Підручник по Всесвітній історії (рівень стандарту). 10 клас. Полянський - Нова програма

Розділ III. Провідні держави світу в міжвоєнний період

§ 6. Сполучені Штати Америки

• Які чинники допомогли США перехопити естафету світового лідерства у Великої Британії?

1. Зростання ролі США на міжнародній арені

Спустошена війною Європа лежала в руїнах. Ні Велика Британія, ні Франція, а тим більше Німеччина не могли претендувати на лідерство у світі. Що б там не казали у Версалі Д. Ллойд Джордж чи Ж. Клемансо, але саме мільйонна американська армія в Європі вирішила долю війни. Відшкодуванням за життя й здоров’я майже 300 тис. американців став міжнародний авторитет США та чималі прибутки: за роки війни національне багатство Америки зросло у 2,5 раза.

• Проаналізуйте діаграму. Який висновок Ви можете зробити про післявоєнний економічний потенціал Америки?

Частка США у світовій економіці (1920)

До Великої війни США були боржником Європи, а тепер вони перетворилися на світового кредитора. Увесь світ став зоною «життєвих інтересів» США. За рівнем озброєння Америка наздогнала Німеччину, Британію та Францію, а її військово-морський флот не поступався британському. У свідомості американців утверджувалася ідея поширення американських цінностей на весь світ. Провідні європейські країни були знесилені війною та революціями, тож не могли конкурувати із США в боротьбі за світове лідерство.

Однак після війни США знову повернулися до політики ізоляціонізму, бо сенат відмовився ратифікувати Версальський мирний договір і підписати статут Ліги Націй. Більшість сенаторів вважала, що США були ошукані Версальським миром і насправді заслуговують на більшу вдячність і винагороду за свій внесок у перемогу.

Сенат не вірив, що країна зможе однаково успішно контролювати Європу й зону Тихого океану. Мовляв, європейські проблеми — справа Європи, а США повинні опікуватися Західною півкулею. Такий курс відповідав настроям американських виборців.

• Ізоляціонізм — політична течія й напрям зовнішньої політики, що передбачає захист національних інтересів, невтручання в міжнародні справи, зокрема в збройні конфлікти. Ізоляціонізм США полягав у відмові країни від проведення активної політики поза межами Американського континенту.

• Ознайомтеся з висловлюванням В. Черчілля. Як Ви вважаєте, чому він надавав великого значення участі США в європейських справах і роботі Ліги Націй?

«Щойно створеній Лізі Націй було завдано майже смертельного удару... Наступного ж дня після перемоги республіканців по той бік Атлантики запанували ізоляціоністські ідеї: нехай Європа “вариться у власному соку” і сплачує свої борги, як належить за законом».

Вінстон Черчілль, англійський політик (Вторая мировая война / пер. сангл. — М., 1991. — Кн. 1, т. 1-2. — С. 25)

Після війни американців хвилювали не зовнішньополітичні, а внутрішні проблеми: інфляція, невлаштованість трьох мільйонів ветеранів війни, зростання безробіття. Складною була й психологічна ситуація в країні, породжена страхом перед більшовизацією. Стомившись від війни, американці більше переймалися внутрішніми проблемами, а не місцем США у світі.

2. Доба «проспериті» («процвітання»)

На чергових президентських виборах на початку листопада 1920 р. В. Вілсон закликав американців не відмовлятися від «морального лідерства» у світі, але виборців не влаштовувала економічна політика президента-демократа, бо в країні відбулася короткочасна економічна криза (1920-1921). На трьох поспіль виборах вони проголосували за республіканців: Воррена Гордіша, Калвіна Куліджа та Герберта Кларка Гувера.

Як послідовні протекціоністи, президенти-республіканці дотримувалися всередині країни принципів вільної торгівлі, заохочуючи американських споживачів купувати американські товари. Така політика гарантувала свободу підприємництва, сприяла економічному зростанню й зміцненню американського бізнесу. Ставку робили на приватні інвестиції. Імовірність обвалу економіки внаслідок кризи в приватному секторі ігнорувалася.

Початок президентства Воррена Гардінга збігся в часі з початком економічного піднесення країни, яке тривало до 1929 р. В історію США 1920-і роки ввійшли як період «проспериті» («процвітання»).

Воррен Гардінг (1865-1923) — президент США (1921— 1923) від Республіканської партії. За його президентства було введено 8-годинний робочий день, зменшено податки. Установлення в 1922 р. високих мит на імпорт спонукало населення купувати американські товари. Організатор продовольчої допомоги Україні в 1920— 1922 рр.

