Підручник по Всесвітній історії (рівень стандарту). 10 клас. Гісем - Нова програма

РОЗДІЛ III. ДЕРЖАВИ СВІТУ МІЖ СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ (1918—1939 рр.)

§8. Сполучені Штати Америки

1. Визначте особливості соціально-економічного і політичного становища США на початку XX ст. 2. Як відбувся вступ США до Першої світової війни? 3. Яку позицію посідали США під час Паризької мирної конференції?

1. Становище США після Першої світової війни. США в повоєнний період закріпили за собою становище економічно наймогутнішої країни світу. Оскільки на території Американського континенту не велися бойові дії, країна не зазнала масових руйнувань і людських жертв, як це було в Європі. Війна сприяла піднесенню економіки. Загальний чистий прибуток монополії в 1914—1919 рр. досяг 33,6 млрд доларів. Розвивалася промисловість, створювалися нові робочі місця тощо. Як результат станом на 1920 р. США видобували 50% вугілля, 66% нафти, виробляли 3/5 чавуну й сталі та 85% автомобілів у світі. Значно зріс експорт капіталів. На початку 1920-х рр. державні військові позички США іншим країнам досягли 11 млрд доларів. За період війни вдвічі зросли приватні інвестиції США за кордоном. Країна перетворилася з боржника на найбільшого світового кредитора.

Демократична партія і президент В. Вільсон оголосили в 1917 р. курс на здобуття «світового лідерства». Його шляхом реалізації стала програма «14 пунктів».

Проте рішення Паризької конференції 1919 р. розчарували адміністрацію президента. США не отримали жодної з мандатних територій, а в роботі Ліги Націй провідне становище посіли Франція та Велика Британія. У США республіканці, заявивши про свою опозицію до уряду, дотримувалися позицій ізоляціонізму та заперечували ратифікацію Версальського договору й участь країни в діяльності Ліги Націй. Республіканці виступали за політику «свободи рук» для США, сподіваючись, що зростання військово-політичної могутності забезпечить перевагу США над європейськими державами. Гострі суперечки між республіканцями (ізоляціоністи) і демократами (експансіоністи) відображали різне бачення шляхів завоювання США гегемонії у світі. У березні 1920 р. Версальський договір не був ратифікований, і стало зрозуміло, що зовнішньополітичний курс В. Вільсона зазнав краху. Поразка В. Вільсона на президентських виборах 1920 р. заблокувала подальше проведення соціальних реформ у внутрішній політиці, а в зовнішній політиці запанував ізоляціонізм.

Періодизація розвитку США в 1920—1939 рр.

Період

Роки

Економічна криза

1920—1921 рр.

«Проспериті» («процвітання»)

1922—1929 рр.

«Велика депресія»

1929—1933 рр.

«Новий курс» Ф. Рузвельта

1933—1939 рр.

2. Економічна криза 1920—1921 рр. Початок правління республіканців. Влітку 1920 р. в США розпочалася глибока економічна криза, що швидко поширилася на промисловість та сільське господарство. Кількість безробітних у 1921 р. досягла 5,7 млн осіб. Ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися у 3—4 рази, що спричинило розорення багатьох фермерських господарств. Невдоволенням владою в суспільстві вміло скористалися республіканці, що здобули перемогу на президентських виборах 1920 р. Новим президентом США став республіканець Воррен Гардінг (1921—1923 рр.). Він узяв курс на повернення до довоєнних порядків. Загалом курс В. Гардінга позитивно вплинув на економіку.

3. Доба «проспериті» («процвітання») 1922—1929 рр. У 1922—1929 рр. у США відбувався бурхливий розвиток промислового виробництва. Країна стала виробляти 44 % промислової продукції на Заході. Цей період отримав назву «проспериті» («процвітання»).

Запроваджувалися нові виробничі технології. На автомобільних заводах Генрі Форда в Детройті розпочалося масове виробництво конвеєрним методом. Завдяки цьому лише в 1927 р. було вироблено 15 млн автомобілів. Через два роки США почали виготовляти 5/6 світового обсягу виробництва автомобілів. На підприємствах набув поширення такий спосіб організації виробництва, як тейлоризм. Він ґрунтувався на поділі праці й раціональній системі рухів, що сприяли підвищенню ефективності праці.

