Підручник по Всесвітній історії (рівень стандарту). 10 клас. Полянський - Нова програма

ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ

У 10 класі Ви продовжите вивчати всесвітню історію (1914-1945). Перед Вами підручник, створений на засадах компетентнішого підходу. У сучасному світі Вам необхідно набути потрібних умінь і навичок, знайти своє місце в суспільстві. Компетентніший підхід полегшить Вам навчальну діяльність, допоможе в майбутньому свідомо вибрати професію.

Компетентність включає обізнаність, ініціативність, практичність, комунікацію, самовираження, соціальні й громадянські навички, роботу з цифровими носіями, а найголовніше — уміння вчитися, уміння працювати з інформацією.

Оволодівши компетентнішим підходом, Ви зможете зробити усвідомлений вибір, застосувати на практиці набуті знання та вміння.

Текстова частина підручника складається зі вступу й восьми розділів. Кожен розділ розпочинається з блоку «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності», а закінчується «Узагальненням», у якому стисло викладено ключові тези вивченого матеріалу.

Залежно від складності й обсягу матеріалу, розділи поділено на параграфи. Зверніть увагу на запитання перед параграфом. Вони допоможуть Вам повторити й узагальнити матеріал, вивчений у 9 класі.

Важливою складовою підручника є рубрика «Свідчення» - висловлювання істориків, відомих політиків, військових діячів, митців, пересічних людей, які були свідками описуваних подій. Історичний опис минулого не завжди є фотографічною копією подій. Деякі події були забуті чи спотворені, деякі — міфологізовані. У підручнику наведено суперечливі, а подеколи й протилежні оцінки фактів чи історичних постатей. До висловлювань подано запитання й завдання.

На проблемні запитання зазвичай немає однозначних відповідей. Це не випадково, адже їх також називають «відкритими» запитаннями. Використовуючи вміщені в підручнику матеріали, Ви дійдете власних висновків щодо подій минулого й зможете перевірити свої навички з критичного оцінювання історичних джерел, навчитеся переконливо захищати власну думку не тільки на уроці чи в позаурочний час, а й у багатьох життєвих ситуаціях.

Пошуковим і проблемним є також характер більшості запитань і завдань вищого рівня складності, які починаються словами: «Чи вважаєте Ви, що...», «Як, на Вашу думку,..», «Висловте власне ставлення...» та ін.

Кожен параграф завершується запитаннями та завданнями різного ступеня складності — від простих до більш складних. Вони спрямовані на закріплення набутих знань, навичок і компетентностей.

У підручнику чимало історичних карт, які допоможуть Вам сформувати географічне уявлення про події, а також краще засвоїти історичні факти.

Таблиці, схеми й діаграми містять різноманітний статистичний матеріал, який не обов’язково запам’ятовувати. Він допоможе Вам виробити навички з аналізування статистичних даних та оперування ними. Також цей матеріал є джерелом додаткових аргументів на підтвердження або спростування певних оцінок чи поглядів.

Фотографії, малюнки, зокрема й карикатури, фотокопії історичних документів є самостійним джерелом інформації. До них також подано запитання й завдання проблемно-пошукового характеру. Для зручності опрацювання змісту того чи того параграфа пояснення понять наведено не наприкінці підручника, а безпосередньо в тексті як словник.

Найважливіші факти, події, дати й імена виділені в тексті іншим шрифтом. До історичних термінів і понять, розуміння й застосування яких передбачено навчальною програмою й вимогами до зовнішнього незалежного оцінювання, подано пояснення.

Також у підручнику вміщено матеріали до практичних занять, у яких використано уривки з історичних документів та ілюстративний матеріал. Подані до них завдання та запитання спонукатимуть Вас порівнювати, систематизувати й узагальнювати історичні події, теорії та явища.

Успіхів Вам у навчанні!

Автор

Вступ

• Назвіть особливості розвитку світової цивілізації в період «довгого» XIX ст.

• Яку роль відіграв технічний прогрес у житті людей?

• Охарактеризуйте наслідки індустріальної революції. Як вона вплинула на становлення індустріального суспільства в XIX — на початку XX ст.?

• Які зміни стались у суспільному й повсякденному житті людей унаслідок індустріальної революції?

• Як демократичні революції в середині XIX ст. сприяли розширенню прав і демократичних свобод громадян?