• «Проспериті» (від англ. prosperity — процвітання) — період нетривалого (1921-1929) і нестабільного піднесення економіки США після Першої світової війни.

У цей період суттєво зріс рівень життя всіх верств населення Америки, сформувалися економіка й світогляд споживання. В. Гардінг проголосив політику «твердого індивідуалізму», тобто самоусунення держави від регулювання економічних, фінансових і внутрішніх процесів. Федеральні агентства, які наглядали за економікою в роки війни, були ліквідовані. За сприятливих для зростання умов економіка успішно давала собі раду, тому «відсутність» державного регулювання не шкодила стабільності. Важливу роль у перемозі республіканців відіграли жінки, яким уперше були надані виборчі права.

Проте президентство В. Гардінга виявилося короткочасним. Сам він мав репутацію чесної людини, однак його оточення не гребувало дорогими «подарунками». До імпічменту не дійшло, бо в серпні 1923 р. В. Гардінг раптово помер. Відповідно до конституції повноваження президента перебрав віце-президент Калвін Кулідж, який того ж року переміг на дострокових виборах.

Калвін Кулідж (1872-1933) — президент США (1923— 1929). Сповідував принцип невтручання держави в економіку. Сформулював гасло політики республіканців: «Справа Америки — бізнес!» Уважав, що спочатку потрібно сприяти збагаченню мільярдерів, а потім вони збагатять решту американців. Підписав закон про визнання громадянами США всіх корінних американців.

Успіхи в промисловості не забарилися: за 1921-1929 рр. завдяки технічним нововведенням у США спостерігався справжній економічний бум. Після закінчення війни в людей зріс потяг до матеріальних благ. Щоб заохочувати продаж нових товарів, були запроваджені системи позик і кредитування. Уздовж автомобільних шляхів, на вокзалах, у газетах і журналах розміщувалася реклама. З’явились універмаги, стала модною купівля товарів за каталогами. Як результат, більшість американців дістала змогу купувати дорогі товари.

Сполучені Штати мали значні запаси природних ресурсів. У країні розвивалась електрифікація — до кінця 1920-х років більшість будинків у країні було електрифіковано.

Запровадження нових технологій стимулювало появу систем масового виробництва. Американці брали в банках кредити й купували товари на виплату. Завдяки побутовій техніці в них з’явилося більше вільного часу. У країні бурхливо розвивалася «індустрія розваг»: кіно, радіо, театри, різноманітні шоу. Здавалося, що Америку очікує безхмарне й безтурботне заможне майбутнє.

• Розгляньте карикатуру «Працює як долар» з газети «Los Angeles Times» (1927).

• Як Ви вважаєте, чи вдалося художнику відобразити основний напрям внутрішньої політики президента К. Куліджа? У чому, на погляд художника, він полягав?

• Проаналізуйте схему. Стисло охарактеризуйте причини й передумови економічного буму в США.

«Час скромного існування минув, і настав час розкошування. Зростання попиту в країні й збільшення обсягу торгівлі за кордоном сприяють розширенню виробництва. Стан справ у країні радує й дає підстави з оптимізмом дивитися в її майбутнє».

З послання Калвіна Куліджа до конгресу (4 грудня 1928 р., Eric Hobsbawm. Age of Extremes. The Short Twentieth Century. 1914-1991. - ABACUS, 2000. - P. 85)

Яскравий приклад організації масового виробництва — автомобільна промисловість, символом якої став Генрі Форд з його втіленою на практиці ідеєю випуску доступних для американців автомобілів.

Генрі Форд (1863-1947) — американський промисловець і конструктор, «батько» автомобільної промисловості; на початку XX ст. заснував компанію «Форд мотор», визначальним стало створення моделі «Форд-Т» — «автомобіля для всіх і для кожного». У роки війни заводи Г. Форда випускали військову техніку. У 1926 р. продав рекордні 15 млн моделей «Форд-Т». Потім були створені інші моделі й установлені нові рекорди.

Новація Г. Форда полягала в складанні автомобілів на електрифікованих потокових лініях. Час складання автомобіля моделі «Форд-Т» скоротився з 13,5 до 1,5 год. До середини 1920-х років щодня виробляли 7,5 тис. машин - один автомобіль кожні 10 с. Ціна на автівки знизилася з 850 дол. у 1908 р. до 290 дол. США у 1925 р. Г. Форд уважав, що краще продавати більше автомобілів за невелику ціну, аби створити нові робочі місця для американців.