Крім автомобільної, найбільш інтенсивно в цей період розвивалися машинобудівна, електротехнічна, хімічна й авіаційна галузі. Дедалі більшу роль відігравали об’єднання акціонерів товариств і корпорацій — своєрідні форми колективного бізнесу. До 1929 р. корпорації об’єднали близько половини фабрик і заводів країни.

У 1920-х рр. на найбільшій у світі Нью-Йоркській фондовій біржі спостерігався справжній бум, пов’язаний із купівлею та продажем акцій. Усі прагнули придбати акції, щоб потім їх продати з вигодою. Однак після піку спекулятивного буму розпочалося обвальне падіння цін на акції, а потім — криза. Саме в цей період набули популярності реклама та звичка жити в кредит.

Біржа — торговельно-фінансовий заклад ринкової економіки, який регулює оптовий ринок товарів, цінних паперів та іноземної валюти. Фондова біржа здійснює операції із цінними паперами.

Зовнішній блиск доби «проспериті» приховував чимало проблем. Економічне піднесення не торкнулося цілої низки галузей. Сільське господарство перебувало в затяжній кризі. У країні налічувалося 1,5—2 млн безробітних.

У 1924 р. президентом США було обрано республіканця Кельвіна Куліджа. Своїм девізом він проголосив «Справа Америки — бізнес». Виступаючи за невтручання держави в економіку, він сприяв зростанню прибутків корпорацій, знижував для них податки й надавав державні субсидії. Однак законопроект про державну допомогу фермерським господарствам він двічі відхилив. Перемога республіканців на виборах 1928 р. привела на посаду президента Герберта Гувера (1929—1933 рр.), який обіцяв подолати злидні й забезпечити кожному заможне життя.

У зовнішній політиці, не відмовляючись від ізоляціонізму, США фактично перейшли до фінансово-економічного експансіонізму.

4. «Велика депресія» 1929—1933 рр. 29 жовтня («чорний вівторок») 1929 р. відбувся крах на Нью-Йоркській фондовій біржі. Розпочалася небувала за глибиною та наслідками економічна криза — «велика депресія». Лише за один день загальна сума падіння ціни на акції досягла 10 млрд доларів. Тисячі банків, промислових і торговельних компаній збанкрутіли. Промислове виробництво до 1932 р. скоротилося вдвічі. Завдяки державній підтримці в країні залишилися лише великі корпорації.

Стрімко зросло безробіття, досягнувши рекордних для країни 17 млн осіб. На околицях міст з’явилися «гувервілі» — поселення безробітних осіб, що втратили житло. Голодуючі шикувалися в довгі черги біля благодійних пунктів за безкоштовною їжею. Доведені до відчаю люди здійснили два «голодні походи» на Вашингтон.

Ускладнювало ситуацію те, що адміністрація Г. Гувера вважала причинами кризи розлад світового господарства після війни, а американську економіку — абсолютно здоровою. Тому «президент, вірний принципу вільного підприємництва», пропонував для покращення ситуації розширити приватну благодійність і допомогу нужденним, примирити бізнес і профспілки тощо.

Безробітний у пошуках роботи. 1930 р. (напис на оголошенні: «Я фахівець із трьох спеціальностей, володію трьома мовами, воював три роки, маю трьох дітей і не маю роботи три місяці. Проте мені потрібна лише одна робота»)

Яку інформацію про ситуацію в країні в період «великої депресії» можна отримати за ілюстрацією?

Неспроможність адміністрації Г. Гувера подолати кризу призвела до падіння авторитету республіканців у США.

5. «Новий курс» Ф. Рузвельта. У 1932 р. новим президентом було обрано демократа Франкліна Делано Рузвельта (1933—1945 рр.), який започаткував глибокі реформи для подолання кризи. Його політика під назвою «новий курс» відновила державне регулювання економіки.

На початку своєї діяльності Ф. Рузвельт реалізував нагальну програму порятунку банківської системи країни.

У 1934 р. було проведено девальвацію долара й створено комісію з торгівлі акціями, що контролювала діяльність фондової біржі з метою припинення спекуляцій за завищеною вартістю.