Курс всесвітньої історії, який Ви вивчатимете в 10 класі, охоплює економічні, політичні, дипломатичні, військові та культурні процеси в першій половині XX ст. — від початку Першої світової війни (1914) до завершення Другої світової війни (1945). Він покликаний допомогти Вам зрозуміти механізм взаємин між окремими людьми, відносин між націями й державами.

Початок XX ст. — доба утвердження імперіалізму, становлення націй, бурхливого технічного прогресу, який руйнував традиційне суспільство. Цей період виявився одним із найдраматичніших і найсуперечливіших в історії. Він поєднав як найвеличніші досягнення людства, так і найбільші трагедії. З одного боку, суттєво покращився добробут мільйонів людей, а з іншого — спостерігався занепад у багатьох регіонах земної кулі.

Перша половина XX ст. ознаменувалася завершенням формування індустріального суспільства. Істотно зріс життєвий рівень населення провідних країн. Підприємці змушені були збільшувати заробітну плату, скорочувати тривалість робочого дня. Водночас із появою багатьох робітничих професій в індустріально розвинених центрах зростала кількість інтелігенції, і що особливо важливо, дрібних і середніх власників, які на всіх етапах розвитку ринкового господарства становлять основу суспільства.

Значний вплив на поступ суспільства наприкінці XIX — на початку XX ст. справили науково-технічні досягнення, зокрема розвиток фундаментальних наук. Якщо раніше блага цивілізації були доступні лише нечисленному міському прошарку жителів найбільш високорозвинених західноєвропейських країн, то в період між двома світовими війнами (1919-1939) завдяки індустріальній революції з ними ознайомилися мільйони людей. Для цього періоду характерні зіткнення держав та їхніх союзів, утворення могутніх імперій та їхній розпад, боротьба народів за створення власних держав, мужність і наполегливість величезної кількості людей, які боролися за рівні права для всіх, проти тягаря державного й військового гніту та тиранії.

XX ст. називають також століттям «пересічної людини», адже саме на її долю випало найбільше страждань. Революції й революціонери всього світу прагнули змінити старий порядок, але нерідко в результаті їхньої боротьби й навіть перемоги права людини порушувалися ще більше, а нові порядки виявлялися гіршими за старі.

Перша половина XX ст. — це час протистояння демократичних і тоталітарних режимів. Боротьба відбувалася в кілька етапів і в кількох напрямах. У світовій політиці тісно переплелися суперечності як усередині окремих країн, так і в міжнародних відносинах. Без розуміння цих складних процесів важко збагнути, що призвело до початку Другої світової війни.

На той період не було авторитетної міжнародної організації, яка б могла об’єднати миролюбні сили й не допустити світової війни. Ліга Націй виявилася неспроможною створити ефективну систему міжнародної безпеки, а політичний егоїзм і прагнення отримати вигоду за рахунок інших у європейських столицях узяли гору над тверезим розрахунком і турботою про долю народів світу.

Друга світова війна (1939-1945) забрала життя мільйонів людей, призвела до масштабних руйнувань та економічних втрат, а також до чергового перекроювання політичної карти світу.

Всесвітній історії, зокрема першій половині XX ст., присвячено безліч досліджень, а також наукових, науково-популярних і художніх творів; знято чимало документальних і художніх фільмів. Учитель рекомендуватиме Вам додаткову навчальну літературу, яка є у Вашій шкільній, сільській чи міській бібліотеці, а також електронні ресурси (електронні посібники, інтернет-ресурси) з кожної теми. Електронні каталоги наявної у фондах історичної літератури мають, зокрема, Національна історична бібліотека України, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Через пошукові системи можна отримати доступ до інформації в Інтернеті з найрізноманітніших питань. Наприклад, можна скористатися сайтами провідних українських наукових установ Національної академії наук України (Інституту історії України, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Інституту світової економіки і міжнародних відносин, Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка), а також кафедр всесвітньої історії закладів вищої освіти України. Ви можете отримати доступ до матеріалів різними мовами з історії окремих країн, а також інформацію про історичних діячів. Однак до матеріалів, розміщених в Інтернеті, потрібно ставитися критично, краще проконсультуватися з учителем.

1. Як Ви вважаєте, чи могли основні ознаки світового розвитку на початку XX ст. з’явитися в попередні епохи? Обґрунтуйте відповідь.

2. Чи притаманні, на Вашу думку, сьогоденню якісь з ознак світового розвитку на початку XX ст.? Якщо так, то які саме?

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка

Зміст