Автомобілі змінили Америку. Крім того, що робітники на заводах Форда отримували високу зарплату, було створено тисячі робочих місць, побудовано дороги, автозаправні станції, готелі, ресторани. Розвивалися також інші галузі економіки, зокрема нафтопереробна (автомобілі споживали 90 % американського бензину), виробництво каучуку, скла.

Наступник К. Куліджа, Герберт Кларк Гувер, сподівався на продовження «нової ери». «Ми в Америці, — виголосив він у 1929 р., — найближчим часом здобудемо цілковиту й остаточну перемогу над бідністю». Америку назвали «бізнесовою цивілізацією». Піднесення охопило всю промисловість і забезпечило високі темпи зростання національного доходу.

Герберт Кларк Гувер (1874-1964) — президент США (1929-1932). Уважав, що американці мають самі наполегливою працею вирішувати власні проблеми, а не сподіватися на допомогу уряду. Пожертвував президентську зарплату на благодійність. В умовах економічної кризи програв президентські вибори 1932 р. 3

3. Закінчення ери «проспериті»

В умовах «процвітання» мало хто зважав на існування невирішених проблем. Хоча середній рівень життя був високим, значна частина населення, як і раніше, бідувала. Водночас із стрімким розвитком промисловості занепадало сільське господарство. Після війни значно скоротився попит на пшеницю й кукурудзу. Покинуті державою напризволяще, фермери змушені були брати кредити під великі відсотки. До того ж у відповідь на прийняття США протекціоністських законів Європа закрила свої ринки для продукції американських фермерів. Як наслідок, у країні спостерігалася криза перевиробництва, багато фермерів розорилося.

Робітники час від часу вступали в трудові суперечки з роботодавцями через тяжку працю й малу зарплату. Профспілки об’єднували лише кваліфікованих білих робітників, афроамериканці залишалися сам на сам зі своїми проблемами. Влада вважала страйки змовою й юридично переслідувала їхніх організаторів; державні пенсії були мізерними.

Значна частина американців була переконана, що причиною нестатків, падіння суспільної моралі й зростання злочинності був алкоголь. Після тривалих дебатів ще за президентства В. Вілсона було запроваджено «сухий закон». На всій території країни було заборонено виготовлення й продаж спиртних напоїв, а виявлені запаси знищували.

Заборона алкоголю розколола суспільство на прихильників і противників закону. Спиртні напої виробляли нелегально та завозили контрабандним шляхом з Канади.

• Ознайомтеся зі схемою й висловте припущення, чому для багатьох американців «процвітання» такі не настало. Чим це загрожувало країні?

Небаченого розмаху набула злочинність. Рекетири взяли виробництво алкоголю під свій контроль і мали з того величезні прибутки, не сплачуючи податків. Гангстери, такі як Аль Капоне, почувалися господарями у великих містах, і поліція не завжди могла дати цьому раду. Зрештою в 1933 р. «сухий закон» скасували.

Тріумф більшовиків у Росії, вибух бомби в центрі Нью-Йорка й інші події зумовили «античервону» паніку. Очікування ліворадикальної революції спричинило переслідування та навіть ув’язнення представників лівих партій.

Частина американців виступила проти іммігрантів, які погоджувалися працювати за меншу платню. На цій хвилі активізувалася расистська організація ку-клукс-клан. Як наслідок, у 1920-х роках було законодавчо обмежено прийом іммігрантів — не більше ніж 150 тис. осіб на рік.

Американські жінки, які отримали виборчі права, зажадали для себе нових можливостей. Однак участь жінок у виборах була все одно низькою, голосували вони переважно за тих самих кандидатів, що й їхні чоловіки.

Американці були охоплені загальною ейфорією. Влада вчасно не звернула уваги на небезпечні тенденції: упав до нуля приріст продукції у вугільній промисловості через зростання споживання газу й нафти; американки вподобали одяг із синтетичних тканин, а вироби з вовни й бавовни не знаходили в країні збуту; залізниця не витримувала конкуренції з автошляхами, літаками та модернізованими кораблями.

До внутрішніх проблем додалися зовнішні. Союзники й переможена Німеччина заборгували Америці значні суми, які не могли виплатити. У відповідь на прийняті в США закони, спрямовані на захист американських виробників, європейські країни закрили свої ринки для американських товарів і послуг.