Центральне місце серед заходів, здійснених у перші 100 днів президентства Ф. Рузвельта, посіли закони про поліпшення становища в сільському господарстві та промисловості. У сільському господарстві створювався механізм, зорієнтований на скорочення виробництва основних видів сільськогосподарської продукції. За це фермери отримували компенсацію з особливого фонду, створеного за рахунок нового спеціального податку.

Перші заходи «нового курсу» сприяли певній стабілізації економіки. Загалом вони означали втручання держави в приватне підприємництво шляхом встановлення рівних і зрозумілих для всіх умов. Між підприємцями мав діяти «кодекс чесної конкуренції», що визначав обсяги виробництва, розподіл ринків, рівень оплати праці тощо.

Були запроваджені також соціальні заходи: уведено державну систему надання допомоги вдовам, сиротам та людям з інвалідністю, страхування безробітних осіб і пенсійне забезпечення. У 1935 р. було прийнято національний акт про трудові відносини — закон Вагнера. Він закріпив право робітництва на організацію профспілок, проведення страйків і запровадив систему державного регулювання трудових відносин.

Почалися реформи в системі оподаткування — було збільшено ставки податків на надприбуток, спадщину й дарчі. Федеральна резервна система після встановлення державного контролю перетворилася на своєрідний центральний банк США, що завершило банківську реформу. Було розширено систему громадських робіт. На виборах 1936 р. противники «нового курсу» виступили проти Ф. Рузвельта, однак його переконлива перемога засвідчила суспільну підтримку політики президента.

«Новий курс» (дослівно «нова угода») — заходи, запроваджені адміністрацією президента США Ф. Рузвельта з метою подолання «великої депресії» в 1933—1940 рр.

Франклін Делано Рузвельт, 32-й президент США

За додатковими джерелами визначте, яку роль відігравали радіозвернення в діяльності президента.

У 1938 р. президент запропонував Конгресу подальші реформи. Серед них були заходи з державного регулювання сільського господарства, закон про справедливі умови праці, яким остаточно було заборонено дитячу працю, тощо.

У 1939 р. Ф. Рузвельт відмовився від нових реформ. Аж до вступу в Другу світову війну в 1941 р. його адміністрація прагнула закріпити вже здійснені реформи «нового курсу».

Зовнішня політика в період президентства Ф. Рузвельта була другорядною порівняно з подоланням наслідків «великої депресії». Однак і тут відбувалися певні зрушення. У 1933 р. США визнали СРСР і встановили з ним дипломатичні відносини.

Під тиском прибічників ізоляціонізму Конгрес у 1935—1937 рр. прийняв три Закони про нейтралітет.

Значну роль у політичному житті Ф. Рузвельта (особливо після 1921 р., коли він захворів на поліомієліт) відіграла його дружина Елеонора Рузвельт. У 1933 р. вона вперше в історії США провела прес-конференцію як дружина президента. Проте вона відома не лише як перша леді країни, але і як самостійна політична діячка. У 1941 р. Е. Рузвельт стала заступницею міністра оборони США. Після смерті Ф. Рузвельта в 1945 р. вона була призначена представницею США на Генеральній Асамблеї ООН. Також Е. Рузвельт упродовж життя брала активну участь у русі за мир і права жінок.

Запитання і завдання

1. Хто став президентом США в 1921 р.? 2. Назвіть хронологічні межі доби «проспериті». 3. Назвіть девіз президента К. Куліджа. 4. Якою подією розпочалася «велика депресія»?

5. Яким було становище США після Першої світової війни? 6. Охарактеризуйте становище США в період економічної кризи 1920—1921 рр. 7. Що було характерно для розвитку країни в період «проспериті»? 8. Поясніть, як «велика депресія» вплинула на США та їхніх громадян. 9. Якими засобами «лікував» країну в період «нового курсу» Ф. Рузвельт?

10. Проведіть дискусію за проблемним питанням «Як економічна криза 1929—1933 рр. вплинула на американську модель цивілізаційного розвитку?» 11. Складіть таблицю «Розвиток США в 1918—1939 рр.».

12. Складіть історичний портрет Ф. Рузвельта. 13. Виберіть одну із запропонованих тем проектів і виконайте його впродовж вивчення розділу: 1) Геополітична ситуація в Європі в період між світовими війнами; 2) Осмислення реалій суспільного життя міжвоєнної Європи в тогочасних наукових працях або творах літератури.