигнанні.

Евакуація англо-французьких військ із Дюнкерка. Фото. 1940 р.

• Прочитавши висловлювання В. Черчілля, визначте, чи вплинуло падіння Франції на рішучість Великої Британії продовжувати боротьбу.

«Ми захищатимемо кожне село, кожне містечко, кожне місто. ...Ми швидше допустимо, щоб Лондон перетворився на купу руїн і попелу, ніж став... рабом. ...У важкі часи тільки так нація може зберегти свою свободу, а її уряд — захистити доручену йому справу».

З виступу Вінстона Черчілля по радіо 14 червня 1940 р. (Мускулы мира. — М.: Эксмо, 2007. — С. 181-182; 184)

«Битва за Англію». Після рішучих заяв В. Черчілля Німеччина почала готуватися до вторгнення на Британські острови. Операція 250-тисячного німецького морського десанту отримала назву «Морський лев».

Перший етап операції передбачав знищення Королівських військово-повітряних сил, аби безкарно бомбардувати Британські острови. Англійці ж покладалися на майстерність своїх пілотів і на радар, який завчасно виявляв наближення ворожих літаків. Битва розпочалася в серпні 1940 р. масованими бомбардуваннями німецької авіації. Британська розвідка зуміла розшифрувати німецькі коди, тому заздалегідь знала про дату й час німецьких авіанальотів. У відповідь британські льотчики бомбардували Берлін, після чого німецька авіація ще завзятіше бомбардувала цивільні об’єкти в Англії. 15 вересня Королівські військово-повітряні сили відбили дві атаки німецької авіації на Лондон, а через два дні операцію «Морський лев» відклали на невизначений термін. За два місяці авіанальотів Німеччина втратила 800 літаків. Унаслідок бомбардувань англійських міст до кінця 1941 р. загинуло майже 44 тис. мирних жителів, але Британія вистояла.

Війна в Північній Африці та на Балканах. У вересні 1940 р. італійські війська, розташовані в Лівії, виступили проти англійців у Єгипті. Спочатку італійцям щастило, однак британці посилили свою армію танками та підрозділами з Індії, Південної Африки, Австралії й Нової Зеландії. До літа 1941 р. Італія втратила африканські колонії Еритрею та Сомалі. Щоб зупинити просування британців у Північній Африці, у березні 1941 р. А. Гітлер мусив направити до Лівії німецькі війська

Невдачі спіткали Б. Муссоліні також на Балканах. У жовтні 1940 р. італійська армія напала з окупованої Албанії на Грецію. Проте греки чинили героїчний опір і вигнали загарбників.

Водночас під приводом «надання допомоги», а насправді, щоб узяти під контроль румунську нафту, були введені німецькі війська в Румунію. Невдовзі А. Гітлер направив німецькі частини також до Угорщини й Болгарії.

У квітні 1941 р. німецька армія, а також війська Італії, Угорщини та Болгарії вторглися в Грецію та Югославію. За дванадцять днів німці окупували обидві країни. Формально А. Гітлер передав Грецію Б. Муссоліні, проте у великих містах розмістив німецькі гарнізони. Британські війська евакуювалися на добре захищений з моря грецький о. Крит, але невдовзі острів захопив німецький десант. Слабкою втіхою для британців було те, що в березні вони завдали значних втрат італійському флоту.

Суттєву допомогу Великій Британії надавали США. Президент Ф. Д. Рузвельт, незважаючи на нейтральний статус країни, домігся від конгресу рішення про надання Британії зброї та продовольства.

Воєнні дії (1939-1941)

Не здолавши Британію, А. Гітлер почав готуватися до нападу на СРСР, свого тимчасового союзника.

Підсумки першого етапу Другої світової війни

• Німецько-польська війна стала світовою.

• Через відсутність реальної підтримки Польщі Британією та Францією («дивна війна») країну поділили Німеччина та СРСР.

• Унаслідок бліцкригу на Заході були окуповані Франція та більшість держав Західної Європи.

• Використавши ситуацію, СРСР домігся територіальних поступок від Фінляндії, анексував Латвію, Литву, Естонію, Північну Буковину та Бессарабію.

• Єдиною країною, яка на першому етапі війни продовжувача чинити опір Німеччині, була Велика Британія.

1 вересня 1939 р. — напад Німеччини на Польщу.

17 вересня 1939 р. — угоргнення СРСР у Польщу.

1939-1940 рр. — радянсько-фінська («зимова») війна.

1940 р. — окупація Німеччиною Франції, Бельгії, Голландії, Люксембургу, Данії та Норвегії; Радянським Союзом — Латвії, Литви, Естонії, приєднання до СРСР Бессарабії, Північної Буковини; «битва за Англію».

1941 р. — окупація Німеччиною Греції та Югославії.

1. Поясніть історичні поняття «дивна війна», «колабораціонізм».

2. Використовуючи схему на с. 200, охарактеризуйте причини Другої світової війни.

3. Назвіть хронологічні межі й етапи Другої світової війни. Визначте її характер та основних учасників.

4. Використовуючи історичну карту (с. 208), висловлювання В. Черчілля (с. 203), уривки з історичних документів (с. 202), діаграми (с. 203), охарактеризуйте наслідки агресії Німеччини проти Польщі.

5. Оцініть участь СРСР спільно з Німеччиною у війні проти Польщі щодо історії та моралі.

6. Використовуючи історичну карту атласу, висловлювання О. Вехвіляйнена (с. 204), опишіть перебіг і наслідки радянсько-фінської війни 1939-1940 рр. для Фінляндії, СРСР і для ситуації в Європі.

7. Розкрийте обставини приєднання до СРСР Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини.

8. Завдяки чому Німеччині вдалося доволі легко перемогти Францію? Наведіть аргументи на підтвердження Вашого висновку.

9. Використовуючи історичну карту (с. 208), розкрийте перебіг воєнних дій на Балканах і в Північній Африці.

10. Сформулюйте основні підсумки першого періоду Другої світової війни.