Причини раптового закінчення періоду «процвітання»

Довгострокові причини

• Перевиробництво в промисловості. До кінця 1920-х років у США було вироблено надлишок споживчих товарів. Пропозиція значно перевищувала попит.

• Перевиробництво в сільському господарстві. Завдяки вдосконаленню методів ведення сільського господарства фермери виробляли забагато продуктів харчування. Європейський продовольчий ринок був обмежений для США. Перевиробництво призвело до падіння цін. Тисячі фермерів стати безробітними.

• Торгівля. Після введення в США мита на імпорт Європа у відповідь увела податок на американські товари. Як наслідок, торгівля між Америкою та європейськими країнами майже припинилася.

• Ціни на нерухомість. Початок 1920-х років — період будівельного буму, ціни на житло дуже зросли. Проте після 1926 р. ціни істотно знизилися й американці усвідомили, що значно переплатили за свої будинки.

• Падіння, попиту на товари. Оскільки незаможні американці купували товари в кредит і тепер не мали змоги їх повернути, багато банків, крамниць і підприємств опинилися на межі банкрутства.

• Надмірна кількість дрібних банків. В Америці не було великих банків, а дрібні не мали фінансових ресурсів, аби впоратися з коливанням курсу долара, коли вибухнула криза. Кілька банків закрилося, тисячі клієнтів утратили всі свої гроші.

Короткострокові причини

• Фондовий ринок. Упродовж 1920-х років акції постійно зростали в ціні. Люди купувати акції, щоб отримувати великі прибутки. До 1929 р. понад 20 млн американців уклали свої гроші в акції.

• Спекуляції. Скориставшись легкістю кредитування, чимало американців на позичені гроші купували акції, а коли їхня вартість зростала, продавати акції із зиском. Вони гасили початковий борг, а прибуток використовували на споживання чи придбання нових акцій.

• Утрата стабільності курсу акцій та різке падіння цін на них призвели до краху всього фондового ринку.

Крах американського ринку акцій розпочався 24 жовтня 1929 р. У цей день майже 12 млн акцій змінили своїх власників. Через п’ять днів криза стала загальнонаціональною, а згодом поширилася на весь світ. Вкладники назвали 29 жовтня — день, коли в паніці за безцінь було продано 16 млн акцій — «чорним вівторком». Фондові біржі Нью-Йорка й усієї Америки посипались як картковий будинок.

Так у жовтні 1929 р. драматично закінчилася «нова ера». В Америці розпочалася криза перевиробництва, яка невдовзі перетворилася на світову економічну кризу.

• Фондова біржа — організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

• Світова економічна криза («Велика депресія») — період глобального занепаду економіки, масштабне зниження рівня світового економічного розвитку, що супроводжувалося згортанням виробництва, банкрутствами, масовим безробіттям та іншими негативними економічними, соціальними й політичними наслідками.

4. «Велика депресія»

Навесні 1931 р. в США знову почалася банківська паніка. Валовий національний продукт (ВНП) упав на 8,5 %. Упродовж 1932 р. втратив роботу майже кожен четвертий працездатний американець; ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися більше ніж наполовину; значно скоротилася світова торгівля США. 1932-1933 рр. — найгірші роки «Великої депресії».

Майже 5 тис. банків розорилися, а мільйони вкладників утратили всі свої заощадження. У тих, кому пощастило зберегти роботу, значно зменшилася зарплата, долар знецінився на третину, кожна п’ята ферма розорилася. За проїзд у транспорті майже ніхто не платив, шкільні вчителі працювали, не отримуючи платні.

Рівень безробіття в США (% працездатного населення)

У містах спалахували «голодні бунти». Із зростанням безробіття посилювалась агресія до «чужинців» — іммігрантів, які нібито забирають роботу у «справжніх» американців. У 1932 р. відбувся марш ветеранів Першої світової війни до Вашингтона.

Президент Г. Гувер не мав рецептів відновлення економіки, він лише прагнув полегшити страждання співвітчизників. У 1932 р. президент розпорядився виділити кошти на громадські роботи, надати позики банкам, проте це не допомогло. На президентських виборах у листопаді 1932 р. переконливу перемогу здобув кандидат від Демократичної партії Франклін Делано Рузвельт.

Франклін Делано Рузвельт (1882-1945) — президент США (1933-1945), якого чотири рази поспіль обирали на цю посаду. У 1910 р. був обраний до сенату штату Нью-Йорк. У 1913 р. став заступником міністра військово-морського флоту. У 1921 р. захворів на поліомієліт і решту життя провів в інвалідному візку. У 1928 р. був обраний губернатором Нью-Йорка від Демократичної партії. Його гасло: «Головне — пробувати що-небудь».

5. «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта (1933-1938)

Програма президента під гучною назвою «Новий курс» передбачала докорінне реформування економіки, зокрема державне регулювання фінансових, економічних і соціальних відносин у країні.

• Державне регулювання економіки — активне втручання держави в економічні процеси для забезпечення розвитку господарства, стабільності грошової одиниці, обмеження наслідків стихійного розвитку ринку.

Насамперед усі ресурси були спрямовані на відновлення купівельної спроможності американців, аби позбутися надлишку товарів. До планів Ф. Д. Рузвельта також входило обмеження свавілля монополій, припинення марнотратного використання природних ресурсів.

Упродовж 15 років у США не відбувалося серйозних змін в економічному законодавстві. Маючи більшість у конгресі, республіканці їх блокували. «Новий курс» став своєрідною революцією: за короткий період були закриті всі банки; вони знову відкривалися під пильним наглядом з урядовими гарантіями та страхуванням вкладів, над ринком акцій установили державний контроль.

Були прийняті «Кодекси чесної конкуренції», які регулювали розмір заробітної плати й умови праці. Працю підлітків заборонили, а профспілки отримали право вести переговори з підприємцями й укладати колективні трудові договори.

«Духовні сили нашого народу пройшли випробування під час жахливої депресії 1929-1933 рр. Могло статися так, що народ звернувся б до чужоземних ідеологій — наприклад, комунізму чи фашизму. Однак наша віра в демократію була непохитною. У 1933 р. американський народ прагнув не згортання демократії, а її розширення».

З виступу Франкліна Делано Рузвельта в 1944 р. (Шервуд Р. Рузвельт и Хопкинс / пер. с англ. — М., 1958. — Т. 1. — С. 120)

Система позик на будівництво й ремонт житла, доріг і мостів допомогла створити нові робочі місця, скоротити безробіття. Був прийнятий закон про регулювання сільського господарства, відповідно до якого фермерам надавали значні кредити, заохочувалося поліпшення ґрунтів і скорочення виробництва.

Був створений спеціальний Цивільний корпус, члени якого займалися лісонасадженням і ремонтними роботами. Це забезпечило роботою майже 3 млн молодих американців. У 1935 р. конгрес прийняв рішення про запровадження пенсій для літніх людей та людей з інвалідністю, а також про страхування на випадок безробіття. Ці програми частково фінансували підприємці, частково — самі працівники, федеральний уряд.

Хоча «Новий курс» і не подолав депресію, усі основні економічні показники покращилися. На чергових виборах 1936 р. Ф. Д. Рузвельт здобув приголомшливу перемогу майже в усіх штатах країни.

1921-1929 рр. — доба «проспериті» («процвітання»).

1929-1933 рр. — світова економічна криза («Велика депресія»).

1933-1938 рр. — «Новий курс» Ф. Д. Рузвельта.

1. Розкрийте зміст історичних понять «ізоляціонізм», «проспериті», «світова економічна криза», «фондова біржа», «державне регулювання економіки».

2. Використовуючи діаграму на с. 72, охарактеризуйте економічне становище й місце США у світі після Великої війни.

3. Чим Ви можете пояснити той факт, що після війни в Америці розпочалася доба «проспериті»?

4. Охарактеризуйте політику «твердого індивідуалізму», назвіть основні внутрішньополітичні події в США за президентів-республіканців В. Гардінга, К. Куліджа, Г. Гувера.

5. Чим Ви можете пояснити причини бізнесового успіху Г. Форда? Кого Ви можете назвати із сучасних лідерів інноваційних технологій у світі?

6. Розкрийте причини раптового закінчення періоду «процвітання» в США та наростання кризових явищ.

7. Охарактеризуйте особливості «Великої депресії».

8. Які, на Ваш погляд, уроки «Великої депресії» доцільно врахувати урядам і громадянам сучасних країн?

9. Чи були серед заходів «Нового курсу» Ф. Д. Рузвельта такі, які, на Вашу думку, можна застосувати в процесі модернізації України?

10. Висловте Ваші судження про політичну діяльність Ф. Д. Рузвельта. Аргументуйте їх.